Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
11 липня 2025 року № 640/30112/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання витини дії, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач ДПС України в особі відокремленого підрозділу ГУ ДПС у м. Києві, Оврах Н.В.) , в якому просить суд:
- взнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України, яка полягає у не виключенні з інтегрованої картки позивача відомостей про недоїмку по сплаті єдиного внеску в сумі 4 800,76 грн.
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 відомості про заборгованість в розмірі 4 800,76 грн по сплаті єдиного внеску, у порядок та спосіб, визначені чинним законодавством України.
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у даній справі в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що скасування у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) є достатньою підставою для внесення змін до інтегрованої картки платника податків. Відтак, відповідач допустив протиправну бездіяльність, адже після набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано вимогу № Ф-12278-25 від 03.07.2018 зі сплати єдиного внеску у розмірі 4 800,76 грн не вніс відповідних змін до інтегрованої картки платника податків.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо внесення змін до інтегрованої картки платника податків протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за вказаним позовом.
На виконання Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 справу №640/30112/21 передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду, згідно з актом приймання-передачі від 31.01.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025 справу передано на розгляд судді Бадюкову Ю.В.
Ухвалою суду від 07.03.2025 року прийнято справу до розгляду. Розгляд справи розпочато з початку за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що фізична особа - підприємець (далі-ФОП), яка набула статус пенсіонера за віком або за вислугу років або інваліда та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, звільняється від сплати за себе єдиного внеску з наступного місяця після набуття такого статусу.
Оскільки пропорційний розрахунок бази нарахування єдиного внеску для даної категорії платників Законом № 2464 не передбачений, місяць, в якому така особа набула право на пенсію за віком або статус інваліда, відноситься до базового звітного періоду, за який сплачується єдиний внесок.
Пунктом 3 розд. III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 435), передбачено, що у разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та які є пенсіонерами за віком, або за вислугу років, або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу, формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі - Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.
Відповідно до п. 16 розд. II Порядку № 435 відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.
Відповідно до абзацу 6 частини четвертої ст. 25 Закону № 2464 не підлягають оскарженню зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником
Згідно інформаційної системи Головного управління ДПС у м. Києві ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), перебуває на податковому обліку за основним місцем обліку в Головному управління ДПС у м. Києві (Шевченківський район м. Києва), з 12.04.2002 по теперішній час та має статус «ФО-Пенсіонер» з 05.10.1994, отже звільнявся від сплати єдиного внеску з моменту реєстрації платника податків, проте 07.02.2014 платником подано Звіт за 2013 рік з самостійно визначеною базою нарахування згідно обраної системи оподаткування, який підлягає сплаті на загальних підставах.
Враховуючи вищенаведене, контролюючий орган діяв в межах визначених чинним законодавством.
У відповіді на відзив позивач заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019 №826/16674/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020, задоволені позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві в повному обсязі та визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-12278-25 від 03.07.2018 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4 800, 76 грн.
Відповідач листом від 14.06.2021р № 59908/6/26-15-24-0510 на звернення позивача здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску шляхом виключення з неї відомостей про наявність у платника боргу/недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 4 800, 76 грн. зазначив, що у Рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019 відсутнє зобов'язання відповідача щодо внесення змін до інтегрованої картки ОСОБА_1 , а відтак, законодавчі підстави щодо коригування суми заборгованості відсутні.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нездійснення коригування даних в інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протиправною, позивач звернулась за захистом порушеного права до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статті 71 Податкового кодексу України встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Приписами статті 72 Податкового кодексу України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за наслідками податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку, а також інформація, наведена у скарзі покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій; від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки, інформацію про відповідність резидентів Дія Сіті вимогам Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», зокрема щодо включення/виключення платників податків до/з реєстру Дія Сіті.
За змістом статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за №321/35943, затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який є чинним на час розгляду справи (далі - Порядок №5), згідно із пунктом 2 розділу І якого інтегрована картка платника (ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу.
Згідно із підпунктом 2 «Визначення первинних показників щодо сум погашення податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) та заборгованості зі сплати єдиного внеску» пункту 1 «Визначення первинних показників документів податкових органів, відображених в інформаційній системі, які підлягають перенесенню до ІКП» розділу VI «Відображення в інформаційній системі показників податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску та іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, розстрочених (відстрочених) зобов'язань (боргів), а також списання боргу (заборгованості)» Порядку №5 передбачено, що первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є, зокрема, рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання та пені/суми єдиного внеску за результатами судового оскарження), яке набрало законної сили.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №825/999/17, від 26.02.2019 у справі №805/4374/15-а, від 17.06.2021 у справі №520/7599/19, від 25.03.2020 року у справі №826/9288/18.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлянням ГУ ДФС у м. Києві прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) Ф-12278-25 від 03.07.2018 зі сплати єдиного внеску у розмірі 4 800,76 грн.
Проте, Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019 №826/16674/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020, задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві в повному обсязі та визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-12278-25 від 03.07.2018 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4 800, 76 грн.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 у справі №825/999/17 також дійшов висновку, що при визначенні питання про правомірність нарахування платнику податків пені належним способом захисту, що відносить порушені права, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки шляхом виключення неправомірно нарахованих сум пені.
Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що невід'ємною частиною конституційного права на судовий захист є можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог щодо поновлення яких встановлена у належній судовій процедурі та формалізована у судовому рішенні, що забезпечено конкретними гарантіями, які б дозволяли реалізувати його в повному об'ємі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя.
Таким чином, у разі якщо судом встановлено порушення права позивача в результаті неправомірного нарахування контролюючим органом єдиного внеску належним способом захисту, що відновить порушені права, є саме коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки шляхом виключення неправомірно нарахованих сум єдиного внеску.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 28.10.2022 у справі №200/5487/21.
З огляду на обставини справи та нормативне регулювання, зумовлене фактичною правовою природою цих обставин, суд вважає що у податкового органу як суб'єкта владних повноважень, безпосереднім обов'язком якого є контроль за правильністю нарахування та сплати податків і зборів суб'єктами господарювання, не було передбачених чинним податковим законодавством підстав для відмови позивачу в здійсненні коригування відомостей в інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а отже, враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у м. Києві здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення з неї відомостей про заборгованість в розмірі 4 800,76 грн по сплаті єдиного внеску.
Стосовно вимог позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання у встановлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, подати звіт про виконання рішення, суд зазначає, що відповідно до ст.382 КАС України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду. Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми - це прерогатива суду.
Позивачем не надано доказів того, що прийняте рішення суду, буде відповідачем тривалий час не виконуватись, як не встановлено вказаних обставин і судом, тому клопотання позивача щодо встановлення судового контролю не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання витини дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у м. Києві, яка полягає у не виключенні з інтегрованої картки позивача відомостей про недоїмку по сплаті єдиного внеску в сумі 4 800,76 грн.
Зобов'язати Державну податкову службу України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення з неї відомостей про заборгованість в розмірі 4 800,76 грн. по сплаті єдиного внеску.
Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 11 липня 2025 року.
Суддя Бадюков Ю.В.