Справа № 420/7716/25
11 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді - Хлімоненкової М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Грекової К.М.
представника відповідача - Шамоти М.В.
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправними та скасування пунктів 1-4 наказу командира в/ч НОМЕР_1 №99 від 14.02.2025 в частині притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності ОСОБА_1 ,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати пп. 1-4 наказу командира в/ч НОМЕР_1 №99 від 14.02.2025 р. в частині притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності ОСОБА_1 .
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що 14.10.2023 автомобіль Citroen Berlingo, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія кулеметного відділення вогневої підтримки роти морської піхоти в/ч НОМЕР_3 матроса ОСОБА_1 попав в ДТП та отримав значні пошкодження. При цьому значні травми отримав ОСОБА_1 . Вина ОСОБА_1 у скоєнні ДТП рішенням суду встановлена не була. Не зважаючи на відсутність судового рішення, 14.02.2025 р. наказом командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення «догана», а також притягнуто до повної матеріальної відповідальності за завдану шкоду на суму 678544,90 грн зі стягненням 20% місячного грошового забезпечення, та позбавлено премії в повному обсязі за лютий 2025 року.
Позивач зауважує, що настання матеріальної відповідальності пов'язано законодавцем із таким складом протиправного діяння, структурними елементами якого є: 1) виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або виконання військовослужбовцем службових обов'язків; 2) настання збиткіd; 3) існування прямого безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між діянням військовослужбовця та виникненням збитків; 4) вина військовослужбовця у настанні збитків.
Позивач вважає, що відповідачем не встановлено вину ОСОБА_1 у скоєні ДТП, порушені строки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, не встановлено протиправну поведінку позивача у зв'язку з виконанням ним обов'язків військової служби, у зв'язку чим пункти 1-4 наказу військової частини НОМЕР_1 від 14 лютого 2025 року № 99 «Про підсумки службового розслідування» в частині притягнення позивача до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, позбавлення премії за лютий 2025 року, є протиправними та підлягають скасуванню.
У наданих в ході розгляду справи додаткових поясненнях представник позивача звертає увагу суду на те, що відповідач штучно намагається сформувати склад неіснуючого дисциплінарного проступку (невиконання розпорядження командира 2 роти з приводу прибуття для складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 за фактом ДТП) пов'язуючи його з фактом виникненням матеріальної шкоди у вигляді пошкодження майна, залишаючи без уваги те, що розпорядження про необхідність прибути до СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області для складання адміністративного протоколу є незаконним, таким, що обмежує права ОСОБА_2 . Крім цього, командування в/ч НОМЕР_1 помилково ототожнює повідомлення, намагання поговорити командира з офіційним розпорядженням капітана ОСОБА_3 , командира 2-ої роти морської піхоти в/ч НОМЕР_1 . На думку представника позивача командування не має права примушувати ОСОБА_1 виконувати обов'язки, що перебувають у площині КУпАП, тим паче з порушенням права на захист. Невиконання такого розпорядження не може рахуватися як дисциплінарний проступок, так як не входить до службових обов'язків та повноважень і ОСОБА_4 .
Також представник зауважує, що нез'явлення ОСОБА_5 до поліції жодним чином не обмежує співробітника поліції, уповноваженого на розгляд адмінматеріалів, скласти протокол про адміністративне правопорушення. Також звертає увагу на те, що відповідно до ч. 8 ст. 38 КупАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Ухвалою від 21.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі. Вирішив розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче судове засідання у справі на 11 год. 00 хв. 17.04.2025.
Відповідач надав відзив на позовну заяву у якому заперечив проти заявлених позовних вимог та зазначив, що 14.10.2023, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , матрос ОСОБА_1 , під час виконання ним службових обов'язків, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пошкодив автомобіль Citroen Berlingo в/н НОМЕР_2 , який є військовим майном, закріпленим за військовою частиною НОМЕР_1 . Своїми діями матрос ОСОБА_1 завдав військовій частині матеріальну шкоду на загальну суму 678544,90 грн.
Також відповідач зазначає, що службовим розслідуванням встановлено, що матрос ОСОБА_1 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, не виконав розпорядження командира 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_6 та слідчого Березнегуватського СПД №1, з приводу прибуття до Березнегуватського СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП для оформлення матеріалів та складання нього адміністративного протоколу за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мало місце 14.10.2023 за участі автомобіля Citroen Berlingo в/н НОМЕР_4 , з метою уникнення адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення, відповідно до Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-IX.
У зв'язку із вказаним, п.1 наказової частини наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.02.2025 року №99 матроса ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, п.2 вказаного наказу притягнуто до повної матеріальної відповідальності на загальну суму 678544,90 грн та п.4 наказано щомісяця із грошового забезпечення матроса ОСОБА_1 здійснювати стягнення суми завданої шкоди 678544,90 грн. в розмірі 20 відсотків від місячного грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 21.04.2025 заяву представника позивача Гайдаржи Г.М. про забезпечення адміністративного позову задоволено частково. Зупинено дію пункту 4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 з основної діяльності» №99 від 14.02.2025 «Про підсумки службового розслідування», про стягнення щомісячно із грошового забезпечення ОСОБА_1 , водія кулеметного відділення вогневої підтримки роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , 20 відсотків місячного грошового забезпечення, - до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Ухвалою суду від 21.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засідання на 11.00 год. 20.05.2025.
В ході розгляду справи, під час надання усних пояснень позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача заперечив проти заявлених позовних вимог. Надав пояснення, у яких підтримав обгрунтування відзиву на позовну заяву та зазначив про правомірність прийняття оскаржуваного наказу, зокрема, в частині притягнення позивача до дисциплінарної, матеріальної відповідальності та стягнення суми завданої шкоди у розмірі 678544,90 грн. шляхом щомісячного відрахування 20% грошового забезпечення.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
14.10.23 року на автодорозі між АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 за участі автомобіля Citroen Berlingo д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія взводу вогневої підтримки 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 матроса ОСОБА_1 під час перевезення майна роти трапилася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобіль зазнав значних пошкоджень, який згідно технічного талону транспортного засобу серія НОМЕР_5 від 03.06.2023 належить військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №626 від 15.10.2023 з метою з'ясування причин та обставин ДТП наказано ОСОБА_7 , начальнику ракетно-артилерійського озброєння технічної частини військової частини НОМЕР_1 , по даному факту провести службове розслідування.
Згідно Акту проведення службового розслідування від 28.10.2023 запропоновано копії службового розслідування направити до територіального управління ДБР (за місцем скоєння правопорушення) для встановлення ознак кримінального правопорушення в діях матроса ОСОБА_1 за частиною 1 Статті 415 Кримінального кодексу України. Рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності матроса ОСОБА_1 прийняти після прийняття судового рішення, яке набере законної сили.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №521 від 13.11.2023 «Про підсумки службового розслідування», в ході вивчення документів в рамках проведення службового розслідування встановлено, що матрос ОСОБА_8 , водій взводу вогневої підтримки 2 роти морської піхоти військової частини, що 14.10.2023 року о 17.30, рухаючись по автодорозі між н.п. Олександрівка та н.п. Новосевастопольське поблизу с. Червонопілля, не впорався з керуванням, внаслідок чого з'їхав в кювет, де транспортний засіб перевернувся. Токсикологічним дослідженням №2378 від 17.10.2023 року в крові матроса ОСОБА_9 етанолу не знайдено. Медичним оглядом військово-лікарської комісії (хірургічного профілю) ВМКЦ Південного регіону від 27.10.2023 року було встановлено діагноз: Політравма (14.10.2023) Закритий перелом остистих відростків Th8, Th9, Th10, L1 хребців, поперечних відростків L2, L4, L5 хребців ліворуч; Закритий перелом передньої стінки лівої вертлюгової западини, без зміщення кісткових уламків; Забій грудного та поперекового відділу хребта; Закрита травма грудної клітки, перелом ХІІ ребра ліворуч та голівки Х ребра ліворуч; Закрита травма живота; Множинні садна голови, передньої черевної стінки, поперекової ділянки ліворуч та лівого плеча. Оскільки матросом ОСОБА_1 , під час керування транспортним засобом допущено дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої пошкоджено транспортний засіб, а також є особи, які отримали тілесні ушкодження, дана подія містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України. Відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, обставини події, призначення відповідних експертиз, у тому числі оцінка завданої шкоди, покладається на орган досудового розслідування, а вина особи встановлюється лише судом, встановити вищевказані обставини, вину та причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, розмір матеріальної шкоди в межах службового розслідування, відповідно до п.3 Розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних силах України затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 р. №608 не представляється можливим.
У резолютивній частині вказаного Наказу наказано копії службового розслідування направити до територіального управління ДБР (за місцем скоєння правопорушення) для встановлення ознак кримінального правопорушення в діях матроса ОСОБА_1 за частиною 1 Статті 415 Кримінального кодексу України. Рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності матроса ОСОБА_1 прийняти після прийняття судового рішення, яке набере законної сили.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.10.2023, Першим відділом Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві, 15.10.2023 було зареєстроване кримінальне провадження №62023150010001287 за повідомленням про вчинення ОСОБА_1 ДТП, внаслідок якого був травмований самий водій.
26.03.2024 Територіальним управлінням ДБР, розташованим у місті Миколаєві була винесена постанова про закриття кримінального провадження, пунктами 1,4 якої постановлено кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023150010001287 від 15.10.2023, закрити у зв'язку встановленням відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 КК України. Копії матеріалів кримінального провадження № 62023150010001287 11.1 15.10.2023 за ч. 1 ст. 415 КК України направити начальникові ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області для прийняття рішення про притягнення винних осіб у ДТП до відповідальності згідно ст. 124 КУпА.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №821 від 16.12.2024 «Про призначення службового розслідування», наказано провести службове розслідування за фактом завдання шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 14.10.2023 на автодорозі між населеними пунктами Олександрівка-Новосевастопольське, під час якої автомобіль «Citroлn Berlingo», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія взводу вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 матроса ОСОБА_1 , який отримав значні пошкодження.
Висновком експерта №24-6994 судової автотоварознавчої експертизи транспортного засобу від 06.02.2025 встановлено, що вартість завданої матеріальної шкоди, після дорожньо-транспортної пригоди, яка була скоєна 14.10.2023 року, транспортного засобу Citroen Berlingo р.н. НОМЕР_2 , колір: білий, кузов № НОМЕР_6 , власником транспортного засобу якого є військова частина НОМЕР_1 , складає 678544,90 грн.
Актом службового розслідування від 13.02.2025, затвердженим тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 визначено, що враховуючи те, що службовим розслідуванням встановлено протиправну поведінку матроса ОСОБА_1 , водія кулеметного відділення вогневої підтримки роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , яка виразилася у свідомому не виконані розпорядження командира 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_11 та слідчого Березнегуватського СПД №1, з приводу прибуття до Березнегуватського СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП для оформлення матеріалів та складання на матроса ОСОБА_1 адміністративного протоколу за фактом ДТП, що мало місце 14.10.2023 на автодорозі між н.п. Олександрівка та н.п. Новосевастопольське Миколаївської області за участі автомобіля Citroen Berlingo в/н НОМЕР_4 , з метою уникнення від адміністративної, матеріальної відповідальності, відповідно до Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-ІХ, запропоновано службове розслідування вважати закінченим; факт протиправної поведінки матроса ОСОБА_1 вважати підтвердженим; за порушення вимог пункту 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11, 16 та 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та недбале ставлення до військової служби та особисту недисциплінованість, відповідно до пункту «б» статті 48 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України матроса ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення, а саме -ДОГАНА; відповідно до п.1. ч.1 ст.6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-ІХ, притягнути матроса ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності та стягнути завдану державі шкоду в розмірі 678544,90 грн.
Згідно з пунктами 1-4 витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 №99 від 16.02.2025 «Про підсумки службового розслідування»:
1. за порушення вимог пункту 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11, 16 та 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та недбале ставлення до військової служби та особисту недисциплінованість, відповідно до пункту «б» статті 48 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України матроса ОСОБА_12 водія кулеметного відділення вогневої підтримки роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 притягнено до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення, а саме - ДОГАНА;
2. відповідно до п.1. ч.1 ст.6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-ІХ, притягнуто матроса ОСОБА_12 , водія кулеметного відділення вогневої підтримки роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 до повної матеріальної відповідальності та стягнено з матроса ОСОБА_12 завдану державі шкоду в розмірі 678544,90 грн;
3. тимчасово виконуючому обов'язки начальника служби головному бухгалтеру ФЕС військової частини НОМЕР_1 , відповідно до абзацу 10 пункту 5 розділу XVI наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", матросу ОСОБА_13 , водію кулеметного відділення вогневої підтримки роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , щомісячну премію за лютий 2025 року, не виплачувати;
4. тимчасово виконуючому обов'язки начальника служби головному бухгалтеру ФЕС військової частини НОМЕР_1 , відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-IX здійснювати стягнення суми завданої шкоди в розмірі 678544,90 грн. (шістсот сімдесят вісім тисяч п'ятсот сорок чотири гривні 90 копійок), щомісяця із грошового забезпечення матроса ОСОБА_12 , водія кулеметного відділення вогневої підтримки роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , в розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення.
Не погодившись із пп. 1-4 наказу командира в/ч НОМЕР_1 №99 від 14.02.2025 р. в частині притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності ОСОБА_1 , вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.
Правовідносини, що складися між сторонами справи врегульовані приписами Закону України від 25.03.1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок та військову службу», Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України (затверджений Законом України від 24.03.1999 року №548-XIV; далі за текстом - Статут внутрішньої служби), Дисциплінарним статутом Збройних Сил України (затверджений Законом України від 24.03.1999 року №551-XIV; далі за текстом - Дисциплінарний статут), Законом України від 03.10.2019 року №160-ІХ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі за текстом - Закон №160-ІХ), Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 року №608, в редакції, що діяли на час виникнення спірних правовідносин.
За визначенням ч.1 ст.2 Закону України від 25.03.1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Статтею ст.1 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Згідно ст.4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Статтею 45 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Види дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на військовослужбовців перелічені законодавцем у ст.48 Дисциплінарного статуту, де указано, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Відповідно до ст.54 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України командир окремої військової частини, який користується дисциплінарною владою командира батальйону (корабля 3 рангу), має право застосовувати стягнення, визначені в пунктах «а»-«ґ» статті 48 цього Статуту (крім попередження про неповну службову відповідність осіб офіцерського складу).
Відповідно до вимог ст.83, 84 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
У ст.86 Дисциплінарного статуту вказано, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Відповідно до вимог ст.9 Статуту внутрішньої військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Згідно з вимогами ст.11 Статуту внутрішньої служби необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців обов'язок знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
З наведеного положення вбачається, що обов'язок збереження військовослужбовцем ввіреного військового майна витікає із прямої норми закону.
Статтею 16 Статуту внутрішньої служби передбачено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Вимогами ст.ст.26, 27 Статуту внутрішньої служби передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.
Процедура проведення службового розслідування відносно військовослужбовців передбачена нормами Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 року №608 (далі за текстом Порядок №608).
Пунктом 7 Розділу І Порядку №608 встановлено, що службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».
Згідно з вимогами п.1 Розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування може призначатися у разі невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
За змістом п.3 Розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Відповідно до вимог п.1 Розділу V Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Згідно з вимогами п.1 Розділу V Порядку №608 в описовій частині акту службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
Пунктом 1 розділу VI Порядку №608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Особливості проведення службового розслідування за фактами завдання державі матеріальної шкоди визначені у положеннях Розділу VIІІ Порядку №608, де указано, що у разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб (п.1 Розділу VIІІ Порядку №608).
Під час проведення такого службового розслідування додатково необхідно з'ясувати: наявність шкоди; протиправну поведінку особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна); умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду (п.2 Розділу VIІІ Порядку №608).
До матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини (п.3 Розділу VIІІ Порядку №608).
Підстави і порядок притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності регламентовані приписами Закону України від 03.10.2019 року №160-ІХ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі за текстом - Закон №160-ІХ).
У статті 2 Закону №160-ІХ визначено, що матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності; пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Статтею 3 Закону №160-ІХ, визначено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Види матеріальної відповідальності розмежовані законодавцем на обмежену матеріальну відповідальність, повну матеріальну відповідальність, підвищену матеріальну відповідальність.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст.5 Закону №160-ІХ особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність.
Отже, кваліфікуючою ознакою обмеженої матеріальної відповідальності є завдання військовослужбовцем шкоди з необережності за виключенням випадків, котрі охоплюються повною матеріальної відповідальністю чи підвищеною матеріальної відповідальністю.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 Закону №160-ІХ особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: 1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій; 2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб; 3) завдання шкоди у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин; 4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення; 5) якщо особою надано письмове зобов'язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.
В силу ч.2 ст.8 Закону №160-ІХ у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Частиною 1 ст.7 Закону №160-ІХ передбачено, що розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Відповідно до вимог ч.6, 7 ст.8 Закону №160-ІХ за результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності.
Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.
З наведених положень вбачається, що настання повної матеріальної відповідальності за п.1 ч.1 ст.6 Закону №160-ІХ (у тому числі і за знищення майна) обумовлено законодавцем одночасно як виною відповідного військовослужбовця у настанні збитків, так і умислом цього військовослужбовця на настання збитків, тобто усвідомлення військовослужбовцем (або існування стану фізичної неможливості неусвідомлення військовослужбовцем) того, що саме такі форма, зміст та характер конкретного діяння військовослужбовця об'єктивно здатні призвести до збитків або створити умови, за яких ці збитки невідворотно/неминуче настануть і прагнення до настання таких наслідків.
Оскільки статтями 5 та 6 Закону №160-ІХ законодавець виокремив обмежену матеріальну відповідальність військовослужбовця від повної матеріальної відповідальності військовослужбовця, які відрізняються одна від одної формою вини, то управлінське волевиявлення суб'єкта владних повноважень з приводу застосування до військовослужбовця міри юридичної відповідальності саме у вигляді повної матеріальної відповідальності повинно узгоджуватись із вимогами ч.2 ст.2 КАС України, зокрема, відповідати критеріям: обґрунтованості, безсторонності (неупередженості), добросовісності, розсудливості, рівності перед законом, пропорційності, забезпечення права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Тому матеріали службового розслідування та наказ суб'єкта владних повноважень про накладення на військовослужбовця повної матеріальної відповідальності повинні містити добуті у передбаченому законом порядку об'єктивні дані, котрі поза розумним сумнівом доводять наявність у військовослужбовця, зокрема умислу на знищення військового майна.
Суд зауважує, що статтею 8 Закону №160-ІХ визначено, що службове розслідування призначається з метою встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Частиною 4 даної статті визначено, що розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами, зокрема, досудового розслідування або судом.
Відтак, зі змісту вказаних положень вбачається, що в іншому випадку, якщо усі складові, які є підставами для притягнення до матеріальної відповідальності (наявність шкоди; протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; вина особи в завданні шкоди) не встановлені досудовим розслідуванням або судом, для правомірного притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності, вони підлягають встановленню в ході службового розслідування.
Повертаючись до обставин справи, згідно висновків службового розслідування, які знайшли своє відображення в акті службового розслідування від 13.02.2025 та наказі № 99 від 14.02.2025, встановлено протиправну поведінку ОСОБА_1 , яка виразилася у свідомому не виконані розпорядження командира 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_11 та слідчого Березнегуватського СПД №1, з приводу прибуття до Березнегуватського СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП для оформлення матеріалів та складання на матроса ОСОБА_1 адміністративного протоколу за фактом ДТП, що мало місце 14.10.2023 на автодорозі між н.п. Олександрівка та н.п. Новосевастопольське Миколаївської області за участі автомобіля Citroen Berlingo в/н НОМЕР_4 , з метою уникнення від адміністративної, матеріальної відповідальності, відповідно до Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-ІХ.
Таким чином, службовим розслідуванням встановлено протиправну поведінку позивача у формі відмови у виконанні розпорядження командира щодо прибуття до Березнегуватського СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП для оформлення матеріалів та складання адміністративного протоколу за фактом ДТП.
Проте, службовим розслідуванням не було встановлено протиправної поведінки позивача у зв'язку із невиконанням чи неналежним виконанням ним обов'язків військової служби або службових обов'язків безпосередньо наслідком якої стало пошкодження автомобіля, причинного зв'язку між такою протиправною поведінкою та завданою шкодою, а також не була встановлена вина позивача у завданні такої шкоди у формі умислу чи необережності.
Суд зауважує, що згідно п.3 розділу V Порядку №608, акт службового розслідування повинен містити висновки щодо причинного зв'язку між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилася.
На думку суду, встановлена службовим розслідуванням протиправна поведінка позивача у формі відмови прибути до слідчого для оформлення матеріалів ДТП та складання адміністративного протоколу не є тією протиправною поведінкою особи у зв'язку із невиконанням чи неналежним виконанням обов'язків військової служби, яка призвела до завдання шкоди у вигляді знищення військового автомобіля, вона не є причиною події ДТП, не співвідноситься із завданою шкодою, відтак, відсутній причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.
Таким чином, не встановлення в ході службового розслідування усіх складових елементів правопорушення, які, відповідно до ст. 3 Закону є умовами для притягнення до матеріальної відповідальності, свідчить про неправомірність управлінського рішення відповідача про притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності через не встановлення протиправної поведінки у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків, як призвела до завдання шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою, а також у зв'язку із недоведеністю вини військовослужбовця у настанні збитків чи умислу військовослужбовця на настання збитків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування пунктів 2-4 наказу командира в/ч НОМЕР_1 №99 від 14.02.2025 щодо притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності, невиплати йому щомісячної премії за лютий 2025 року та щомісячного стягнення 20% грошового забезпечення ОСОБА_1 для відшкодування шкоди у розмірі 678544,90 грн.
Щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає наступне.
Як уже було вказано судом, згідно наказу №99 від 14.02.2025 «Про підсумки службового розслідування», матеріалами службового розслідування встановлено, що матрос ОСОБА_14 , водій кулеметного відділення вогневої підтримки роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , з метою уникнення від адміністративної, матеріальної відповідальності, свідомо не виконав розпорядження командира 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_11 та слідчого Березнегуватського СПД №1, з приводу прибуття до Березнегуватського СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП для оформлення матеріалів та складання на матроса ОСОБА_15 адміністративного протоколу за фактом ДТП, що мало місце 14.10.2023 на автодорозі між АДРЕСА_1 та н.п. Новосевастопольське Миколаївської області за участі автомобіля Citroen Berlingo в/н НОМЕР_4 , внаслідок чого спричинено ушкодження даного транспортного засобу.
Відповідно до п.3.4, 3.5 Акту службового розслідування від 13.02.2025 в ході службового розслідування встановлені такі обставини: «З метою забезпечення явки водія кулеметного відділення вогневої підтримки роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , матроса ОСОБА_12 до підрозділу поліції для складання адміністративних матеріалів, СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області на адресу військової частини НОМЕР_1 направлено відповідний запит.
Згідно повідомлення Т.в.о начальника СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області №2735/66/1-2024 від 24.09.2024, скласти відносно військовослужбовця ОСОБА_15 адміністративний протокол, за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та направити його до суду в строки, передбачені ч.8 ст.38 КУпАП не вдалося в зв'язку з відсутністю військовослужбовця ОСОБА_15 на території обслуговування СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області…
… 21.05.2024 до військової частини НОМЕР_1 від СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області надійшло офіційне звернення про забезпечення прибуття до Березнегуватського СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП матроса ГАЙДАРЖИ Геннадія Миколайовича для оформлення матеріалів та складання на останнього адміністративного протоколу за фактом ДТП, що мала місце 14.10.2023 на автодорозі між З.Р. Новосевастопольське Миколаївської області. Олександрівка та З.Р.
21.05.2024, оскільки матрос ОСОБА_15 перебував у іншому населеному пункті, капітан ОСОБА_16 зателефонував до останнього та повідомив про те, що від СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області надійшло офіційне звернення про забезпечення прибуття до Березнегуватського СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП матроса ОСОБА_9 для оформлення матеріалів та складання на останнього адміністративного протоколу за фактом ДТП. В той же день, через декілька годин матрос ОСОБА_8 , зателефонував до капітана ОСОБА_11 та повідомив, що він відмовляється прибути на виклик до СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області. Про причини відмови матрос ОСОБА_15 не повідомив.».
Із Акту службового розслідування та пояснювальної записки ОСОБА_1 , копія якої є в матеріалах службового розслідування вбачається, що по даному факту позивач надавав наступні пояснення: «Приблизно в травні мені зателефонував командир Бойко щоб я з'явився в смт Березнегувате для оформлення матеріалів ДТП. Я відповів командиру, що без свого адвоката не поїду. Окрім того мені телефонувала слідча поліції, щоб я прибув на бесіду. Слідчій повідомив, що особисто не прийду, мої інтереси по дорученню представляє адвокат і дав їй номер телефону свого адвоката…».
Із п.1 оскаржуваного наказу №99 від 14.02.2025 «Про підсумки службового розслідування» вбачається, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у формі догани за порушення вимог пункту 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, статей 11, 16 та 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та недбале ставлення до військової служби та особисту недисциплінованість.
Так, відповідно до п.4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Пунктами 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби визначено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов'язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно. (п.11).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. (п.16).
Солдат зобов'язаний: підтримувати на високому рівні особисту бойову готовність, досконало володіти закріпленою за ним зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою; знати тактику дій відділення в різних видах бою та вміло діяти в бою; знати та неухильно дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права; сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням; постійно вдосконалювати свої знання за фахом, уміння та навички; знати посади, військові звання і прізвища своїх безпосередніх та прямих начальників (до командира бригади включно); додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни; бути хоробрим та ініціативним, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; виконувати правила носіння військового одягу і взуття, своєчасно та акуратно їх лагодити, щоденно чистити і зберігати у визначених місцях; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержуватися правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання; повсякденно загартовувати себе, систематично вдосконалювати свою фізичну підготовку; своєчасно доповідати командирові відділення про захворювання, надзвичайні події та факти порушення військової дисципліни, випадки втрати чи несправності озброєння, техніки та інших матеріальних засобів; ретельно готуватися особисто, готувати зброю, техніку та інше майно до занять (стрільб, навчань), виконання завдань за призначенням, постійно стежити за їх наявністю і станом, своєчасно чистити зброю і шанцевий інструмент, проводити технічне обслуговування озброєння та техніки; неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках, додержуватися правил пожежної безпеки; виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників); у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття; під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків. (п.128).
Зі змісту оскаржуваного наказу та акту службового розслідування вбачається, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за свідоме, з метою уникнення від адміністративної відповідальності, невиконання розпорядження командира 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_11 та слідчого Березнегуватського СПД №1, з приводу прибуття до Березнегуватського СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП для оформлення матеріалів та складання адміністративного протоколу за фактом ДТП.
Проте, суд зауважує, що матеріали службового розслідування не містять офіційного звернення про забезпечення прибуття до Березнегуватського СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП матроса ОСОБА_1 . Відмова позивача від прибуття до Березнегуватського СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП без належного підтвердження наявності такого виклику не може свідчити про свідоме, умисне невиконання вимог слідчого, порушення законодавства України.
Суд враховує і те, що відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 26.03.2024 копії матеріалів кримінального провадження №62023150010001287 від 15.10.2023 за ч. 1 ст. 415 КК України направлено начальникові ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області для прийняття рішення про притягнення винних осіб у ДТП до відповідальності згідно ст. 124 КУпА. Доставлення позивача до відділу поліції для складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі необхідності могло бути забезпечено в порядку ст.259 КУпАП.
Окрім того суд вважає, що надані позивачем пояснення у яких він підтвердив відмову від явки до слідчого без адвоката не свідчать, що позивач умисно та свідомо намагався уникнути адміністративної відповідальності, а не з метою забезпечення свого права на захист.
Також, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до п. 35 Статуту внутрішньої служби, накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.
Як вбачається із матеріалів службового розслідування, про віддання капітаном ОСОБА_16 усної вказівки позивачу прибути до Березнегуватського СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП свідчать лише пояснення самого ОСОБА_17 . Письмово у формі наказу чи розпорядження така вказівка оформлена не була. Більше того, у самих поясненнях ОСОБА_18 вказано про те, що він мав намір після телефонної розмови зустрітися з ним з метою, щоб ОСОБА_1 з'явився до Березнегуватського сектору поліції, що не свідчить про те, що у вказаній телефонній розмові позивачу було надано чітке розпорядження, що підлягало обов'язковому виконанню.
Також зі змісту пояснень позивача не вбачається, що вказівка капітана ОСОБА_16 була сформульована з достатньою чіткість, щоб була сприйнята позивачем як наказ чи розпорядження.
Окрім того суд зазначає, що предметом наказів (розпоряджень) може бути виконання військовослужбовцем службових обов'язків, що визначаються обсягом завдань, доручених за йому посадою. Згідно статті 45 Дисциплінарного статуту підставою для накладення дисциплінарного стягнення є невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку. Тому суд вважає слушними твердження позивача проте, що невиконання розпорядження щодо неприбуття до Березнегуватського СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП для оформлення матеріалів ДТП не може вважатися дисциплінарним проступком, оскільки не входить до службових обов'язків ОСОБА_1 .
Відтак, суд вбачає притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді догани протиправним, оскільки висновки, викладені в акті службового розслідування від 13.02.2025 та наказі №99 «Про підсумки службового розслідування» від 14.02.2025 про свідоме невиконання ОСОБА_1 розпорядження командира 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 капітана В. БОЙКА та слідчого Березнегуватського СПД №1, з приводу прибуття до Березнегуватського СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП для оформлення матеріалів та складання адміністративного протоколу за фактом ДТП з метою уникнення від адміністративної, матеріальної відповідальності, - є хибними.
Також, суд вважає обгрунтованими твердження представника позивача щодо порушення строків накладення дисциплінарного стягнення.
Статтею 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Суд зауважує, що правопорушення, яке стало підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності (невиконання розпорядження командира 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 капітана В. БОЙКА та слідчого Березнегуватського СПД №1, з приводу прибуття до Березнегуватського СПД №1 ВП №2 Баштанського РВП для оформлення матеріалів та складання адміністративного протоколу за фактом ДТП) мало місце 21.05.2024. Відтак строк накладення дисциплінарного стягнення закінчився 21.11.2024.
При цьому службове розслідування було призначено 16.12.2024 наказом №821 та закінчилося 13.02.2025 складанням акту службового розслідування. Дисциплінарне стягнення було накладене наказом №99 від 14.02.2025 «Про підсумки службового розслідування».
Таким чином, дисциплінарне стягнення у вигляду догани було накладено з порушенням шестимісячного строку з дня виявлення правопорушення, що передбачений статтею 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Відповідно до ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи відповідачем не доведено правомірності дій щодо притягнення позивача до матеріальної та дисциплінарної відповідальності та видання оскаржуваного наказу. Заперечення відповідача проти позову спростовуються вищевикладеним.
Підсумовуючи усе викладене вище, детально дослідивши встановлені обставини справи, доводи сторін та надані письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для їх задоволення шляхом визнання протиправними та скасування пунктів 1-4 наказу командира в/ч НОМЕР_1 №99 від 14.02.2025 «Про підсумки службового розслідування».
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати не розподіляються.
На підставі викладеного, керуючись ст.242-246, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати пункти 1-4 наказу командира в/ч НОМЕР_1 №99 від 14.02.2025 «Про підсумки службового розслідування».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА