02 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/8994/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Акціонерного товариства «Харківобленерго» - Коновалова М.І.,
Приватного акціонерного товариства
«Національна енергетична компанія «Укренерго» - Мартьянової Л.В.,
Акціонерного товариства «Українська залізниця» - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства «Харківобленерго»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 (у складі колегії суддів: Михальська Ю.Б. (головуючий), Коробенко Г.П., Тищенко А.І.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
у справі № 910/8994/24
за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго»
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерного товариства «Українська залізниця»,
про скасування рішення,
У липні 2024 року Акціонерне товариство «Харківобленерго» (далі - АТ «Харківобленерго») звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «НЕК «Укренерго») про скасування рішення від 08.03.2024 № 01/14641.
Позовні вимоги обґрунтовано обставинами прийняттям відповідачем рішення від 08.03.2024 № 01/14641 з порушенням приписів Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 (далі - ККОЕЕ).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця»).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із висновками суду першої та апеляційної інстанцій, у квітні 2025 року АТ «Харківобленерго» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просило скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ємець А.А. - головуючий, судді: Булгакова І.В., Колос І.Б. від 08.05.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 910/8994/24 за касаційною скаргою АТ «Харківобленерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025.
У зв'язку з рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2025 № 10 суддю Ємця А.А. обрано до Великої Палати Верховного Суду. Справу № 910/8994/24 передано для повторного автоматизованого розподілу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2025 справу № 910/8994/24 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючий, Зуєв В.А., Міщенко І.С.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючий, Зуєв В.А., Міщенко І.С. від 17.06.2025 прийнято до провадження справу №910/8994/24 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Харківобленерго» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2024. Призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02.07.2025.
ПрАТ «НЕК «Укренерго» у відзиві на касаційну скаргу зазначає про правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
АТ «Українська залізниця» у судове засідання свого представника не направило.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.
Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Явка в судове засідання представника сторони - це право сторони, а не її обов'язок, і відповідно до положень статті 202 ГПК справа, за умови належного повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без її участі, якщо нез'явлення такого представника не перешкоджає розгляду справи по суті.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей щодо повідомлення АТ «Українська залізниця» про дату, час і місце судового засідання, відсутність заяви АТ «Українська залізниця» щодо розгляду справи, у тому числі, клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника АТ «Українська залізниця».
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що між АТ «Харківобленерго» та АТ «Укрзалізниця» підписана заява на реєстрацію точки комерційного обліку (ТКО) (EIC-код 62ZV18047-73945D), відповідно до якої стороною, що надає дані комерційного обліку (оператором обліку), є АТ «Харківобленерго» (ОДКО).
Згідно з додатком 2 до цієї заяви власником лічильників та оператором зчитування даних (ОЗД) по всіх ТКО, що знаходяться на ПС 110/27,5/10 кВ «т. Курилівка», є АТ «Укрзалізниця».
ПЛ 110 кВ «Куп'янськ 330 - т. Курилівка» №1, №2, №3 знаходяться на балансі АТ «Харківобленерго», однак по даним приєднанням перетікає електроенергія з ПС 330 кВ «Куп'янськ», що належить НЕК «Укренерго» до ПС 110/27,5/10 кВ «т. Курилівка», що належить АТ «Укрзалізниця».
Як зазначає позивач, при проведенні аналізу обсягів перетікань за квітень 2022 року АТ «Харківобленерго» виявило розбіжність між даними, наданими АТ «Укрзалізниця» по ТКО на ПС «т. Курилівка», та даними комерційного обліку верифікаційних вузлів обліку електроенергії (ВОЕ), встановлених на ПС-330 кВ «Куп'янськ» по ПЛ-110 кВ «Куп'янськ 330 - т. Курилівка» №1, №2, №3.
Після проведеного аналізу даних АТ «Харківобленерго» як постачальник комерційного обліку (ППКО) в ролі ОДКО у серпні 2023 року на підставі балансу 110 кВ «Куп'янськ 330 - т. Куридівка» №1, №2, №3 здійснило завантаження даних комерційного обліку на платформу MMS через Датахаб за квітень 2022 року за версією 3 по точкам комерційного обліку на ПС-110/27,5/10 кВ «т. Курилівка». Про завантаження даних АТ «Харківобленерго» повідомило «Харківське регіональне відділення «Енергозбут» філії «Енергозбут» «Укрзалізниця» листом від 07.09.2023 вих.№06-56К/04-3681 (том 1, а.с. 32).
У подальшому Харківське регіональне відділення «Енергозбут» філії «Енергозбут» «Укрзалізниця» листом від 28.09.2023 вих.№ЕЕЦ-17/1393 звернулось до ПрАТ «НЕК Укренерго» щодо суперечки між сторонами, наявність якої обґрунтувало тим, що з 20.03.2023 зникли всі види зв'язку з тимчасово окупованою територією, де розташована ПС-110/27,5/10 кВ «т.Курилівка», що унеможливило отримання даних в автоматичному режимі. Тому формування обсягів прийому/віддачі електричної енергії між суміжними ОСР АТ «Укрзалізниця» та АТ «Харківобленерго» здійснювалось по прогнозованим даним до дати відключення ліній ПЛ-110 кВ в квітні 2022 року, згідно інформації, наданої диспетчерською АТ «Харківобленерго» про відключення обладнання 110-35 кВ АТ «Харківобленерго». Ця інформація свідчить про зміну схеми нормального режиму перетоку електричної енергії між ліцензіатами з 18.04.2022 у зв'язку з відключенням ПЛ-330 кв Слав.ТЕС-Куп'янськ 330. Надалі точки комерційного обліку було заживлено від ПС 110/35/10 кВ «т. Циганська» АТ «Укрзалізниця». За цією схемою здійснювалося живлення всіх восьми ліній 110 кВ ПС-710/27,5/10 кВ «т. Курилівка» до 25.04.2022. З 25.04.2022 до 01.05.2022 живлення підстанції було відсутнє. 3 01.05.2022 було відновлено живлення підстанції, але від мереж, що не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України. У той же час, ППКО (в ролі ОДКО) АТ «Харківобленерго», не зважаючи на зміни нормальної схеми живлення, провело коригування даних лише по трьом з одинадцяти ТКО ПС-110/27,5/10 кВ «т. Курилівка», використовуючи при цьому дані з верифікаційних лічильників, не узгоджених жодним з документів ні в частині технічних параметрів, ні в частині алгоритму приведення обсягів прийому/віддачі електричної енергії до межі балансової належності в ТКО ПС-110/27,5/10 кВ «т. Курилівка». У свою чергу ППКО (у ролі 03Д) АТ «Укрзалізниця» відповідно до вимог пункту 8.3 розділу VIII ККОЕЕ було в повному обсязі проведено візуальне локальне зчитування даних в ТКО на ПС-110/27,5/10 кВ «т. Курилівка» як станом на 01.04.2022, так і станом на 01.05.2022, в момент подачі на підстанцію живлення від мереж, що не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України. Зчитані дані зафіксовано в пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі фіксації показів приладів обліку ПС 110/27,5/10 кВ «т. Курилівка» АТ «Укрзалізниця». У той же час відсутність будь-якого виду зв'язку з тимчасово окупованою територією Курилівської сільської територіальної громади, тривалою окупацією протягом семи місяців унеможливило вчасне отримання зчитаних даних з приладів обліку, що і призвело до формування прогнозних даних обсягів прийому/віддачі електричної енергії. До моменту вимкнення зв'язку з тимчасово окупованою територією інформація з системи АСКОЕ валідується з даними в журналі фіксації показів приладів обліку (скриншот з системи АСКОЕ та журналу додається), що в свою чергу не дає підстав для сумнівів в енергії в ТКО ПС 110/27,5/10 кВ «т. Курилівка». Згідно з визначеним у договорі з АТ «Харківобленерго» алгоритмом та, використовуючи візуально локально зчитані дані, проведено розрахунок прийому/віддачі електричної енергії по всім ТКО на ПС 110/27,5/10 кВ «т.Курилівка», зокрема: - погоджено обсяг сальдованого надходження по прогнозним даним за квітень 2022 року в обсязі: 1 325 445 кВт год; - донараховано обсяг сальдованого надходження АТ «Харківобленерго» в серпні 2023 року за квітень 2022 року в обсязі: 1 320 037 кВт год; - обсяг сальдованого надходження завантаженого на платформу MМS разом з донарахуванням: 2 645 482 кВт год; - обсяг сальдованого надходження у відповідності з візуально локально зчитаними даними: 442 706 кВт год: - обсяг коригування сальдованого надходження на платформі MMS в сторону зменшення: - 2 202 776 квт год.
З урахуванням таких обставин АТ «Укрзалізниця» у листі від 28.09.2023 вих.№ЕЕЦ-17/1393 просила відповідача здійснити втручання у вирішення суперечки з урахуванням додатково наданої інформації та зобов'язати АТ «Харківобленерго» внести корегування даних на платформі MMS та до актів звірки обсягів перетікання електричної енергії між суміжними ліцензіатами за квітень 2022 року згідно з підписаними документами суміжними ліцензіатами АТ «Укрзалізниця» та АТ «Харківобленерго». До листа були долучені ксерокопії журналу обліку показів електричної енергії по ПС 110/27,5/10 кВ «т. Курилівка».
08.03.2024 ПрАТ «НЕК «Укренерго» прийнято рішення № 01/14641, яким за результатами дослідження отриманих від сторін суперечки пояснень, вирішено:
АТ «Укрзалізниця» як ППКО в ролі ОЗД: - надати до АТ «Харківобленерго» оновлені дані обсягів прийому/віддачі електричної енергії по ПС-110/27.5/10 кВ «т.Курилівка» за період квітня 2022 року з урахуванням даних, зафіксованих в журналах обліку електричної енергії по ПС-110/27.5/10 кВ «т.Курилівка».
АТ «Харківобленерго» як ППКО в ролі ОДКО: - виконати перерахунок обсягів прийому/віддачі електричної енергії по ПС-110/27.5/10 кВ «т.Курилівка» за період квітня 2022 року згідно даних, наданих АТ «Укрзалізниця» як ППКО в ролі ОЗД; - переоформити довідку по області комерційного обліку та надати її до АКО НЕК «Укренерго» на електронну адресу datahub@ua.energy; - надіслати звернення на електронну адресу datahub@ua.energy щодо надання доступу для перевантаження відповідних даних комерційного обліку на платформу MMS, зазначивши причину коригування та додавши документи, що підтверджують необхідність перекладки, період та перелік ТКО, та завантажити до системи MMS дані по вказаній ТКО, надані АТ «Укрзалізниця» як ППКО в ролі 03Д.
Дані комерційного обліку мають бути скориговані у розрахунковому періоді, якого вони стосуються, шляхом надсилання до АКО нової версії електронного документа з оновленими даними комерційного обліку.
Рішення ПрАТ «НЕК «Укренерго» мотивовано таким:
- відсутні первинні дані на приєднаннях ПЛ-110кВ «Курилівка 1, 2, 3» на ПС-330 кВ «Куп'янськ»;
- погодинні скориговані дані, які надало АТ «Харківобленерго», враховують всі дні квітня, при цьому не враховано відсутність живлення ПС 330 кВ «Куп'янськ» та відповідних ПЛ 110 кВ «Куп'янськ 330 - т.Курилівка» №1, №2, № 3» після 18.04.2022 та в період зміни схеми нормального режиму живлення з 18.04.2022 по 25.04.2022;
- завантаження АТ «Харківобленерго» як ППКО в ролі ОДКО даних комерційного обліку на платформу MMS через Датахаб по ТКО на ПС 110/27.5/10 «т. Курилівка» за період квітня 2022 року на підставі даних верифікаційних вузлів обліку, встановлених на протилежному кінці ліній на ПС-330 кВ «Куп'янськ», без врахування втрат електричної енергії від точок комерційного обліку на ПС 330 кВ «Куп'янськ» до меж балансової належності між АТ «Харківобленерго» та АТ «Укрзалізниця» суперечить вимогам пункту 5.1.6 ККОЕЕ;
- АТ «Харківобленерго» було сформовано оціночні дані лише по трьом з одинадцяти ТКО, які передбачені алгоритмом розрахунку по ПС-110/27.5/10 кВ «т.Курилівка», при цьому дані по іншим ТКО прийняті згідно показів лічильників, наданих АТ «Укрзалізниця», як ППКО в ролі ОЗД.
Позивач, не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням, у позові зазначає, що це рішення прийняте з порушенням приписів пункту 2.1.7 глави 2.1 розділу ІІ ККОЕЕ; АТ «Українська залізниця» як ППКО у ролі ОЗД не виконало своїх обов'язків, передбачених пунктами 8.3.1., 8.3.2., 8.5.1. ККОЕЕ; дані, викладені АТ «Українська залізниця» у журналах обліку показів, є сумнівними, враховуючи їх суперечливість.
Заперечуючи проти позову, відповідач та третя особа зазначали, що за відсутності первинних даних на приєднаннях ПЛ-110кВ «Курилівка 1, 2, 3» на ПС 330 кВ «Куп'янськ» повинні бути прийняті дані згідно показів основних лічильників, зафіксованих в журналах обліку електричної енергії на ПС-110/27,5/10 кВ «т.Курилівка» та наданих АТ «Укрзалізниця», як ППКО в ролі ОЗД.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, в задоволенні позову відмовив і мотивував таке рішення тим, що позивач не довів факту порушення відповідачем вимог законодавства при прийнятті оскарженого рішення. За висновками суду, матеріали справи доводять належне виконання третьою особою у справі відповідних вимог ККОЕЕ в частині візуального зчитування показів пристроїв обліку та ведення відповідного обліку цих дій. Таким чином, доводи позивача про порушення вимог ККОЕЕ третьою особою у справі спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Також суд зазначив, що через 1,5 роки від внесення облікових даних до паперових журналів обліку, ці дані не можуть отримати автоматично статус сумнівних за умови їх вірності на момент внесення. Відповідно, суд відхилив твердження позивача про сумнівність облікових даних третьої особи у справі, оскільки сплив часу не впливає на їх достовірність.
АТ «Харківобленерго» в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень послалося на те, зокрема, що суди першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору:
неправильно застосували пункти 2.1.7, 5.1.13, 8.3.1, 8.3.2, 8.3.3, 8.5.1, 8.5.2, 9.7.3, 9.7.5., 9.7.6., 9.8.10 ККОЕЕ, Методичні рекомендацій визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання»;
не застосували п.7.4.1., 7.4.2., 7.5.2. Методичних рекомендацій визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання» у сукупності з положеннями 2.1.7. ККОЕ;
неправильно застосували п.п.5.12.4, п.п.12 п.1.2.1., п.п.5.1.13 ККОЕЕ і дійшли до безпідставного висновку, що завантаження верифікаційних даних комерційного обліку на платформу MMS через Датахаб за квітень 2022 року за версією 3 по точкам комерційного обліку (ТКО) наПС-110/27,5/10 кВ«т.Курилівка», які були завантажені в серпні 2023 року. без будь-якого попереднього узгодження обсягів прийому/віддачі електричної енергії з АТ «Укрзалізниця», при наявності даних комерційного обліку, наданих АТ «Укрзалізниця», як ППКО в ролі ОЗД, суперечить вимогам ККОЕЕ.
У даній справі, на думку скаржника, відсутні висновки щодо застосування норм права (п.п. 8.3.1., 8.3.2, 8.5.1, 8.5.2, 9.7.5, 9.7.6, 9.8.10 ККОЕЕ) у питаннях 1. чи може вважатися правомірним проведення коригування даних комерційного обліку на підставі інформації, отриманої внаслідок проведення візуального локального зчитування даних ТКО, в разі подання такої інформації через значний час після завершення звітного періоду? 2. чи може виникати обов'язок ППКО в ролі ОДКО виконати перерахунок обсягів прийому/віддачі електричної енергії на підставі даних, наданих оператором зчитування даних (ОЗД), за умови наявності різниці втрат електричної енергії, розрахованої за формулами, встановленими нормами діючого законодавства (Методичних рекомендацій визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання» затверджених Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.06.2013 №399)?
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.
У справі, що розглядається, суди встановили, що спір між сторонами виник внаслідок завантаження позивачем до системи ММS (Market Management System) у серпні 2023 року верифікаційних даних комерційного обліку за квітень 2022 року, які є значно завищеними від облікових даних АТ «Укрзалізниця». Розходження облікових даних позивача та третьої особи у справі виникли внаслідок зникнення 20.03.2022 зв'язку з приладами обліку, що опинились на тимчасово окупованій території, що унеможливило їх зчитування в автоматичному режимі.
Позивач доводить протиправність рішення ПрАТ «НЕК «Укренерго», яке відповідно до статті 53 Закону України «Про ринок електричної енергії» виконує функції Адміністратора комерційного обліку (АКО), щодо зобов'язання АТ «Харківобленерго» як ППКО в ролі ОДКО, виконати перерахунок обсягів прийому/віддачі електричної енергії по ПС-110/27.5/10 кВ «т.Курилівка» за період квітня 2022 року згідно з даними, наданими АТ «Укрзалізниця» як ППКО в ролі ОЗД; переоформити довідку по області комерційного обліку та надати її до АКО НЕК «Укренерго» на зазначену електронну адресу та надіслати звернення на електронну адресу щодо надання доступу для перевантаження відповідних даних комерційного обліку на платформу MMS, зазначивши причину коригування та додавши документи, що підтверджують необхідність перекладки, період та перелік ТКО та завантажити до системи MMS дані по вказаній ТКО, надані АТ «Укрзалізниця», як ППКО в ролі 03Д.
Відповідно до частини 1 статті 53 Закону України «Про ринок електричної енергії» на компанію, як оператора системи передачі, покладено функції адміністратора комерційного обліку. Оператор системи передачі забезпечує комерційний облік електричної енергії та обмін даними комерційного обліку відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (пункт 20 частини першої статті 33 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Адміністратор комерційного обліку електричної енергії - це юридична особа, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку; комерційний облік електричної енергії - це сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку (частина 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Повноваження адміністратора комерційного обліку (АКО) визначені частиною 2 статті 53 Закону України «Про ринок електричної енергії», за змістом якої АКО, зокрема надає дані комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків та іншим учасникам ринку (пункт 4).
Основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов'язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об'єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії визначає Кодекс комерційного обліку (стаття 2 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Пунктами 2.1.1. та 2.1.2. ККОЕЕ передбачено, що комерційний облік електричної енергії на ринку електричної енергії організовується АКО та здійснюється ППКО відповідно до вимог Закону, цього Кодексу, Правил роздрібного ринку та Правил ринку. Метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у визначений проміжок часу для її подальшого використання та здійснення розрахунків між учасниками ринку.
Відповідно до пункту 2.1.7 ККОЕЕ, зокрема, АКО виконує функцію (роль) АДКО (агрегатора даних комерційного обліку) щодо забезпечення таких процесів: отримання, перевірка, агрегація даних комерційного обліку; надання агрегованих даних комерційного обліку всім заінтересованим сторонам. Оператор системи ППКО в ролі ОЗД забезпечує зчитування результатів вимірювань (первинних даних комерційного обліку) та даних про стан ЗКО, контроль якості зчитування, формування первинних даних комерційного обліку та їх передача ОДКО. Оператор системи ППКО в ролі ОДКО забезпечує отримання даних від ОЗД; формування, обробку, перевірку, валідацію, зберігання, архівування та передачу валідованих даних комерційного обліку АКО, суміжним ОДКО, учасникам ринку та споживачам.
Згідно з підпунктами 5-9, 12 пункту 2.2.2. ККОЕЕ АКО виконує функції: отримання від ППКО валідованих даних комерційного обліку, визначення їх придатності до використання; виконання перевірок повноти інформації, отриманої від ППКО, визначення помилок у даних або випадків відсутності даних; інформування ППКО про стан придатності отриманих даних комерційного обліку та надання вимог щодо повторного надання належних даних для виправлення виявлених помилок; забезпечення центральної агрегації та сертифікації даних комерційного обліку; надання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків, а також учасникам ринку та іншим заінтересованим сторонам, які пов'язані з певною ТКО; нагляду за відповідністю стану комерційного обліку на ринку електричної енергії вимогам цього Кодексу.
Згідно зі статтею 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та виконує інші функції, передбачені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Пунктами 9.9.1 - 9.9.4 ККОЕЕ передбачено, що перевірка даних комерційного обліку здійснюється на рівні ППКО (у ролі ОДКО) після отримання результатів вимірювання та формування даних комерційного обліку. ППКО (у ролі ОДКО) після отримання від ППКО (у ролі ОЗД) результатів вимірювання з лічильників має провести обробку, перевірку, валідацію цих даних та, у разі потреби, їх заміну оціночними даними, а також забезпечити зберігання, архівування, передачу валідованих даних АКО та іншим заінтересованим сторонам, зокрема електропостачальникам, відповідно до вимог цього Кодексу. ППКО (у ролі ОДКО) повинен здійснити валідацію сформованих даних комерційного обліку перед тим, як додати ці дані до своїх баз даних комерційного обліку електричної енергії та передати їх АКО.
Якщо сформовані дані не проходять валідацію, то вони не вносяться до бази даних комерційного обліку електричної енергії та не передаються АКО. ППКО (у ролі ОДКО), що здійснює валідацію даних комерційного обліку, має негайно повідомити ППКО (у ролі ОЗД), від якого він їх отримав, про необхідність виправлення виявлених недоліків у даних комерційного обліку в найкоротші терміни. Повідомлення повинне містити інформацію щодо ТКО, дані з яких не пройшли перевірку достовірності, а також про перевірки, що не були пройдені.
Суди попередніх інстанцій з огляду на наведені норми виходили із того, що упорядкування даних комерційного обліку, їх коригування в порядку перевірки (сертифікації) валідованих даних комерційного обліку електричної енергії, надання таких даних учасникам ринку для здійснення розрахунків, віднесена до виключної компетенції АКО, функції якого одноособово виконує Компанія. При цьому, ані Законом України «Про ринок електричної енергії», ані ККОЕЕ не передбачено жодних обмежень/заборон у здійсненні АКО (Компанії) коригування даних комерційного обліку.
Позивач зазначає, що покази лічильників за період з 01.04.2022 по 18.04.2022, а також станом на 01.05.2022 не були використані третьою особою як ППКО у ролі ОЗД при формуванні даних комерційного обліку по ПС «т. Курилівка» за квітень 2022 року та не були надані АТ «Харківобленерго», а дані журналів обліку показів приладів обліку ПС «т.Курилівка» за квітень 2022 року, надані третьою особою 02.10.2023 (через 1,5 роки), АТ «Харківобленерго» вважає сумнівними.
Суди установили, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, село Курилівка, Курилівської сільської територіальної громади Куп'янського району, де розташована ПС-110/27,5/10 кВ «т. Курилівка», з 24.02.2022 було територією, де велись активні бойові дії, а з 27.02.2022 с. Курилівка було окуповано.
З 20.03.2022 зникли всі види зв'язку з тимчасово окупованою територією, де розташована ПС-110/27,5/10 кВ «т. Курилівка», що унеможливило отримання даних обліку в автоматичному режимі, а тому формування обсягів прийому/передачі електричної енергії здійснювалось по прогнозним даним до дати відключення ліній ПЛ-110 Кв у квітні 2022 року згідно інформації, наданої диспетчерської АТ «Харківобленерго» (Куп'янськ 330 - т.Курилівка №1; Куп'янськ 330 - т.Курилівка №2; Куп'янськ 330 - т.Курилівка №3; т. Курилівка - ГКС - Лісова - Куп'янськ М; т. Курилівка - Лісова - НС-9; т. Курилівка - Тавільжанка - т. Тополі; т. Курилівка - Тавільжанка були відключені з 25.04.2022, а т. Курилівка - Сватове з 18.04.2022).
18.04.2022 внаслідок ракетного обстрілу було пошкоджено ПЛ-330 кВ «Куп'янськ - Словянська ТЕС», що призвело до повного знеструмлення ПС 330 кВ «Куп'янськ». Надалі точки комерційного обліку було заживлено від ПС 110/35/10 кВ «т. Циганська» АТ «Укрзалізниця». З 25.04.2022 по 01.05.2022 живлення підстанції було відсутнє, з 01.05.2022 було відновлено живлення підстанції, але від мереж, що не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України.
Отже, з 18.04.2022 до 25.04.2022 було змінено схему нормального режиму живлення ПС-110/27,5/10 кВ «т. Курилівка», з 01.05.2022 живлення відновлено, однак від мереж, що не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України.
АТ «Харківобленерго», що зафіксовано ПрАТ «НЕК «Укренерго» у рішенні, надало погодинні скориговані дані, враховуючи всі дні квітня, та не враховуючи відсутність живлення ПС 330 кВ «Куп'янськ» та відповідних ПЛ 110 кВ Куп'янськ 330 - т.Курилівка №1, №2, №3 після 18.04.2024 та в період зміни схеми нормального режиму живлення з 18.04.2022 по 25.04.2022.
З'ясовуючи правомірність завантаження позивачем як ППКО в ролі ОДКО даних комерційного обліку на платформу MMS через Датахаб по ТКО на ПС-110/27,5/10 кВ «т. Курилівка» за період квітня 2022 року на підставі верифікаційних вузлів обліку, суди попередніх інстанцій зазначили таке.
За змістом пункту 1.2.1. ККОЕЕ верифікаційний вузол обліку - вузол комерційного обліку, дані (покази) комерційного обліку з якого використовуються ППКО для перевірки достовірності даних з основного вузла комерційного обліку та заміщення цих даних, якщо вони відсутні або недостовірні.
Відповідно до пункту 5.1.13. ККОЕЕ дані з верифікаційних вузлів обліку використовуються для здійснення технічного (контрольного) обліку, перевірки достовірності даних комерційного обліку з основного вузла обліку та заміщення даних комерційного обліку у разі відсутності, несправності, невідповідності проєктним рішенням основного вузла обліку, відсутності або недостовірності даних з основного вузла обліку.
У разі неможливості отримання повних та точних даних результатів вимірювання з основного і дублюючого лічильників основного вузла обліку дозволяється використовувати дані з лічильників верифікаційного вузла обліку (наприклад, установлених на протилежних кінцях приєднань суміжних сторін) відповідно (пункту 5.12.4. ККОЕЕ).
Згідно з пунктом 9.1.14. ККОЕЕ для цілей розрахунків використовуються дані в такій пріоритетності (від вищого до нижчого пріоритету):
1) дійсні або оброблені результати вимірювання, що зчитані з основного лічильника, який відповідає вимогам цього Кодексу, за допомогою автоматизованої системи ППКО або електронного локального зчитування лічильника. Дані позначаються як «дійсні - відповідні - основні»;
2) дійсні або оброблені результати вимірювання, що зчитані з дублюючого лічильника, який відповідає вимогам цього Кодексу, за допомогою автоматизованої системи ППКО або електронного локального зчитування лічильника. Дані позначаються як «дійсні - відповідні - дублюючі»;
3) дійсні або оброблені результати вимірювання, що зчитані з верифікаційного лічильника, який відповідає вимогам цього Кодексу, за допомогою автоматизованої системи ППКО або електронного локального зчитування лічильника. Дані позначаються як «дійсні - відповідні - верифікаційні»;
4) дійсні або оброблені результати вимірювання, що зчитані з основного лічильника, який не відповідає вимогам цього Кодексу, за допомогою автоматизованої системи ППКО або електронного локального зчитування лічильника. Дані позначаються як «дійсні - невідповідні - основні»;
5) дійсні або оброблені результати вимірювання, що зчитані з дублюючого лічильника, який не відповідає вимогам цього Кодексу, за допомогою автоматизованої системи ППКО або електронного локального зчитування лічильника. Дані позначаються як «дійсні - невідповідні - дублюючі»;
6) дійсні або оброблені результати вимірювання, що зчитані з верифікаційного лічильника, який не відповідає вимогам цього Кодексу, за допомогою автоматизованої системи ППКО або електронного локального зчитування лічильника. Дані позначаються як «дійсні - невідповідні - верифікаційні»;
7) дійсні або оброблені результати вимірювання, що зчитані з лічильника, який відповідає вимогам цього Кодексу, шляхом візуального локального зчитування показів лічильника. Дані позначаються як «дійсні - відповідні - візуальні»;
8) дійсні або оброблені результати вимірювання, що зчитані з лічильника, який не відповідає вимогам цього Кодексу, шляхом візуального локального зчитування показів лічильника. Дані позначаються як «дійсні - невідповідні - візуальні»;
9) розраховані/замінені дані позначаються як «оціночні».
У період дії в Україні воєнного стану та протягом 60 днів після його припинення чи скасування постачальникам послуг комерційного обліку (ППКО), операторам систем розподілу та оператору системи передачі електричної енергії (оператори систем) слід забезпечувати комерційний облік електричної енергії для здійснення розрахунків на організованих сегментах ринку електричної енергії із урахуванням особливостей, установлених постановою НКРЕКП від 31.05.2022 № 555 «Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану» (далі - Особливості).
За змістом підпункту 6 пункту 1 Особливостей ППКО формує дані комерційного обліку електричної енергії за даними, які отримані із засобів комерційного обліку або визначені розрахунковим шляхом у такій пріоритетності: дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів основних та дублюючих лічильників; дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів верифікаційних лічильників; дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів лічильників технічного обліку, з обов'язковим подальшим їх включенням у відповідний перелік ТКО та алгоритм розрахунку; дані комерційного обліку, сформовані на підставі графіків навантаження за даними телевимірювань.
У разі відсутності у ППКО можливості отримати покази основного, дублюючого, верифікаційного лічильників, лічильників технічного обліку та/або даних телевимірювань для формування даних комерційного обліку в ТКО (у межах його відповідальності) власними силами ППКО звертається до відповідних сторін, зокрема оператора системи, іншого ППКО, сторони, приєднаної до мережі або електропостачальника для отримання даних комерційного обліку електричної енергії з найближчих суміжних ТКО (у межах їх відповідальності).
Після отримання офіційного звернення ППКО відповідні сторони невідкладно мають надати йому відповідні дані (у разі їх наявності), на підставі яких ППКО формує дані комерційного обліку в ТКО. ППКО має право приймати рішення щодо подальшого використання цих даних для формування валідованих даних комерційного обліку.
Якщо відповідні дані від відповідних сторін не отримані, неповні або не пройшли валідацію, ППКО формує оціночні дані комерційного обліку в ТКО з використанням результатів вимірювання за попередню декаду або інших періодів, коли режим роботи електроустановок у ТКО відповідав режиму роботи електроустановок у розрахунковий день (з відповідним підтвердженням даних стосовно фактичного режиму роботи), або розрахунковим шляхом на основі балансу електричної енергії для відповідної площадки або області комерційного обліку. ППКО повинен зберігати всі вхідні дані, застосовані алгоритми та критерії подібності, що використовувалися при формуванні оціночних даних, та самі оціночні дані не менше строку позовної давності.
Обсяги споживання електричної енергії на роздрібному ринку електричної енергії для об'єктів споживачів, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії або на тимчасово окупованих територіях України, визначаються з урахуванням особливостей, встановлених наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану».
Після отримання фактичних показів лічильників ППКО повинен скоригувати відповідні оціночні дані комерційного обліку за всі періоди їх формування та протягом трьох днів надати скориговані дані АКО та іншим заінтересованим сторонам.
У разі незгоди з сформованими ППКО даними комерційного обліку учасник ринку має право ініціювати розгляд суперечки у порядку, встановленому ККОЕЕ.
До дати врегулювання суперечки пріоритет для поточних розрахунків мають дані комерційного обліку, сформовані оператором системи, на території ліцензованої діяльності якого знаходиться відповідна ТКО.
Суди встановили, що у листі від 25.01.2024 №01/5081, на який міститься посилання у рішенні АКО, наведено інформацію про відновлення технологічного зв'язку з ПС 330 Кв «Куп'янськ» у жовтні 2022 року та відновлення можливості отримання погодинних даних з лічильників підстанції, у тому числі за квітень 2022 року. При цьому в наданих додатках відсутні первинні дані з лічильників.
Відповідно до підпункту 8.3.1., 8.3.2., 8.3.3. пункту 8.3. ККОЕЕ якщо неможливо отримати результати вимірювання для ТКО в автоматичному режимі, ППКО (у ролі ОЗД) повинен негайно вжити всіх можливих заходів для отримання цих даних в установлені строки та в повному обсязі, зокрема для виявлення і, якщо це можливо, усунення причини відсутності даних. У разі виходу з ладу обладнання для дистанційного зчитування лічильника і передачі даних або каналів зв'язку ППКО (у ролі ОЗД) повинен здійснити локальне зчитування даних з лічильника. Якщо дані успішно отримані, вони повинні бути позначені як «повні і точні» або «неповні, але точні». У разі виходу з ладу основного, дублюючого або верифікаційного лічильників ППКО (у ролі ОЗД) повинен отримати всі дані з інших лічильників, маркуючи їх відповідним чином. Для несправного лічильника повинна бути встановлена позначка «немає даних».
Згідно з пунктом 8.5.1. ККОЕЕ ППКО (у ролі ОЗД) проводить візуальне або за допомогою електронних засобів зчитування лічильників на місці в будь-якій ТКО, за яку він несе відповідальність, у всіх випадках, коли з якоїсь причини зчитати дані дистанційно через систему автоматичного зчитування результатів вимірювання неможливо. Таке локальне зчитування лічильника проводиться протягом п'яти робочих днів після дати виявлення проблеми і має бути зроблено, зазвичай, шляхом локального зчитування лічильника за допомогою електронних засобів. ППКО (у ролі ОЗД) інформує ВТКО про ситуацію щодо усунення проблеми, що унеможливила автоматичне зчитування результатів вимірювання.
Відповідно до пункту 8.5.2. ККОЕЕ ППКО (у ролі ОЗД) проводить локальне зчитування лічильників у ТКО, за які несе відповідальність, у таких випадках: після первинного введення в експлуатацію; після будь-якого виду технічного обслуговування; після корекції потенційних дефектів або браку точності на лічильниках та/або будь-якому обладнанні, пов'язаному з вузлом обліку; якщо дистанційне зчитування лічильника неможливе; до і після заміни або перепрограмування лічильника; у разі потреби установлення або синхронізації часу годинника лічильників, якщо цю синхронізацію неможливо зробити дистанційно.
Позивач доводить, що надані АТ «Укрзалізниця дані фіксації показів приладів обліку у спірний період є суперечливими, тому не мають бути прийняті до уваги.
Натомість відповідач і третя особа такі доводи позивача спростовують, надавши на підтвердження своїх заперечень відповідні докази.
У частині 3 статті 2 ГПК однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Також, одним із принципів господарського судочинства є принцип диспозитивності, який відповідно до статті 14 ГПК полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою кожну обставину, про яку стверджує сторона. Відповідну обставину треба доказувати так, щоби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування певного факту з урахуванням досліджених доказів видається вірогіднішим, аніж протилежний (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (пункт 81), від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19 (пункт 9.58), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 102), Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 (пункти 41, 43).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (такі висновки наведено у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).
Так, відповідно до статті 76 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За статтею 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Щодо стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду зазначала, що покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК, втрачає сенс (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).
Господарський суд відповідно до статті 86 ГПК оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, коруючись законом.
Суди попередніх інстанцій на підставі поданих сторонами доказів установили, що ППКО (у ролі ОЗД) АТ «Укрзалізниця» відповідно до вимог пункту 8.3. ККОЕЕ було проведено візуальне локальне зчитування даних в ТКО на ПС-110/27,5/10 кВ «т. Курилівка» як станом на 01.04.2022, так і станом на 01.05.2022 (в момент подачі на підстанцію живлення від мереж, що не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України). Зчитані дані зафіксовано в журналі фіксації показів приладів ПС-110/27,5/10 кВ «т. Курилівка» АТ «Укрзалізниця», що свідчить про дотримання ППКО (у ролі ОЗД) АТ «Укрзалізниця» вимог пунктів 8.3., 8.5. ККОЕЕ щодо здійснення локального зчитування лічильника.
При цьому позивач у встановленому процесуальним законом порядку не довів належними і допустимими доказам порушення третьою особою наведених вимог ККОЕЕ, які не довів, що дані, отримані АТ «Укрзалізниця» при локальному зчитуванні, є сумнівними та не відповідають дійсності.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що відповідно до змісту умов підпункту 6 пункту 1 Особливостей, за відсутності первинних даних на приєднаннях ПЛ-110кВ «Курилівка 1, 2, 3» на ПС 330 кВ «Куп'янськ», ППКО в ролі ОДКО мали бути враховані дані згідно з показами основних лічильників, зафіксованих в журналах обліку електричної енергії на ПС-110/27,5/10 кВ «т.Курилівка» та наданих АТ «Укрзалізниця» як ППКО в ролі ОЗД.
До моменту вимкнення зв'язку на тимчасово окупованій території інформація з системи АСКОЕ валідувалася з даними в журналі фіксації показів приладів обліку і будь-яких обставин, які б свідчили про невідповідність даних, зафіксованих у журналі, фактичним обсягам перетоку електричної енергії в ТКО на ПС-110/27,5/10 кВ «т. Курилівка» судами попередніх інстанцій установлено не було, а позивачем належними і допустимими доказами таких обставин не доведено, як і не доведено, що внесення в журнали обліку візуального зчитування результатів вимірювання лічильника неточних або невідповідних результатів.
За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку, що завантаження в серпні 2023 року позивачем верифікаційних даних комерційного обліку на платформу MMS через Датахаб за квітень 2022 року за версією 3 по точкам комерційного обліку на ПС-110/27,5/10 кВ «т.Курилівка», без будь-якого попереднього узгодження обсягів прийому/віддачі електричної енергії з АТ «Укрзалізниця», при наявності даних комерційного обліку, наданих останнім як ППКО в ролі ОЗД, суперечить вимогам ККОЕЕ.
З урахуванням наведеного, вирішуючи спір, з огляду на предмет і підстави заявленого позову, відповідно до встановлених фактичних обставин справи та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про не доведення позивачем факту порушення відповідачем вимог законодавства при прийнятті оскарженого рішення, яким, зокрема, зобов'язано АТ «Харківобленерго» як ППКО в ролі ОДКО виконати перерахунок обсягів прийому/віддачі електричної енергії по ПС-110/27.5/10 кВ «т.Курилівка» за період квітня 2022 року згідно з даними, наданими АТ «Укрзалізниця» як ППКО в ролі ОЗД, тому правомірно відмовили взадоволенні позовних вимог про скасування рішення ПрАТ «НЕК «Укренерго» від 08.03.2024 № 01/14641.
За змістом касаційної скарги АТ «Харківобленерго» підставою оскарження судових рішень у справі, що розглядається, є приписи пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК, згідно з якими підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Проте Верховний Суд вважає необґрунтованою наведену скаржником підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК.
Як свідчить зміст зазначеної норми, вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У касаційній скарзі скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій пунктів 2.1.7, 5.1.13, 8.3.1, 8.3.2, 8.3.3, 8.5.1, 8.5.2, 9.7.3, 9.7.5., 9.7.6., 9.8.10 ККОЕЕ, пунктів 7.4.1., 7.4.2., 7.5.2. Методичних рекомендацій визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання» у сукупності з положеннями 2.1.7. ККОЕ, підпунктів 5.12.4, п.п.12 п.1.2.1., п.п.5.1.13 ККОЕЕ та відсутність висновків щодо застосування норм права (п.п. 8.3.1., 8.3.2, 8.5.1, 8.5.2, 9.7.5, 9.7.6, 9.8.10 ККОЕЕ).
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій, надавши оцінку поданим сторонами доказам, якими обґрунтовувалися їхні вимоги і заперечення, з урахуванням законодавства, що регулює спірні правовідносини, дійшли висновку, що позивачем належними і допустимими доказами не доведено обставин незаконності оскаржуваного рішення ПрАТ «НЕК «Укренерго» від 08.03.2024 № 01/14641, що і стало підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої у пункті 3 частини 2 статті 287 ГПК, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що касаційна скарга АТ «Харківобленерго» загалом не містить відповідних доводів щодо необхідності формування висновку щодо застосування наведених скаржником норм права у подібних правовідносинах, не містить обґрунтування того, як ці норми мають бути застосовані при вирішенні спорів у подібних правовідносинах, а лише зводиться до незгоди з прийнятими судовими рішеннями та до намагання надання іншої оцінки доказам, на підставі яких суди попередніх інстанцій установили фактичні обставини справи, що стали підставою для відмови в задоволенні позову, переоцінка яких виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК.
Отже, зважаючи на викладене, підстав для формування правового висновку щодо застосування вказаних скаржником норми права у контексті спірних правовідносин немає.
За таких обставин підстава касаційного оскарження судових рішень, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК, не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи.
Інші доводи касаційної скарги не обґрунтовані підставами касаційного оскарження, визначеними частиною 2 статті 287 ГПК, не спростовують наведених висновків та не впливають на них.
Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 309 ГПК передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Ураховуючи те, що доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржених судових рішень не знайшли свого підтвердження, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції - без змін.
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Харківобленерго» залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 у справі № 910/8994/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.С. Берднік
Судді: В.А. Зуєв
І.С. Міщенко