Справа № 420/7578/25
11 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Хаджибейського району м. Одеси» до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Хаджибейського району м. Одеси» до Південного офісу Держаудитслужби, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-02-12-003235-a від 11.03.2025 року на закупівлю: Капітальний ремонт додаткових підвальних приміщень (захисної споруди цивільного захисту-укриття) в Одеському ліцеї №69 Одеської міської ради за адресою: м.Одеса, вулиця Іцхака Рабіна, 45, згідно коду ДК 021:2015:45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.02.2025 року Комунальною установою оприлюднено звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2025-02-12-003235-a на закупівлю: Капітальний ремонт додаткових підвальних приміщень (захисної споруди цивільного захисту-укриття) в Одеському ліцеї №69 Одеської міської ради за адресою: м.Одеса, вулиця Іцхака Рабіна, 45, згідно коду ДК 021:2015:45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи», шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до підпункту 4 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12 жовтня 2022 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №471 від 12.05.2023р) (існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником). Позивач посилається на надання пояснень на запит відповідача від 04.03.2025р., відповідно до яких «на виконання протоколу доручень (п.3), які надані на апаратній нараді структурних підрозділів Департаменту освіти та науки Одеської міської ради 06.02.2025р., яким доручено у зв'язку з нагальною потребою забезпечити проведення ремонту та оснащення укриттів в ЗО за потребою- тобто там де існують приміщення, які можливо використати для укриттів, а також з урахуванням клопотання від Одеського ліцею №69 Одеської міської ради від 03.02.2025 №01-30/46 стосовно нагальної потреби у найшвидшому проведенні ремонту для збільшення кількості місць в укритті, у Замовника виникла нагальна потреба в укладанні договору на закупівлю «Капітальний ремонт підвальних приміщень-захисної споруди цивільного захисту в Одеському ліцеї №69 Одеської міської ради».
Ухвалою від 19.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що Південним офісом Держаудитслужби в межах визначених законодавством повноважень відповідно до вимог статті 8 Закону № 922, статей 2, 5 Закону № 2939, підпункту 2 пункту 4 Положення про Південний офіс Держаудитслужби. що затверджено наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, на підставі наказу Південного офісу Держаудитслужби від 03.03.2025 № 45, здійснено моніторинг відкритих торгів КУ«Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Хаджибейського району м. Одеси» за предметом : ДК 021:2015:45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи, яку проведено Комунольною установою «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Хаджибейського району м. Одеси», очікуваною вартістю 5908092,49 грн. з ПДВ (інформація про закупівлю оприлюднена за номером ID: UA-2025-02-12-003235-a). Встановлено порушення вимог підпункту 4 п.13 Особливостей. При цьому зазначено, що надані пояснення не обґрунтовують наявність підстави для укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів на підставі підпункту 4 п.13 Особливостей, оскільки нормативно-правові акти та інші документи, на які є посилання в Обгрунтуванні, не є документами, що підтверджують для Замовника нагальність потреби у здійсненні закупівлі шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів, яка повинна бути документально підтверджена замовником. Крім того, замовником розроблено проектно-кошторисну документацію та отримано експертний звіт (позитивний) ще у жовтні 2024 року, що додатково підтверджує обізнаність Замовника у необхідності здійснення закупівлі зазначених робіт ще в жовтні 2024р.
Щодо зобов'язальної частини Висновку у відзиві зазначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. При цьому, не завжди органи державного фінансового контролю мають можливість охопити усі процедури закупівель замовників на стадії проведення процедур закупівель до укладання договору. Тому, у таких випадках у разі виявлення органами державного фінансового контролю порушень замовниками законодавства у сфері закупівель єдиним можливим та співмірним у часі зобов'язанням щодо усунення виявлених порушень може бути лише зобов'язання щодо припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.
Підсумовуючи наведене, відповідач стверджує, що оскаржуваний висновок за результатами моніторингу закупівлі № UA-2025-02-12-003235-a прийнятий Південним офісом Держаудитслужби в межах повноважень та y спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не підлягають задоволенню.
02.04.2025 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що твердження Відповідача щодо можливості здійснення закупівлі робіт з капітального ремонту у жовтні 2024 року є помилковими, оскільки Позивачем було отримано у 2024 році експертний звіт, а кошти на проведення ремонту було надано довідкою від 11.02.2025 про зміни до кошторису на 2025 рік. Враховуючи стислий термін проведення капітального ремонту укриття (споруди цивільного захисту) в Одеському ліцеї № 69 Одеської міської ради, Позивачем було застосовано виключення.
Ухвалою від 18.04.2025 року вирішено розгляд справи № 420/7578/25 проводити за правилами загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого засідання. Підготовче засідання призначено на 19.05.2025 року.
Ухвалою від 19.05.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 29.05.2025р.
Ухвалою від 29.05.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 16.06.2025р.
Ухвалою від 16.06.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.07.2025 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позовну заяву з підстав, викладених у позові.
Відповідач просив відмовити у задоволенні позовної заяви.
В судовому засіданні судом поставлено питання щодо можливості подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Учасники справи не заперечували щодо продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відтак, справа розглянута в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
Південним офісом Держаудитслужби в межах визначених законодавством повноважень відповідно до вимог статті 8 Закону № 922, статей 2, 5 Закону № 2939, підпункту 2 пункту 4 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, що затверджено наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23, на підставі наказу Південного офісу Держаудитслужби № 45 від 03.03.2025р. здійснено моніторинг відкритих торгів Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Хаджибейського району м. Одеси» за предметом: ДК 021:2015: 45450000- 6 - Інші завершальні будівельні роботи, яку проведено Комунальною установою «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Хаджибейського району м. Одеси», очікуваною вартістю 5 908 092,49 грн з ПДВ. (інформація про закупівлю оприлюднена за номером ID: UA2025-02-12-003235-a).
Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу були дані з автоматичних індикаторів ризиків.
За результатами моніторингу процедури закупівлі складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі за номером UA-2025-02-12-003235-a від 11.03.2025 (далі - висновок), який оприлюднено в електронній системі закупівель 11.03.2025 відповідно до норм частини шостої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
За результатами аналізу питання наявності підстав для укладення договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель встановлено, що відповідно до обґрунтування підстави для здійснення закупівлі від 11.02.2025, завантаженого Замовником в електронній системи закупівель 12.02.2025, Замовником здійснено дану закупівлю без використання електронної системи закупівель на підставі підпункту 4 пункту 13 Особливостей, а саме: існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником.
В Обґрунтуванні також зазначено, що у Замовника виникла необхідність термінового проведення капітального ремонту додаткових підвальних приміщень (захисної споруди цивільного захисту-укриття) в Одеському ліцеї № 69 Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 45 для негайного забезпечення очного навчально-виховного процесу у закладі.
Враховуючи обмежений час, у Замовника відсутня можливість проведення цієї закупівлі у строки, встановлені Особливостями та при цьому підтверджується наявність нагальної потреби в закупівлі клопотанням від Одеського ліцею № 69 Одеської міської ради.
В Обґрунтуванні також зазначено, що з метою дотримання принципу ефективності закупівлі, як найшвидшого забезпечення наявної потреби Замовника в умовах воєнного стану Замовник прийняв рішення щодо здійснення закупівлі без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу та застосування під час здійснення закупівлі, як виняток підпункт 4 пункту 13 Особливостей.
Замовником до Обґрунтування додано документальне підтвердження наявності підстави для застосування підпункту 4 пункту 13 Особливостей, а саме: протокол доручень, які надані на апаратній нараді структурних підрозділів Департаменту освіти та науки Одеської міської ради 06.02.2025, клопотання від 03.02.2025 № 01-30/46, довідку про зміни до кошторису на 2025 рік, розподіл видатків бюджету розвитку на 2025 рік, експертний звіт (позитивний) від 04.10.2024 № ЕК-5812/09-24 з додатком, договірну ціну, дефектні акти, зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва, локальні кошториси, підсумкову відомість ресурсів, перелік основних матеріальних ресурсів, об'єктний кошторис.
Південним офісом Держаудитслужби було надано запит від 04.03.2025 про надання пояснень (інформації, документів), які підтверджують нагальність потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів, яка повинна бути документально підтверджена замовником, на який Замовник 07.03.2025 надав пояснення, зазначивши: «На виконання протоколу доручень (п. 3), які надані на апаратній нараді структурних підрозділів Департаменту освіти та науки Одеської міської ради 06.02.2025 року, яким доручено у зв'язку з нагальною потребою забезпечити проведення ремонту та оснащення укриттів в ЗО за потребою - тобто там де існують приміщення, які можливо використати для укриттів, а також з урахуванням клопотання від Одеського ліцею 69 Одеської міської ради від 03.02.2025 № 01-30/46 стосовно нагальної потреби, у як найшвидшому проведенні ремонту для збільшення кількості місць в укритті, у Замовника виникла нагальна потреба в укладанні договору на закупівлю «Капітальний ремонт додаткових підвальних приміщень (захисної споруди цивільного захисту-укриття) в Одеському ліцеї № 69 Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, вулиця Іцхака Рабіна, 45» (ДК 021:2015: 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи)».
Проте надане Замовником пояснення не обґрунтовує наявність підстави для укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів на підставі підпункту 4 пункту 13 Особливостей, оскільки нормативно-правові акти (Конституція України, Закон України «Про правовий режим воєнного стану», Закон України «Про Кабінет Міністрів України», Укази Кабінету Міністрів України, Укази Президента України) та інші документи, на які є посилання в Обґрунтуванні, не є документами, що підтверджують для Замовника нагальність потреби у здійсненні закупівлі шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів, яка повинна бути документально підтверджена замовником. Крім того, Замовником розроблено проєктно-кошторисну документацію та отримано експертний звіт (позитивний) ще у жовтні 2024 року, що додатково підтверджує обізнаність Замовника у необхідності здійснення закупівлі зазначених робіт з жовтня 2024 року.
Отже, на порушення вимог підпункту 4 пункту 13 Особливостей Замовник безпідставно здійснив цю закупівлю шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, оскільки Замовником документально не підтверджено нагальність потреби у здійсненні цієї закупівлі, у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 р. № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» 26 січня 1993 року № 2939-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Водночас пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
За змістом статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад встановлює Закон № 922-VIII, в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, пунктом 14 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом процедури закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Приписами частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Пунктом 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922-VIII обумовлено, що у висновку обов'язково зазначається зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини десятої статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII передбачено, що електронна система закупівель інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 922-VIII цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Приписами частини третьої статті 3 Закону № 922-VIII визначено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити таку інформацію:
1) дата укладення та номер договору/документа (документів), що підтверджують придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг);
2) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
3) найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг;
5) місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для фізичної особи) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг та номер телефону;
6) назва предмета закупівлі;
7) кількість, місце та строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг;
8) ціна, зазначена в договорі про закупівлю/документі (документах), що підтверджує (підтверджують) придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг), та строк виконання договору.
У звіті про договір про закупівлю, укладеному без використання електронної системи закупівель, може зазначатися інша інформація.
Наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, розділом ІІІ якого визначено порядок заповнення констатуючої частини форми висновку.
Так, відповідно до змісту Розділу ІІІ даного Порядку у пункті 1 зазначаються:
1) дата закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;
2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі;
3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:
структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб'єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);
найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
На виконання вимог пункту 37 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII Кабінет Міністрів України постановою № 1178 від 12 жовтня 2022 року затвердив Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Цими Особливостями встановлено порядок та умови здійснення публічних закупівель, для забезпечення захищеності Замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Відповідно до пункту 3 Особливостей № 1178 у редакції, що діяла на дату укладання договору, замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих Особливостей.
Відповідно до підпункту 4 пункту 13 Особливостей № 1178, у редакції, що діяла на дату укладання договору, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли: існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником.
Відповідно до пункту 17 Особливостей, договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої-п'ятої, сьомої-дев'ятої статті 41 Закону та цих Особливостей.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі.
При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.
Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов'язального характеру, яка є обов'язковою для виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами аналізу питання наявності підстав для укладення договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель встановлено, що відповідно до обґрунтування підстави для здійснення закупівлі від 11.02.2025, завантаженого Замовником в електронній системи закупівель, Замовником здійснено дану закупівлю без використання електронної системи закупівель на підставі підпункту 4 пункту 13 Особливостей, із зазначенням, що існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником.
В Обґрунтуванні також зазначено, що у Замовника виникла необхідність термінового проведення капітального ремонту додаткових підвальних приміщень (захисної споруди цивільного захисту-укриття) в Одеському ліцеї № 69 Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 45 для негайного забезпечення очного навчально-виховного процесу у закладі. Враховуючи обмежений час, у Замовника відсутня можливість проведення цієї закупівлі у строки, встановлені Особливостями та при цьому підтверджується наявність нагальної потреби в закупівлі клопотанням від Одеського ліцею № 69 Одеської міської ради. З метою дотримання принципу ефективності закупівлі, як найшвидшого забезпечення наявної потреби Замовника в умовах воєнного стану Замовник прийняв рішення щодо здійснення закупівлі без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу та застосування під час здійснення закупівлі, як виняток підпункт 4 пункту 13 Особливостей.
Замовником до Обґрунтування додано документальне підтвердження наявності підстави для застосування підпункту 4 пункту 13 Особливостей, а саме:
протокол доручень, які надані на апаратній нараді структурних підрозділів Департаменту освіти та науки Одеської міської ради 06.02.2025,
клопотання від 03.02.2025 № 01- 30/46,
довідку про зміни до кошторису на 2025 рік,
розподіл видатків бюджету розвитку на 2025 рік,
експертний звіт (позитивний) від 04.10.2024 № ЕК-5812/09-24 з додатком,
договірну ціну,
дефектні акти,
зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва,
локальні кошториси, підсумкову відомість ресурсів, перелік основних матеріальних ресурсів, об'єктний кошторис.
Південним офісом Держаудитслужби надано запит від 04.03.2025 про надання пояснень (інформації, документів), які підтверджують нагальність потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів, яка повинна бути документально підтверджена замовником.
Замовник 07.03.2025 надав пояснення на запит, в яких зазначив: «На виконання протоколу доручень (п. 3), які надані на апаратній нараді структурних підрозділів Департаменту освіти та науки Одеської міської ради 06.02.2025 року, яким доручено у зв'язку з нагальною потребою забезпечити проведення ремонту та оснащення укриттів в ЗО за потребою - тобто там де існують приміщення, які можливо використати для укриттів, а також з урахуванням клопотання від Одеського ліцею 69 Одеської міської ради від 03.02.2025 № 01-30/46 стосовно нагальної потреби, у як найшвидшому проведенні ремонту для збільшення кількості місць в укритті, у Замовника виникла нагальна потреба в укладанні договору на закупівлю «Капітальний ремонт додаткових підвальних приміщень (захисної споруди цивільного захисту-укриття) в Одеському ліцеї № 69 Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, вулиця Іцхака Рабіна, 45» (ДК 021:2015: 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи)».
Позивач, стверджуючи, що у останнього була нагальна потреба у здійсненні закупівлі, посилається на протокол доручень, лист Хаджибейської РДА Одеської міської ради №4620/01-20 від 31.12.2025р., клопотання Одеського ліцею №69 ОМР №01-30/46 від 03.02.2025р., клопотання від батьківської ради Одеського ліцею №69 ОМР від 03.02.2025р., Розпорядження Міського голови №834 від 15.11.2024р., протокол доручень (п.5), які надані на апаратній нараді структурних підрозділів Департаменту освіти та науки Одеської міської ради 16.08.2024р., лист Департаменту муніципальної безпеки №01.1-17/181 від 11.03.2025р., листи територіального відділу освіти Хаджибейського району Департаменту освіти та науки Одеської міської ради №09-06/180 від 07.03.2025р., №09-06/187 від 11.03.2025р.
При цьому позивач зазначає, що оскільки він є розпорядником бюджетних коштів, у своїй діяльності керується Бюджетним кодексом України, відповідно має можливість укладати договори та брати бюджетні зобов'язання лише на ті суми, які поступово надаються розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, а саме Довідками про зміни до кошторису для здійснення ремонтів та оснащення укриттів в закладах освіти. Тобто, одразу після розміщення Довідки про зміни до кошторису на 2025 рік №15 від 11.02.2025р., був укладений договір.
У свою чергу, Південний офіс Держаудитслужби підкреслює, що Замовником розроблено проектно-кошторисну документацію та отримано експертний звіт (позитивний) ще у жовтні 2024 року, що додатково підтверджує обізнаність Замовника у необхідності здійснення закупівлі зазначених робіт з жовтня 2024 року.
Суд зазначає, що законодавчо не визначений конкретний перелік документів, якими замовник зобов'язаний підтвердити нагальність потреби у здійсненні закупівлі шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, тому замовник самостійно вирішує які документи необхідні за таких обставин. Проте, такі документи мають підтверджувати, що замовник не може дотриматися строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та така неможливість має бути наслідком об'єктивних умов, а не халатності самого замовника, нагальна потреба має бути документально підтверджена.
Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом «Порядок проведення відкритих торгів» цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу», з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.
Відповідно до пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли наявні підстави, визначені цим пунктом Особливостей. (у даному випадку підпункт 4 пункту 13 Особливостей: існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/ або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником.)
Отже, Особливостями визначено обов'язок замовників здійснювати закупівлі робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, в першу чергу шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом «Порядок проведення відкритих торгів» цих особливостей, а здійснення замовниками закупівель шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів з підстав, визначених пунктом 13 Особливостей (у даному випадку підпунктом 4 пункту 13 Особливостей), є винятковим випадком для замовників та, насамперед, правом замовників здійснювати такі закупівлі, а не їх обов'язком.
Крім того, виходячи зі змісту підпункту 4 пункту 13 Особливостей, право замовників на укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів з цієї підстави має бути документально підтверджено замовниками, тобто обов'язок доведення правомірності/законності застосування даної підстави покладено саме на замовників.
Також відсутність в Законі та Особливостях конкретного переліку документів, якими підтверджується правомірності/законності застосування даної підстави, не звільняє замовників від обов'язку такого підтвердження та, відповідно, таке підтвердження має довести виникнення у замовників відповідних об'єктивних обставин, які стали наслідком неможливості здійснення закупівлі шляхом застосування відкритих торгів.
Крім того, метою Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» якого затверджено Особливості, є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Пунктом 3 Особливостей визначено, що замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» визначені принципи здійснення публічних закупівель: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
У постанові від 05.12.2024 № 620/16035/23 Верховний Суд підкреслив, що публічна закупівля у зв'язку із нагальною потребою не повинна суперечити принципам здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону №922-VIII.
Таким чином дії замовників при здійсненні закупівель в першу чергу мають відповідати зазначеним принципам здійснення публічних закупівель та мають бути направлені на досягнення мети Закону України «Про публічні закупівлі» в цілому.
Як вбачається з матеріалів справи, Замовником було заздалегідь вчинено дії для закупівлі робіт з капітального ремонту підвальних приміщень (захисної споруди цивільного захисту-укриття) в Одеському ліцеї № 69 Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, вулиця Іцхака Рабіна, 45 та Замовник, знаючи про необхідність його проведення, в порушення вимог чинного законодавства уклав договір без використання електронної системи закупівель з одним учасником, трактуючи це, як нагальну потребу.
Твердження позивача, які покладено в основу адміністративного позову, не обґрунтовують наявність підстав для укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів на підставі підпункту 4 пункту 13 Особливостей, оскільки нормативно-правові акти (Конституція України, Закон України «Про правовий режим воєнного стану», Закон України «Про Кабінет Міністрів України», Укази Кабінету Міністрів України, Укази Президента України) та інші документи, на які є посилання в Обґрунтуванні, не є документами, що підтверджують для Замовника нагальність потреби у здійсненні закупівлі шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів, яка повинна бути документально підтверджена замовником.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про порушення КУ «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Хаджибейського району м. Одеси» вимог підпункту 4 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, у зв'язку з безпідставним укладенням договору про закупівлю без застосування процедури відкритих торгів.
Підпунктом 4 пункту 13 зазначених Особливостей передбачено право замовника укласти договір без проведення відкритих торгів у разі виникнення нагальної потреби, зумовленої об'єктивними обставинами, що унеможливлюють дотримання строків для проведення відкритих торгів.
У даному випадку позивач (Замовник) не надав достатніх та належних доказів, які б підтверджували наявність такої нагальної потреби. Навпаки, наявні у матеріалах справи документи, зокрема, проектно-кошторисна документація та позитивний експертний звіт, отримані ще у жовтні 2024 року, свідчать про завчасну обізнаність позивача щодо необхідності здійснення відповідної закупівлі; тоді як 11.02.2025 позивачем (Замовником) оприлюднено звіт про договір про закупівлю.
Також суд зазначає, що Закон України «Про публічні закупівлі» не забороняє прямо оголошення процедури закупівлі до наявності асигнувань, якщо договір не укладається без фінансового забезпечення. Сам факт оголошення тендеру - це ще не взяття зобов'язань у бюджетному сенсі. Договір не укладається доти, доки не з'явиться підтверджене асигнування.
Бюджет (закон або рішення місцевої ради) є основним фінансовим документом, який встановлює бюджетні призначення. Розпис бюджету - виконавчий документ, який деталізує асигнування. Якщо в бюджеті вже передбачено фінансування за конкретною програмою, замовник може планувати закупівлі, не порушуючи принципів БКУ, за умови дотримання обмежень у частині взяття зобов'язань.
Загальні принципи бюджетного законодавства та практики публічних закупівель в Україні свідчать про те, що замовники можуть планувати закупівлі та включати їх до річного плану, навіть якщо на момент планування ще не затверджено розпис бюджету. При цьому важливо дотримуватися вимог щодо укладення договорів лише після наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Крім того, наявний механізм укладення договорів з відкладальною умовою, коли договір набирає чинності лише після появи фінансування. Це дозволяє замовникам розпочинати процедури закупівель заздалегідь, забезпечуючи при цьому відповідність бюджетному законодавству.
Отже, позивач мав об'єктивну можливість ініціювати проведення відкритих торгів у строки, передбачені законодавством, однак не скористався таким правом без належного обґрунтування причин цього. Саме по собі посилання на необхідність якнайшвидшого укладення договору без проведення торгів не є достатнім для застосування виключення, передбаченого підпунктом 4 пункту 13 Особливостей, оскільки не підтверджено виникнення непередбачуваних обставин, що об'єктивно унеможливили дотримання строків відкритих торгів.
Таким чином, дії позивача (Замовника) щодо укладення договору про закупівлю без застосування процедури відкритих торгів є такими, що суперечать вимогам законодавства та здійснені з порушенням принципів планування закупівель, добросовісності та ефективного використання бюджетних коштів.
Щодо способу усунення порушень, визначеного відповідачем у оскаржуваному висновку, суд зазначає таке.
Південним офісом зобов'язано позивача (Замовника) здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».
Позивач щодо стану виконання договору будь-яких доказів не надав.
Пунктом 5 частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що у висновку обов'язково зазначається зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 8 вересня 2020 року № 552 ( далі - «Порядок 552»), у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Отже, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення. Між тим, ані Закон України «Про публічні закупівлі», ані Порядок № 552 не визначають, у який саме спосіб замовник повинен усунути виявлені порушення.
Виходячи із структури та змісту частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» та Порядку № 522, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.
Варіант усунення порушення шляхом припинення (розірвання) договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. Факт недотримання замовником вимог законодавства про закупівлі під час, зокрема укладення договору без застосування відкритих торгів, робить укладання договору взагалі неможливим.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За приписами статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частиною другою статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Отже, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому закупівля без використання електронної системи закупівель без достатніх для цього підстав, а саме без нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка документально не підтверджена замовником, є підставою для припинення такого договору.
Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що відповідач конкретизував, які саме заходи повинен вжити позивач, визначивши пропорційний до правопорушення спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний позивачем висновок контролюючого органу є обґрунтованим та прийнятий правомірно, а тому підстави для його скасування відсутні.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Хаджибейського району м. Одеси» (65078, м. Одеса. вул. Г. Петрова, буд. 22; ЄДРПОУ 40702912) до Південного офісу Держаудитслужби (65012, Україна, м. Одеса, вул. Канатна, б.83; ЄДРПОУ 40477150) про визнання протиправним та скасування висновку, відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.
.