вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"02" червня 2025 р. м. Київ
Справа № 911/434/25
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р.,
за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Вишневої міської ради Бучанського району Київської області до Дочірнього підприємства «ІСТ Вишневе» про стягнення 4 598 688,78грн, за участі представників від:
позивача - Смаляна А.В. (посадова інструкція);
відповідача - Макаревич О.С. (ордер АІ №1905654 від 26.05.2025)
Вишнева міська рада Бучанського району Київської області (далі - позивач, Вишнева міська рада) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства «ІСТ Вишневе» (далі - відповідач, ДП «ІСТ Вишневе») про стягнення 4 598 688,78грн, з яких: 2 310 394,07грн - основний борг з орендної плати за 2021-2024 роки; 2 288 294,71 - пеня за період з 01.03.2022 по 31.12.2023.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором від 07.08.2008 №2-1971 найму (оренди) земельної ділянки в частині сплати орендних платежів у встановлений договором строк (а.с.1-8).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2025: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 17.03.2025 о 14:45; визнано явку сторін обов'язковою; встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов (а.с.81-83).
Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін 14.02.2025 о 11:17, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.84-85).
Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є видом судового рішення.
В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою сторонам 14.02.2025.
28.02.2024 відповідач, з дотриманням встановленого судом строку, через систему «Електронний суд» подав відзив на позов, у якому просить у задоволенні позову відмовити (а.с.86-90).
Відповідач заперечує щодо позову, посилаючись на те, що:
- позивач безпідставно при нарахуванні орендної плати за 2021 рік застосовує грошову оцінку за витягом, сформованим лише 06.10.2021, оскільки рішення ради щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, у якому планується застосування нормативної грошової оцінки;
- сторони не вносили змін до договору щодо розміру орендної плати;
- земельна ділянка, яка є об'єктом оренди, розташована в межах Київської області, на території якої велися бойові дії, тому орендна плата не підлягає нарахуванню відповідно до пп.69.14 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК України);
- позивач встановив пільгу зі сплати земельного податку у розмірі 50%, однак не врахував це при нарахуванні орендної плати за 2022-2024 роки.
03.03.2025 від позивача, до встановлення судом строку на підставі ч.4 ст.166 ГПК України та у порядку, визначеному п.12 ч.2 ст.182 ГПК України, для подання відповідної заяви по суті, через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив (а.с.96-100), у якій позивач спростовує доводи відзиву та вказує, що:
- коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, а тому при розрахунку застосовано нормативну грошову оцінку з коефіцієнтом індексації станом на 06.10.2021 згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;
- новий розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінює розмір орендної плати, встановлений договором, оскільки такий розмір обраховується у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки;
- відповідач не надав доказів настання для нього форс-мажорних обставин, не звертався до позивача у спірний період та не повідомляв про настання обставин, що унеможливлюють виконання зобов'язання за договором;
- рішення щодо пільги на оплату до відповідача не застосовується, оскільки стосується осіб, які є власниками земельних ділянок або їх постійними користувачами, а не орендарями.
10.03.2025 відповідач, до встановлення судом строку на підставі ч.4 ст.167 ГПК України та у порядку, визначеному п.12 ч.2 ст.182 ГПК України, для подання відповідної заяви по суті, через систему «Електронний суд» подав заперечення (а.с.106-109), у якому, окрім раніше зазначених доводів, вказує, що:
- у відповідача не було обов'язку сплачувати орендну плату з 01.03.2022 до 22.12.2022 враховуючи положення пп.69.14 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України;
- пеня нарахована понад строк, встановлений ч.6 ст.232 ГК України, а при її розрахунку не взято до уваги зміну розміру ставок НБУ у період нарахування.
10.03.2025 через систему «Електронний суд» відповідач подав клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 17.03.2025, на іншу дату, з посиланням на зайнятість представника відповідача - адвоката Адамович О.В. в іншому судовому засіданні (а.с.113).
17.03.2025 підготовче засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.03.2025 призначено підготовче засідання на 07.04.2025 о 14:00 (а.с.117).
Зазначена ухвала доставлена до електронного кабінету сторін 24.03.2025 о 23:55, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.118-119).
07.04.2025 судом прийнято ухвали, занесені до протоколу підготовчого засідання (а.с.120-122), якими: прийнято відповідь на відзив та заперечення, подані до встановлення судом строків для подання таких заяв по суті, оскільки це не порушує прав учасників; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.05.2025 о 10:00.
Підготовче провадження закрито на підставі п.3 ч.2 ст.185 ГПК України, враховуючи виконання завдань підготовчого провадження, визначених ст.177 ГПК України.
28.04.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем подано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, призначеного на 02.05.2025, на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю представника відповідача - адвоката Адамович О.В. в кримінальному провадженні №72023000320000053 (а.с.124).
Ухвалою від 02.05.2025, яка занесена до протоколу судового засідання, з урахуванням поданого відповідачем клопотання про відкладення судового засідання, з причин, які визнані судом поважними, першої неявки такого учасника в судове засідання з розгляду справи по суті, судом відкладено розгляд справи на підставі ч.1 ст.216 ГПК України на 19.05.2025 о 15:10 (а.с.129-130).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.05.2025 (а.с.132), з урахуванням ухвали від 08.05.2025 про виправлення описки (а.с.135), відповідача повідомлено про відкладення судового засідання на 19.05.2025 о 15:10.
Такі ухвали доставлені до електронного кабінету відповідача відповідно 07.05.2025 о 16:10 та 08.05.2025 о 16:15, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.134, 137).
19.05.2025 судом розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово сторін, досліджено докази наявні в матеріалах справи та ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, на підставі ч.2 ст.216 ГПК України, оголошено перерву в судовому засіданні до 14:00 26.05.2025 (а.с.139-142), враховуючи посилання відповідача на здійснення часткової оплати та необхідністю перевірки відповідної обставини.
26.05.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення, у яких, відповідач просив долучити докази - податкову декларацію за 2024 рік та платіжні інструкції на загальну суму 865 628,34грн, на підтвердження здійснення сплати оренди за 2024 рік та частину 2025 року (а.с.144-146). Також, до змісту поданих поясненнях відповідачем включено заяву про застосування позовної давності за грошовими зобов'язаннями 2021 року.
Ухвалою від 26.05.2025, що занесена до протоколу, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 15:30 02.06.2025 (а.с.171-173).
Судом оголошено перерву в судовому засіданні на підставі ч.2 ст.216 ГПК України, з метою надання можливості відповідачу надіслати пояснення та долучені до них докази позивачу, а позивачу з дозволу суду відповідно до ч.5 ст.161 ГПК України, надати свої пояснення щодо поданих доказів та заяви про застосування позовної давності.
26.05.2025 після судового засідання від відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява, до якої долучені докази направлення пояснень від 26.05.2025 та долучених до них документів позивачу (а.с.163-164).
28.05.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшли пояснення на заяву про застосування позовної давності, у яких позивач повідомляє, що строк позовної давності за вимогами щодо стягнення боргу з орендної плати за 2021 рік не пропущений, оскільки такий строк продовжено на строк дії карантину, а у подальшому такий строк зупинено на строк діє воєнного стану (а.с.175-176).
В судовому засідання 02.06.2025 судом прийнято докази, надані відповідачем, оплати орендної плати, які подані з пропущенням строку, встановленого ч.3 ст.80 ГПК України, оскільки це має значення для встановлення дійсних обставин справи, про які позивач не повідомив суд.
В судовому засідання представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити, представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.
07.08.2008 між Вишневою міською радою (далі - орендодавець) та ДП «ІСТ Вишневе» (далі - орендар) укладено договір №2-1971 найму (оренди) земельної ділянки, який посвідчено нотаріально (реєстровий №2-1971) (а.с.10-15; далі - договір).
Вказаний договір зареєстрований в Державному реєстрі правочинів, що підтверджується витягом з такого реєстру від 07.08.2008 №6342067 (а.с.16-17).
Відповідно до п.1.1 договору орендодавець надає в оренду, а орендар приймає у строкове платне володіння та користування земельну ділянку, що перебуває у державній власності, загальною площею 2,5289га.
Згідно з п.п.1.3-1.5 договору: земельна ділянка знаходиться в адміністративних межах Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, в межах населеного пункту - міста Вишневого, по вулиці Київській, 6-в; кадастровий номер земельної ділянки 3222410609:01:001:0020; цільове використання земельної ділянки - під розміщення існуючої виробничої бази та будівництво складських приміщень; на земельній ділянці розташовані нежитлові приміщення, які належать ДП «ІСТ Вишневе» на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Ященко П.В. 09.02.2006 (реєстровий №1161), зареєстрований Києво-Святошинським бюро технічної інвентаризації 10.02.2006 за №8544049, номер запису 420 в книзі 10, згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №9811997, а саме: цех для засолки овочів - літ. «Г», загальною площею 1510,80кв.м, розсільна станція до цеху засолки овочів - літ. «Д», загальною площею 193,5кв.м.
Земельна ділянка складається з 2,5289га забудованих земель (п.2.1 договору).
Нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки становить 9 929 978,74грн згідно з витягом №6062 від 13.03.2008, виданим Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області (п.2.2 договору).
Договір, як визначено його п.3.1, укладено на 10 років з дати набрання його чинності; після закінчення строк договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк; у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії цього договору, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії цього договору він підлягає поновленню на той самий строк і на таких самих умовах (п.3.2 договору).
Положеннями п.п.4.1, 4.3 договору сторони закріпили, що: орендна плата вноситься орендарем на рахунок орендодавця виключно у грошовій формі в розмірі 794 398,30грн на рік, рівними частками у вигляді щомісячних платежів по 66 199,86грн протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця; внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін не більше одного року.
Як вбачається з п.4.5 договору, розмір орендної плати переглядається щорічно шляхом укладання додаткової угоди у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, при зміні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.
За невнесення орендної плати у строки, визначені договором, сторони п.4.6 договору передбачили відповідальність орендаря, якому на суму заборгованості нараховується пеня у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на момент виникнення заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до п.6.1 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у семиденний строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі.
Згідно п.13.2 договору сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що порушення сталося не з її вини.
07.08.2008 сторонами підписано акт прийому-передачі земельної ділянки зі змісту якого вбачається, що орендодавець, згідно з рішенням ХХУ сесії V скликання від 27.05.2008 Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, надає в оренду, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 2,5289га, забудованих земель за рахунок земель користування ЗАТ «Плодоовоч», що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 6-в; кадастровий номер земельної ділянки 3222410609:01:001:0020 (а.с.18).
З матеріалів справи вбачається, що відповідний договір зареєстрований 17.02.2009 за №040932900006 та взятий на облік управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі 06.02.2009 за №649.
Отже, право оренди ДП «ІСТ Вишневе» на земельну ділянку, що є об'єктом оренди за договором, зареєстровано у встановленому порядку.
Як вбачається з додатку №1 до рішення ХІІ сесії VI скликання Вишневої міської ради №1-01/ХІІ6-8 від 09.08.2011 для земель промисловості - інше виробництво (в тому числі склади) визначена ставка орендної плати на рівні 8% (а.с.76).
28.04.2018 сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень до договору найму (оренди) земельної ділянки (а.с.18а-19) що посвідчений нотаріально (реєстровий №1-446), яким, зокрема внесено зміни до п.п.2.2, 4.1 договору, а саме:
- п.2.2 викладено у наступній редакції: «згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка знаходяться в оренді, виданого управлінням Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області від 28.03.2016 №2071/86-16 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2,5286га становить 10 491 624,67грн»;
- п.4.1 викладено у наступній редакції: «орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки на рік у вигляді щомісячних платежів на рахунок орендодавця рівними частинами згідно додатку №1 рішення ХІІ сесії VI скликання Вишневої міської ради №1-01/XІІ6-8 від 09.08.2011 «Про затвердження ставок орендної плати за користування землею в межах Вишневої міської ради».
Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.10.2021 нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що є об'єктом оренди за договором, становить 11 675 290,03грн (а.с.22).
На підставі рішення від 09.06.2022 №1-01/XVІІ8-15 Вишневої міської ради внесено зміни до рішення VIІ сесії Вишневої міської ради VIІІ скликання від 08.07.2021 №1-01/VІІ8-6 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на території міста Вишневе та села Крюківщина Бучанського району Київської області», а саме: до додатку №2 «Перелік пільг для фізичних осіб та юридичних осіб, наданих відповідно до п.284.1 ст.284 Податкового кодексу України, зі сплати земельного податку», який доповнено, п.п.12.13 наступного змісту: «земельні ділянки усіх категорій земель, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім підприємств, установ, організацій державної та комунальної форми власності та земель залізниці)», та встановити пільгу із ставки земельного податку у розмірі 50% від суми податкового зобов'язання; земельні ділянки, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб категорії земель промисловості та транспорту» та встановити пільгу із ставки земельного податку у розмірі 50% від суми податкового зобов'язання» (а.с.91).
Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2024 №6-28-0.222-600/2-24 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить, зокрема, за 2022 рік - 1,15% для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) (а.с.20-21).
Також, відповідно до витягів від 19.04.2023 №НВ-3200537512023 та від 05.02.2024 №НВ-9921588372024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки складала відповідно: 14 778 848,14грн та 10 100 135,63грн (а.с.23-24).
Відповідач, як зазначає позивач, зобов'язання за договором з оплати орендної плати за період з 2021-2024 роки виконав частково, сплативши в рахунок оплати за:
2021 рік 889 689,72грн, що підтверджується платіжними інструкціями, а саме від: 08.02.2021 №48 на суму 74 140,81грн за січень 2021 року (а.с.25); 01.03.2021 №69 на суму 74 140,81грн за лютий 2021 року (а.с.26); 05.04.2021 №100 на суму 74 140,81грн за квітень 2021 року; 13.05.2021 №142 на суму 74 140,81грн за травень 2021 року (а.с.28); 15.06.2021 №178 на суму 74 140,81грн за червень 2021 року (а.с.29); 07.07.2021 №201 на суму 74 140,81грн за червень 2021 року (а.с.30); 26.08.2021 №274 на суму 74 140,81грн за липень 2021 року (а.с.31); 13.09.2021 №300 на суму 74 140,81грн за серпень 2021 року (а.с.32); 08.10.2021 №347 на суму 74 140,81грн за вересень 2021 року (а.с.33); 12.11.2021 №394 на суму 74 140,81грн за жовтень 2021 року (а.с.34); 07.12.2021 №428 на суму 74 140,81грн за листопад 2021 року (а.с.35); 10.01.2022 №8 на суму 74 140,81грн за грудень 2021 року (а.с.36);
2022 рік 163 109,8грн, що підтверджується платіжними інструкціями, а саме від: 07.02.2022 №45 на суму 81 554,90грн за січень 2022 року (а.с.37); 09.05.2022 №117 на суму 81 554,90грн за лютий 2022 року (а.с.38);
2023 рік - 0 грн;
2024 рік 588 573,2грн, що підтверджується платіжними інструкціями, а саме від: 15.03.2024 №129 на суму 67 334,24грн за січень 2024 року (а.с.155); 01.04.2024 №151 на суму 67 334,24грн за лютий 2024 року (а.с.156); 29.05.2024 №242 на суму 49 567,76грн за березень 2024 року (а.с.157); 05.06.2024 №255 на суму 134 668,48грн за квітень-травень 2024 року (а.с.158); 22.08.2024 №383 на суму 67 334,24грн за липень 2024 року (а.с.159); 22.08.2024 №384 на суму 67 334,24грн за серпень 2024 року (а.с.160); 18.11.2024 №512 на суму 135 000грн за вересень-жовтень 2024 року (а.с.161).
До поданої позовної заяви позивач долучив копії претензій від 25.01.2022 за вих.№3/02-178 (а.с.39), від 13.01.2023 за вих.№3/02-62 (а.с.40), від 13.02.2024 за вих.№3/02-465 (а.с.41-42), адресовані відповідачу, про сплату заборгованості з орендної плати за 2021-2023 роки, однак, доказів направлення таких претензій відповідачу позивач не надав. Отже, суд вважає, що позивач не довів факту звернення з претензіями до відповідача.
Відповідно до претензії від 30.07.2024 за вих.№3/02-2587 позивач вимагав від відповідача сплатити борг з орендної плати за договором за період з 2021-2024 роки у розмірі 2 090 957,05грн (а.с.43-47).
На підтвердження направлення вказаної претензії відповідачу, позивачем надано: поштову накладну №0813200024231; опис вкладення до відправлення, прийнятого за такою накладною; фіскальний чек від 31.07.2024 щодо оплати послуг пересилання відправлення (а.с.48). Вказане відправлення 14.08.2024 повернуто за зворотною адресою у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується відомістями з вебсайту АТ «Укрпошта» від 20.01.2025 (а.с.49).
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказував що за період 2021-2024 роки заборгованість відповідача з оплати орендної плати складає 2 310 394,07грн, а саме за: 2021 рік - 44 333,48грн; 2022 рік - 864 315,72грн; 2023 рік - 1 182 307,85грнг; 2024 рік - 219437,65грн.
Між тим, до прийняття рішення по суті заявлених вимог відповідач в рахунок оплати за договором сплатив борг з орендної плати за 2024 рік у розмірі 219437,65грн, що входить до загальної суми платежу у розмірі 277 055,14грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 04.03.2025 №119 (а.с.162); в графі «призначення платежу» зазначено: «орендна плата за землю 2024-2025 р. для Вишневої міської ради».
Судом враховано, що предметом розгляду у даній справі не є вимоги щодо стягнення орендної плати за 2025 рік.
Позивач у даній справі підтвердив отримання оплати в судовому засіданні та зазначив, що спору в частині основного боргу з орендної плати за 2024 рік у розмірі 219437,65грн, яка заявлена до стягнення, між сторонами не має.
В силу п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки спір між сторонами в частині стягнення 219 437,65грн основного боргу вичерпано, провадження у справі у відповідній частині підлягає закриттю.
Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов'язку оплатити орендну плату за договором у спірний період, а також застосування відповідальності, встановленої договором за порушення відповідного зобов'язання.
Заявлені вимоги суд вважає частково обґрунтованими з наступних підстав.
За своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором оренди.
Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Як визначено ч. 9 ст.93 ЗК України, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
В силу ст.2 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон №161-XIV) відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Положеннями ст.13 Закону №161-XIV визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст.20 Закон №161-XIV у редакції чинній на момент укладення договору): укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації; державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.
Частиною 2 ст.125 ЗК України (в редакції, чинній на момент укладення договору), право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
При цьому, як визначено п.2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 №2073 (далі - Порядок №2073, у редакції чинній на момент укладення договору), державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.
Згідно абз.1 п.4 Порядку №2073 забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів, зокрема, районні відділи земельних ресурсів;
Оскільки судом встановлено, що договір оренди зареєстрований компетентним органом у встановленому порядку, право оренди земельної ділянки, яка є об'єктом оренди за договором, у відповідача виникло після реєстрації відповідного договору - 17.02.2009.
Згідно ч.1 ст.206 ЗК України: використання землі в Україні є платним; об'єктом плати за землю є земельна ділянка
Частиною 1 ст.21 Закону №161-XIV передбачено, що: орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі; розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України - далі ПК України).
Як установлено пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України).
У постанові Верховного Суду від 25.02.2025 у справі №908/929/24 суд виснував, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого боку, є однією з форм плати за землю як обов'язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком.
Отже, подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України «Про оренду землі», необхідно враховувати і вимоги ПК України (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №635/4233/19).
Відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 ПК України).
В силу п.289.1 ст.289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства; Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Відповідно до положень п.289.2 ст.289 ПК України: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік; у разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115; коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Отже, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, як уповноважений на те орган, на виконання положень ст.289 ПК України, щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, що вказується у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. При цьому, дата формування витягу на поточну дату не означає, що саме на відповідну дату - число у витязі безпосередньо визначена нормативна грошова оцінка, оскільки її приведення у відповідність до сучасної вартості з урахуванням інфляції та економічних факторів, здійснюється шляхом перемноження визначеної Держгеокадастром величини коефіцієнта індексації на нормативну грошову оцінку земельної ділянки минулого року. Відповідна нормативна грошова оцінка фактично діє починаючи з 1 січня по 31 грудня поточного року, та підлягатиме зміні лише з 1 січня наступного року, після визначення Держгеокадастром нової величини коефіцієнта індексації.
Отже, заперечення відповідача, що позивач при нарахування орендної плати за 2021 рік застосував невірну нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки взяв за основу витяг, що сформований 06.10.2021 є помилковими.
В силу пп.288.5.2 п.288.5 ст.288 ПК України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Визначений п.4.1 договору розмір орендної плати не перевищує максимально можливий її розмір відповідно до вищевказаних положень законодавства
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч.3 ст.21 Закону №161-XIV).
Як визначено ст.1 Закону України «Про оцінку земель» (далі - Закон №1378-IV, у редакції Закону, що діяла на момент початку нарахування орендної плати за 2021 рік до 07.11.2024), нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно із ч.1 ст.13 Закону №1378-IV (у редакції Закону 2021- 08.10.2024) нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Отже, при визначенні розміру орендної плати у випадку, якщо об'єктом оренди є земельна ділянка, зокрема, комунальної власності, має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Частинами 1,2 ст.632 ЦК України визначено, що: ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування; зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Враховуючи, що обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є об'єктом державної чи комунальної власності, під час визначення розміру орендної плати встановлена законом, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати, що прямо відповідає положенням ч.2 ст.632 ЦК України, незалежно від того чи уклали сторони додатку угоду про внесення змін до договору.
Умовами укладеного договору сторони передбачили, що оренда плата вноситься орендарем у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки, відомості щодо розміру якої, що змінюється, є відкритими, що дозволяє орендарю самостійно розрахувати розмір орендної плати у випадку зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки під час дії договору оренди, яку орендар зобов'язаний сплачувати за умовами укладеного договору. Орендодавець, у випадку зміни розміру орендної плати у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності, вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі.
Отже, доводи відповідача про необхідність укладення додаткових угод до договору в разі зміни розміру орендної плати у випадку зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки є слушними, оскільки внесення змін до договору у відповідному випадку передбачено сторонами п.4.5 договору у встановленій формі, однак, не звільняє відповідача від сплати орендної плати у розмірі, який визначений з урахуванням зміни нормативної грошової оцінки, як-то передбачено чинним законодавством. Крім того, частково сплачуючи орендну плату за спірний період, відповідач не ініціював перед позивачем питання укладення додаткової угоди, а продовжував самостійно сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, без будь-яких внесених змін до договору. При цьому, зміни до договору можуть вноситись за пропозицією будь-якої сторони договору у випадку, якщо настали обставини, що є підставою для зміни договору.
У відповідності до п. «в» ч.1 ст.96 ЗК України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
В силу положень ст.ст.24, 25 Закону №161-XIV орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Враховуючи умови договору у заявлений позивачем період відповідач мав здійснювати орендні платежі за користування земельною ділянкою, у строк, встановлений п.4.3 договору, - щомісячно протягом 30 календарних днів наступних за останнім днем звітного місяця.
За розрахунком суду розмір заборгованості з орендної плати, що підлягає стягненню з ДП «ІСТ Вишневе» складає 2 090 957,05грн та складається з боргу з орендної плати за період з:
- 01.01.2021 по 31.12.2021: 11 675 290,03грн * 8% : 100934 023,20грн; сплачено - 889 689,72грн; борг за вказаний період - 44 333,48грн (934 023,20-889 689,72);
01.01.2022 по 31.12.2022: 11 675 290,03грн (НГО 2021) * 1,1 (коефіцієнт індексації НГО за 2021 рік) = 12 842 819,03 * 8% : 100= 1 027 425,52грн; сплачено - 163 109,80грн; борг за вказаний період - 864 315,72грн (1 027 425,52-163 109,80);
01.01.2023 по 31.12.2023: 14 778 848,14грн * 8% : 100 = 1 182 307,85грн; сплачено - 0,00грн, борг = 1 182 307,85грн (1 182 307,85-0);
01.01.2024 по 31.12.2024: 10 100 135,63грн * 8% : 100 = 808 010,85грн; сплачено відповідачем, з урахуванням платежу, здійсненого відповідачем під час розгляду справи - 219 437,65грн, - 808 010,85грн; борг за вказаний період - 0грн.
Оскільки відповідач, починаючи з 2021 року не виконував взятих на себе зобов'язань з оплати орендної плати, розмір якої визначений позивачем вірно, - з урахуванням умов договору, встановленої нормативної грошової оцінки у відповідний період, ним допущено порушення взятих на себе зобов'язань за договором.
При цьому, посилання відповідача на звільнення його сплати орендної плати за 2022 рік є помилковим, враховуючи наступне.
Законом України від 15.03.2022 №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17.03.2022, внесено зміни до п.69 підр.10 розд.ХХ «Перехідні положення» ПК України, а саме вказаний пункт доповнено пп.69.14 відповідно до якого: тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди; перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Законом України від 11.04.2023 року №3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», який набрав чинності 06.05.2023, внесено зміни до пп.69.14 п.69 підр.10 розд.ХХ «Перехідні положення» ПК України, зокрема абзац перший вказаного пункту встановлював наступне: «За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Отже, пп.69.14 п.69 підр.10 розд.ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції чинній як з 17.03.2022, так і з 06.05.2023 передбачали звільнення на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року від нарахування та сплати, зокрема, орендної плати щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, яка розташовувалась на територіях ведення бойових дія або на територіях активних бойових дій (також див. висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 29.10.2024 у справі №620/5747/23, 25.02.2025 у справі №908/929/24).
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій (п.1).
На підставі вищевказаної постанови наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 затверджено «Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (чинний на час виникнення спірних правовідносин).
Судом встановлено, що земельна ділянка, яка перебуває в оренді у відповідача на підставі вищевказаного договору, знаходиться в межах м. Вишневе Бучанського району Київської області по вул. Київській, 6-в.
Водночас, згідно затвердженого переліку м. Вишневе Бучанського району Київської області ніколи не входило до територій, на яких ведуться або велися бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що виключає можливість поширення на відповідача пп.69.14 п.69 підр.10 розд.ХХ «Перехідні положення» ПК України.
В редакції відповідної норми на момент розгляду справи звільнені від обов'язку сплачувати орендну плату лише особи, що орендують земельну ділянку на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.
Помилковим є посилання відповідача також на рішення Вишневої міської ради від 09.06.2022 №1-01/XVІІ8-15, що встановлює пільгу по оплаті земельного податку - 50%, оскільки положення такого рішення поширюються лише на осіб, у яких земельні ділянки визначеного рішенням призначення, перебувають у постійному користуванні або у власності, між тим. земельна ділянка перебувала у відповідача в оренді.
В силу ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, відповідач допустив порушення зобов'язання, тому вимоги позивача про стягнення основного боргу є мотивованими.
При цьому, судом враховано, що хоч позивач вірно визначив борг з орендної плати за кожним періодом окремо, загальна сума, яка включена до змісту заявлених вимог і становить суму основного боргу, вирахувана позивачем невірно. Так, загальна сума боргу, яка складається з різних періодів за розрахунками суду складає 2 310 394,70грн (44 333,48+864 315,72+1 182 307,85+219 437,65), а не як помилково зазначає позивач - 2 310 394,07грн.
Оскільки в силу ч.2 ст.237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, то позовні вимоги в цій частині суд задовольняє у заявленому позивачем розмірі. Отже, з відповідача на користь позивача, з урахуванням суми боргу, який погашений добровільно - 219 437,65 і щодо якого закрито провадження у справі, підлягає стягненню 2 090 956,42грн (2 310 394,07-219 437,65) основного боргу.
Посилання відповідача на пропущення позивачем позовної давності за вимогами про стягнення боргу з орендної плати за 2021 рік є безпідставними, з урахуванням наступного.
Так, згідно ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За загальним правилом, визначеним ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
В силу ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України: позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідач, вказуючи, що позовна давність позивачем пропущена за вимогами про стягнення боргу з орендної плати за 2021 рік у розмірі 44 333,48грн, посилається на те, що відповідний строк станом на момент звернення до суду з позовом закінчився.
Водночас, з такими твердженнями відповідача суд не погоджується, враховуючи наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на всій території установлено карантин, який неодноразово продовжувалась численними постановами Кабінету Міністрів України.
Поряд з цим, до закінчення карантину Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, строк дії якого у подальшому неодноразово продовжувався відповідними Указами і триває на момент розгляду справи.
При цьому, п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений, зокрема, ст.258 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.
Окрім того, у відповідності з п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Отже, позовна давність за вимогами про стягнення заборгованості з орендної плати за 2021 рік тривалістю в 3 роки продовжена на строк дії карантину, який тривав до 30.06.2023, а наразі такий строк зупинено на строк дії воєнного стану, що не закінчився на момент подання позовної заяви.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що у даній справі позовна давність позивачем пропущена за вимогами про стягнення боргу з орендної плати за 2021 рік.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2 288 294,71грн пені, яка нарахована ним за період з 01.03.2022 по 31.12.2023.
Заявлені у відповідній частині вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.36 Закону №161-XI у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.
Як установлено п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Оскільки відповідач допустив порушення зобов'язання з оплати орендної плати, не сплативши орендну плату в установлений строк, позивач набув права вимагати сплати пені, передбаченої п.4.6 договору.
За розрахунком суду, враховуючи розмір боргу, період прострочення, розмір облікових ставок НБУ у певному періоді прострочення, розмір пені за період з 01.03.2022 по 31.12.2023 (загальний заявлений позивачем період) складає 177 516,88грн.
Розбіжності у розрахунку пені пов'язані з помилковим застосуванням позивачем формули за допомогою якої здійснюється нарахування 3% річних (ч.2 ст.625 ЦК України), а не штрафної санкції - пені. Так, при нарахуванні позивач використав формулу:
С * 3 * Д : 365 : 100, де: С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, З - розмір процентів, 365/366 - кількість днів у році (Так, у позивача: 864 315,72 * 120% : 365: 100; 1 182 307,85 * 120% : 365 : 100).
Однак, така формула не може бути застосована для нарахування пені, оскільки не ураховує всіх складових. Для правильного нарахування пені позивач міг би скористатись формулою наступного змісту: С * СПД:100 * Д, де: С - сума боргу, СПД - ставка пені за день у процентах, Д - кількість днів у періоді прострочення; СПД= ОС:365(366)*1,2, де ОС - облікова ставка НБУ, 365(366) - кількість днів у році, 1,2=120%.
Також, розбіжності у розрахунку пені спричинені невірним визначенням позивачем моменту, з якого зобов'язання з оплати орендної плати є простроченим.
Наприклад, позивач на суму загального боргу з орендної плати за 2022 рік - 864 315,72грн нараховує пеню за повний період з 01.01.2022 по 31.12.2022, без урахування того, що орендна плата за рік розподіляється на 12 платежів, які сплачуються щомісячно, тобто кожний місячний платіж має свій строк оплати, оскільки в силу п.4.3 договору має сплачуватись протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Враховуючи такий порядок оплати, річний розмір орендної плати за 2022 рік - 1027425,52грн розподілений на 12 платежів по 85 618,79грн кожний і кожний з них мав сплачуватись протягом наступних 30 календарних днів за останнім днем звітного місяця, наприклад: звітний місяць - березень 2022 року, розмір платежу - 85 618,79грн, останній день оплати - 30.04.2022, період нарахування пені на борг саме за цей звітний місяць (березень 2022 року) - з 01.05.2022. При цьому, вибір періоду нарахування пені здійснюється саме позивачем, який самостійно обирає період нарахування, який заявляє у позовній заяві.
Для коректного нарахування пені за заявлений період позивач мав її нараховувати на кожний щомісячний платіж окремо, враховуючи здійснені оплати та їх дату, визначаючи для кожного з таких платежів строк оплати та момент, з якого відповідний платіж можна вважати простроченим.
При цьому, посилання відповідача на нарахування пені позивачем понад строк, установлений ч.6 ст.232 ГК України не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки відповідна норма не підлягає застосуванню до відносин сторін.
Так, ч.4 ГК України визначає, що земельні відносини не є предметом регулювання ГК України.
Отже, вимоги в частині стягнення пені суд задовольняє у розмірі 177 516,88грн, а у задоволенні вимог в частині стягнення пені у розмірі 2 110 777,83грн - відмовляє.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, витрати на оплату позову судовим збором, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 27 221,68грн /(2090 956,42+177 516,88):100*1,5*0,8/.
Витрати по оплаті позову судовим збором у розмірі 25 329,33грн (2110777,83:100*1,5*0,8) суд покладає на позивача, оскільки в частині заявлених вимог судом відмовлено.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Провадження у даній справі судом закрито в частині основного боргу з орендної плати за 2024 рік у розмірі 219 437,65грн, однак, клопотання про повернення судового збору у розмірі 2 633,25грн (219 437,65/100*1,5*0,8) позивач до прийняття рішення не подав, тому відповідне питання судом не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись ст.129, п.2 ч.1 ст.231, ст.ст. 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Провадження у справі в частині стягнення 219 437,65грн заборгованості з орендної плати за 2024 рік закрити.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства «ІСТ Вишневе» (ідентифікаційний код 33987252; 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул.Київська, буд. 6-В) на користь Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (ідентифікаційний код 04054628; 08132, Київська обл., Бучанський р-н., м.Вишневе, вул. Святошинська, буд. 29) 2 090 956,42грн - заборгованості з орендної плати, 177 516,88грн - пені, а також 27 221,68грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
4. Відмовити у задоволені позову в частині стягнення 2 110 777,83грн пені.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 11.07.2025.
Суддя А.Р. Ейвазова