Справа № 756/216/25
Провадження № 2-а/756/65/25
оболонський районний суд міста києва
іменем України
11 липня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеним позовом, в якому просив:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3681069 від 18.12.2024;
- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 18.12.2024 відповідачем було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 20 400 грн. Позивач вважає зазначену постанову незаконною та необґрунтованою.
Позивач зазначив, що 18.12.2024 близько 00:00 він керував автомобілем Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 , по проспекту Володимира Івасюка у м. Києві, де його двічі зупиняли працівники патрульної поліції. За твердженням позивача, в обох випадках поліцейські не повідомили про причину зупинки транспортного засобу. Після другої зупинки та перевірки документів щодо нього було складено оскаржувану постанову.
Позивач вказав, що він має тимчасовий талон на керування транспортним засобом і подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції.
Позивач наголосив, що зупинка його транспортного засобу була безпідставною, а тому всі докази, зібрані після такої зупинки, є недопустимими. На думку позивача, відповідач не дослідив усіх обставин справи, не довів наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, зокрема суб'єктивної сторони у вигляді вини, що є підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року відкрито провадження у справі.
Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження).
Відповідач подав до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи їх безпідставними, а оскаржувану постанову - законною та обґрунтованою.
18.12.2024 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування на підставі постанови Оболонського районного суду м. Києва у справі № 756/8919/24 від 14.10.2024.
Відповідач зазначив, що доводи позивача про оскарження в апеляційному порядку вказаної постанови суду є необґрунтованими, оскільки, згідно з даними сайту «Судова влада України», ухвалою Київського апеляційного суду від 14.10.2024 апеляційну скаргу було повернуто. Отже, на момент виявлення правопорушення постанова суду першої інстанції про позбавлення позивача права керування транспортними засобами набрала законної сили.
Щодо твердження позивача про неправомірність зупинки транспортного засобу, відповідач зауважив, що підставою для зупинки стала манера керування водія, яка не відповідала дорожній обстановці. Під час перевірки документів, проведеної на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», було встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Керування транспортним засобом особою, позбавленою такого права, є самостійним складом адміністративного правопорушення. Відповідач послався на правову позицію Верховного Суду у справі № 127/19283/17 від 25.09.2019, відповідно до якої право поліції перевіряти наявність документів на право керування кореспондується з обов'язком водія їх пред'являти.
Відповідач наголосив, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою посадовою особою в межах повноважень та у спосіб, що передбачені КУпАП, з дотриманням встановленої процедури та на підставі всебічного дослідження обставин справи, а тому підстави для її скасування відсутні.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Суд встановив, що згідно з постановою в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3681069 від 18.12.2024, винесеною заступником командира 2 роти 4 батальйону 1 полку Управління патрульної поліції в м. Києві капітаном поліції Плиганем М.О., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 14.10.2024 у справі № 756/8919/24 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та позбавлено права керування строком на 1 рік.
Постановою Київського апеляційного суду від 14.10.2024 апеляційну скаргу на вказану постанову було повернуто ОСОБА_1 , оскільки вона подана поза межами строку оскарження.
Постановою Київського апеляційного суду від 20 січня 2025 року у задоволенні повторно поданої апеляційної скарги відмовлено, постанову Оболонського районного суду м. Києва залишено без змін.
Частина 4 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 317 та 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.
Згідно зі ст. 291 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
КУпАП не передбачає втрати законної сили постановою, яка набрала законної сили у встановленому законом порядку, у іншій спосіб аніж її скасування.
Вказане свідчить, що станом на 18.12.2024 (дата складання оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3681069) постанова Оболонського районного суду м. Києва від 18.12.2024 у справі № 756/8919/24 набрала законної сили.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків..
Згідно зі ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд встановив, що станом на час винесення оскаржуваної постанови позивач був позбавлений права керування транспортними засобами, про що був обізнаним та усвідомлював, здійснюючи дії щодо керування автомобілем після ухвалення відповідного судового рішення щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, проте, здійснював керування автомобілем.
Згідно з положеннями ст. 265-1 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, поліцейський тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справа про адміністративне правопорушення не розглянута у встановлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа, а в разі вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 цього Кодексу, - за продовженням строку тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами на новий тримісячний строк. Після закінчення річного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справа про адміністративне правопорушення не розглянута в установлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа. Такі звернення особи є обов'язковими для виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.
Позивачем надана копія тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом, втім станом на момент вчинення адміністративного правопорушення збіг тримісячний строк його дії. Також вказана копія містить сліди виправлення дати строку дії дозволу, яка не узгоджується з положеннями ст. 265-1 КУпАП.
Крім того, відповідно до ч. 2, 4, 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення вказаних вимог надана позивачем копія тимчасового дозволу не засвідчена належним чином.
Таким чином, у суду відсутні підстави враховувати вказану копію документа як доказ у справі.
Судом досліджено наданий відповідачем відеозапис з бодікамери працівника поліції, яким підтверджується факт керування позивачем транспортним засобом та дотримання процедури притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновків про те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена відносно позивача уповноваженою посадовою особою та відповідає вимогам закону, підстав для її скасування та закриття провадження у справі не має, а відтак позовні вимоги є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 246, 286 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Андрій ПУКАЛО