Апеляційне провадження
№22-ц/824/12121/2025
10 липня 2025 року місто Київ
справа № 358/251/25
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Рейнарт І.М.
перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 23 квітня 2025року, ухвалене під головуванням судді Романенко К.С., у справі за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 23 квітня 2025 року позов АТ «Перший український міжнародний банк» задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 20 травня 2025 року подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 травня 2025 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 23 квітня 2025року було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме для сплати судового збору, подання до Київського апеляційного суду квитанції про оплату та апеляційної скарги в новій редакції із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, яка повинна відповідати вимогам ст.356 ЦПК України, надання її копій та копій доданих матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу Київського апеляційного суду від 30 травня 2025 року відповідач ОСОБА_1 отримала 09 червня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
16 червня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява до якої долучено оригінал квитанції про оплату судового збору на вимогу ухвали Київського апеляційного суду від 30 травня 2025 року. Окрім того в заяві відповідач ОСОБА_1 повідомляє суд, що у неї відсутній електронний кабінет. Зазначає, що в неї технічні проблеми, не може авторизуватися в електронному кабінеті, відсутній електронний цифровий підпис, а також вона не відноситься до категорії осіб, що зобов'язані мати електронний кабінет.
Проте, апелянтом вимоги встановлені ухвалою Київського апеляційного суду від 30 травня 2025 року були виконані не в повному обсязі, а саме відповідачем ОСОБА_1 не надано до Київського апеляційного суду апеляційної скарги в новій редакції, із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, яка повинна відповідати вимогам ст.356 ЦПК України, не надано її копій та копій доданих матеріалів відповідно до кількості учасників справи, а лише в заяві вказано про відсутність в неї електронного кабінету, що є не належним виконання вимог ухвали.
На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.
Так, прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Крім того, як наголошує у своїх рішенням Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки, недоліки апеляційної скарги встановлені ухвалою суду від 30 травня 2025 року в повному обсязі усунуті не були, тому згідно з ст.185 ЦПК України апеляційна скарга підлягає поверненню.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає апелянту повторно звернутися з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог ст.356 ЦПК України.
Повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, апелянт має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 23 квітня 2025року, ухвалене під головуванням судді Романенко К.С., у справі за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості визнати неподаною та повернути апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: