11 липня 2025 року місто Київ
справа №754/15540/23
провадження№22-ц/824/9863/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Іванченко Анастасією Валеріївною,
на ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 4 березня 2025 року, постановлену у складі судді Зотько Т.А.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шиян Анжеліка Олександрівна, про визнання договору дарування частини квартири недійсним, -
У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шиян А.О., про визнання договору дарування частини квартири недійсним.
26 лютого 2025 року представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Чередник С.В. подав до суду клопотання про зупинення провадження.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 4 березня 2025 року клопотання адвоката Чередника С.В. задоволено. Провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шиян А.О., зупинено до розгляду Голосіївським районним судом м. Києва цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ТОВ "ОТП Факторинг Україна", ТОВ "Фінансова компанія "Інвест-Кредо", ОСОБА_1 про визнання недійсним договору факторингу та договору відступлення права вимоги.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 26 березня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Іванченко А.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В апеляційній скарзі посилається на те, що ухвала постановлена судом першої інстанції з грубим порушенням норм процесуального права.
У письмових поясненнях представник ОСОБА_4 зазначає про те, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, не зазначив в чому полягає об'єктивна неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти ), які є предметом судового розгляду. Сам лише факт, що у справі 754/15540/23 відповідачі оскаржують договір факторингу та договір відступлення права вимоги, за яким ОСОБА_1 набув право вимоги до Смирнових не перешкоджає розгляду даної справи, та не дає підстав вважати, що розгляд об'єктивно не можливий.
Учасники справи своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 квітня 2025 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвала суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі віднесена до п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з п.5 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.6 ч.1 ст.251 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що на підставі п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зупиняє провадження у справі, лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв'язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов'язаний зі встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з'ясувати: як пов'язані справи, які розглядаються різними судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
При цьому слід враховувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.
Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
Між двома справами повинен існувати близький взаємозв'язок, який зазвичай проявляється у тому, що факти, які будуть встановлені в одній справі (яка розглядається), будуть мати преюдиційне значення у іншій справі (провадження у якій зупинене).
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки вирішення по суті справи № 754/15540/23 (про визнання договору дарування частини квартири недійсним) є взаємопов'язаним зі справою № 754/5349/24, яка перебуває на розгляді Голосіївського районного суду м.Києва за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», ОСОБА_1 про визнання недійсним договору факторингу та договору відступлення права вимоги, а відтак наявні підстави для зупинення провадження у даній справі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Предметом позову ОСОБА_4 у цій справі № 754/15540/23 є визнання договору дарування частини квартири АДРЕСА_1 , що укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , недійсним.
Підставою для звернення до суду з цим позовом стало те, що позивач ОСОБА_1 за договором про відступлення права вимоги (цесії) від 19 листопада 2020 року, укладеного між ним та ТОВ "ФК " Інвест Кредо", набув права кредитора відносно боржника ОСОБА_3 по кредитному договору № МL-009/163/2007 від 17 травня 2007 року, і має право на задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника. ОСОБА_3 в свою чергу відчужив частину власного майна на користь ОСОБА_2 як зазначає позивач в позовній заяві, з метою унеможливити погашення боргів за рахунок цього майна.
У справі, до розгляду якої зупинено провадження у цій справі, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 оспорюють договір про відступлення права вимоги, що був укладений 19.11.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест - Кредо» та ОСОБА_1 , за яким останній набув право грошової вимоги за кредитним договором № МL-009/163/2007 від 17 травня 2007 року.
Право ОСОБА_1 вимагати від ОСОБА_3 сплати заборгованості напряму залежить від чинності договору, на підставі якого останній і набув таке право.
Відповідно справу, в який постановлена оскаржувана ухвала, неможливо розглянути до встановлення дійсності набутої ОСОБА_1 на підставі договору про відступлення права вимоги грошової вимоги до ОСОБА_3 .
За таких обставин відсутні підстави вважати, що суд першої інстанції припустився порушень норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали.
Самі по собі доводи апеляційної скарги в тій частині, що ухвала прийнята з грубим порушенням норм процесуального права без зазначення в чому ж такі порушення полягають, не можуть бути підставою для її скасування.
Направлення справи № 754/5349/24, яка перебувала на розгляді Голосіївського районного суду м.Києва, на розгляд Солом'янського районного суду м.Києва не може бути підставою для скасування постановленої ухвали, оскільки зупинення провадження у цій справі пов'язане з результатом розгляду саме позовних вимог ОСОБА_3 про визнання договору відступлення права вимоги недійсним. Голосіївський районний суд м.Києва остаточне рішення за вимогами ОСОБА_3 не ухвалював.
Отже, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Іванченко Анастасією Валеріївною, залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 4 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус