про залишення позовної заяви без руху
11 липня 2025 р. № 400/7233/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Малих О.В., ознайомившись з матеріалами
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії службових осіб Головного управління Пенсійного фо нду України в Миколаївській області, які при відмові ОСОБА_1 у перерахунку з 01.02.2023 року раніше призначеної пенсії на підставі його заяви і довідки Головного управління ДФС у Миколаївській області № 51 від 04.06.2025 року про розмір гро шового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року діяли не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та зобов'язати їх утриматися від вчинення певних дій шляхом здійснення перерахунку ОСОБА_1 з 01.02.2023 року рані ше призначеної пенсії;
- відшкодувати за рахунок коштів Державного бюджету моральної шкоди у розмірі 1600000,00 грн, завданої службовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, які при відмові ОСОБА_1 у перерахунку з 01.02.2023 року раніше призначеної пенсії на підставі його заяви і довідки Головного управління ДФС у Миколаївській області № 51 від 04.06.2025 року про розмір гро шового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року діяли не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чим порушили право ОСОБА_1 на «ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження» (ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».
Згідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру передбачено сплату судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання фізичною особою адміністративного позову майнового характеру передбачено сплату судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивач у позовних вимогах вказує, що звільнений від сплати судового збору з посиланням на п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», як за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, зааподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, їх посадовими особами.
Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах.
Суд звертає увагу, що в даному випадку позивач звертається до суду із позовними вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, зобов'язання здійснити такий перерахунок, а також про стягнення моральної шкоди у зв'язку з відмовою у здійсненні перерахунку пенсії.
Отже, норми п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» не пов'язані із суттю спору у даній справі.
Разом з цим, згідно п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Наведене вище положення Закону України «Про судовий збір» передбачає звільнення від сплати судового збору у разі відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, а отже, для звільнення від сплати судового збору на цій підставі, на час звернення із вимогою про відшкодування шкоди ця бездіяльність повинна бути визнана судовим рішенням незаконною.
Разом з тим, матеріали адміністративного позову не містять доказів, які б підтверджували, що дії, чи рішення відповідача визнані незаконними в установленому законом порядку, зокрема відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, а в межах даної справи рішення ще не прийнято та, як наслідок, не встановлено, що позивачу заподіяно шкоду незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою. Тому, на стадії до відкриття провадження у справі суд не має можливості встановити, що спірна матеріальна або моральна шкода, завдана незаконними діями, бездіяльністю відповідача.
Згідно із ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою, а тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Таким чином, вимога про стягнення коштів, визначених у грошовому вимірі та яка складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Виходячи з того, що на даний час не встановлено прийняття відповідачем незаконного рішення чи вчинення дій або бездіяльності по відношенню до позивача, суд дійшов висновку, що позивач в межах даної справи не входить до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору згідно з п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», а отже судовий збір підлягає сплаті на загальних підставах.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 15.01.2020 року у справі № 826/12286/15, від 30.07.2020 року у справі №9901/194/20, від 08.11.2021 року у справі № 9901/450/21.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
За таких обставин позивачу необхідно надати докази сплати судового збору:
- за позовну вимогу немайнового характеру - у сумі 1211,20 грн (0,4 х 3028,00 = 1211,20);
- за позовну вимогу майнового характеру - у сумі 15140,00 грн (5 х 3028 = 15140).
Разом: 16351,20 грн. Або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір необхідно сплатити на рахунок UA838999980313191206084014478, отримувач коштів: Миколаївське ГУК/тг м. Миколаїв, код отримувача: 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів: 22030101, найменування збору: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки: « 84» Окружні адміністративні суди, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ/назва позивача) до (ПІБ/назва відповідача).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву залишити без руху.
3. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, зокрема:
- надати докази доплати судового збору у сумі 16351,20 грн, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ухвала окремо не оскаржується.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Суддя О.В. Малих