про повернення позовної заяви
10 липня 2025 р. № 400/7076/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши матеріали
за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті, вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150,
третя особаПерший відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Софіївська, 15, м. Вознесенськ, Вознесенський район, МИколаївська область, 56501,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення надмірно сплаченого штрафу в розмірі 8500,00 грн,
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить:
- визнати протиправними дії Державної служби з безпеки на транспорті щодо направлення на примусове виконання Постанови від 13.09.2024 року серії АА № 00022619 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 як відповідальної особи вантажоперевізника ФГ «ЕДЕМ», про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладання штрафу у розмірі 17000,00 грн;
- стягнути з Державної служби з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача ОСОБА_1 надміру сплачений ним штраф у сумі 8500 грн на виконання постанови від 13.09.2024 року серії АА № 00022619 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 .
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд встановив, що у позовній заяві позивач об'єднав вимоги, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
За вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
При визначенні компетенції адміністративний суд виходить не лише із суб'єктного складу, а із суті спору. Так, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій, яку слід розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Суд звертає увагу, що сплачена до бюджету сума штрафу після того, як підстава такого перерахування відпала (зокрема у разі скасування адміністративним судом постанови про застосування такого штрафу), утримується у бюджеті без достатньої правової підстави.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Застосування ст. 1212 ЦК України має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.
Таким чином, виходячи з аналізу предмету та обґрунтування позовної заяви, враховуючи приписи ЦК України, суд зауважує, що по суті предметом спору у частині вимог щодо стягнення з відповідача надміру сплаченого позивачем штрафу у сумі 8500 грн на виконання постанови від 13.09.2024 року серії АА № 00022619 є захист майнових прав, що в даному випадку свідчить про існування правовідносини між позивачем та відповідачем в рамках цивільного процесу.
Отже, позовні вимоги в зазначеній частині підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства згідно правил підсудності, визначенихЦПК України, що виключає можливість вирішення даного спору в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
У відповідності до ч. 5 ст. 172 КАС України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Отже, позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
За вказаних обставин позовна заява підлягає поверненню.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч. 8 ст. 169 КАС України).
Також, згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Таким чином, сплачений судовий збір може бути повернутий позивачу за ухвалою суду в разі подання ним до суду відповідного клопотання.
Керуючись ст.ст. 162, 169, 171, 172, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву повернути позивачу.
Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя О.В. Малих