10.07.2025 р. Справа № 914/1603/24
За позовом: Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (79007, м.Львів, вул.Клепарівська, 20; ідент.код 38326057) в інтересах Держави,-
Позивач: Львівська обласна державна адміністрація (79008, м.Львів, вул.Винниченка, 18; ідент.код: 00022562),
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» (01601, м.Київ, вул.Лейпцизька, 15; ідент.код: 14333937), -
Третя особа-1 (на стороні Позивача), що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: Військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_1 ; ідент. НОМЕР_2 ),
Третя особа-2 (на стороні Відповідача), що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: Львівська районна державна адміністрація Львівської області (79008, м.Львів, вул.В.Винниченка, 18; ідент.код 44046683), -
про: скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4622787900:27:000:0041 за Приватним акціонерним товариством «ВФ Україна» із закриттям Поземельної книги; скасування записів у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4622787900:27:000:0041 за Приватним акціонерним товариством «ВФ Україна»; зобов'язання повернути власнику - Державі в особі Львівської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,1500га з кадастровим номером 4622787900:27:000:0041, розташовану в межах Рава-Руської територіальної громади Львівського району Львівської області; зобов'язання привести земельну ділянку у придатний для використання стан за призначенням (як землі прикордонної смуги) шляхом демонтажу обладнання базової станції «LVI BRD RRU».
Суддя: Стороженко О.Ф.
Процесуальні дії вчинено Cудом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.
Суд встановив:
Заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону подано Позовну заяву в інтересах Держави, від імені якої діє Львівська обласна державна адміністрація (Позивач), з вимогами до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про усунення перешкод власнику (Державі, від імені якої діє Львівська обласна державна адміністрація) у розпорядженні та користуванні земельною ділянкою, а саме:
-скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4622787900:27:000:0041 за Приватним акціонерним товариством «ВФ Україна» із закриттям Поземельної книги;
-скасувати запис у Поземельній книзі про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4622787900:27:000:0041 за Приватним акціонерним товариством «ВФ Україна»;
-зобов'язати Відповідача повернути власнику - Державі в особі Львівської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,1500га з кадастровим номером 4622787900:27:000:0041, розташовану в межах Рава-Руської територіальної громади Львівського району Львівської області;
-зобов'язати Відповідача привести земельну ділянку у придатний для використання стан за призначенням (як землі прикордонної смуги) шляхом демонтажу обладнання базової станції «LVI BRD RRU».
Прокуратурою подано також Відповідь на відзив.
Судом, Ухвалою від 10.07.2024, залучено до участі у справі Третю особу-1.
Третьою особою-1 подано Пояснення.
Також Третьою особою-1 подано додаткові докази (із Клопотанням від 19.10.2024), які необхідні для встановлення обставин спору.
Відповідачем подано Відзив з обґрунтуванням безпідставності позовних вимог та Заперечення.
Судом, Ухвалою від 25.11.2024, залучено до участі у справі Третю особу-2.
Третьою особою-2 надано Пояснення стосовно обставин спору.
У судових засіданнях 20.02.2025 та 26.03.2025 Судом оголошувались перерви.
26.03.2025 Суд призначив судове засідання на 01.05.2025 (враховуючи строк відпустки судді).
09.04.2025 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», яким внесено зміни до статей 388, 390, 391 ЦК України, що підлягають врахуванню при вирішенні спорів стосовно захисту прав власника землі.
28.04.2025 Відповідачем подано Клопотання про залишення позову без руху та зобов'язання Прокуратури:
-надати оцінку спірної земельної ділянки;
-внести на депозитний рахунок Суду кошти у сумі вартості спірної земельної ділянки.
Зазначене Клопотання обґрунтовано Відповідачем, зокрема, такими обставинами:
-09.04.2025 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача", яким внесено зміни у ст.ст. 261, 388, 390, 391 ЦК України, ст.ст. 164, 174, 177, 185, 265 ГПК України і ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема:
· статтю 164 ГПК України доповнено частиною 6 такого змісту: "У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинному на дату подання позовної заяви"4
· частину другу статті 174 ГПК України доповнено абзацом третім такого змісту: "Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинному на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму";
-у п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону визначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі, в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинним на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом;
-відповідно до абзаців 1, 2 частини 5 статті 390 ЦК України (у редакції Закону 4292-ІХ), «Суд, одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.»;
-таким чином, Держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, для відшкодування вартості майна в разі задоволення позову;
-Верховний Суд, у Постанові від 26.04.2023 у справі № 924/1277/20, зазначив, що особливістю дії у часі норм процесуального права є те, що така дія має негайний характер, і це означає обов'язок застосування норми, яка була чинною на момент здійснення відповідної процесуальної дії (більш пізня норма процесуального права скасовує дію попередньої норми, яка регулює ті самі відносини);
-з огляду на викладене, на час вирішення питання про залишення позову без руху суд має керуватися положеннями Господарського процесуального кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом №4292-ІХ;
-Прокурором до позовної заяви не додано експертно-грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 4622787900:27:000:0041, площею 0,15 га, здійсненої в порядку, визначеному законом, та документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом;
-згідно з ч. 11 ст. 176 ГПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали;
-вказана норма є імперативною для господарського суду;
-оскільки на дату відкриття провадження у справі №914/1603/24 вимоги законодавства щодо необхідності подання документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, не було, однак Законом України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" визначено зворотну дію в часі норм в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху та надання прокурору строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання до суду експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки, чинної на дату подання позовної заяви, та доказів внесення на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області грошових коштів у розмірі вартості земельної ділянки (кадастровий номер 4622787900:27:000:0041, площею 0,15 га), оцінка якої здійснена в порядку, визначеному законом;
-Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду; перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади;
-таким чином, внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості спірного майна на депозитний рахунок суду є обов'язковою умовою для подальшого розгляду даної справи з вимогою про витребування майна у добросовісного набувача; невчинення таких дій унеможливлює винесення позитивного рішення у справі та, як наслідок, поновлення порушеного права держави або територіальної громади, за захистом якого звернувся прокурор.
Прокуратурою подано Заяву із запереченнями стосовно задоволення вказаного Клопотання Відповідача, у якій, зокрема, зазначено:
-справа перебуває на стадії розгляду по суті; недоліки, які встановлювались судом при вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі, прокурором усунуто ще в липні 2024 року;
-Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» статтю 391 Цивільного кодексу України доповнено частиною 2 такого змісту: «Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу»;
-поряд з цим, на час пред'явлення позову стаття 391 Цивільного кодексу України містила лише одну частину: «Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.»;
-із врахуванням незаконного заволодіння частиною земельної ділянки суб'єктом права приватної власності в межах прикордонної смуги, землі якої можуть належати виключно до земель оборони та перебувати виключно у державній власності, а також є обмежено оборотоздатними об'єктами цивільних прав і не можуть передаватись в приватну власність (фізичне зайняття обмежено оборотоздатних земель та їх використання особою, яка з огляду на вимоги законодавства не могла набути права власності чи користування ними, не позбавляє права володіння ними дійсного власника - державу, однак створює останньому перешкоди у здійсненні права користування належним йому майном), спір потрібно розглядати як не пов'язаний з позбавленням володіння власника (Держави), що охоплюється визначенням негаторного позову;
-установивши, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах між лінією державного кордону та лінією прикордонних інженерних споруд, тобто в межах прикордонної смуги, прокурором пред'явлено до суду саме негаторний, а не віндикаційний позов;
-відтак, станом на час пред'явлення позову до суду прокурором обрано належний та ефективний спосіб захисту, який відновить порушене право Держави (в особі Львівської обласної державної адміністрації) щодо земель оборони, які незаконно перебувають в приватній власності;
-щодо застосування зазначеного способу захисту, Верховним Судом сформовано однозначну правову позицію, а тому саме на час пред'явлення даного позову до суду позовні вимоги прокурором визначено відповідно до вимог чинного на той час законодавства;
-законодавцем конкретизовано, у якій саме частині Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» застосовується зворотна дія в часі, а саме: в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинним на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом;
-проте, у даному випадку прокурором подано до суду не віндикаційний позов, в межах якого, зокрема, визначається добросовісність чи недобросовісність відповідача, а негаторний позов;
-указаним Законом не передбачено правила зворотної дії в часі щодо обраного позивачем (прокурором) способу захисту, а тому установлення поведінки Відповідача у спірних правовідносинах, чи така є добросовісною, є недоречною, необґрунтованою та такою, що не застосовується до визначеного прокурором способу захисту;
-статтею 5 Цивільного кодексу України визначена дія актів цивільного законодавства у часі, відповідно до якої: акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності;
-крім того, згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи;
-у Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі № 1-рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі;
-крім того, висновки щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово були викладені у Рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.97 № 1-зп, від 05.04.2001 № 3- рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, відповідно до яких закони та інші нормативно- правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно- правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце;
-цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно- правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб;
-Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України стаття 58 міститься у розділі II «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина», в якому закріплені конституційні права, свободи і обов'язки насамперед людини і громадянина та їх гарантії; про це свідчить як назва цього розділу, так і системний аналіз змісту його статей та ч. 2 ст. 3 Конституції України;
-також Конституційний Суд України дійшов висновку, що конституційний принцип про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб, проте надання зворотної дії в часі таким нормативно- правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті;
-тобто, за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі; разом з тим господарське законодавство не забороняє застосування нових положень зі зворотною силою у виключних випадках, коли зворотна дія цих актів передбачена в його нормах та якщо темпоральний прояв не суперечить принципу, закріпленому у статті 58 Конституції України щодо застосування до події, факту того закону (нормативно-правового акта), під час дії якого вони настали або мали місце;
-указані висновки викладені Верховним Судом у Постанові від 26.07.2022 у справі № 911/1068/21.
-позов подано прокурором 20.06.2024, а Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» набув чинності 09.04.2025; у новоприйнятому нормативно-правовому акті наявні особливості застосування конкретизованої норми нормативно-правового акта у певний період часу, тобто застосування правила зворотної дії норм в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права;
-відтак, основною особливістю є вимога про наявність позовної заяви саме про витребування майна та наявність добросовісного набувача;
-проте, у даному випадку наявні інші підстави та предмет позову, а саме: усунення перешкод власнику - Державі (в особі Львівської обласної державної адміністрації) у розпорядженні та користуванні землями оборони, а не витребування земельної ділянки, а також неможливість визначення поведінки Відповідача як добросовісної;
-поведінка Відповідача не може вважатись добросовісною та навіть у випадку застосування вимог Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» до спірних правовідносин, в частині обрання способу захисту в порядку витребування спірного майна на користь Держави, не може свідчити про застосування норми про захист прав добросовісного набувача, оскільки ПАТ «ВФ Україна» не є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки.
Суд, Ухвалою від 21.05.2025, здійснив повернення на стадію підготовчого провадження у справі для розгляду Клопотання Відповідача про залишення позову без руху та зобов'язання Прокуратуру вчинити зазначені (у Клопотанні) процесуальні дії.
Представник Відповідача надав пояснення з обґрунтуванням вказаного Клопотання.
21.05.2025 Суд заслухав думку Учасників справи стосовно Клопотання Відповідача.
Представник Прокуратури зазначив про відсутність підстав для задоволення Клопотання Відповідача, так як:
-норма ч.2 ст.391 ЦК не має зворотної дії в часі, оскільки позов заявлено у 2024 році з вимогами про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а не про витребування земельної ділянки;
-п.2 р. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №4292-ІХ не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Представники Позивача та Третьої особи-1 зазначили про обґрунтованість доводів Прокуратури.
Враховуючи норму п.2 р. 2 (Прикінцеві та перехідні положення) Закону «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» стосовно зворотної дії в часі Закону, в частині умов та порядку компенсації набувачеві майна його вартості у справах про витребування майна, а також норму ч.2 ст.391 ЦК України стосовно розгляду спорів (щодо володіння, користування чи розпорядження майном, відчуження якого відбулось за сприяння органу державної влади або органу місцевого самоврядування) на підставі статей 387 і 388 ЦК, які встановлюють порядок витребування майна (а не усунення перешкод у користуванні), Суд встановив необхідність отримання від усіх Учасників процесу письмових пояснень стосовно наявності (відсутності) підстав для застосування до спірних правовідносин норми ч.2 ст.391 ЦК України у редакції Закону «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» та норми п.2 р.2 (Прикінцеві та перехідні положення) вказаного Закону.
Відповідно, Суд, Ухвалою від 21.05.2025, зобов'язав Учасників справи надати (письмово) пояснення із зазначених питань.
Прокуратурою, Позивачем та Третіми особами не надано письмових пояснень із зазначених Судом питань.
Лише Відповідачем надано Додаткові пояснення, у яких повторно викладено обґрунтування заявленого Клопотання про залишення позову без руху та зобов'язання Прокуратуру вчинити зазначені процесуальні дії.
Підготовче засідання 10.07.2025 не відбулось у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги, що зумовлює наявність підстав для відкладення підготовчого засідання.
Враховуючи неподання Учасниками справи (крім Відповідача), усупереч вимогам Суду, письмових пояснень із зазначених (в Ухвалі від 21.05.2025) питань та факт подання Прокуратурою Заяви від 30.04.2025 із запереченнями стосовно задоволення Клопотання Відповідача, а також - висловлення представниками Учасників справи доводів і міркувань стосовно Клопотання Відповідача у підготовчому засіданні 21.05.2025, наявні підстави для розгляду Клопотання Відповідача по суті.
Клопотання Відповідача про залишення позову без руху задоволенню не підлягає, так як на момент подання Позовної заяви була відсутньою вимога законодавства про проведення експертно-грошової оцінки земельної ділянки та внесення на депозитний рахунок Суду грошових коштів у розмірі вартості земельної ділянки.
Клопотання Відповідача в частині вимог про зобов'язання Прокуратуру надати експертно-грошову оцінку спірної земельної ділянки та внесення на депозитний рахунок Суду коштів у сумі вартості земельної ділянки підлягає задоволенню, так як:
-нормою ч.5 ст.390 ЦК України (в редакції Закону №4292-ІХ від 12.03.2025) встановлено обовязок Суду, одночасно із задоволенням позову Прокуратури про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь Держави, вирішувати питання про здійснення компенсації добросовісному набувачеві вартості такого майна;
-нормою ч.5 ст.390 ЦК України також встановлено, що ухвалення Судом рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача можливе лише за умови попереднього внесення Прокуратурою вартості спірного майна на депозитний рахунок Суду (для проведення компенсації добросовісному набувачеві);
-відповідно до п.2 р.2 Закону №4292-ІХ від 12.03.2025, норма Закону стосовно умов та порядку компенсації добросовісному набувачеві вартості спірного нерухомого майна має зворотну дію в часі;
-нормою ч.2 ст.391 ЦК України (у редакції Закону №4292-ІХ від 12.03.2025) встановлено, що у випадку, якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування вчинялися дії, спрямовані на відчуження (суб'єкту права приватної власності) спірного майна, спори щодо володіння, користування чи розпоряджання таким майном вирішуються на підставі статей 387 і 388 ЦК України;
-норма ст.387 ЦК України підлягає застосуванню лише у випадку витребування майна з чужого незаконного володіння, тобто - від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа майном, а оскільки у даному випадку наявний факт набуття Відповідачем спірної земельної ділянки на підставі відплатного Договору (укладеного з Жовківською районною адміністрацією), наявні підстави для застосування норм ст.388 ЦК України (стосовно витребування майна від особи, яка придбала майно за відплатним правочином);
-висновок про добросовісність (недобросовісність) Відповідача Суд може зробити лише за результатами розгляду спору по суті (із зазначенням про це у рішенні);
-відповідно до зазначених норм, предметом позову є вимога про витребування земельної ділянки у Відповідача;
-норми Цивільного кодексу України підлягають обов'язковому застосуванню (незалежно від наявності висновків Верховного Суду, які були надані до моменту прийняття нових норм ЦК України).
Отже, враховуючи зазначене, наявні підстави для зобов'язання Прокуратуру надати Суду документ про експертно-грошову оцінку спірної земельної ділянки (станом на 20.06.2024) та внести на депозитний рахунок Суду кошти в сумі вартості земельної ділянки.
Враховуючи зазначені обставини та необхідність належної підготовки справи до розгляду по суті, наявні підстави, передбачені нормами статей 114, 177, 182, 183 (п. 3 ч.2) ГПК України, для відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження у справі (у межах розумного строку).
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 42, 73, 74, 76, 77, 114, 164, 169, 170, 174, 177, 182, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, - Суд
Ухвалив:
1.Відмовити у задоволенні Клопотання Відповідача про залишення позову без руху.
2.Задоволити Клопотання Відповідача про зобов'язання Прокуратуру вчинити процесуальні дії, зумовлені вимогами нового законодавства.
3.Продовжити строк підготовчого провадження у справі до 31.07.2025 (у межах розумного строку).
4.Відкласти підготовче судове засідання.
5.Призначити підготовче судове засідання на 31.07.25 о 15:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду за адресою: м.Львів, вул.Личаківська, 128 (2-й поверх, зала судових засідань).
6.Зобов'язати:
Учасників справи:
-виконати вимоги Ухвал Суду у справі;
-надати (письмово) підтвердження про наявність або відсутність заяв, клопотань чи пояснень, виходячи з питань, визначених нормами ч.2 ст.182 ГПК України (при цьому обов'язково зазначити про наявність (відсутність) підстав для залучення до участі у справі інших третіх осіб);
-прибути у судове засідання або забезпечити (без будь-яких винятків) участь у судовому засіданні повноважних представників, яким відомо про обставини, що є підставою позову, і які, відповідно, можуть надати Суду обґрунтовані пояснення (явка Учасників справи (представників) - обов'язкова);
-своєчасно надсилати Суду заяви, клопотання, пояснення чи ін. (у яких обов'язково зазначати відомості про наявність (відсутність) факту реєстрації електронних кабінетів в ЄСІТС);
-своєчасно надсилати (вручати) іншим Учасникам справи копії тих документів (заяв, клопотань, пояснень чи ін.), які подаються у Суд (а докази надіслання - подавати для приєднання до матеріалів справи).
Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону:
-надати Суду до 30.07.2025 документ про експертно-грошову оцінку спірної земельної ділянки станом на 20.06.2024, здійснену в порядку, визначеному законом;
-до 30.07.2025 внести на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області грошові кошти в сумі вартості спірної земельної ділянки (визначеної при проведенні експертно-грошової оцінки земельної ділянки).
7.Попередити Учасників справи про:
-обов'язковість вчинення процесуальних дій у встановлені строки (наслідки недотримання строків визначено нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема: ст. 118);
-обов'язковість, для виконання, вимог Суду, викладених в Ухвалах (ст.ст.18, 326 ГПК), та можливість застосування Судом заходів процесуального примусу у випадку невиконання таких вимог (ст. ст.131, 132, 134, 135 ГПК);
-обов'язковість подання доказів відповідно до вимог статей 80, 91, 96 ГПК;
-обов'язковість дотримання вимог ст.170 ГПК щодо форми та змісту заяв (клопотань).
8.Повідомити Учасників процесу, що інформація стосовно справи розміщується в мережі Інтернет за веб-адресою http://lv.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання (суддею) і не підлягає оскарженню окремо від рішення у справі.
Суддя Стороженко О.Ф.