Рішення від 10.07.2025 по справі 300/406/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2025 р. справа № 300/406/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чуприни О.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Воробець В.М.,

позивача - не з'явився,

представника відповідача - Булки Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2024 за №019785/0706, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ФОП ОСОБА_1 , платник податків, суб'єкт господарювання) звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, ГУ ДПC в Івано-Франківській області, ГУ ДПС в області, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2024 за №019785/0706 (надалі по тексту також - податкове повідомлення-рішення від 16.09.2024, оскаржуване рішення, спірне рішення).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, з порушенням норм матеріального права, правової процедури та невірного встановлення фактичних обставин, а також з порушенням організації і порядку проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.09.2024 за №019785/0706, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в загальній сумі 361 871,25 гривень.

Як стверджує позивач з приводу порушення порядку проведення фактичної перевірки, наказ ГУ ДПС в Івано-Франківській області про проведення фактичної перевірки від 27.08.2024 за №2601-п не містить опису фактичних обставин, котрі слугували підставою призначення перевірки, натомість у ньому лише здійснено посилання на норми, котрі врегульовують її проведення.

Окрім того, на переконання ФОП ОСОБА_1 , у графі акту перевірки, котра передбачає зазначення додатків, не вказано про документи, на підставі яких встановлено порушення податкового законодавства, відсутня деталізація реквізитів продукції, натомість сам акт є "нечитабельним", що унеможливлює його використання для прийняття оскаржуваного рішення.

Заперечуючи проти застосування даних інформаційної системи обліку даних РРО (надалі по тексту також - СОД РРО) в обґрунтування порушень cуб'єкта господарювання, котрі надалі були використані у якості додатків до акту перевірки, звернено увагу, що така за своєю суттю є податковою інформацією та не є належним доказом податкового правопорушення, більше того, дослідження такої за минулі періоди не є предметом фактичної перевірки.

З наведених підстав ФОП ОСОБА_1 просила позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня її вручення для усунення недоліків позовної заяви (а.с.14-15 том І).

У зв'язку із усуненням позивачем недоліків до позовної заяви шляхом подання заяви від 29.01.2025, зареєстрованої в канцелярії суду 30.01.2025 (а.с.17-38 том І), Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 04.02.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Одночасно судом витребувано у сторін письмові докази, необхідні для розгляду даної адміністративної справи. Підготовче судове засідання призначено на 04.03.2025 о 10 год. 20 хв. (а.с.39-40 том І).

Головне управління ДПС у Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву від 14.02.2025 за №2147/5/09-19-05-01, який разом з письмовими доказами надійшов на адресу суду 14.02.2025 (а.с.45-174 том І, а.с.1-109 том ІІ). З доводами позивача, викладеними у позовній заяві, відповідач не погоджується, вказує на безпредметність заявленого позову й відтак просить суд відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного.

Стосовно підстав проведення перевірки, то за доводами відповідача підпункт 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2. статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватись як в сукупності, так і кожна окремо.

Заперечуючи доводи позивача щодо порядку порушення порядку проведення фактичної перевірки, відповідач зауважує, що наказ ГУ ДПС в Івано-Франківській області про проведення фактичної перевірки від 27.08.2024 за №2601-п містить усі необхідні найменування та реквізити, передбачені Податковим кодексом України.

Так, за доводами податкового органу, останній уповноважений на збирання та використання під час виконання своїх функцій та завдань податкової інформації щодо платників податків, більше того, відомості з СОД РРО ДПС України є додатками до акту перевірки, тобто належними та допустимими доказами, на підставі яких можна встановити вищезазначену обставину та підтвердити склад податкового правопорушення.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку скеровано клопотання про відкладення розгляду справи, зареєстроване канцелярією суду 17.02.2025 (а.с.110-111 том ІІ).

Клопотанням ГУ ДПС в Івано-Франківській області, реєстрація якого у суді здійснена 19.02.2025, до матеріалів адміністративної справи долучено копії витребуваних судом письмових доказів (а.с.113-135 том ІІ).

Судом 04.03.2025 проведено підготовче судове засідання.

Враховуючи думку представника відповідача, котрий не заперечував проти відкладення судового засідання, протокольною ухвалою суду задоволено клопотання позивача від 17.02.2025 (а.с.139 том ІІ).

Судове засідання відкладено до 01.04.2025 о 10 год. 15 хв.

Позивачем на офіційну електронну адресу суду 27.03.2025 подано клопотання про відкладення розгляду справи, зареєстроване у суді 28.03.2025 (а.с.144-146 том ІІ).

У свою чергу через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи представником ГУ ДПС в Івано-Франківській області скеровано клопотання про відкладення розгляду справи від 01.04.2025, зареєстроване судом у день надходження (а.с.149 том ІІ).

Судом 01.04.2025 проведено підготовче судове засідання.

У судове засідання не з'явилися позивач та представник відповідача, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання шляхом скерування повісток про виклик до суду у справі №300/406/25 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

За наслідком розгляду клопотань ФОП ОСОБА_1 та представника ГУ ДПС в Івано-Франківській області про відкладення розгляду справи, протокольною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання позивача від 28.03.2025, задоволено клопотання представника відповідача від 01.04.2025.

Окрім цього, у відповідності до вимог частини 4 статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України, для належної підготовки справи для розгляду по суті з 03.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Судове засідання відкладено до 01.05.2025 о 10 год. 15 хв. (а.с.150 том ІІ).

На адресу суду з приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 23.04.2025" надійшла заява позивача про проведення судового засідання у відсутність особи, яка бере участь у справі (а.с.155 том ІІ).

ФОП ОСОБА_1 шляхом скерування через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подано відповідь на відзив, зареєстрований канцелярією суду 23.04.2025 (а.с.156-161 том ІІ).

Як зазначено позивачем, відображена у листі ДПС інформація, котра за доводами контролюючого органу слугувала фактичною підставою для призначення фактичної перевірки, по-перше, створена виключно за рахунок аналізу наявної податкової інформації, а, по-друге, не стосується суб'єктів, котрі провадять господарську діяльність у межах Івано-Франківської області.

Окрім того, зауважено про суперечність між долученими ГУ ДПС в області копіями електронних фіскальних чеків та згрупованої інформації у Додатках 1 та 2 до акту перевірки в частині коду УКТ ЗЕД та марки акцизного податку.

Стосовно невидачі розрахункового документа встановленої форми, з посиланням на пояснення продавця вказано про відсутність в той момент у господарському об'єкті електропостачання, що унеможливило таку видачу.

Судом 01.05.2025 проведено підготовче судове засідання.

За відсутності заперечень представника відповідача, та ураховуючи скеровану на адресу суду заяву ФОП ОСОБА_1 від 23.04.2025, судом продовжено розгляд справи за відсутності явки позивача.

Протокольною ухвалою суду відмовлено у задоволенні усного клопотання представника ГУ ДПС в області про відкладення судового засідання.

Керуючись пунктом 3 частини 2 статті 183 КАС України, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.163-164 том ІІ).

Судове засідання з розгляду справи по суті призначене на 22.05.2025 о 10 год.15 хв. (а.с.166-167 том ІІ).

ГУ ДПС в Івано-Франківській області подано до суду клопотання від 22.05.2025 за №7587/5/09-19-05-01 про відкладення розгляду справи (а.с.168-173 том ІІ).

Як свідчать відомості довідки секретаря судового засідання від 22.05.2025, у судове засідання, призначене на 22.05.2025 о 10 год. 15 хв., сторони не з'явились, про час, дату та місце проведення судового розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася відповідно до частини 4 статті 229 КАС України (а.с.174 том ІІ).

Судове засідання з розгляду справи по суті призначене на 17.06.2025 о 10 год.15 хв. (а.с.175-176 том ІІ).

ГУ ДПС в Івано-Франківській області подано до суду клопотання від 16.06.2025 за №8749/5/09-19-05-01-19 про відкладення розгляду справи (а.с.178-179 том ІІ).

Судом 17.06.2025 проведено судове засідання з розгляду справи по суті.

Протокольною ухвалою суду клопотання ГУ ДПС в Івано-Франківській області подано від 16.06.2025 за №8749/5/09-19-05-01-19 про відкладення розгляду справи повернуто без розгляду. За відсутності перебування у віданні суду причин неявки сторін представника відповідача у дане судове засідання продовжено розгляд справи без участі сторін та їх представників.

Оголошено перерву до 30.06.2025 о 11 год. 00 хв (а.с.180-181 том ІІ).

Судом продовжено розгляд адміністративної справи по суті у судовому засіданні 30.06.2025.

Оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення у адміністративній справі №300/406/25, відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на десять днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, визначено часом проголошення судового рішення 10.07.2025 о 14 год. 30 хв.. (а.с.185-186 том ІІ).

У межах судового засідання 10.07.2025 судом ухвалено рішення по суті спору, проголосивши вступну та резолютивну частину рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви та відзиву на позов, письмових заяв та додаткових пояснень, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Посадовими особами Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області 27.08.2024, на підставі наказу від 27.08.2024 за №2601-п (а.с.69 том І) та направлень на перевірку від 27.08.2024 за №4880 та №4882 (а.с.70-71 том І) проведено фактичну перевірку господарської одиниці "магазин-кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить суб'єкту господарської діяльності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .

При здійсненні перевірки посадовими особами Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області встановлено ряд порушень, а саме вимог пункту 1, 2, 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 за №265/95-ВР (надалі по тексту також - Закон №265/95-ВР).

Виявлені порушення стосувалися наступних обставин:

проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування РРО, невидача розрахункового документа встановленого зразка;

видача розрахункового документа не встановленого зразка;

проведення розрахункових операцій через РРО для підакцизних товарів без використання режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

По завершенню перевірки, 27.08.2024 посадовими особами Головного управління ДПС в області складено акт (довідку) за №15213/09/11/РРО/ НОМЕР_1 (надалі по тексту також - акт, акт перевірки) (а.с.72-75 том ІІ).

Коментована перевірка господарської одиниці "магазин-кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " проводилася у присутності продавця ОСОБА_2 , про що зроблено відповідний запис в акті перевірки. Будь-яких зауважень (заперечень) до акту перевірки вказаною особою надано не було.

Окрім того, матеріали справи містять пояснення продавця ОСОБА_2 від 27.08.2024 (а.с.97 том ІІ).

ГУ ДПС в Івано-Франківській області, на підставі акту перевірки сформовано та направлено ФОП ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення від 16.09.2024 за №019785/0706 (а.с.103-104 том ІІ), якими застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в загальній сумі 361 871,25 гривень.

За змістом розрахунку фінансових санкцій до акту фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (а.с.98 том ІІ), податкове повідомлення-рішення від 16.09.2024 за №019785/0706 у розмірі 361 871,25 гривень містить наступні складові за такі встановлені за результатами фактичної перевірки порушення:

видача розрахункового документа не встановленого зразка (за порушення, вчинене вперше) (згідно пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР) - 129,50 гривень;

видача розрахункового документа не встановленого зразка (за кожне наступне вчинене порушення) (згідно пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР) - 356 592,75 гривень;

проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування РРО, невидача розрахункового документа встановленого зразка (згідно пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР) - 49,00 гривень;

ФОП ОСОБА_1 подано скаргу на оскаржуване рішення до ДПС України від 17.10.2024, зареєстроване за вх.№40413/6 від 21.10.2024 (а.с.120-135 том ІІ), за наслідком розгляду якого рішенням за №37855/6/99-00-06-03-02-06 від 18.12.2024 залишено без задоволення (а.с.115-118 том ІІ).

Вважаючи протиправними дії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 16.09.2024 за №019785/0706, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до статті 244 КАС України, суд вирішуючи питання, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, а також дати застосування фінансових санкцій зазначає, що до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню норми права, які діяли в часі на момент їх виникнення.

Предмет адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульований положеннями Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 за №265/95-ВР (надалі по тексту також - Закон №265/95-ВР), Податковим кодексом України (надалі по тексту також - ПК України, Кодекс), Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 18.06.2024 за №3817-ІХ (надалі по тексту також - Закон №3817-ІХ).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

За приписами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У відповідності до пунктів 80.1, 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених підстав, зокрема:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (підпункти 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України).

Пунктом 80.10. статті 80 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Так, згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Водночас, в силу правого визначення пункту 86.5. статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Тим не менш, відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання (пункт 86.6 статті 86 ПК України).

В досліджуваному випадку фактична перевірка дотримання суб'єктом господарювання здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та дозвільних документів, вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками проводилась на підставі наказу від 15.10.2024 за №3057-п (а.с.31 том ІІ) та направлень на перевірку від 15.10.2024 за №5735 та №5736 (а.с.32-33 том ІІ), виданих Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області.

Як свідчать матеріали справи, направлення на перевірку містять належні відомості, передбачені Податковим кодексом України, зокрема, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та дані про суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), а також підстави.

За змістом відомостей, відображених у акті, 27.08.2024 посадовими особами ГУ ДПС у області в об'єкті перевірки здійснена контрольна розрахункова операція, в ході якої від імені ФОП ОСОБА_1 діяла (проводила розрахункову операцію) продавець ОСОБА_2 (надалі по тексту також - продавець ОСОБА_2 ), обставина перебування котрої на правомірних підставах у період проведення фактичної перевірки в господарській одиниці "магазин-кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " не заперечується позивачем.

Додатком до акту перевірки також слугують пояснення вказаної особи від 27.08.2024 (а.с.97 том ІІ), власноруч заповнені та підписані продавцем ОСОБА_2 , згідно яких остання підтверджує перебування у трудовому наймі саме у позивача.

В межах таких особою, яка фактично здійснює розрахункові операції від імені платника податків, зазначено наступне: "Я 27.08.2024 продала пляшку горілки Мороша 0,2 л по ціні 49 грн, фіскальний чек не видала у зв'язку з відсутністю світла. Пояснення написано особисто, мені та магазину шкоди не завдано".

На переконання суду, вказане дає підстави стверджувати, що ОСОБА_2 , виконуючи трудову функцію, притаманну продавцю, тобто реалізацію підакцизних товарів, котрі належать ФОП ОСОБА_1 , мала доступ до місця проведення розрахункових операцій та готівкових коштів позивача, тобто здійснювала такі повноваження з відома, за дорученням та в інтересах суб'єкта господарювання.

Так, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом, серед іншого, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій і ведення касових операцій. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (підпункт 75.1.3. пункту 75.1. статті 75, пункт 80.1. статті 80 Податкового кодексу України).

Суд звертає увагу, що на відміну від всіх інших передбачених законом перевірок, саме фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку (особи) відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України.

Окрім цього, можливість проведення контрольної розрахункової операції перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу безпосередньо передбачена пунктом 80.4 статті 80 ПК України.

Водночас, попри відсутність необхідності попередження платника про проведення фактичної перевірки закон встановлює підставі та обов'язкові умови (обставини), що є необхідною передумовою для її здійснення. Перелік підстав, які зумовлюють проведення фактичної перевірки, окреслений у відповідних підпунктах пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Так, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 ПК України).

За приписами абзацу 6 пункту 81.1 статті 81 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відтак, проведення спірної фактичної перевірки за участю найманого працівника, продавця ОСОБА_2 , котра фактично здійснює розрахункові операції, підписання останньою направлень та отримання наказу про проведення перевірки, на переконання суду, у розрізі чинних положень податкового законодавства, слугувала правомірною підставою для початку проведення посадовими особами ГУ ДПС у Івано-Франківській області останньої.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України однією з обов'язкових умов для початку проведення фактичної перевірки встановлено пред'явлення платнику податків копії наказу про проведення перевірки. Також визначено вимоги до такого наказу, а саме - він має містити: дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Абзацами п'ятим і шостим пункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Системний аналіз зазначених вище по тексту судового рішення положень Податкового кодексу України дає підстави для висновку про виникнення права у посадових осіб податкового органу розпочати проведення фактичної перевірки за наявності хоча б однієї з підстав для їх проведення, визначених у відповідному наказі, а також за умови пред'явлення або надіслання, у випадках передбачених Кодексом, відповідних документів.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Поєднання визначених Податковим кодексом України підстав, як передумов проведення фактичної перевірки слугувала предметом дослідження Верховного Суду у постанові від 31.07.2024 у справі №2040/7330/18, зокрема, виснувано про можливість проведення такої у випадку дотримання наступних умов: повинна бути наявною одна з визначених підпунктах 80.2.1 - 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України підстав для проведення фактичної перевірки; підставою для проведення перевірки повинно бути рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом (процесуальна підстава); копія вказаного рішення має вручатися платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки (процедурна підстава).

Судом зі змісту наказу ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 27.08.2025 за №2601-п (а.с.69 том І) встановлено, що підставами для призначення спірної перевірки контролюючим органом визначені підпункти 80.2.2., 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України, у відповідності до яких фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.

У зазначеній постанові суду Судова палата також акцентувала увагу на застосовності у спорах цієї категорії висновків Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17, відповідно до яких неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Судова палата звернула увагу на наявність істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання "наявності підстав для проведення перевірки" від питання "достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі" та/або "недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки". Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 31.07.2024 у справі №821/789/18 вказує, що правовий аналіз пункту 80.2 статті 80 ПК України свідчить про те, що здебільшого підстави, передбачені у відповідних підпунктах цієї норми, встановлюють лише єдину передумову для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків вимог законодавства у певній сфері, яка і є фактичною підставою для проведення перевірки.

У цій адміністративній справі в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункти 80.2.2, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України (правові підстави).

Так, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб'єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення.

Підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить перелік сфер об'єктів податкового контрою, інформація про можливі порушення в яких має бути перевірена на предмет її підтвердження/спростування, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Застосована законодавцем у цій нормі конструкція щодо наявної/отриманої інформації - "яка свідчить про можливі порушення" - дає підстави для висновку, що вона має вказувати саме на можливі порушення платником податків законодавства у визначеній сфері, тобто ті ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях, порушення, які підлягають перевірці на підставі цієї інформації.

Водночас аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов'язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником.

Аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб'єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з'ясувати питання дотримання суб'єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23.

В межах вищезгаданої постанови з метою забезпечення єдиного підходу до оцінки правомірності наказів про призначення фактичних перевірок, Верховним Судом сформульовано наступний правовий висновок: "У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою.

У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним."

Разом із тим, у постанові від 21.06.2024 у справі №420/16308/22 Верховний Суд висловив позицію, що наведення у наказі як предмета перевірки тієї сфери, для перевірки якої реальних підстав не існувало, не дає приводу для визнання протиправними всіх наслідків перевірки, якщо за її результатами встановлено правопорушення у сфері, для перевірки якої існувала фактична підстава і ця підстава, поряд з іншими, знайшла своє відображення у предметі перевірки відповідно до наказу.

Водночас, беручи до врахування також висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, підставою для визнання наказів контролюючого органу або наслідків його реалізації протиправними є не будь-які недоліки, а лише ті, які є істотними і суттєво вплинули на реалізацію прав платника податків. Відсутність детальної конкретизації підстав перевірки не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним. Здійснюючи розгляд конкретної справи та оцінюючи обставини, підстави позову, суд не позбавлений можливості встановити та перевірити дійсну наявність або відсутність підстав для призначення фактичної перевірки згідно з наказом, у якому відображено мінімально допустимий обсяг інформації.

Фактичною підставою для призначення перевірки є інформація, яка міститься в листі Державної податкової служби України, адресованого Головним управлінням ДПС в областях та підрозділам податкового аудиту за №5079/7/99-00-07-04-02-07 від 26.02.2024 (а.с.65-68 том І), за змістом якої "[…] ДПС з метою виконання функцій, визначених законом, та у межах компетенції на постійній основі проводить аналіз фінансово-господарських операцій СГ, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. […] Відповідно до здійсненого Департаментом податкового аудиту аналізу гранична сума виторгу, що може забезпечити покриття мінімальних витрат на утримання ГО, становить не менше 20,0 тис. грн за календарний місяць. […] За результатами проведеного аналізу встановлено 22 713 ГО, які здійснюють продаж підакцизних товарів, середньомісячний виторг яких у жовтня-грудні 2023 року складає менше 20,0 тис. грн. […] Враховуючи наведене вище та на виконання пункту 10 Плану заходів [План заходів щодо недопущення ухилення від сплати податків і зборів суб'єктами господарювання та запобігання відмиванню коштів в офшорних зонах, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 за №162-р], вважаємо за необхідне: […] за наявності підстав та відповідно до вимог пункту 80.2 статті 80 Кодексу організувати та провести фактичні перевірки господарських об'єктів, наведених у додатку 1".

В межах додатку, долученого до коментованого листа, містяться відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , адресою здійснення господарської діяльності якої є " АДРЕСА_1 " (а.с.68 том І).

Стосовно позивача зазначено, що загальна сума розрахунків, проведених через всі РРО/ПРРО за вказаним суб'єктом господарювання становить за жовтень 2023 року - 31 890,70 гривень, за листопад 2023 року - 17 093,90 гривень, за грудень 2023 року - 3 819,20 гривень.

Беручи до уваги вищенаведене, суд доходить висновку, що наказ про проведення фактичної перевірки за №2601-п від 27.08.2024 містить усі необхідні найменування та реквізити, а також належне оформлення підстав для її проведення, що виключає обставину протиправності у призначенні та проведенні фактичної перевірки господарського об'єкту позивача.

Окремо відхиляючи доводи позивача, викладені в межах відповіді на відзив від 23.04.2025 (а.с.156-161 том ІІ) стосовно того, що відображена у коментованому листі ДПС інформація не можу слугувати фактичною підставою для призначення фактичної перевірки, оскільки створена виключно за рахунок аналізу наявної податкової інформації та не стосується суб'єктів, котрі провадять господарську діяльність у межах Івано-Франківської області, суд виходить з наступного.

По-перше, твердження позивача про те, що інформація, викладена в листі ДПС України від 26.02.2024 за №5079/7/99-00-07-04-02-07, не може слугувати фактичною підставою для проведення фактичної перевірки через її формування на основі податкової інформації, не узгоджується із змістом підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, який прямо передбачає, що підставою для такої перевірки є будь-яка наявна або отримана в установленому порядку інформація, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Так, закон не встановлює жодних виключень чи обмежень щодо джерел такої інформації, якщо вона походить від суб'єкта, уповноваженого на її формування, яким у цьому випадку є ДПС України.

По-друге, посилання позивача на те, що така інформація нібито не стосується суб'єктів господарювання, які провадять діяльність в Івано-Франківській області, спростовується змістом самого листа ДПС та додатку до нього, в якому прямо зазначено найменування ФОП ОСОБА_1 , а також точна адреса здійснення господарської діяльності на території смт. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області.

Отже, враховуючи викладене, слід дійти висновку про те, що інформація, яка стала підставою для призначення спірної фактичної перевірки, відповідає критеріям, установленим пунктом 80.2 ПК України, а сам наказ про призначення перевірки містить мінімально допустимий обсяг інформації відповідно до абзацу третього пункту 81.1 ПК України.

Досліджуючи доводи ФОП ОСОБА_1 щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 16.09.2024 за №019785/0706 в частині порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, а саме проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування РРО, невидачі розрахункового документа встановленого зразка, суд керується наступним.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 за №265/95-ВР (тут і надалі по тексту також у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону №265/95-ВР, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Так, за змістом пунктів 1,2 статті 3 Закону №265/95-ВР, суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов'язано:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

З наведеного слідує, що суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.

З 10 грудня 2020 року пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання у наступних розмірах штрафних санкцій:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб'єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов'язків:

1) непроведення розрахункової операції через РРО;

2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки;

3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа;

4) проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання.

Перші два обов'язки суб'єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення, за яке настає відповідальність за пунктом 1 статті 17 коментованого Закону.

Предметом доказування у справах, пов'язаних із притягненням суб'єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов'язує допущення порушення суб'єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.

У випадку притягнення суб'єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов'язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.02.2023 у справі №500/6845/21, від 16.05.2024 у справі №520/4564/23.

Як визначено статтею 2 Закону №265/95-ВР, розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, на суб'єкта господарювання покладається обов'язок застосовувати РРО при здійсненні операції, яка полягає у прийманні від покупця готівкових коштів за місцем реалізації товарів (послуг).

У свою чергу, місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону №265/95-ВР).

У цій справі позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов'язків, встановлених як пунктом 1, так і пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Отже, фактично підлягає дослідженню належними та допустимими доказами обставина того, що суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 під час здійснення контрольної розрахункової операції мало місце непроведення розрахункової операції через РРО та невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа, як про це стверджує податковий орган, тобто фактів, з якими останній пов'язує допущення порушення суб'єктом господарювання вимог пункту 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Так, в обґрунтування вчиненого позивачем правопорушення, ГУ ДПС у Івано-Франківській області посилається на викладене в межах акту перевірки фіксування коментованих обставин та долучених до такого додатків.

Із сукупного змісту підпунктів 2.1.1, 2.2.12, 2.2.13, 2.2.14 акту перевірки за №15213/09/11/РРО/ НОМЕР_1 від 27.08.2024 (а.с.72-75 том І) судом встановлено про проведення контрольної розрахункової операції без застосування РРО із фіскальним номером 3000425239, заводським номером ПР5401112416, зареєстрованим 02.05.2018 й переведеним у фіскальний режим роботи (надалі по тексту також - РРО із ФН 3000425239) та не видачу розрахункового документу встановленої форми та змісту за наслідком продажу товарів "горілка Мороша, 0,2 л по ціні 49,00 грн" на загальну суму 1 110,00 гривень.

Як відображено у підпункті 2.2.20 акту, "Порушення порядку проведення розрахунків, а саме: […] Проведення розрахункової операції на повну сум покупки без застосування РРО, не видача розрахункового документа встановленого зразка".

Підпунктом 4.5 коментованого документу визначено додатки до акту перевірки, серед яких: "Пояснення, Додаток 1, Додаток 2".

Як зазначено вище, додатком до акту перевірки також слугують пояснення продавця ОСОБА_2 від 27.08.2024 (а.с.97 том ІІ), власноруч заповнені та підписані вказаною особою, згідно яких остання підтверджує реалізацію підакцизних товарів, котрі належать ФОП ОСОБА_1 .

У свою чергу, позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування обставин, встановлених контролюючим органом у межах проведеної фактичної перевірки.

Окремо з приводу доводів позивача про неможливість видачі розрахункового документа встановленої форми під час проведення контрольної розрахункової операції з огляду на відсутність в той момент у господарському об'єкті електропостачання, суд вказує про відсутність у матеріалах справи як доказів на засвідчення вказаних обставин, так і будь-яких відомостей про некоректну роботу (функціонування) реєстратора розрахункових операцій чи формування ним відомостей з помилковими даними щодо фіксації та/або занесення неточної (помилкової) інформації про реалізацію товарів.

Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про підставність накладення на ФОП ОСОБА_1 фінансових (штрафних) санкцій, передбачених пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 за №265/95-ВР у розмірі 49,00 гривень.

Досліджуючи доводи ФОП ОСОБА_1 щодо протиправності податкового повідомлення-рішень від 16.09.2024 за №019785/0706 в частині порушення пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, а саме у вигляді видачі розрахункового документа не встановленого зразка (вперше та за кожне наступне вчинене порушення), суд керується наступним.

Марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів (пункт 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України)

Так, досліджуючи нормативно-правове регулювання запровадження такого реквізиту фіскального касового чека як цифрове значення штрихового коду марки у ретроспективі, постановою Кабінету Міністрів України за №296 від 14.05.2015 затверджено "Зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв і тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва", такі перебували в обігу з 01.07.2015 та не містили штрихового коду марки акцизного податку.

Як визначено пунктом 5 "Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року за №1251 (надалі по тексту також - Положення №1251), марка для алкогольних напоїв повинна містити QR-код та штрих-код.

Вказаний пункт доповнено шляхом внесення змін до Положення №1251 постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 за №97 в частині обов'язкових реквізитів марок акцизного податку для алкогольних напоїв, такі в цій частині набрали чинності з дня, наступного за днем її опублікування, тобто з 19.02.2020.

Надалі, постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання маркування алкогольних напоїв" за №74 від 12.02.2020 затверджено "Зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва", котрі вже містили штриховий код марок акцизного податку, такі запроваджено з 01.05.2020.

Натомість, з 01.05.2020 припинено продаж марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, зразки яких затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 за №296 "Деякі питання запровадження марок акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв і тютюнових виробів".

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах" за №618 від 19.06.2023 також затверджено нові "Зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва", котрі продовжували містити вищезгадані реквізити, такі введено з 01.07.2023.

Отже, з 01.05.2020 унеможливлено придбання таких марок акцизного податку, що не містять штриховий код, для маркування алкогольних напоїв.

Тим не менш, за змістом абзаців 4, 6 частини 4 статті 11 Закону "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 за №481/95-ВР (надалі по тексту також - Закон №481/95-ВР), чинного на момент прийняття Наказу №329, у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Вказаний перехідний період використання алкогольних напоїв з марками акцизного податку без штрихового коду засвідчує відсутність порушення виключно у разі дотримання сукупності передбачених умов, тобто (1) знаходження в обігу до повної реалізації (2) в межах терміну придатності для споживання.

Статтею 8 Закону №265/95-ВР передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням РРО та/або програмних РРО (надалі по тексту також - РРО) чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форму та зміст розрахункового документа визначено "Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 за №13 (надалі по тексту також - Положення №13).

Згідно пункту 1 розділу ІІ Положення №13 (тут і надалі по тексту у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , фіскальний касовий чек на товари (послуги) (надалі по тексту також - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.

Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів" від 08.06.2021 за №329 (надалі по тексту також - Наказ №329), котрий набрав чинності 01.07.2021, розділи ІІ, III Положення №13 викладено у новій редакції.

Зокрема, форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів доповнено новим реквізитом - "цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством (рядок 9)".

Окрім цього, пунктом 2 Наказу №329 установлено наступне: (1) до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом; (2) до 01 жовтня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.

Враховуючи викладене, обов'язок зазначати цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої з 01.10.2021 визначено Наказом №13 в редакції Наказу №329 та розповсюджується на суб'єктів господарювання всіх організаційно-правових форм без виключення.

Більше того, з приводу обов'язковості зазначення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, суд звертає увагу, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" від 30.11.2021 за №1914-ІХ (надалі по тексту також - Закон №1914-ІХ), з 01.01.2022 набрали чинності зміни до пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, згідно яких, суб'єкти господарювання, котрі здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відтак, станом на момент проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , пунктом 2 розділу ІІ Положення №13 установлено 31 (тридцять один) обов'язковий реквізит фіскального чеку, зокрема "рядок 9" визначено наступним чином: цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Так, актом фактичної перевірки за №15213/09/11/РРО/ НОМЕР_1 від 27.08.2024 (а.с.72-75 том І) встановлено, що суб'єктом господарювання при проведенні розрахункових операцій в готівковій та безготівковій формі з реалізації алкогольних напоїв у період з 01.01.2022 по 27.08.2024 через зареєстрований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій (фіскальний номер 3000425239) створювались у паперовій та/або електронній формі та надавались особам, які отримували товар, розрахункові документи не встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій в загальному розмірі 237 858,00 гривень.

Як з'ясовано судом зі змісту пункту 2.2.20 акту перевірки, "Порушення порядку проведення розрахунків, а саме: Видача розрахункових документів не встановленої форми та змісту, а саме згідно електронних копій розрахункових документів РРО з ФН 3000425239 реалізовано алкогольні напої без зазначення марок акцизного податку встановленого зразка у фіскальних чеках. Загальна сума проведених розрахункових операцій та видача фіскальних чеків покупцям не встановленої форми та змісту за період 01.01.2022 по 27.08.2024 року становить 237 858,00 грн, в тому числі порушення вчинене вперше на суму 129, 50 грн (Додаток 2)".

В контексті оцінки як доказ відомостей, внесених в додаток №2 до акту перевірки і врахованих при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 16.09.2024 за №019785/0706, суд застосовує положення абзаців 3, 4, 5 пункту 1.2 "Порядку передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів Державної податкової служби України", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 за №1057 (надалі по тексту також - Порядок №1057), у відповідності до яких:

- національна система масових електронних платежів (НСМЕП) - банківська багатоемітентна платіжна система масових платежів, у якій розрахунки за товари та послуги, видача готівкових грошей та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, розробленою НБУ;

- система зберігання і збору даних РРО (СЗЗД РРО) - загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України;

- система обліку даних РРО (СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій і програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

В силу правового регулювання підпункту 14.1.562 пункту 14.1 статті 14 ПК України взаємодія між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов'язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, реалізується, серед іншого, через - інші засоби, бази даних, реєстри, що ведуться в електронному вигляді, інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно підпункту 193.1.3 пункту 193 статті 19 ПК України державні податкові інспекції формують та ведуть, поряд з іншим, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Із приписів підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України слідує, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктом 83.1.2 пункту 83.1. ПК України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків, поряд з іншим, є податкова інформація.

Податкова інформація, як слідує із підпункту 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію" від 02.10.1992 за №2657-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №2657-ХІІ).

Зокрема, статтею 10 коментованого Закону №2657-ХІІ визначено, що податкова інформація відноситься до видів інформації, які розрізняються за видами.

Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України (частина 1 статті 16 Закону №2657-ХІІ).

Приписами пункту 74.1 статті 74 ПК України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (надалі по тексту також Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1. пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2. пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Зважаючи на таке правове регулювання спірних правовідносин суд вважає за доцільним застосувати висновки, сформовані Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі №520/3336/19 (адміністративне провадження № К/990/33255/22), за змістом яких "…податкова інформація, яка є в державних реєстрах (є офіційною) не потребує додаткового підтвердження. Податковий орган посилається на ту податкову інформацію, яка є в офіційних джерелах (щодо наявності у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів, видів їх господарської діяльності, джерела походження товару (прослідковування операцій з постачання за ланцюгом до виробника (імпортера) за даними з Єдиного реєстру податкових накладних). Ця податкова інформація є доказом у цій справі, оскільки стосується обставин, які входять до предмета доказування відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.10.2022 у справі № 400/1693/19".

Висновки щодо правомірності використання контролюючим органом при проведенні фактичних перевірок інформації внесеної і зафіксованої у встановленому порядку до Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій сформовані, інших систем та підсистем сформовані Верховним Судом у постановах від 16.01.2025 у справі №240/24491/23, 30.01.2025 у справі №280/6829/23 і від 06.02.2025 у справі №120/11036/23.

Суд також звертає увагу, що норми Податкового кодексу України не передбачають такого порядку здійснення фактичної перевірки як фіксація тільки тих фактів, які будуть виявлені на місці проведення такої перевірки, та не встановлюють такого обмеження, як фіксація лише тих порушень законодавства, які будуть виявлені на місці та в день проведення такої перевірки і які вчинені платником під час здійснення контролюючим органом фактичної перевірки.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній у постанові від 26.07.2023 у справі № 280/4696/22.

Повертаючись до фактичних обставин справи, в ході проведення перевірки встановлено, що позивачем порушено пункт 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, зокрема, під час продажу алкогольних напоїв надавалися розрахункові документи не встановленої форми, а саме фіскальні чеки, котрі, в порушення вимог "Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 за №13, не містили такий обов'язковий реквізит, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (рядок 9).

Так, Додаток 2 до акту перевірки сформований контролюючим органом у табличній формі (витяг із системи) із зазначенням колонок "Податковий номер", "Фіскальний номер РРО/ПРРО", "Підтип документа", "Дата і час операції", "Фіскальний номер документа", "Загальна сума", "Код товару згідно з УКТ ЗЕД", "Найменування товару", "МАП" (а.с.81-111 том І).

Матеріалами справи і поясненнями відповідача підтверджується, що посадовими особами відповідача при проведенні фактичної перевірки використано інформацію із Підсистеми почекової інформації РРО системи збору і зберігання звітних даних і контрольних стрічок (а.с.112-173 том І, а.с.1-96 том ІІ).

На підтвердження обставини порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, податковий орган подав належним чином оформлені відомості із Підсистеми почекової інформації РРО системи збору і зберігання звітних даних, за змістом яких мало місце передача інформації із РРО (фіскальним номером 3000425239) позивача про оформлення останнім фіскальних чеків про реалізацію алкогольних напоїв, в якому містяться відомості щодо здійснення розрахункових операцій (дата, час, номер чеку, назва товару і ціна товару, сума операції), при цьому відсутнє цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (а.с.112-173 том І, а.с.1-96 том ІІ).

Окремо, з приводу доводів позивача щодо наявності суперечностей між долученими до акту перевірки копіями електронних фіскальних чеків та згрупованою інформацією у Додатку 2 у частині відображення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, суд зауважує наступне.

На кожну марку наносяться, зокрема, такі реквізити:

позначення виду марки, що складається із слів та літер "алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)" - "АВ ЛГП", "алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)" - "АВ ВП", "алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)" - "АІ ЛГП", "алкоголь імпортний (виноробна продукція)" - "АІ ВП";

індекс регіону України (згідно з додатком до Положення №1251), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох великих літер англійського алфавіту і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв), сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Таким чином, у рядку 9 "цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої" фіскального касового чека обов'язково відображаються такі реквізити: серія та номер марки акцизного податку.

У свою чергу, у Додатку 2 за наступними розрахунковими документами у графі "МАП" зафіксовано цифрові значення, а саме:

фіскальний чек за №16950 від 08.04.2024 реалізовано " ОСОБА_3 0,5л" на загальну суму 124,50 гривень, у рядку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку вказано "0041146771" (а.с.93 том І);

фіскальний чек за №17000 від 16.04.2024 реалізовано "Хортиця Срібна 0,1л" на загальну суму 29,50 гривень, у рядку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку вказано "004735405" (а.с.93 том І);

фіскальний чек за №17096 від 02.05.2024 реалізовано "Хлібний Дар 0,18л" на загальну суму 92,00 гривень, у рядку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку вказано "0032718137" (а.с.95 том І);

фіскальний чек за №17128 від 08.05.2024 реалізовано "Хлібний Дар 0,25л" на загальну суму 60,00 гривень, у рядку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку вказано "0032718137" (а.с.95 том І);

фіскальний чек за №17133 від 08.05.2024 реалізовано "Горілка Первачок 0,25л" на загальну суму 100,50 гривень, у рядку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку вказано "0042735405" (а.с.95 том І);

фіскальний чек за №17136 від 08.05.2024 реалізовано "Горілка Хлібний Дар 0,25л" на загальну суму 60,00 гривень, у рядку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку вказано "1032718137" (а.с.95 том І);

фіскальний чек за №17226 від 20.05.2024 реалізовано "Горілка Немирівська ,5л" на загальну суму 97,00 гривень, у рядку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку вказано "0039195903" (а.с.95 том І);

фіскальний чек за №17337 від 08.06.2024 реалізовано "Прайм 0,1 Світовий клас" на загальну суму 30,00 гривень, у рядку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку вказано "0031804036" (а.с.97 том І);

фіскальний чек за №17475 від 26.06.2024 реалізовано "Старий Кахетті 5* 0,5" на загальну суму 334,20 гривень, у рядку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку вказано "0024067799" (а.с.97 том І);

фіскальний чек за №17497 від 30.06.2024 реалізовано "Коньяк вірм. Паровозик 5* 0,5л" на загальну суму 604,50 гривень, у рядку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку вказано "0037402655" (а.с.97 том І);

фіскальний чек за №17553 від 07.07.2024 реалізовано "Болград 3* Ордин 0,5л" на загальну суму 188,00 гривень, у рядку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку вказано "0000412056" (а.с.99 том І);

фіскальний чек за №17566 від 10.07.2024 реалізовано "Nemiroff делікат 0,25л" на загальну суму 53,50 гривень, у рядку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку вказано "0039195903" (а.с.99 том І);

фіскальний чек за №17570 від 10.07.2024 реалізовано "Горілка Oxy Gen 0,1л" на загальну суму 68,00 гривень, у рядку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку вказано "0032718137" (а.с.99 том І);

фіскальний чек за №17587 від 13.07.2024 реалізовано "Горілка Хлібний Дар 0,37л" на загальну суму 120,50 гривень, у рядку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку вказано "0032718137" (а.с.99 том І);

фіскальний чек за №17627 від 19.07.2024 реалізовано "Хлібний Дар 0,18л" на загальну суму 159,00 гривень, у рядку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку вказано "J" (а.с.99 том І);

фіскальний чек за №17643 від 21.07.2024 реалізовано "Горілка Хлібний Дар 0,25л " на загальну суму 60,00 гривень, у рядку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку вказано "J00" (а.с.99 том І);

фіскальний чек за №17671 від 25.07.2024 реалізовано "Napoleon 0,5 l" на загальну суму 236,00 гривень, у рядку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку вказано "0036710304" (а.с.99 том І);

фіскальний чек за №17681 від 26.07.2024 реалізовано "Хортиця Срібна 0,1л" на загальну суму 190,00 гривень, у рядку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку вказано "0042735405" (а.с.99 том І);

фіскальний чек за №17748 від 14.08.2024 реалізовано "Малинівка Святкова 0,25" на загальну суму 80,50 гривень, у рядку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку вказано "9" (а.с.101 том І);

фіскальний чек за №17887 від 26.08.2024 реалізовано "Прайм 0,2л. Світовий клас" на загальну суму 75,50 гривень, у рядку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку вказано "0031804036" (а.с.101 том І).

Суд констатує, що перелічені вище відомості у повній мірі засвідчуються та тотожні відомостям із Підсистеми почекової інформації РРО системи збору і зберігання звітних даних за РРО із фіскальним номером 3000425239 позивача, долучених контролюючим органом до матеріалів справи (а.с.112-173 том І, а.с.1-96 том ІІ).

З огляду на вимоги пункту 5 Положення №1251, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку повинне включати серію із чотирьох великих літер англійського алфавіту та шестизначний номер.

Натомість значення, зафіксовані у графі "МАП" у Додатку 2 до акту перевірки (наприклад, "0041146771", "0032718137", "0039195903", "J", "J00", "9" тощо), не містять жодної буквеної серії, мають довільну цифрову форму, а в окремих випадках взагалі складаються лише з одного чи двох символів або окремої літери. На переконання суду, вказані значення не відповідають формату реквізитів, встановлених Положенням №1251, а відтак не можуть вважатися належно зазначеним цифровим значенням штрихового коду марки акцизного податку.

Згідно положень пункту 1 частини 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

За таких підстав, суд доходить висновку про правомірність застосування ГУ ДПС в Івано-Франківській області до позивача штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 129,50 гривень (за порушення, вчинене вперше) та 356 592,75 гривень (за кожне наступне вчинене порушення) за порушення пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, а саме надання розрахункових документів не встановленої форми та змісту на повну суму проведених операцій.

Досліджуючи правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 16.09.2024 за №019785/0706, якими до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5 100,00 гривень за проведення розрахункових операцій через РРО для підакцизних товарів без використання режиму програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Як свідчить зміст акту перевірки за №15213/09/11/РРО/ НОМЕР_1 від 27.08.2024 (а.с.72-75 том І), "Порушення порядку проведення розрахунків, а саме: […] Проведення розрахункових операцій через РРО для підакцизних товарів без використання режиму програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а саме згідно контрольної стрічки РРО за лютий-червень 2024 реалізовано підакцизні товари без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (Додаток 1)", чим, на думку контролюючого органу, порушено пункт 11 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Так, згідно приписів пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Відповідно до статті 2 Закону №265/95-ВР фіскальний режим роботи - це: режим роботи опломбованого належним чином реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій; режим роботи програмного реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого у реєстрі таких реєстраторів, що забезпечує реєстрацію розрахункових документів на фіскальному сервері контролюючого органу відповідно до цього Закону.

Фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам'яті реєстратора розрахункових операцій або фіскального сервера контролюючого органу (стаття 2 Закону №265/95-ВР).

Відповідач, на підтвердження обставини порушення позивачем пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР, подав належним чином оформлені відомості із Підсистеми почекової інформації РРО системи збору і зберігання звітних даних, за змістом яких встановлено реалізацію наступного товару у відповідну дату, час та за найменуванням без зазначення кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а саме:

фіскальний чек за №16630 від 14.02.2024 реалізовано "Гор особлива Первак Домашній Пшеничний" на загальну суму 46,50 гривень (а.с.77 том І);

фіскальний чек за №16636 від 14.02.2024 реалізовано " ОСОБА_4 5* 0,2л" на загальну суму 81,00 гривень (а.с.77 том І);

фіскальний чек за №16701 від 24.02.2024 реалізовано " ОСОБА_4 3* 0,2л" на загальну суму 76,00 гривень (а.с.77 том І);

фіскальний чек за №16791 від 12.03.2024 реалізовано "Бренді Alexandrion 0,2л 5*" на загальну суму 169,50 гривень (а.с.77 том І);

фіскальний чек за №16848 від 21.03.2024 реалізовано " ОСОБА_5 5* 0,5л" на загальну суму 552,70 гривень (а.с.77 том І);

фіскальний чек за №16860 від 23.03.2024 реалізовано "Бальзам давній Рецепт 0,25л" на загальну суму 169,50 гривень (зворотній бік а.с.77 том І);

фіскальний чек за №17003 від 17.04.2024 реалізовано "Бальзам давній Рецепт 0,5л" на загальну суму 159,70 гривень (зворотній бік а.с.77 том І);

фіскальний чек за №17090 від 30.04.2024 реалізовано " ОСОБА_6 0,44л" на загальну суму 84,00 гривень (зворотній бік а.с.77 том І);

фіскальний чек за №17161 від 12.05.2024 реалізовано "Горілка Непоборна 0,7л" на загальну суму 488,50 гривень (зворотній бік а.с.77 том І);

фіскальний чек за №17345 від 09.06.2024 реалізовано " ОСОБА_4 5 зірок 0,5л" на загальну суму 166,50 гривень (а.с.78 том І);

фіскальний чек за №17354 від 10.06.2024 реалізовано " ОСОБА_7 0,5л" на загальну суму 398,00 гривень (а.с.78 том І);

фіскальний чек за №17412 від 18.06.2024 реалізовано "Вино Коблево Бордо Мускат н/сол Біле 0,7" на загальну суму 102,00 гривень (а.с.78 том І);

фіскальний чек за №17418 від 19.06.2024 реалізовано " ОСОБА_4 5 зірок 0,5л" на загальну суму 193,00 гривень (а.с.78 том І);

фіскальний чек за №17441 від 22.06.2024 реалізовано " ОСОБА_4 5 зірок 0,5л" на загальну суму 324,90 гривень (а.с.78 том І);

фіскальний чек за №17501 від 30.06.2024 реалізовано " ОСОБА_6 0,44л" на загальну суму 515,00 гривень (зворотній бік а.с.78 том І);

фіскальний чек за №17585 від 13.07.2024 реалізовано " ОСОБА_6 0,44л" на загальну суму 354,00 гривень (зворотній бік а.с.78 том І);

фіскальний чек за №17636 від 20.07.2024 реалізовано " ОСОБА_8 0,5л" на загальну суму 658,00 гривень (зворотній бік а.с.78 том І);

фіскальний чек за №17698 від 28.07.2024 реалізовано " ОСОБА_6 0,44л" на загальну суму 74,00 гривень (а.с.79 том І);

фіскальний чек за №17770 від 12.08.2024 реалізовано " ОСОБА_4 3* 0,2л" на загальну суму 76,00 гривень (а.с.79 том І);

фіскальний чек за №17780 від 13.08.2024 реалізовано " ОСОБА_9 " на загальну суму 35,00 гривень (а.с.79 том І);

фіскальний чек за №17792 від 15.08.2024 реалізовано " ОСОБА_4 5 зірок 0,5л" на загальну суму 1 096,00 гривень (а.с.79 том І);

фіскальний чек за №17794 від 15.08.2024 реалізовано "Пиво Розливне" на загальну суму 70,00 гривень (а.с.79 том І);

фіскальний чек за №17804 від 16.08.2024 реалізовано " ОСОБА_6 0,44л" на загальну суму 132,00 гривень (зворотній бік а.с.79 том І);

фіскальний чек за №17844 від 21.08.2024 реалізовано "Пиво Опілля світле 0,5л" на загальну суму 120,00 гривень (зворотній бік а.с.79 том І);

фіскальний чек за №17858 від 23.08.2024 реалізовано "Пиво Опілля світле 0,5л" на загальну суму 30,00 гривень (зворотній бік а.с.79 том І);

фіскальний чек за №17864 від 23.08.2024 реалізовано "Пиво Розливне" на загальну суму 105,00 гривень (зворотній бік а.с.79 том І);

фіскальний чек за №17872 від 25.08.2024 реалізовано " ОСОБА_4 5* 0,2л" на загальну суму 79,40 гривень (зворотній бік а.с.79 том І).

Аналогічні відомості про коментований розрахунковий документ вміщено у Додаток 1, сформований у вигляді табличної форми (витяг із системи) із зазначенням, в тому числі, колонок "Підтип документа", "Дата і час операції", "Фіскальний номер документа", "Загальна сума", "Код товару згідно з УКТ ЗЕД", "Найменування товару" (а.с.76 том І), де графа "Код товару згідно з УКТ ЗЕД" залишена незаповненою.

Вище по тексту судового рішення вже сформовано висновок суду стосовно того, що здобуті податковим органом із системи зберігання і збору даних РРО відомості, є належними доказами, на підставі яких суд може встановити обставину та підтвердити склад податкового правопорушення, встановлений контролюючим органом у відношенні до платника податків, відтак судом взято до врахування дані, внесені у Додаток 1 до акту перевірки й такі, що містяться у системі обліку даних РРО (СОД РРО).

Пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

За наслідками дослідження вказаних доказів, суд констатує наявність у податкового органу повної інформації про розрахункові операції, здійснені ФОП ОСОБА_1 , зокрема інформації щодо коду товарної підкатегорії УКТ ЗЕД реалізованого товару.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2024 за №019785/0706, якими до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5 100,00 гривень за проведення розрахункових операцій через РРО для підакцизних товарів без використання режиму програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Поруч із вказаним, доводи позивача в частині унеможливлення використання акту перевірки для цілей прийняття оскаржуваного рішення з огляду на його "нечитабельність" спростовуються наступним.

Оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) визначено Методичними рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України №534 від 12.08.2008 (надалі по тексту також - Методичні рекомендації №534, Методичні рекомендації).

Розділом ІІ Методичних рекомендації №534, серед іншого, визначено, що в акті перевірки має бути чітко викладений зміст порушення з посиланням на законодавчі та нормативно-правові акти, вимоги яких порушено.

Акт перевірки повинен бути складений на паперовому носії державною мовою і мати наскрізну нумерацію сторінок. Титульний (перший) аркуш акта виготовляється друкарським способом у двох примірниках на бланках, які мають однакові номери, що складаються з шести цифр. В акті перевірки (інформативних додатках до нього) не допускаються різного роду виправлення цифрових показників, дат та інших даних.

В той же час, у Розділі ІІ Методичних рекомендацій здійснено відсилання до Додатку 1, котрий є рекомендованою формою акту перевірки, а Розділами ІІІ та ІV встановлено вимоги до вступної та описової частин такого.

Відтак, коментовані Методичні рекомендації не містять заборони щодо рукописного внесення встановленої посадовими особами податкового органу під час перевірки інформації до бланку акту перевірки, як і не містить вимог стосовно рекомендованого методу та шрифту, яким такі відомості будуть вноситися.

Інші доводи і міркування позивача з приводу прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 16.09.2024 за №019785/0706, не спростовують висновків суду, викладених вище по тексту судового рішення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач не довів перед судом свої вимоги про протиправність від 16.09.2024 за №019785/0706.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що реалізовуючи свої повноваження щодо контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавства Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області правомірно застосував до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в розмірі 49,00 гривень за проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування РРО, невидачу розрахункового документа встановленого зразка, в розмірі 129,50 гривень за видачу розрахункового документа не встановленого зразка (за порушення, вчинене вперше), в розмірі 356 592,75 гривень за видачу розрахункового документа не встановленого зразка (за кожне наступне вчинене порушення), в розмірі 5 100,00 гривень за проведення розрахункових операцій через РРО для підакцизних товарів без використання режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає, що позивачем за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 2 895,00 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься квитанція до платіжної інструкції за №ПН4840 від 29.01.2025 (а.с.18 том І).

За відомостями Автоматизованої системи документообігу Івано-Франківського окружного адміністративного суду за даним платіжним документом до бюджету проведено зарахування судового збору в сумі 2 894,97 гривень.

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України не підлягає стягненню із відповідача суб'єкта владних повноважень судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом адміністративної справи №300/406/25, зокрема судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_2 ;

відповідач - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи, код ЄДРПОУ 43968084), вул.Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя Чуприна О.В.

Рішення складено в повному обсязі 11 липня 2025 року.

Попередній документ

128790525

Наступний документ

128790527

Інформація про рішення:

№ рішення:	128790526
№ справи:	300/406/25
Дата рішення:	10.07.2025
Дата публікації:	14.07.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; грошового обігу та розрахунків, з них; за участю органів доходів і зборів

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відкрито провадження (20.08.2025)
Дата надходження:	11.08.2025
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Розклад засідань:

Минулі засідання (7)

04.03.2025 10:20	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
01.04.2025 10:15	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
01.05.2025 10:15	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
22.05.2025 10:15	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
17.06.2025 10:15	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
30.06.2025 11:00	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
10.07.2025 14:30	Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

головуючий суддя:

ГУДИМ ЛЮБОМИР ЯРОСЛАВОВИЧ

суддя-доповідач:

ГУДИМ ЛЮБОМИР ЯРОСЛАВОВИЧ

ЧУПРИНА О В

відповідач (боржник):

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області

позивач (заявник):

Зозук Надія Василівна

суддя-учасник колегії:

КАЧМАР ВОЛОДИМИР ЯРОСЛАВОВИЧ

ОНИШКЕВИЧ ТАРАС ВОЛОДИМИРОВИЧ