Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
22-ц/824/6739/2025
м. Київ Справа № 758/4624/14-ц
10 липня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Смолко А.В.
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 27 грудня 2024 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко Ольги Олександрівни щодо нарахування заборгованості зі сплати аліментів без проведення їх індексації, заінтересована особа - ОСОБА_2 , -
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеною скаргою, в якій просила:
- визнати неправомірними дії головного державний виконавця Подільського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко О. О. щодо складення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 09.08.2024 року у виконавчому провадженні АСВП НОМЕР_1 за період з 24.04.2014 року по 31.07.2024 року;
- зобов?язати державного виконавця головного державний виконавця Подільського
ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко О. О. або іншого державного виконавця, на примусовому виконанні якого перебуває виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів, здійснити повторно розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні АСВП НОМЕР_1 за період з 24.04.2014 року по 31.07.2024 року з урахуванням індексованого розміру аліментів.
Вимоги скарги обґрунтовані тим, що в провадженні Подільського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн, які підлягають індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 24.04.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Судовим рішенням визначено, що аліменти стягується в твердій грошовій сумі та підлягають індексації відповідно до закону.
Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.
Стягувачка неодноразово зверталася до державного виконавця з заявами про проведення індексації та надання їй розрахунку заборгованості по аліментам з урахуванням проіндексованого розміру аліментів. Втім, усі заяви державним виконавцем було проігноровано і лише 21.08.2024 року в автоматизованій системи виконавчих проваджень з'явився розрахунок заборгованості по аліментам, в якому з посиланням на статтю 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» виконавцем наводиться сума індексації за період з квітня 2015 року по червень 2024 року у розмірі 2677,21 грн.
На думку заявника розрахунок заборгованості аліментів з індексацією сум державним виконавцем проведено неправильно та не враховано вимоги Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Посилаючись на те, що дії державного виконавця в частині розрахунку заборгованості по аліментам без індексації є неправомірними та порушують права стягувача, остання звернулася до суду з вказаною скаргою та просить її задовольнити.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 27 грудня 2024 року скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко О. О. щодо нарахування заборгованості зі сплати аліментів без проведення їх індексації, заінтересована особа - ОСОБА_2 задоволено частково.
Зобов'язано головного державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко О.О. здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн. з урахуванням індексації відповідно до розрахунків, наведених в мотивувальній частині даного судового рішення.
В решті вимог скарги відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державний виконавець провела невірний розрахунок суми інфляції за період з квітня 2014 року по червень 2024 року в розмірі 2677,21 грн, в результаті чого порушила права стягувача на отримання аліментів з урахуванням індексації.
У свою чергу, суд дійшов висновку про те, що підстав для визнання дій головного державного виконавця Бабенко О.О. щодо складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів неправомірними, немає, адже державний виконавець здійснила розрахунок заборгованості зі сплати аліментів як це передбачено Законом України «Про виконавче провадження», проте сам по собі факт, що з довідки-розрахунку незрозуміло, яким чином нараховувалася індексація, дає підстави для зобов'язання виконавця здійснити перерахунок такої заборгованості, починаючи з 24 квітня 2024 року.
У даному випадку, поновлення порушеного права стягувача аліментів на отримання аліментів, що стягуються у твердій грошовій сумі, з урахуванням індексації, можливе шляхом зобов'язання державного виконавця, в провадженні якого перебуває на виконанні виконавчий лист про стягнення аліментів, здійснити нові розрахунки заборгованості по сплаті аліментів.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 09 січня 2025 року подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні скарги скасувати та в цій частині прийняти нове судове рішення, яким скаргу задовольнити; ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення вимог скарги змінити в частині розрахунків, мотивувальну частину викласти в іншій редакції.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, заявник вказує, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти. Оскільки аліменти стягнуто на підставі рішення суду першої інстанції від 30.07.2014 року, то саме з липня 2014 року повинна проводитися індексація аліментів.
З проведеного судом розрахунку вбачається, що для проведення індексації невірно було обчислено індекс споживчих цін для індексації населення, тобто було обчислено не наростаючим підсумком, як того вимагає чинне законодавство, що зрештою призвело до помилкових розрахунків та часткового задоволення скарги.
Помилковим також є висновок суду про те, що представником заявника застосовувався індекс споживчих цін щоразу, коли він перевищував 101 %, що спростовується відповідним розрахунком, який міститься в матеріалах справи.
Встановивши порушення державним виконавцем законодавства щодо не проведення індексації, суд безпідставно відмовив в частині вимог щодо визнання відповідних дій неправомірними.
10 липня 2025 року до Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 адвоката Вотінцева Є.Г. надійшла заява про розгляд справи без участі апелянта та його представника.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлявся засобами поштового зв'язку. 04 липня 2025 року до Київського апеляційного суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправляння з якого вбачається, що поштова кореспонденція повернулось без вручення, причина «адресат відсутній за вказаною адресою».
Головний державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко О.О., про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась засобами електронного зв'язку через систему «Електронний суду». Відповідно до звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного адресат отримала кореспонденцію 06 червня 2025 року.
З огляду на вище викладене колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи без участі не з'явившихся сторін, які були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Подільського районного суду міста Києва у справі №758/4624/14-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн, які підлягають індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 24.04.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
На підставі вказаного судового рішення Подільський районний суд міста Києва 30 липня 2014 року видав виконавчий лист №758/4624/14-ц, який був пред'явлений до виконання до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві.
Постановою державного виконавця Рудьковської Ю.С. від 31 липня 2014 р. відкрите виконавче провадження НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн, які підлягають індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 24.04.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, складеного 09.08.2024 року головним державним виконавцем Бабенко О. О., у вказаному виконавчому провадженні НОМЕР_1 впродовж 10 років нарахування та стягнення аліментів здійснюється у сумі 1500 грн щомісячно.
Так, як вбачається з розрахунку заборгованості за період з квітня 2014 року по липень 2024 року державний виконавець щомісячно нараховував аліменти у розмірі 1500 грн та не проводив індексацію цієї суми.
Згідно з розрахунку до грудня 2018 року боржник не здійснював сплату аліментів, у зв'язку з чим станом на листопад 2018 року розмір заборгованості зі сплати аліментів становив 82 500,00 грн. В подальшому боржник почав погашати заборгованість зі сплати аліментів та в грудні 2020 року вже не мав заборгованості по аліментам. Станом на кінець липня 2024 року заборгованість боржника зі сплати аліментів становила 6000,00 грн.
У свою чергу, уся заборгованість розраховувалася з суми 1500,00 грн щомісячно. З відповідним розрахунком не погодилася стягувачка та ініціювали питання про проведення індексації.
Проводячи розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, що відображено у довідці від 09 серпня 2024 року, державний виконавець індексацію провів за період з квітня 2015 року по червень 2024 року, та визначив суму індексації у розмірі 2677,21 грн.
Яким саме чином розраховувалася індексація, у довідці не відображено. Однак зазначено, що така індексація здійснювалася на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» за формулою: (Сума індексації) = (Сума аліментів) х (Сукупний індекс інфляції) / 100% - (Сума аліментів).
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Отже виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18) вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов'язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Обґрунтовуючи вимоги скарги, ОСОБА_1 посилалась на неправомірні дії державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бабенко О. О. при здійсненні розрахунку заборгованості з аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, яка, зокрема, не врахувала щомісячну індексацію аліментів.
У постанові від 06 листопада 2013 року, прийнятій у справі № 6-113цс13, Верховний Суд України висловив позицію про те, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, на підставі частини другої статті 184 СК України, підлягає індексації за аналогією закону згідно з пунктом 8 статті 8 ЦПК України у порядку, передбаченому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Частиною першою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені у Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції, чинній до 24 грудня 2015 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (який набув чинності 01 січня 2016 року) у частині першій статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» величину «101» замінено величиною «103».
Отже, з правового аналізу статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» можна зробити висновок, що індексація аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, проводиться лише у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлено в розмірі 101 відсотки до 01 січня 2016 року, з 01 січня 2016 року така індексація проводиться у разі перевищення 103 відсотки.
При цьому, з огляду на Порядок № 1078, зокрема Додаток 1 «Приклад обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації» до Порядку, індексація проводиться щомісячно (колонка «Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації» у таблиці Додатку 1), починаючи з місяця, у якому величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації і подальша зміна розміру індексації відбувається у разі, коли індекс споживчих цін наростаючим підсумком знову перевищить поріг індексації.
Відповідно до абзаців один, два пункту 104 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постановах від 31 серпня 2022 року у справі № 686/5088/20 (провадження № 61-18580св21), від 21 червня 2024 року в справі № 342/1390/19.
Враховуючи наведене, встановивши, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів проведено державним виконавцем невірно, суд першої інстанції дійшов висновку про зобов'язання державного виконавця повторно здійснити відповідний розрахунок з урахуванням індексації за період з квітня 2014 року по червень 2024 року.
Колегія суддів з такими висновками суду погоджується та вважає їх правильними.
Крім того, доводи апеляційної скарги не спростували висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання дій державного виконавця Бабенко О.О. щодо складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів неправомірними.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 27 грудня 2024 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
УхвалуПодільського районного суду м. Києва від 27 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена
в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 11 липня 2025 року
Головуючий: Судді: