09 липня 2025 року м.Київ №320/20916/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національної поліції України, у якому просить суд:
- визнати протиправним висновок Національної поліції України від 16.06.2023 про призначення одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на встановлення йому 1 групи інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням службових обов'язків, у зв'язку з чим позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 3 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
Відповідач, Національна поліція України, надіслала відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що інвалідність протягом шести місяців після звільнення з поліції ОСОБА_1 не встановлювалась. Вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо того, що відповідні підрозділи та служби поліції у разі необхідності для перевірки даних або достовірності інформації, наданих особою, мають право звертатись за місцем отримання відповідних документів. Свою позицію обґрунтовує тим, що перевірці органом поліції даних або достовірності інформації, наданих особою, повинно передувати дотримання особою пункту 5 розділу ІІІ Порядку №4, а саме надання нею до органу поліції документів, які повинні бути належним чином завірені. У свою чергу, отримані від позивача документи були неналежним чином завірені, підстави для здійснення НПУ перевірки даних або достовірності інформації, яка в них містилася, були відсутні.
Також, відповідач у відзиві заявив клопотання про залишення позову без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, однак суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання відповідача, оскільки ухвалою суду від 09.07.2025 було вирішено питання про поновлення позивачеві строку звернення до суду з цим позовом.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Позивач є особою з інвалідністю І групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 25.02.2020 Дарницьким управлінням праці та соціального захисту населення.
Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії АВ №0032510 позивачу при первинному огляді 03.02.2020 встановлено першу (підгрупа «Б») групу інвалідності з 03.02.2020, травма пов'язана з виконанням службових обов'язків; безстроково.
Згідно із постановою Центральної медичної (військово-лікарської) комісії МВС України від 09.01.2020 року №1 травма позивача, так, пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Відповідно до наказу НПУ від 16.04.2021 №466 о/с по особовому складу позивача звільнено відповідно до Закону №580-VIII зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу) частини 1 статті 77.
24.02.2020 позивач звернувся із заявою до відповідача з проханням виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з тим, що встановлено І групу інвалідності у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням службових обов'язків.
Листом НПУ від 19.03.2020 №3558/09/29-2020 за наслідками розгляду заяви позивача від 24.02.2020 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності (І групи), що настала внаслідок травми, отриманої в період проходження служби при виконанні службових обов'язків повідомлено про відсутність правових підстав для призначення допомоги у випадках звільнення поліцейського з причин, не пов'язаних із захворюванням, пораненням. Вказано, що позивача звільнено відповідно до пункту 4 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII, хоча повинен бути звільнений за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII.
Заявою від 20.03.2020 позивач звернувся до відповідача з проханням надати йому копії документів, поданих 24.02.2020.
Листом відповідача від 20.03.2020 №Р-192/29/2/01-2020 позивачу надіслано копії документів.
Позивач не погодившись із зазначенням причини звільнення звернувся з позовом до суду.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2021 у справі №640/9208/20, яке набрало законної сили 12.05.2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2021, було зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ Національної поліції України №1458 о/с від 03.12.2019 по особовому складу щодо звільнення зі служби поліції за п. 4 (у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» 02.07.2015 № 580-VIII (далі - ЗУ «Про Національну поліцію») полковника поліції ОСОБА_1 з посади помічника Голови 4-го відділу Департаменту забезпечення діяльності Голови Національної поліції України, також рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді помічника Голови 4-го відділу Департаменту забезпечення діяльності Голови Національної поліції України та в частині стягнення з Національної поліції України на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 54 522,49 грн (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот двадцять дві гривні 49 копійок) (сума вказана без утримання податків та інших обов'язкових платежів) допустити до негайного виконання.
Наказом Національної поліції України від 01.03.2021 №245 о/с було скасовано пункт наказу Національної поліції України від 03.12.2019 №1458 о/с щодо звільнення зі служби Позивача, поновлено його на посаді, виплачено на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Наказом Національної поліції України від 16.04.2021 №466 о/с було звільнено Позивача зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу) частини першої статті 77 ЗУ «Про Національну поліцію».
Заявою від 21.05.2021 позивач повторно звернувся до відповідача з проханням виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з тим, що встановлено І групу інвалідності у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням службових обов'язків.
Листом НПУ від 14.06.2021 №7349/09/29-2021 за наслідками розгляду заяви від 21.05.2021 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням І групи інвалідності позивачу, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов'язків повідомлено, що пунктом 5 розділу ІІІ Порядку №4 визначено вичерпний перелік документів, які обов'язково необхідно подати для призначення ОГД у разі визначення інвалідності. Засвідчення копій документів, зазначених у підпунктах 4-6, здійснює керівник установи, організації, підрозділу, що видала(в) документ. Копії документів, зазначених у підпунктах 8, 9 засвідчує своїм підписом фізична особа, що подає документи. Ураховуючи викладене, після надходження зазначених документів, вони будуть розглянуті відповідно до Порядку та умов.
Адвокатським запитом від 04.08.2021 представник позивача звернувся до Національної поліції України про повернення документів, які були долучені до заяви про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності від 24.02.2020.
Листом Національної поліції України від 13.08.2021 №625аз/29/2/02-2021 позивача повідомлено, що повідомлення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги направлено позивачу листом від 19 березня за №3558/09/29-2020.
Заявою від 20.08.2021 позивач повторно звернувся до відповідача з проханням виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з тим, що встановлено І групу інвалідності у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням службових обов'язків.
Листом Національної поліції України від 09.09.2021 №4168/09/29-2021 за наслідками розгляду заяви позивача від 03.08.2021 щодо повернення документів, які були долучені до заяви про виплату одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності від 24.02.2020 повідомлено, що повернення отриманих від заявника документів положеннями Порядку не передбачено.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.10.2022 у справі №640/30032/21, яке набрало законної сили 10.05.2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 та залишено без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.01.2025 року, було зокрема, визнано протиправними дії Національної поліції України щодо неналежного розгляду заяви (рапорту) ОСОБА_1 від 21 травня 2021 року про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності та зобов'язано Національну поліцію України розглянути по суті заяву (рапорт) ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності від 21 травня 2021 року з дотриманням порядку, визначеного законодавством на дату подання такої заяви.
Листом від 05.12.2023 відповідачем було надіслано висновок про призначення одноразової грошової допомоги на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2022 у справі №640/30032/21 від 16.06.2023, яким відмовлено в призначенні зазначеної допомоги.
Підставою відмови було зазначено відсутність в ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» підстав для виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності до дати звільнення з поліції.
Наведене зумовило позивача на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про національну поліцію України» (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до ч. 2 ст. 97 Закону №580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно зі ст. 97 - 101 Закону №580-VIII та з метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського затверджено Порядок №4.
Порядок №4 визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських в т.ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальних закладів), поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій (далі - інших органів) (пункт 1 розділу І Порядку №4).
Відповідно до п. 4 розділу І Порядку №4 (у редакції, чинній на час звернення до відповідача із заявою) передбачає Випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського:
1) під час виконання службових обов'язків (пункт 1 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов'язаний з виконанням службових обов'язків, спрямованих на реалізацію повноважень та основних завдань поліції, у тому числі під час участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;
2) під час виконання службових обов'язків (пункти 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов'язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
3) під час проходження поліцейським служби (пункт 2 частини першої статті 97 Закону) - випадок, який не пов'язаний із безпосереднім виконанням службових обов'язків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту;
4) пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту;
5) пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 6 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.
Згідно із пп. 2 п. 1 розділу ІІ цього Порядку №4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку №4 встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) поліцейського чи втрати працездатності поліцейського призначається та виплачується у випадках та в розмірах, визначених Законом України «Про Національну поліцію», особам, які мають право на її отримання, відповідно до цього Закону.
За змістом підпункту «а» пункту 3 частини 1 статті 99 Закону №580-VIII розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату: визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності I групи - 400 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку №4 заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби).
Поряд з цим, пункт 5 розділу ІІІ Порядку №4 визначає, що для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає:
1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;
2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);
3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати);
4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності);
8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
Засвідчення копій документів, зазначених у підпунктах 4-6, здійснює керівник установи, організації, підрозділу, що видала(в) документ. Копії документів, зазначених у підпунктах 7-9, засвідчує своїм підписом фізична особа, що подає документи, та перевіряє особа, що їх приймає.
Тобто, положенням п. 5 розділу ІІІ Порядку №4 передбачено вичерпний перелік документів, які подає заінтересована особа для отримання ОГД, а також умови засвідчення копій кожного із видів документів із переліку.
Таким чином, зазначене положення Закону застосовується виключно за обов'язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):
- інвалідність повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;
- інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;
- причиною звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Такий висновок відповідає правовій позиції щодо застосування п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII, викладеній у постанові від 23.04.2020 у справі №822/999/18, в якій наявне посилання на аналогічну позицію висловлену Верховним Судом у постановах, зокрема, від 19 вересня 2018 року у справі № 373/1188/16-а, від 20 вересня 2018 року у справі № 296/9456/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 822/3788/17, 22 січня 2019 року у справі № 2340/2663/18, від 15 квітня 2019 року у справі № 823/1798/18, від 10 жовтня 2019 року у справі №822/1083/18 та від 05 лютого 2020 року у справі №810/836/18.
Згідно наявної в матеріалах справи висновку Національної поліції України від 16.06.2023, то підставою відмови для виплати одноразової грошової допомоги було зазначено відсутність в ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» підстав для виплати у разі встановлення інвалідності до дати звільнення з поліції.
Відповідно до ч. 6 ст. 100 Закону № 580-VIII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.
Відповідно до ст. 101 Закону №580-VIII передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:
а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;
б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);
г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
Враховуючи те, що позивач звільнився після встановлення йому інвалідності саме за станом здоров'я та звернувся до відповідача у межах строку за отриманням одноразової грошової допомоги, суд дійшов висновків про наявність права у позивача на отримання одноразової грошової допомоги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII, за умови дотримання інших умов, необхідних для її отримання.
Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 22.04.2020 по справі № 3-р(І)/2020, від 22.10.2020 по справі № 12-р(І)/2020, оскільки у вказаних рішеннях Конституційний Суд України не розглядав випадків встановлення інвалідності до звільнення зі служби. Вказані рішення розглянуті в аспекті наявності права колишнього поліцейського на отримання відповідної допомоги у випадках встановлення інвалідності у строк більший, ніж півроку, та наявності права колишнього поліцейського на отримання відповідної допомоги у випадках звільнення з органів поліції з підстав, відмінних від «за станом здоров'я».
Крім того, колегія суддів зазначає, що Конституційний Суду України у пункті 2.4 рішення від 22 жовтня 2020 року № 12-р/2020 зазначив, що сферу соціального захисту поліцейських урегульовано розділом ІХ Закону № 580, яким визначаються службовий час і час відпочинку (стаття 91), відпустки та обчислення їх тривалості (статті 92, 93), грошове, медичне, житлове забезпечення (статті 94-96), порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги (статті 97-101), пенсійне забезпечення (стаття 102), навчання дітей (стаття 103), захист прав та законних інтересів працівників поліції (стаття 104). Наведені положення Закону № 580 щодо визначення прав поліцейських, які гарантуються державою у разі встановлення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), що пов'язані з проходженням ним служби та перешкоджають подальшому її проходженню, вказують на наявність комплексу організаційно-юридичних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту цих осіб. Зокрема, зі змісту положень пункту 4 частини першої статті 97 Закону № 580 вбачається, що держава гарантує поліцейському, який визнаний особою з інвалідністю (за певних умов), одноразову грошову допомогу, яка відповідно до абзацу першого частини першої статті 97 Закону №580-VIII є соціальною виплатою. Отримання одноразової грошової допомоги законодавець зумовлює неможливістю подальшого виконання поліцейським своїх обов'язків за станом здоров'я саме як особи, яка перебуває на службі в Національній поліції України.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що особа не повинна нести індивідуальний і надмірний тягар за ситуацію, що склалася внаслідок призначення їй інвалідності через захворювання, котре в подальшому було причиною її звільнення з поліції, раніше за таке звільнення.
Посилання відповідача на відсутність права у ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги в зв'язку з встановленням групи інвалідності до дати звільнення з поліції, суд вважає їх безпідставними, оскільки в період встановлення І групи інвалідності позивач в судовому порядку оскаржував наказ про незаконне звільнення зі служби захищав в судовому порядку.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності першої групи внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби в поліції, у встановлений законом строк є протиправними.
При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).
Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо стягнення із відповідача на користь позивача суми одноразової грошової допомоги є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Національної поліції України від 16.06.2023 про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати Національну поліцію України (код ЄДРПОУ 40108578; адреса: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) одноразову грошову допомогу у розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.