Справа № 756/16062/24
Провадження № 2-а/756/53/25
оболонський районний суд міста києва
іменем України
10 липня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пукала А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 від 08.12.2024 № 38 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 38 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.
Позивач зазначив, що в постанові вказано, нібито він не оновив свої військово-облікові дані протягом 60 днів, втім у постанові не конкретизовано, яку саме норму законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію він порушив, що, на його думку, свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення. Також позивач звернув увагу на порушення процедури притягнення його до відповідальності. Він зауважив, що протокол про адміністративне правопорушення та оскаржувана постанова були складені в один день - 08.12.2024. Через це його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, що позбавило його можливості реалізувати свої процесуальні права. Крім того, позивач зазначив, що відповідач не вказав, які саме дані не були оновлені, та розширив у постанові формулювання правопорушення порівняно з протоколом.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16 січня 2025 року відкрито провадження у справі.
Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в порядку письмового провадження).
12.02.2025 до Оболонського районного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач зазначив, що не погоджується з адміністративним позовом ОСОБА_1 про оскарження постанови № 38 від 08.12.2024 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з огляду на наступне.
Відповідач зазначив, що відповідно до Закону України № 3633, громадяни, які підлягають військовому обліку, були зобов'язані протягом 60 днів, тобто до 16.07.2024, уточнити свої персональні дані через ЦНАП, електронний кабінет або ТЦК та СП.
08.12.2024 відносно позивача було складено протокол № 38 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не уточнив свої військово-облікові дані. Відповідач зауважив, що позивач не надав жодних пояснень або доказів щодо своєчасного уточнення даних, а також був повідомлений про дату розгляду справи та отримав копію протоколу.
08.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що позивач не оновив свої військово-облікові дані, що є порушенням вимог ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На підставі цього було винесено постанову № 38 про накладення штрафу в розмірі 17 000 грн, копію якої позивач отримав.
На думку відповідача, постанова № 38 від 08.12.2024 відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки містить всі необхідні відомості про особу порушника, опис обставин правопорушення та посилання на ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідач також зазначив, що примітка до ст. 210-1 КУпАП не може бути застосована в даному випадку, оскільки обов'язок з уточнення даних покладено саме на позивача.
Відповідач вважає, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи та розглянув її у встановленому порядку, а тому позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.
На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Суд встановив, що 08.12.2024 тимчасово виконуючим обов'язки начальника відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо позивача складено протокол № 38 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якого 08.12.2024р. о 15 год. 15 хв встановлено, що позивач не уточнив свої військово-облікові дані протягом 60 днів відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633.
08.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення № 38. Згідно з постановою, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).
Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки
Згідно зі ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. При цьому постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 у справі № 607/7987/17.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом, рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за вказане адміністративне правопорушення.
Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 у справі № 263/15738/16-а.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Положення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у наведеній вище редакції підлягали застосуванню з 18.05.2024.
Відповідно до абз. 4 підп. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначений Порядком організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
Згідно з абз. 3 пп. 10-1 п. 1 Додатку 2 до Порядку № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 19 Порядку № 1497 встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Отже, чинним законодавством передбачено три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме:
- через центр надання адміністративних послуг;
- через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
- у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, у позивача виник обов'язок з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно) уточнити персональні дані.
Доводи позивача полягають у недотриманні процедури притягнення його до адміністративної відповідальності. Разом з тим, зазначені доводи не є достатньо вагомими для визнання постанови незаконною. Так, постанова містить посилання на нормативно-правовий акт, який було порушено позивачем. Також підпис позивача у протоколі підтверджує факт його обізнаності з датою та місцем розгляду справи. Згідно з положеннями ст. 277-2 КУпАП положення про вручення повістки не пізніш як за три доби до дня розгляду справи поширюються на випадки розгляду справи в суді.
Також, слід зауважити, що у протоколі від 08.12.2024 позивач у письмових поясненнях зазначив, що був хворим, тобто навів причини неуточнення даних та фактично визнавши факт такого неуточнення.
Суд наголошує, що позивач не надав доказів виконання ним обов'язку щодо уточнення даних, пославшись виключно на формальні порушення, допущені, на його думку, в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Водночас, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений ст. 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову, що відповідає правій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 760/2846/17 та від 14 лютого 2018 року у справі № 536/583/17.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 травня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 5 липня 2022 року у справі № 522/3740/20, від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20, від 3 жовтня 2022 року у справі № 400/1510/19, від 1 листопада 2022 року у справі № 640/6452/19 та від 18 січня 2023 року у справі № 500/26/22.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 по справі № 400/4409/21 зазначив, що визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, яке спрямоване на захист суспільних інтересів, внаслідок застосування судами надмірного формалізму може призвести до таких наслідків, як, зокрема нанесення суттєвої шкоди суспільним інтересам або уникнення правопорушником обов'язку виконувати або дотримуватися законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що притягаючи до адміністративної відповідальності позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому у задоволенні вимог позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до ст. 139 КАС України, не підлягають розподілу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 246, 286 КАС України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , ЄДРПОУ, адреса: АДРЕСА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Андрій ПУКАЛО