Справа № 577/3567/25
Провадження № 2-а/577/75/25
11 липня 2025 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого-судді Гетьмана В.В.,
при секретарі Лиховоз Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про адміністративне правопорушення №43 від 21.02.2025 р. про притягнення його за ст.210-1 ч.3 КУпАП, а справу закрити. Вимоги обґрунтувує тим, що на підставі постанови №43 від 21.02.2025 р. у справі про адміністративні правопорушення за ст.210-1 ч.3 КУпАП його було притягнуто до адмінвідповідальності та накладено штраф в розмірі 17000 грн. Постанову в день її прийняття не отримував. Про її існування дізнався 11.06.2025 р. коли на його картковий рахунок було накладено арешт. Вважає постанову необгрунтованою, такою, що не відповідає нормам КУпАП, під час винесення якої не дотримано вимог ст.ст.245, 280 КупАп. Згідно постанови він 12.12.2024 р. о 09.00 год. в особливий період під час мобілізації не прибув за викликом на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до отриманої повістки, чим порушив вимоги абз.1 ч.1, абз.2 ч.3 ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.3 ч.10 ст.1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу». Про вказану постанову не знав, не був належним чином повідомлений про необхідність прибуття на збірний пункт, жодної повістки про виклик не отримував. Така була надіслана йому засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення ніби-то за адресою його проживання АДРЕСА_1 . Однак, під час складання відносно нього протоколу зазначив, що не отримував рекомендований лист, оскільки проживає та зареєстрований за іншою адресою, а саме АДРЕСА_1 та надав підтверджуючи документи. Його запевнили працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 що справу закриють і штрафу не буде. Крім того просить поновити строк для оскарження постанови, оскільки дізнався про неї 11.06.2025 р., коли на картковий рахунок було накладено штраф згідно постанови державного виконавця, що і змусило звернутись з позовом до суду.
Представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити.
ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з'явився, надали письмовий відзив, просять відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Ч.1 ст.118 КАС України встановлено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Тому в разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Право на звернення до суду не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975 р., Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Виходячи з принципу змагальності в адміністративному судочинстві, прав та обов'язків сторін у справі, визначених Кодексом, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч.1 ст.291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із ч. 2 ст.286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 оскаржує постанову відповідача про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП, про наявність якої він дізнався 11.06.2025 р. коли на картковий рахунок було накладено арешт (а.с. 21-27).
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази вручення особисто позивачу оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності (а.с. 40), а тому клопотання підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що постановою від 21.02.2025 №43 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. У ній зафіксовано, що 13.02.2025 р. було встановлено факт адміністративного правопорушення передбаченого ст.210-1 ч.3 КУпАП гр. ОСОБА_1 , який 12.12.2024 р. о 09.00 год. в особливий період під час мобілізації не прибув за викликом на збірний пункт 3го відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 (розташованого АДРЕСА_2 ), відповідно до отриманої повістки через Укрпошту №1498597, про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою проходження медичного огляду та визначення призначення на особливий період, чим порушив абз.1 ч.1, абз.2 ч.3 ст.22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз.3 ч.10 ст.1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с. 9-10, 39).
Наведене свідчить про публічно-правовий спір з приводу рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
За змістом ст. 62 Конституції України обинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи із змісту ст.8 Конституції України щодо визначення і дії в Україні верховенства права, положення ст.62 цього Закону розповсюджуються і на обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч.1 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Диспозиція ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Зідно із ч. 1, ч.2 ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: 1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину; 2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї; 4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; 5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.
Згідно ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.
Відповідно до абз. 5 п. 79 Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Форма повістки, розписки та їх зміст визначені в додатку 11 Порядку.
Згідно примітки до додатку 11 повістка вважається врученою:
рекомендованим поштовим відправленням, поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення у день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора, або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання (роботи, навчання), якщо особа не повідомила про іншу свою адресу;
шляхом вручення під особистий підпис у день, зазначений у розписці до повістки, в якій проставлений підпис особи, або день складеного у довільній формі акта про відмову особи в отриманні повістки під особистий підпис (за підписом осіб, які мали намір вручити особі повістку).
Інші форми запрошення, сповіщення про необхідність явки до ТЦК та СП законодавцем не встановлені.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно повістки №1498597 ОСОБА_1 адреса на яку було її направлено зазначена АДРЕСА_1 (а.с.37), в той час як останній зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.18).
Відповідачем не надано жодних доказів того, що повістка була доставлена за адресою реєстрації та проживання ОСОБА_1 і вчинення дій працівниками поштового зв'язку спрямованих на отримання повістки.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приписами статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням(проступком) визнається протиправна,винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність,яка посягає на громадський порядок,власність,права і свободи громадян,на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно,коли особа,яка його вчинила,усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності і передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно дост.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
За змістом ч.1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.139 КАС України установлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Встановлено, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 484 грн 48 коп.
У відповідності до ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає стягненню у користь позивача судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 72, 90, 121, 241-246, 250-251, 286 КАС України, -
Поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення №43 від 21 лютого 2025 року.
Постанову №43 від 21 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.210-1 ч.3 КупАП у вигляді 17000 грн. штрафу скасувати, а справу закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Представник позивача Юсан Інна Олександрівна, юридична адреса м.Конотоп Сумської області, пр.Миру, 15/63.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 , юридична адреса АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя Гетьман В. В.