02 липня 2025 рокуСправа №160/11365/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в обчисленні пенсії по втраті годувальника із застосуванням ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абз. 3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до заяви про призначення пенсії від 28.03.2024 року з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по втраті годувальника згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка призначена на виконання рішення суду. Проте, відповідач при перерахунку пенсії не застосував статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", оскільки її чоловік отримував пільгову пенсію за Списком № 1. Таким чином, на переконання позивача, при розрахунку її пенсії по втраті годувальника мають застосовуватись положення статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
07 травня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач заперечує проти заявленого адміністративного позову. Вказує, позивачка до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та до будь-якого структурного підрозділу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії встановленого зразка та у встановлений спосіб не звертався, рішення про перерахунок або про відмову у перерахунку пенсії не приймалось, отже, правовідносини між сторонами не виникали. Позивачка звернулась через особистий кабінет на електронному порталі Пенсійного фонду України із зверненням від 27.12.2024 № ВЕБ-04001-Ф-С-24-208061 відповідно до Закону України “Про звернення громадян» в довільній формі з питань перерахунку пенсії. Листом “Про розгляд звернення» від 24.01.2025 № 4470-54976/Ч-01/8-0400/25 Позивачці надано роз'яснення щодо виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
28.03.2024 року ОСОБА_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності заява позивачки була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке рішенням від 05.04.2024 р. № 046350015773 відмовило позивачці у призначенні пенсії по втраті годувальника.
На підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 року по справі №160/10191/24 позивачці призначено пенсію відповідно до заяви про призначення пенсії від 28.03.2024 року.
Позивач звернулась через особистий кабінет на електронному порталі Пенсійного фонду України із зверненням від 27.12.2024 № ВЕБ-04001-Ф-С-24-208061 відповідно до Закону України “Про звернення громадян» у якому просила надати інформацію щодо того, чому її пенсія по втраті годувальника призначена без урахування престижності шахтарської праці та не зараховано пільговий стаж роботи чоловіка; надати розрахунок стажу та заробітної плати з якої була розрахована пенсія чоловіка ОСОБА_2 ; переглянути пенсійну справу та розрахувати пенсію з урахуванням ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Листом «Про розгляд звернення» від 24.01.2025 № 4470-54976/Ч-01/8-0400/25 позивачці вказано, що на виконання рішення суду від 24.06.2024 року по справі №?160/10191/24 позивачці призначили пенсію у зв'язку із втратою годувальника відповідно до заяви про призначення пенсії від 28.03.2024 року. У відповіді зазначено, що вказаним рішенням суду не зобов'язано органи Пенсійного фонду України проводити розрахунок розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Позивачка не погоджується з визначеним розміром пенсії, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом для захисту свої прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Cписком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком №1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці") така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного суду від 21 січня 2020 року у справі № 640/4469/17, від 06 липня 2023 року у справі № 200/5813/20-а.
Суд зазначає, що до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та встановлені пільги, належать працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Згідно із Списком № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, який діяв до 26.01.1991, розділ 1 «Гірничі роботи» підрозділ 1 «Підземні роботи» передбачав, що право на пенсію на пільгових умовах мають усі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв'язку і т. д.).
Згідно записами трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 з 22.03.1982 року по 08.06.2016 року працював на шахті повний робочий день під землею.
У зв'язку з чим, ОСОБА_2 була призначена пенсія на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», що відповідачем не заперечувалось.
Суд зазначає, що статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 345/763/17, від 12.11.2024 у справі № 160/20101/21.
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що для перерахунку пенсії відповідно до вищевказаної норми Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» , необхідно мати пільговий стаж на підземних роботах за Списком №1 не менш як 15 років.
Тож, наявність у ОСОБА_2 підземним робіт понад 30 років надавала йому право на обчислення пенсії з урахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено наявність підземного пільгового стажу за Списком № 1 понад 30 років, суд дійшов до висновку про обґрунтованість твердження позивачки щодо наявності у неї права на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника з урахуванням ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, що в ній заявлено вимоги немайнового характеру, а отже, судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у розмірі 968,96 грн.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в обчисленні пенсії по втраті годувальника із застосуванням ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абз. 3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз. 3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до заяви про призначення пенсії від 28.03.2024 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев