18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"10" липня 2025 р.
м. Черкаси справа № 925/805/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Костянтина ДОВГАНЯ, розглянувши в приміщенні суду в м. Черкаси, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство сучасних технологій» про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство сучасних технологій» адвокат БАТЮК Олег звернувся до Господарського суду Черкаської області із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- накласти арешт на квартиру ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своєї заяви заявник послався на те, що Рішенням господарського суду Черкаської області від 05 вересня 2024 року у справі № 925/397/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГЕНТСТВО СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» поданого в інтересах Приватного акціонерного товариства "ЧЕРКАСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ" до директора Приватного акціонерного товариства "ЧЕРКАСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ" Левицького Ярослава Євгенійовича про стягнення збитків позов задоволено повністю. Стягнено з директора Приватного акціонерного товариства "ЧЕРКАСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ" Левицького Ярослава Євгенійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства "ЧЕРКАСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ" (ідентифікаційний код 00952568, адреса місцезнаходження: 18018, м. Черкаси, просп. Хіміків, 7) 450 000,00 грн (чотириста п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок) збитків. Також стягнено з відповідача на користь заявника судові витрати у справі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04 лютого 2025 року резолютивну частину вищевказаного рішення залишено без змін. Ухвалою Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 19 березня 2025 року відмовлено директору ПрАТ «ЧЕРКАСЬКИЙ КХП» ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за його скаргою.
Належних доказів виконання рішення суду щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ЧЕРКАСЬКИЙ КХП» 450 000,00 грн. заявнику не надано.
Заявник зазначив, що наразі він готує ще один похідний позов в інтересах ПрАТ «ЧЕРКАСЬКИЙ КХП» до директора ПрАТ «ЧЕРКАСЬКИЙ КХП» ОСОБА_1 про стягнення з останнього 1 400 000,00 грн. збитків, як частини вищевказаних збитків у сумі 25 950 000,00 грн., та планує в подальшому в разі надходження додаткових коштів для оплати судового збору збільшити ціну позову.
Заявник вказав, що приймаючи до уваги відмову директора ПрАТ «ЧЕРКАСЬКИЙ КХП» ОСОБА_1 надати заявнику копії договорів безповоротної фінансової допомоги, тобто приховати від акціонерів їх наявність, та факт розтрати активів підприємства, у зв'язку з чим заявник був вимушений звернутися до суду про їх витребування ( вищевказане рішення господарського суду Черкаської області від 16 травня 2022 року у справі № 925/5/22 ), умисні дії, направлені на розтрату ввіреного майна підприємства, ухилення ОСОБА_1 від добровільного відшкодування збитків, неспіврозмірно мала офіційна заробітна плата директора ПрАТ «ЧЕРКАСЬКИЙ КХП» ОСОБА_1 в порівнянні з завданими збитками, наявність можливості до закінчення розгляду справи про стягнення вищевказаних збитків реалізувати належне йому нерухоме майно з метою ухилення від виконання рішення суду, що утруднить його виконання, або ж взагалі зробить виконання неможливим, дає всі підстави вважати, що не вжиття заходів забезпечення позову зможе призвести до утруднення його виконання, або ж взагалі до його невиконання.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 1969115171101 від 07.07.2025 р. у ОСОБА_1 у власності є дві квартири за адресами: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_3 .
Тому заявник просить суд накласти арешт на квартиру в АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_1 , що встановлено рішенням господарського суду Черкаської області від 05 вересня 2024 року у справі № 925/397/24, та належить йому на праві власності.
Оскільки забезпечення позову носить тимчасовий характер, то накладення арешту на квартиру, вважає заявник, в якій проживає майбутній відповідач не призведе до спричинення йому будь-якої шкоди, а отже і збитків, застосування зустрічного забезпечення недоцільно. Тим більше, що з змісту частини 1 статті 141 ГПК України, виплаває що зустрічне забезпечення позову допускається лише в разі наявних даних про можливе спричинення збитків особі, до якої застосовано забезпечення позову.
09 липня 2025 року ОСОБА_1 подав суду заперечення на заяву про забезпечення позову. Заперечення обґрунтовано тим, що єдиною підставою для задоволення Заяви на яку посилається Заявник, є не виконання директором ПрАТ «ЧЕРКАСЬКИЙ КХП» ОСОБА_1 рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 року та Постанови Північного апеляційного суду від 04.02.2025 року по справі № 925/397/24.
В своєму запереченні ОСОБА_1 вказує, що така Заява є безпідставною та не обґрунтованою, у зв'язку із тим, що рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 року та Постанова Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 року по справі № 925/397/24 були належним чином ним виконані. В якості доказів він подав суду копію платіжної інструкції кредитованого переказу коштів № Р8468899 від 25.04.2025 року та копію платіжної інструкції кредитованого переказу коштів № Р8468882 від 25.04.2025 року.
Крім того, ОСОБА_1 направляв листа Голові наглядової ради ПрАТ «ЧЕРКАСЬКИЙ КХП» від 05.06.2025 року про належне виконання ним рішення Господарського суду Черкаської області від 05.09.2024 року та Постанови Північного апеляційного суду від 04.02.2025 року по справі № 925/397/24.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного.
За приписами ч. 2 ст. 136 та ч. 1 ст. 140 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 3 ст. 138 ГПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 25.03.2019 року у справі № 920/622/18).
Отже, питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру позовних вимог та обставин справи, а заявлений захід забезпечення позову має перебувати у зв'язку з предметом позовної вимоги.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (судом враховано правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 27.11.2023 року у справі № 903/639/23. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Суд зазначає, що обов'язковою передумовою для реалізації права на судовий захист у порядку господарського судочинства є наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які порушуються, не визнаються або оспорюються іншими особами - відповідачами, та на захист якого спрямоване звернення до суду з позовом.
Саме на відновлення порушеного права та охоронюваного законом інтересу подається позов, а заходи забезпечення позову, у такому випадку, забезпечують можливість ефективного відновлення порушеного права та охоронюваного законом інтересу, у випадку задоволення позову.
Зокрема, за змістом ст.4 ГПК України об'єктом захисту, у тому числі судового, є лише порушене, невизнане або оспорюване право чи охоронюваний законом інтерес, а не потенціальна можливість порушення таких прав позивача у майбутньому, то і заходи забезпечення позову мають убезпечувати позивача від подальших порушень його прав та перебувати у взаємозв'язку із заявленими позовними вимогами.
Заявник у поданій ним заяві просить суд накласти арешт на квартиру ОСОБА_1 за адресою: квартиру в АДРЕСА_1 .
Суд оцінює такі вимоги заявника критично, оскільки квартира на яку просить накласти арешт заявник належить фізичній особі ОСОБА_1 на підставі договору дарування №2293 від 18.07.2011. Чинним законодавством України не передбачена відповідальність директора Товариства своїм особистим майном (включаючи квартиру).
Відтак, суд приходить до переконання про відсутність підстав для вжиття заявлених заявником заходів забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 136-137, 139, 140, 233-235 ГПК України, суд -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство сучасних технологій» про забезпечення позову до подачі позовної заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 10 липня 2025 року і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Костянтин ДОВГАНЬ