08 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/130/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025р. у справі №160/130/22
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2022р. у справі №160/130/22 адміністративний позов задоволено; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.04.2019р. відсоткового значення розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум /а.с. 42-44/.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2022р. у справі №160/130/22, яке набрало законної сили 12.04.2022р., судом було 09.08.2022р. видано виконавчий лист /а.с. 58-59/.
27.01.2025р. ОСОБА_1 , подав заяву про встановлення судового контролю в порядку ст.382 КАС України щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2022р. у справі №160/130/22 /а.с. 56-57/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025р. у справі №160/130/22 у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 27.01.2025р. про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2022р. у справі №160/130/22 відмовлено /а.с. 100-101/.
Позивач - ОСОБА_1 , не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 22.03.2025р. за допомогою засобів системи «Електронний суд», безпосередньо до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом апеляційної інстанції 24.03.2025р., з застосуванням системи автоматизованого розподілу справи між суддями Третього апеляційного адміністративного суду визначено колегію суддів, що розглядає справу у складі: головуючий (доповідач) - суддя Коршун А.О., судді Сафронова С.В., Чепурнов Д.В..
У апеляційній скарзі посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було неповне з'ясування обставин, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 17.03.2025р. у даній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким заяву про застосування заходів судового контролю задовольнити.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025р. у справі №160/130/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025р. у справі №160/130/22 і з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи, які надійшли до суду апеляційної інстанції 02.05.2025р.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025р. у справі №160/130/22 справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 27.05.2025р., про що учасники справи були повідомлені відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2022р. у справі №160/130/22, яке набрало законної сили 12.04.2022р., адміністративний позов задоволено; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.04.2019р. відсоткового значення розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Вважаючи, що відповідачем безпідставно виконання зазначеного вище рішення суду по адміністративній справі не здійснюється, позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю в порядку ст.382 КАС України.
Відповідно до ст.370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. У такій заяві зазначаються: найменування адміністративного суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; номер адміністративної справи; відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження; документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; перелік документів та інших матеріалів, що додаються. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Відповідно до ч. 6 ст.383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Аналіз вищевказаної норми законодавства вказує, що вона спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили, тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності.
Тобто, застосування судом до суб'єкта владних повноважень вимог ст.383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що пенсійний орган, ухиляється від виконання рішення суду. Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області в межах своїх повноважень виконав можливі залежні від нього дії, спрямовані на виконання судового рішення у даній справі.
Також, завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (ст.1 Закону України Закону України «Про виконавче провадження»). Рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і у примусовому порядку; разом з тим, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Але як вбачається в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» щодо виконання судового рішення.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що не підтверджено позивачем те , що ним вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження», що забезпечує виконання рішення суду в порядку, встановленому цим Законом, і тому, за умови не дотримання позивачем установленого порядку виконання судового рішення, відсутні підстави для встановлення судового контролю.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив у цій справі обґрунтовану ухвалу від 17.03.2025р. про відмову у задоволені заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення, враховуючи, що ухвала суду першої інстанції від 17.03.2025р. постановлена без порушень норм чинного процесуального законодавства, а тому таку ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги суперечать фактичним обставинам справи та зводяться до помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм чинного процесуального законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 310,312,316,320,321,322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025р. у справі №160/130/22 про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.
Повний текст виготовлено та підписано 08.07.2025р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова