11 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 917/1003/24(917/2288/24)
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги розпорядника майна Селянського (фермерського) господарства «Греков» арбітражного керуючого Бурцевої Ірини Юріївни
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2025
та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 у справі №917/1003/24 (917/2288/24)
та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 01.04.2025 у справі №917/1003/24
у справі за заявою Приватного підприємства «БВК Компанія»
до Селянського (фермерського) господарства «Греков»
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 року у справі №917/1003/24(917/2288/24) заяву кредитора ОСОБА_1 задоволено частково; визнано грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника Селянського (фермерського) господарства «Греков» на суму 7232876,70 грн.; в іншій частині вимоги кредитора відхилено; зобов'язано розпорядника майна Селянського (фермерського) господарства «Греков» арбітражного керуючого Бурцеву І.Ю. включити грошові вимоги ОСОБА_1 до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.04.2025 року у справі №917/1003/24 закінчено попереднє засідання; зобов'язано розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду; визначено дату проведення підсумкового судового засідання у справі на 29.04.2025; ухвалено розпоряднику майна боржника надати суду звіт про свою діяльність в процедурі розпорядження майном з врахуванням вимог ст. ст. 44-49 Кодексу України з процедур банкрутства
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 у справі №917/1003/24 (917/2288/24) та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 01.04.2025 у справі №917/1003/24 залишено без змін.
30.06.2025 розпорядник майна Селянського (фермерського) господарства «Греков» арбітражний керуючий Бурцева Ірина Юріївна через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 у справі №917/1003/24 (917/2288/24) та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 01.04.2025 у справі №917/1003/24 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України «Про судовий збір».
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, ? у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становила 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі ? 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Разом з тим, слід зазначити, що касаційна скарга подана до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд». Законом України від 26.05.2021 № 2147а-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до статті 4 Закону України «Про судовий збір» включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі ? застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт «б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).
Оскільки, як встановлено з судових рішень у даній справі заяву кредитора подано до суду першої інстанції у 2024 році, відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня встановлено у розмірі 3028,00 грн.
Тому, оскаржуючи до Верховного Суду постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 917/1003/24(917/2288/24), ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 у справі №917/1003/24 (917/2288/24) та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 01.04.2025 у справі №917/1003/24, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 9689,60 грн. (3028,00 грн * 2 * 200%) х 0,8.
Однак документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі до матеріалів касаційної скарги не додано.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
З огляду на приписи п. 5 частини другої статті 290 ГПК України, скаржник повідомляє, що судові рішення прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін.
Зміст касаційної скарги, не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Відповідно до частин другої та п'ятої статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статті 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд, ?
1. Касаційну скаргу розпорядника майна Селянського (фермерського) господарства «Греков» арбітражного керуючого Бурцевої Ірини Юріївни на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 18.02.2025 у справі №917/1003/24 (917/2288/24) та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 01.04.2025 у справі №917/1003/24 залишити без руху.
2. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме - шляхом надання касаційної скарги в новій редакції або пояснень із урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, з огляду на предмет касаційного оскарження, надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 9689,60 грн.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Васьковський