10 липня 2025 року місто Київ
Справа № 755/7045/24
провадження №22-ц/824/5686/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:судді-доповідача- Шкоріної О.І.,суддів-Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Височанської Н.В.,
сторони :
позивач - АТ «Універсал Банк»
відповідач- ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Войтко Тетяною Петрівною,
на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 23 жовтня 2024 року, ухвалене у складі судді Яровенко Н.О.,
у справі за позовом Акціонерне товариство «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У квітні 2024 року позивач АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 , в якому просив стягнути заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 14.01.2018 у розмірі 114236,54 грн.
Позов обгрунтовано тим, що «Monobank» - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення.
14 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг та підписала анкету-заяву про надання банківських послуг, яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірник у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 40 000 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку НОМЕР_1 .
АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Станом на 28 грудня 2022 року у відповідача прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п. 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулося істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 28 грудня 2022 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості.
На повідомлення позивача про необхідність погасити суму заборгованості відповідач не вчинив жодної дії на погашення заборгованості.
Позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 14 січня 2018 року, яка станом на 11 лютого 20234року становить 114236,54 грн. (тіло кредиту) та судовий збір у розмірі 3208 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 23 жовтня 2024 року позовну заяву АТ «Універсал Банк» задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, представник ОСОБА_1 адвокат Войтко Т.П. подала апеляційну скаргу, в який просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Апелянт вважає рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Зокрема, зазначає про те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором № б/н від 14 січня 2018 року взагалі не підтверджує отримання відповідачем кредиту в розмірі 40000 грн, а також наявність використаних і неповернутих кредитних коштів. Крім того, розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.
Матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем кредиту в розмірі 40000 грн., а також яка саме картка була видана відповідачу, відсутні також докази і про розмір кредитних коштів/встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Матеріали справи не містять і виписки з карткового рахунку ОСОБА_1 .
Апелянт звертає увагу суду, що відповідач не отримував від позивача жодної вимоги про існування будь-якої заборгованості чи/або повернення будь - якої заборгованості та строків погашення існуючої заборгованості. Матеріали справи не містять доказів надсилання позивачем відповідачу вимоги про погашення заборгованості, а також доказів існування даної вимоги про погашення заборгованості.
Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу представник АТ «Універсал Банк» не скористався.
В судове засіданні не з'явилися сторони, будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток - повідомлень до електронних кабінетів позивача та представника відповідача, через підсистему "Електронний суд", що підтверджується звітами про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду ( а.с.84,85).
Представником відповідача адвокатом Войтко Т.П. до суду була подана заява, про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням її у відпустці.
Разом з тим, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність сторони відповідача, оскільки надана заявником копія наказу АО «Центр Адвокатських послуг» не посвідчена, не містить запису про відповідність його оригіналу, а також печатки. Відповідно колегія суддів визнала причини пропуску сторони відповідача неповажними і вважала за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та її представника.
Крім того, в судове засідання не з'явився представник позивача, АТ «Універсал Банк» був повідомлений шляхом направлення судового повідомлення до електронного кабінету, причини своєї неявки суду не повідомив.
За таких обставин колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з'явилися, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
Оскільки рішення ухвалене за відсутності учасників справи, то датою рішення є дата складення повного судового рішення ( ч.5 ст.268 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що 14 січня 2018 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання останньою анкети-заяви до договору про надання банківських послуг «Monobank», відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк» відкрило поточний рахунок у гривні на ім'я ОСОБА_1 та надало кредит у вигляді встановленого ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредиту у розмірі 44,26% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видало кредитну картку.
У заяві зазначено, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що ця заява, разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомлений та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані для ознайомлення.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов'язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов'язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості, а також сплати неустойки, передбаченої договором, у разі прострочення.
Відповідач (позичальник) свої зобов'язання за договором кредиту не виконав належним чином, допустив прострочення в платежах і заборгованість по поверненню кредитних коштів, про що свідчить наданий позивачем розрахунок. Крім того, відповідач не оспорив дані розрахунки, не подав доказів на його повне або часткове спростування.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що розрахунок в частині наявності використаних і не повернутих кредитних коштів, як такий що не оспорений і не спростований відповідачем, є правильним і відповідає дійсності, а тому відповідно до цього розрахунку відповідач має заборгованість за наданим кредитом в розмірі 114236,54 грн.
Враховуючи, що відповідачем не спростовано розміру боргу і не доведено його відсутність або його погашення чи часткове погашення, не встановлено підстав для звільнення відповідача від обов'язку по поверненню використаних ним кредитних коштів у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу, позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст.638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію", згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).
Згідно із ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Судом установлено, що між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 14 січня 2018 року укладений договір про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк».
Відповідачкою ОСОБА_1 не заперечується факт укладення договору та факт користування наданими їй банком грошовими коштами, але заперечується сума кредитного ліміту, про яку зазначає банк, а також наявність у неї заборгованості та суму заборгованості, заявлену позивачем у позовній заяві.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п.п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75.
У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами існування заборгованості за кредитним договором (Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2024 року у справі № 559/1622/19).
Виписки по рахунку відповідачки ОСОБА_1 за договором від 14 січня 2018 року, позивачем АТ " Універсал Банк" суду першої інстанції не надано.
За відсутності бухгалтерських первинних документів (виписки по рахунку), розрахунок заборгованості, наявний в матеріалах справи, не може підтверджувати наявність у відповідача заборгованості перед банком.
В оцінці поведінки та способу ведення справ банком суд апеляційної інстанції враховує те, що він є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв'язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання правил та процедур, які є традиційними в цій сфері, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною в цивільних відносинах з такою установою. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.
Аналогічна позиція викладена і Верховим Судом у постанові від 1 лютого 2023 року у справі №199/7014/20.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у даній справі, на підтвердження своїх позовних вимог щодо наявності у відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитом, позивач мав можливість додати до позовної заяви документальне обґрунтування кредитної заборгованості, зокрема виписку по особовому рахунку позичальника, на підставі якої як суд першої, так і суд апеляційної інстанції мав би можливість перевірити розмір кредитної заборгованості.
Проте під час розгляду справи у суді першої інстанції, позивач не надав належних та допустимих доказів, що є його процесуальним обов'язком в силу положень статей 12, 81 ЦПК України на підтвердження визначеного ним у позовній заяві розміру заборгованості.
Висновок суду першої інстанції про доведеність позивачем позовних вимог щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 , яка заперечує наявність у неї заборгованості, лише виходячи із надано позивачем розрахунком заборгованості, який не містить інформації щодо особи, яка його підписала, є помилковим.
Отже, зважаючи на те, що обставини, які вважав суд першої інстанції доведеними, не доведені належними та допустимими доказами, висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам, наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового рішення про відмову АТ «Універсал Банк» у задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи положення ст.141 ЦПК України, колегія суддів вважає необхідним стягнути з АТ "Універсал Банк" на користь відповідачки судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 4542 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 259, 268, 367, 369, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України,
суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Войтко Тетяною Петрівною, задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 23 жовтня 2024 року скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким АТ «Універсал Банк» відмовити у задоволенні позовних вимог.
Стягнути з АТ «Унверсал Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 4542 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та касаційному оскарженню відповідно до норм п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус