11 липня 2025 року Справа № 280/5707/25 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Богатинський Б.В., перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), відповідно до якої, позивач просить суд:
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів), грошової допомоги на оздоровлення, за період проходження військової служби з 25.02.2022 по 19.05.2023 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 рік, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення, у тому числі премії, грошову допомогу на оздоровлення, грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань) за період з 25.02.2022 по 19.05.2023 включно, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 за період з 01.01.2023 по 19.05.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за лютий 2022 року, березень 2022 року, листопад 2023 року, лютий 2024 року додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн, з урахуванням раніше виплачених сум, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за лютий 2022 року, березень 2022 року, листопад 2023 року, лютий 2024 року.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за лютий 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року , вересень 2023 року додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн (сто тисяч гривень), передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплати ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн (сто тисяч гривень), з урахуванням раніше виплачених сум, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за лютий 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до п. 1, п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою суду від 08 липня 2025 року позовну заяву залишено без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
10 липня 2025 року до суду надійшла заява про поновлення процесуального строку, у якій представник позивача просить суд поновити строк звернення до адміністративного суду та врахувати, що позивач на теперішній час перебуває на військовій службі, приймає безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України. Позивач отримував грошове забезпечення, але про саме порушення його права на визначення розміру із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 він дізнався після отримання від відповідача 11.06.2025 довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України.
Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
За приписами частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої - другої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
При цьому, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21.
Крім того, відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжувались на строк дії такого карантину до 30.06.2023.
Судом враховується, що спірні правовідносини частково виникли у період дії редакції КЗпП до 19.07.2022 та частково у період дії карантину до 30.06.2023.
Суд зазначає, що в постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 Верховний Суд зауважив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22.
Судом враховується, що позивач у спірних періодах проходив військову службу, під час дії воєнного стану, та відповідно обставини проходження служби в умовах запровадження воєнного стану можуть бути визнаними поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Також, слід зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ст.6 КАС України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
З огляду на викладене, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд враховує, що позивач був військовослужбовцем та перебував на військовій службі у спірний період, тому суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною та поновити позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою.
Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та підсудний Запорізькому окружному адміністративному суду.
Підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження на цій стадії відсутні, у зв'язку з чим суд вважає за можливе прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Згідно з частиною 4,6 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
При цьому, згідно з ч.6-ч.8 ст.80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Згідно з положеннями частини 1, частини 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до положень статей 12, 257 КАС України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись статями 77, 80, 121, 171, 248, 257, 258, 262 КАС України, суд, -
Визнати поважною причину пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновити позивачу пропущений строк звернення до суду у цій справі.
Відкрити провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Витребувати у Військової частини НОМЕР_2 належним чином засвідчені копії документів:
- щодо нарахування та виплати грошового забезпечення у спірних періодах (з 25.02.2022 по 19.05.2023), з обов'язковим зазначенням складових виплаченого грошового забезпечення та зазначенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який взятий до розрахунку, а також відомості щодо виплачених за вказаний період позивачу грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії;
- щодо нарахування та виплати позивачу у спірних періодах додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Витребувані документи надати до суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини 1 статті 261 КАС України у спрощеному позовному провадженні відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Роз'яснити учасникам справи, що до заяв по суті справи мають бути додані документи, що підтверджують надіслання таких заяв та доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Запропонувати сторонам надати всі наявні в них докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються їхні вимоги та заперечення.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Б.В. Богатинський