вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" липня 2025 р. Справа№ 910/9998/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Здоренко В.Є. - адвокат, посвідчення № 4872;
від відповідача: Остринська А.К. - адвокат, посвідчення № 3829;
від третіх осіб: не з'явились;
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Солом Трейд"
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 (повний текст - 31.03.2025)
у справі № 910/9998/23 (суддя - Гумега О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солом Трейд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1) Державна податкова служба України
2) Головне управління ДПС у місті Києві
про стягнення 1 589 775,39 грн
1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Солом Трейд" (надалі - позивач, ТОВ "Солом Трейд") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" (далі - ТОВ "Київський БКК") про стягнення боргу за договором на перевезення вантажів № 01-01/06/18 від 01.06.2018 в розмірі 1 589 775,39 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов зазначеного договору не здійснив повну оплату наданих йому позивачем послуг з перевезення вантажу, а саме: не сплатив борг в розмірі сум ПДВ, визначених у податкових накладних, які були притримані відповідачем до виплати у зв'язку з масовим блокуванням податковими органами податкових накладних, після їх розблокування та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/9998/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024, позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Київський БКК" на користь ТОВ "Солом Трейд" 1 589 775,39 грн боргу та 23 846,64 грн витрат зі сплати судового збору.
Постановою Верховного Суду від 05.09.2024 у справі № 910/9998/23 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 та на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі № 910/9998/23 скасовано в частині задоволення позову про стягнення 1 161 725,20 грн заборгованості, що є заборгованістю із сум ПДВ, зазначених у податкових накладних, складених у 2018 році. Справу № 910/9998/23 в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі № 910/9998/23 залишено без змін.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 відмовлено повністю у задоволенні позову в частині, переданій на новий розгляд. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солом Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК" 35 769,95 грн судового збору за подання апеляційної скарги, 27 881,41 грн судового збору за подання касаційної скарги.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду
Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Солом Трейд" 11.04.2025 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (була зареєстрована 14.04.2025), в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24 березня 2025 року у справі №910/9998/23. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, а саме стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ БКК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛОМ ТРЕЙД" борг за договором на перевезення вантажів №01-01/06/18 від 01 червня 2018 року в розмірі 1 161 725 грн 20 коп. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКИЙ БКК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛОМ ТРЕЙД" судові витрати понесені при розгляді справи №910/9998/23. До апеляційної скарги апелянтом було додано лист ДПС від 14.03.2025 № 7328/6/99-00-21-03-02-06.
17.04.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солом Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 910/9998/23 залишено без руху. Запропоновано скаржнику доплатити судовий збір у встановленому відповідним законодавством розмірі (7 704,89 грн), про що надати суду докази в десятиденний строк.
28.04.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Солом Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 910/9998/23. Розгляд справи призначено на 03.06.2025.
12.05.2025 (через Електронний суд) до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Разом з цим, до поданого відзиву було долучено «аргументовану» відповідь у формі порівняльної таблиці щодо листа ДПС від 14.03.2025 № 7328/6/99-00-21-03-02-06 (долученого апелянтом до апеляційної скарги) з аналізом норм матеріального права.
03.06.2025 у судове засідання з'явилися адвокати позивача та відповідача. Представник інших учасників апеляційного провадження в судове засідання 03.06.2025 не з'явилися. Про причини не з'явлення суд не повідомили.
03.06.2025 суд в судовому засіданні розпочав розгляд апеляційної скарги по суті.
В судове засідання 08.07.2025 з'явились представники обох сторін. Представник позивача свою апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати з прийняттям нового - про задоволення позову. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення. Треті особи не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені завчасно.
Також в судовому засіданні 08.07.2025 суд апеляційної інстанції на підставі ч. 1 ст. 270 ГПК України визначив межі, в яких будуть встановлюватися обставини і досліджуватися докази. Не прийняв на підставі ст. 269 ГПК України новий доказ, зокрема, лист ДПІ від 14.03.2025 № 7328/6/99-00-21-03-02-06, як і долучену до відзиву на апеляційну скаргу «аргументовану» відповідь щодо аналізу листа ДПІ від 14.03.2025 № 7328/6/99-00-21-03-02-06 (у формі порівняльної таблиці), оскільки судом апеляційної інстанції не встановлено підстав поновлення строку для їх прийняття, з урахуванням відсутності клопотання скаржника про поновлення такого строку та відсутності виняткового випадку для такого прийняття. З метою дотримання засад господарського судочинства щодо забезпечення рівності, змагальності та диспозитивності сторін подані обома сторонами нові докази та пояснення не були прийняті судом апеляційної інстанції на підставі ч. 1 ст. 269 ГПК України.
Таким чином, розгляд апеляційної скарги здійснювався в межах та на підставі доводів та доказів і матеріалів, які були подані сторонами до суду першої інстанції в розумінні ст. 42, ч. 1 ст. 269 ГПК України.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції в оскаржуваній частині, вважає, що воно було ухвалено при неповному з'ясуванні всіх обставин, що обґрунтовується наступним.
Так, ТОВ «Солом Трейд» наполягає, що не допускало порушень податкового законодавства, жодного судового рішення, яке б це спростовувало, не існує, а тому положення пункту 4.19 договору не можуть бути застосовані до спору між ТОВ «Київський БКК» та ТОВ «Солом Трейд». Апелянт також вказує, що численні рішення Окружного адміністративного суду м. Києва та Шостого апеляційного адміністративного суду підтверджують правильність оформлення ним податкових накладних та їх своєчасне подання на реєстрацію за операціями з ТОВ «Київський БКК».
Крім того, ТОВ «Солом Трейд» зазначає, що відповідач не довів, що ним не було враховано суми ПДВ, зазначені в податкових накладних, або що він вжив заходів для включення таких сум до свого податкового кредиту.
Разом з цим, за доводами скаржника, твердження ТОВ «Київський БКК» про несвоєчасну реєстрацію податкових накладних є безпідставними, оскільки реєстрація накладних є обов'язком податкового органу, зокрема, й на виконання рішень суду. Постачальник, у свою чергу, виконав усі можливі дії для реєстрації накладних, і зрештою ці накладні були зареєстровані відповідно до судових рішень.
А тому апелянт просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, а саме стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКИЙ БКК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОМ ТРЕЙД» борг за договором на перевезення вантажів №01-01/06/18 від 01 червня 2018 року в розмірі 1 161 725 грн. 20 коп.
5. Короткий зміст доводів відзиву на апеляційну скаргу
У поданому відзиві на апеляційну скаргу, відповідач 1 зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято із правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, а із доводами та вимогами апеляційної скарги погодитися неможливо, зважаючи на їх необґрунтованість та безпідставність, з огляду на наступне.
Відповідач 1 вважає, що за умовами п. 4.19 договору мав право у разі несвоєчасного оформлення (реєстрації) податкових накладних позивачем зменшити суму платежу на суму податку на додану вартість за такими накладними. Така сума вважається притриманою відправником до моменту усунення перевізником вказаного порушення. Якщо в результаті такого порушення відправник втрачає право на віднесення суми до податкового кредиту, відправник має право в односторонньому порядку зменшити свій розрахунковий обов'язок перед перевізником на суму податку на додану вартість. В цьому випадку ціна послуги вважається відповідно зміненою.
Окрім цього, сторона зазначила, що відповідно до абзацу 2 пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України в редакції, чинній до 01 січня 2022 року у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Разом з цим, відповідач 1 зазначив, що лише у вересні 2023 року ТОВ «КИЇВСЬКИЙ БКК» отримало Індивідуальну податкову консультацію №2887/ІПК/99-00-21-03-02-06 від Державної податкової служби України (яка є в матеріалах справи).
ТОВ «КИЇВСЬКИЙ БКК» тривалий час намагався знайти варіант вирішення ситуації, що склалася, і який би задовольнив позивача, але і не мав податкових ризиків для відповідача, але з урахуванням положень Податкового кодексу України (в редакціях, чинних станом на дати складання позивачем у 2018 році податкових накладних, за якими стягується заборгованість у цій справі, до 01 січня 2022 року) та враховуючи погоджене сторонами договору право відправника (відповідача) на одностороннє зменшення свого розрахункового обов'язку перед перевізником (позивачем) на суму податку на додану вартість, є необґрунтованим не дотримуватися погоджених положень договору та вчинення дій, наслідком яких будуть збитки для відповідача задля того, щоб у подальшому звертатися до ТОВ «СОЛОМ ТРЕЙД» з вимогою про відшкодування збитків.
Таким чином, за доводами сторони, саме несвоєчасна реєстрація 19 податкових накладних стала результатом втрати відповідачем права на формування податкового кредиту за такими податковими накладними, що відповідно до абзацу 3 пункту 4.19 договору дає відповідачу право в односторонньому порядку зменшити свій розрахунковий обов'язок перед позивачем на суму податку на додану вартість. А тому відповідач 1 вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.
6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин
01 червня 2018 року між ТОВ "Солом Трейд", як перевізником (позивач), та ТОВ "Київський БКК", як відправником (відповідач), був укладений договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 01-01/06/18 (далі також - договір), за умовами пункту 1.1. якого перевізник зобов'язався в порядку та на умовах визначених цим договором, надати послуги з перевезення автомобільним транспортом ввіреного Відправником вантажу, а саме: хлібобулочних виробів, кондитерських виробів, сухарно-бараночних виробів, іншої продукції, яка зазначається в товарно-транспортних документах (далі - вантаж) з місця відправлення до місця (пункту) призначення (відвантаження), і видати вантаж уповноваженій на отримання особі (вантажоодержувачу), а відправник бере на себе зобов'язання прийняти надані послуги та сплатити обумовлену договором плату за перевезення вантажу.
Згідно з пунктом 3.2. договору за результатами здійснення перевезень Перевізник в кінці кожної декади (10 календарних днів) впродовж 2 (двох) робочих днів складає в двох примірниках акт наданих послуг і передає їх для підписання відправнику, але не пізніше 5-го числа наступного місяця за звітним. Погоджений сторонами акт наданих послуг є підставою для оплати відправником наданих йому послуг.
У пункті 4.19. договору сторони погодили, що:
"У разі: - зменшення податкового кредиту відправника з податку на додану вартість по операціях із перевізником, що є предметом цього договору, що підтверджується судовим рішенням, яке вступило в законну силу, та/або
- зменшення валових витрат відправника на вартість поставки, отриманої від перевізника по цьому договору, що підтверджується судовим рішенням, яке вступило в законну силу, усі донараховані відправнику податки, збори, обов'язкові платежі, штрафні санкції, доходи стягнуті у державний бюджет перевізник зобов'язується протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту направлення відправником вимоги перевізнику за його місцем знаходження (вказаного у договорі) сплатити відправнику штраф у розмірі суми, яка дорівнює сумі зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість відправника, відповідного зменшення витрат постачальника, донарахованих податків, зборів, обов'язкових платежів, нарахованих штрафних санкцій, які належить сплатити у дохід держави.
У випадку не виконання перевізником своїх обов'язків визначених цим пунктом договору, відправник має право на стягнення суми виплат у судовому порядку.
При неналежному або несвоєчасному оформленні (реєстрації) податкової накладної перевізником - платником податку на додану вартість, відправник має право зменшити суму платежу на суму податку на додану вартість за такою неналежно або несвоєчасно оформленою (зареєстрованою) податковою накладною. Така сума вважається притриманою відправником до моменту усунення перевізником вказаного порушення. Якщо в результаті такого порушення відправник втрачає право на віднесення суми до податкового кредиту, відправник має право в односторонньому порядку зменшити свій розрахунковий обов'язок перед перевізником на суму податку на додану вартість. В цьому випадку ціна послуги вважається відповідно зміненою ТОВ "Солом Трейд".
Таким чином, у абзаці 3 пункту 4.19. договору закріплені положення, які стосуються випадків неналежного або несвоєчасного оформлення (реєстрації) податкових накладних перевізником - платником податку на додану вартість (внаслідок яких відправник не може реалізувати своє право на формування податкового кредиту), та наслідки таких випадків: (1) у відправдника виникає право зменшити суму платежу на суму податку на додану вартість за несвоєчасно оформленою (зареєстрованою) податковою накладною; (2) така сума вважається притриманою відправником до моменту усунення перевізником вказаного порушення; (3) якщо в результаті такого порушення відправник втрачає право на віднесення суми до податкового кредиту, відправник має право в односторонньому порядку зменшити свій розрахунковий обов'язок перед перевізником на суму податку на додану вартість; в цьому випадку ціна послуги вважається відповідно зміненою".
На виконання умов договору перевізник надав відправнику послуги з перевезення автомобільним транспортом вантажу, а саме:
У червні 2018 року за результатами наданих послуг, зокрема були складені та погоджені сторонами договору: акт виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення кондитерських виробів № 1 від 16 червня 2018 року на загальну суму 354 339,00 грн (у т.ч. ПДВ 59 056,50 грн) та податкова накладна № 3 від 16 червня 2018 року на загальну суму 354 339,00 грн (у т.ч. ПДВ 59 056,50 грн), яка 04 липня 2018 року була надіслана на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі по тексту - ЄРПН); акт виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення кондитерських виробів № 2 від 20 червня 2018 року на загальну суму 373 320,00 грн (у т.ч. ПДВ 62 220,00 грн) та податкова накладна № 6 від 20 червня 2018 року на загальну суму 373 320,00 грн (у т.ч. ПДВ 62 220,00 грн), яка була надіслана на реєстрацію в ЄРПН 04 липня 2018 року; акт виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення кондитерських виробів № 3 від 30 червня 2018 року на загальну суму 376 209,00 грн (у т.ч. ПДВ 62 701,50 грн) та податкова накладна № 8 від 30 червня 2018 року на загальну суму 376 209,00 грн (у т.ч. ПДВ 62 701,50 грн), яка була надіслана на реєстрацію в ЄРПН 09 липня 2018 року.
Зазначені податкові накладні (складені у червнві 2018 року) були заблоковані податковими органами та їх фактична реєстрація в ЄРПН відбулась 30 січня 2023 року на підставі рішення адміністративного суду.
У серпні 2018 року за результатами наданих послуг, зокрема, були складені та погоджені акт виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення кондитерських виробів № 7 від 10 серпня 2018 року на загальну суму 348 633,00 грн, (у т.н. ПДВ 58 105,50 грн) та податкова накладна № 12 від 10 серпня 2018 року на загальну суму 348 633,00 грн (у т.ч. ПДВ 58 105,50 грн), яка була надіслана на реєстрацію в ЄРПН 31 серпня 2018 року; акти виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення кондитерських виробів від 20 серпня 2018 року: № 444-м на загальну суму 17 259,00 грн (у т.ч. ПДВ 2 875,50 грн), № 445-м на загальну суму 261 747,84 грн (у т.ч. ПДВ 43 624,64 грн), акт № 446-м на загальну суму 95 666,20 грн (у т.ч. ПДВ 15 944,37 грн) та зведена податкова накладна № 16 від 20 серпня 2018 року на загальну суму 374 673,04 грн (у т.ч. ПДВ 62 445,51 грн), яка була надіслана на реєстрацію в ЄРПН 10 вересня 2018 року; акт виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення кондитерських виробів № 9 від 31 серпня 2018 року на загальну суму 466 606,90 грн (у т.ч. ПДВ 77 767,82 грн) та податкова накладна №18 від 31 серпня 2018 року на загальну суму 466 606,90 грн (у т.ч. ПДВ 77 767,82 грн), яка була надіслана на реєстрацію в ЄРПН 10 вересня 2018 року; акти виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення кондитерських виробів від 31 серпня 2018 року: № 448-м на загальну суму 414 900,00 грн (у т.ч. ПДВ 69 150,00 грн), №449-м на загальну суму 112 867,72 грн (у т.ч. ПДВ 18 811,29 грн) та зведену податкову накладну № 20 від 31 серпня 2018 року на загальну суму 527 767,72 грн (у т.ч. ПДВ 87 961,29 грн), яка була надіслана на реєстрацію в ЄРПН 10 вересня 2018 року.
Зазначені податкові накладні (складені у серпні 2018 року) були заблоковані податковими органами та їх фактична реєстрація в ЄРПН відбулась 31 січня 2023 року на підставі рішення адміністративного суду.
У вересні 2018 року за результатами наданих послуг, зокрема, були складені та погоджені акти виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення кондитерських виробів від 10 вересня 2018 року: № 451-м на загальну суму 14 955,24 грн (у т.ч. ПДВ 2 492,54 грн), № 452-м на загальну суму 217 244,28 грн (у т.ч. ПДВ 36 207,38 грн), № 453-м на загальну суму 92 826,97 грн (у т.ч. ПДВ 15 471,16 грн) та зведена податкова накладна № 1 від 10 вересня 2018 року на загальну суму 325 026,49 грн (у т.ч. ПДВ 54 171,08 грн), яка була надіслана на реєстрацію в ЄРПН 26 вересня 2018 року, однак була заблокована податковими органами та її фактична реєстрація в ЄРПН відбулась 31 січня 2023 року на підставі рішення адміністративного суду; акт виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення кондитерських виробів № 10 від 10 вересня 2018 року на загальну суму 169 479,26 грн (у т.ч. ПДВ 28 246,54 грн) та податкова накладна № 2 від 10 вересня 2018 року на загальну суму 169 479,26 грн (у т.ч. ПДВ 28 246,54 грн), яка була надіслана на реєстрацію в ЄРПН 26 вересня 2018 року, однак була заблокована податковими органами та її фактична реєстрація в ЄРПН відбулась 21 липня 2022 року на підставі рішення адміністративного суду; акт виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення кондитерських виробів № 11 від 20 вересня 2018 року на загальну суму 209 157,26 грн (у т.ч. ПДВ 34 859,54 грн) та податкова накладна № 3 від 20 вересня 2018 року на загальну суму 209 157,26 грн (у т.ч. ПДВ 34 859,54 грн), яка була надіслана на реєстрацію в ЄРПН 04 жовтня 2018 року, однак була заблокована податковими органами та її фактична реєстрація в ЄРПН відбулась 22 липня 2022 року на підставі рішення адміністративного суду; акти виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення кондитерських виробів від 30 вересня 2018 року: № 460-м на загальну суму 2 160,34 грн (у т.ч. ПДВ 360,06 грн), № 459-м на загальну суму 86 028,62 грн (у т.ч. ПДВ 14 338,10 грн), № 458-м на загальну суму 266 742,00 грн (у т.ч. ПДВ 44 457,00 грн), № 457-м на загальну суму 17 736,00 грн (у т.ч. ПДВ 2 956,00 грн) та зведена податкова накладна № 10 від 30 вересня 2018 року на загальну суму 372 666,96 грн (у т.ч. ПДВ 62 111,16 грн), яка була надіслана на реєстрацію в ЄРПН 12 жовтня 2018 року, однак була заблокована податковими органами та її фактична реєстрація відбулася 22 липня 2022 року на підставі рішення адміністративного суду; акт виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення кондитерських виробів № 12 від 30 вересня 2018 року на загальну суму 209 727,00 грн (у т.ч. ПДВ 34 954,50 грн) та податкова накладна № 11 від 30 вересня 2018 року на загальну суму 209 727,00 грн (у т.ч. ПДВ 34 954,50 грн), яка була надіслана на реєстрацію в ЄРПН 30 вересня 2018 року, однак була заблокована податковими органами та її фактична реєстрація в ЄРПН відбулась 22 липня 2022 року на підставі рішення адміністративного суду.
У листопаді 2018 року за результатами наданих послуг, зокрема, були складені та погоджені акт виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення кондитерських виробів № 16 від 10 листопада 2018 року на загальну суму 261 051,84 грн (у т.ч. ПДВ 43 508,64 грн) та податкова накладна № 1 від 10 листопада 2018 року на загальну суму 261 051,84 грн (у т.ч. ПДВ 43 508,64 грн), яка була надіслана на реєстрацію в ЄРПН 28 листопада 2018 року; акти виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення кондитерських виробів від 10 листопада 2018 року: № 471-м на загальну суму 18 837,90 грн (у т.ч. ПДВ 3 139,65 грн), №472-м на загальну суму 340 292,82 грн (у т.ч. ПДВ 56 715,47 грн), № 473-м на загальну суму 80 409,96 грн (у т.ч. ПДВ 13401,66 грн) та зведена податкова накладна № 2 від 10 листопада 2018 року на загальну суму 439 540,68 грн (у т.ч. ПДВ 73 256,78 грн), яка була надіслана на реєстрацію в ЄРПН 28 листопада 2018 року; акти виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення кондитерських виробів від 20 листопада 2018 року: № 474-м на загальну суму 16 276,92 грн (у т.ч. ПДВ 2 712,82 грн), № 475-м на загальну суму 274 392,30 грн (у т.ч. ПДВ 45 732,05 грн), № 476-м на загальну суму 69 325,88 грн (у т.ч. ПДВ 11 554,31 грн) та зведена податкова накладна № 6 від 20 листопада 2018 року на загальну суму 603 813,50 грн (у т.ч. ПДВ 100 635,58 грн), яка була надіслана на реєстрацію в ЄРПН 07 грудня 2018 року; акт №477-м від 30.11.2018 на загальну суму 54 019,67 грн (у т.ч. ПДВ 9 003,28 грн), акти виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення кондитерських виробів від 30 листопада 2018 року: № 478-м на загальну суму 327 232,50 грн (у т.ч. ПДВ 54 538,75 грн), № 479-м на загальну суму 2 755,66 грн (у т.ч. ПДВ 459,28 грн) та зведена податкова накладна № 7 від 30 листопада 2018 року на загальну суму 489 321,15 грн (у т.ч. ПДВ 81 553,53 грн), яка була надіслана на реєстрацію в ЄРПН 07 грудня 2018 року.
Зазначені податкові накладні (складені у листопаді 2018 року) були заблоковані податковими органами та їх фактична реєстрація в ЄРПН відбулась 25 листопада 2022 року на підставі рішення адміністративного суду.
У грудні 2018 року за результатами наданих послуг, зокрема, були складені та погоджені: акт виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення кондитерських виробів № 480-м від 10 грудня 2018 року на загальну суму 257 728,26 грн (у т.ч. ПДВ 42 954,71 грн) та податкова накладна № 4 від 10 грудня 2018 року на загальну суму 257 728,26 грн (у т.ч. ПДВ 42 954,71 грн), яка була надіслана на реєстрацію в ЄРПН 27 грудня 2018 року; акт виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення кондитерських виробів № 482-м від 20 грудня 2018 року на загальну суму 307 844,88 грн (у т.ч. ПДВ 51 307,48 грн) та податкова накладна № 11 від 20 грудня 2018 року на загальну суму 307 844,88 грн (у т.ч. ПДВ 51 307,48 грн), яка була надіслана на реєстрацію в ЄРПН 09 січня 2019 року; акти виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення кондитерських виробів від 31 грудня 2018 року: № 485-м на загальну суму 403 168,80 грн (у т.ч. ПДВ 67 194,80 грн), № 487-м на загальну суму 4 221,60 грн (у т.ч. ПДВ 703,60 грн) та акт № 486-м від 31 грудня 2018 року на загальну суму 96 054,82 грн (у т.ч. ПДВ 16 009,14 грн) та зведена податкова накладна № 19 від 31 грудня 2018 року на загальну суму 503 445,22 грн (у т.ч. ПДВ 83 907,54 грн), яка була надіслана на реєстрацію в ЄРПН 14 січня 2019 року.
Зазначені податкові накладні (складені у грудні 2018 року) були заблоковані податковими органами та їх фактична реєстрація в ЄРПН відбулася 25 листопада 2022 року на підставі рішення адміністративного суду.
Вищезазначені акти виконаних робіт по транспортно-експедиторським послугам з перевезення кондитерських виробів (за червень, серпень, вересень, листопад, грудень 2018 рік) підписані та скріплені печатками сторін, а також у них зазначено, що роботи виконані у повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають.
Позивачем зазначено, що у зв'язку із масовим блокуванням податкових накладних, зважаючи на тривалі господарські відносини, між керівництвом ТОВ "Солом Трейд" та керівництвом ТОВ "Київський БКК" було досягнуто домовленості про те, що оплата за надані послуги буде здійснена в повному обсязі за виключенням сум ПДВ, визначених у податкових накладних, які заблоковані податковими органами. Борг в розмірі сум ПДВ, визначених у податкових накладних, які в подальшому будуть розблоковані, - буде сплачуватись негайно після розблокування/фактичної реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
17.12.2020 відправник - ТОВ "Київський БКК" сплатив на користь перевізника - ТОВ "Солом Трейд" частину боргу у розмірі 182 909,97 грн, що є сумами ПДВ за податковими накладними № 3 від 10 липня 2018 року (сума ПДВ 62 172,00 грн); № 11 від 31 липня 2018 року (сума ПДВ 56 658,00 грн) та № 13 від 10 серпня 2018 року (сума ПДВ 61 079,97 грн), які були складені за результатами наданих послуг за договором та які були зареєстровані в ЄРПН 04.12.2020 на підставі рішення адміністративного суду.
Рішеннями Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2021 у справі № 640/15033/19, від 06.01.2021 у справі №640/2006/19, від 21.10.2020 року у справі №640/25358/19, від 04.11.2020 року у справі № 640/20003/19, від 13.10.2021 у справі №640/24595/19, від 05.08.2022 у справі №640/8615/20, 02.02.2021 у справі №640/8619/20 визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову у реєстрації податкової накладної.
У вищезазначених рішеннях встановлено, що ТОВ "Солом Трейд" на виконання вимог Податкового кодексу України було складено відповідні податкові накладні, які були направлені на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Документи були прийняті, але реєстрація була зупинена. Зупинення реєстрації податкових накладних, поданих ТОВ "Солом Трейд", не мало правового підґрунтя.
У зв'язку з розблокуванням реєстрації частини податкових накладних та їх реєстрацією у ЄРПН, ТОВ "Солом Трейд" 07 грудня 2022 року звернулося до ТОВ "Київський БКК" з вимогою про сплату заборгованості за договором.
ТОВ "Київський БКК" листом № 49 від 08 лютого 2023 року повідомило ТОВ "Солом Трейд" про те, що його вимога є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки зазначена у вимозі сума не є заборгованістю ТОВ "Київський БКК", а є погодженою в договірному порядку сумою компенсації його втрат. При цьому ТОВ "Київський БКК" у зазначеному листі послалось на те, що реєстрація перевізником (ТОВ "Солом Трейд") податкових накладних, за якими він просить сплатити борг із сум ПДВ, відбулась значно пізніше ніж на 1095 календарний день з дати їх складання, внаслідок чого відправник (ТОВ "Київський БКК") втратив право на віднесення сум ПДВ за накладними до податкового кредиту, з огляду на що він згідно з пунктом 4.19. договору № 01-01/06/18 від 01 червня 2018 року має право в односторонньому порядку зменшити свій розрахунковий обов'язок перед перевізником (ТОВ "Солом Трейд") на суму ПДВ.
У зв'язку з відмовою ТОВ "Київський БКК" сплатити заборгованість за Договором № 01-01/06/18 від 01 червня 2018 року у розмірі сум ПДВ ТОВ "Солом Трейд" у червні 2023 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Київський БКК" про стягнення заборгованості за договором в розмірі 1 589 775,39 грн (з яких 1 161 725,20 грн - заборгованість із сум ПДВ, зазначених у податкових накладних, складених у 2018 році).
Зазначені вимоги були предметом первісного розгляду у справі № 910/9998/23.
В подальшому, постановою Верховного Суду від 05.09.2024 справу № 910/9998/23 в частині позову про стягнення 1 161 725,20 грн заборгованості, що є заборгованістю із сум ПДВ, зазначених у податкових накладних, складених у 2018 році, передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Таким чином, спірні правовідносини виникли між сторонами на підставі укладеного між ними договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 01-01/06/18 від 01.06.2018 та стосуються, зокрема стягнення з відправника (відповідача) на користь перевізника (позивача) заборгованості за надані послуги перевезення вантажів, що складається з сум ПДВ, визначених у податкових накладних, складених у 2018 році, після їх реєстрації в ЄРПН.
7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Так, у постанові Верховного Суду від 05.09.2024 у справі № 910/9998/23 рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі № 910/9998/23 скасовано в частині задоволення позову про стягнення 1 161 725,20 грн заборгованості за Договором на перевезення вантажів № 01-01/06/18 від 01.06.2018 (далі - Договір), що є заборгованістю із сум ПДВ, зазначених у податкових накладних, складених у 2018 році. Справу № 910/9998/23 в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 05.09.2024 у справі № 910/9998/23 дійшов висновків:
- суди попередніх інстанцій не надали належну правову оцінку положенням, закріпленим в абзаці 3 пункту 4.19. Договору, що стосуються, зокрема, випадків та наслідків несвоєчасної реєстрації податкових накладних з урахуванням того, що у спірних правовідносинах цей факт (несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН) є встановленим судами;
- суд апеляційної інстанції при проведенні системного аналізу положень пункту 4.19. Договору фактично ототожнив випадки, передбачені в абзацах 1 та 2 цього пункту договору, що стосуються зменшення податкового кредиту, коли такий був уже сформований відправником, з випадками, передбаченими в абзаці 3 пункту 4.19. договору, що стосуються, зокрема несвоєчасної реєстрації перевізником податкових накладних, внаслідок яких відправник не може реалізувати своє право на формування податкового кредиту;
- суди попередніх інстанцій не встановили, чи має передбачене абзацом 3 пункту 4.19. договору право відправника на зменшення в односторонньому порядку свого розрахункового обов'язку перед перевізником своїм наслідком зміну ціни послуги, погодженої сторонами в договорі, для перевізника на розмір зобов'язання зі сплати сум ПДВ до бюджету, чи внаслідок реалізації відправником цього права ціна послуги змінюється лише для відправника. Тобто, іншими словами, чи змінюється для перевізника ціна послуги, погоджена сторонами у договорі, на розмір зобов'язання зі сплати сум ПДВ до бюджету за вчиненими по договору операціями, у разі реалізації відправником права на зменшення в односторонньому порядку свого розрахункового обов'язку перед перевізником, передбаченого абзацом 3 пункту 4.19. договору;
- суди попередніх інстанцій застосували до спірних правовідносин, у тому числі і в частині стягнення заборгованості з ПДВ, що виникла на підставі податкових накладних, складених у 2018 році, положення Податкового кодексу України в редакції, чинній з 01 січня 2022 року, та дійшли висновку про те, що відповідач не втратив права на податковий кредит, зокрема за податковими накладними, складеними у 2018 році;
- суди попередніх інстанції не здійснили порівняльний аналіз положень Податкового кодексу України у редакціях, чинних до 01 січня 2022 року та після цієї дати, не врахували правила дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, залишили поза увагою, те, що спірні правовідносини сторін у цій справі в частині стягнення заборгованості з ПДВ за податковими накладними, складеними у 2018 році, виникли з моменту складення таких податкових накладних та регулювалися Податковим кодексом України у редакції, чинній до 01 січня 2022 року. У зв'язку з цим суди не з'ясували з достовірністю, чи сплинув станом на 01 січня 2022 року встановлений попередньою редакцією Податкового кодексу України (чинною до 01 січня 2022 року) строк для формування відповідачем податкового кредиту - 1095 календарних днів з дати складення у 2018 році кожної окремої податкової накладної та, якщо сплинув, то коли саме, тобто не з'ясували, чи припинилося у відповідача станом на 01 січня 2022 року право на формування податкового кредиту за податковими накладними, складеними у 2018 році. Не встановивши зазначені обставини, суди попередніх інстанцій передчасно застосували до спірних правовідносин в частині, що стосується стягнення за податковими накладними, складеними у 2018 році, положення Податкового кодексу України, в редакції, чинній з 01 січня 2022 року, та дійшли передчасного висновку про те, що відповідач не втратив право на податковий кредит за цими податковими накладними та про те, що положення, визначені сторонами в абзаці 3 пункту 4.19. Договору, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин;
- суди попередніх інстанцій передчасно послалися на факт здійснення відповідачем оплати сум ПДВ за трьома податковими накладними № 3 від 10 липня 2018 року, № 11 від 31 липня 2018 року та № 13 від 10 серпня 2018 року, як на факт визнання відповідачем наявності у нього обов'язку зі сплати сум ПДВ після розблокування та реєстрації податкових накладних, оскільки, встановивши ці обставини, суди не з'ясували з достовірністю, коли саме були зареєстровані зазначені податкові накладні в ЄРПН та чи сплив станом на дату їх фактичної реєстрації в ЄРПН встановлений Податковим кодексом України у редакції, чинній до 01 січня 2022 року, строк для формування податкового кредиту - 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних;
- з огляду на те, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору у цій справі в частині позову про стягнення 1 161 725,20 грн заборгованості, що складається із сум ПДВ, зазначених у податкових накладних, складених у 2018 році, неправильно застосували та порушили норми матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи межі розгляду справи в суді касаційної інстанції, дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у цій справі підлягають скасуванню в частині задоволення позову про стягнення 1 161 725,20 грн заборгованості, а справа № 910/9998/23 в цій частині підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
У зв'язку з цим, при новому розгляді справи, на виконання вказівок Верховного Суду у постанові від 05.09.2024, суд апеляційної інстанції зазначає, що станом на 01 січня 2022 року встановлений попередньою редакцією Податкового кодексу України (чинною до 01 січня 2022 року) строк для формування відповідачем податкового кредиту - 1095 календарних днів з дати складення у 2018 році кожної окремої спірної податкової накладної, сплинув, а саме:
16.06.2021 - за податковою накладною № 3 від 16.06.2018 (сума ПДВ 59 056,50 грн);
20.06.2021 - за податковою накладною № 6 від 20.06.2018 (сума ПДВ 62 220,00 грн);
30.06.2021 - за податковою накладною № 8 від 30.06.2018 (сума ПДВ 62 701,50 грн);
10.08.2021 - за податковою накладною № 12 від 10.08.2018 (сума ПДВ 58 105,50 грн);
20.08.2021 - за податковою накладною № 16 від 20.08.2018 (сума ПДВ 62 445,51 грн);
31.08.2021 - за податковою накладною № 18 від 31.08.2018 (сума ПДВ 77 767,82 грн);
31.08.2021 - за податковою накладною № 20 від 31.08.2018 (сума ПДВ 87 961,29 грн);
10.09.2021 - за податковою накладною № 1 від 10.09.2018 (сума ПДВ 54 171,08 грн);
10.09.2021 - за податковою накладною № 2 від 10.09.2018 (сума ПДВ 28 246,54 грн);
20.09.2021 - за податковою накладною № 3 від 20.09.2018 (сума ПДВ 34 859,54 грн);
30.09.2021 - за податковою накладною № 10 від 30.09.2018 (сума ПДВ 62 111,16 грн);
30.09.2021 - за податковою накладною № 11 від 30.09.2018 (сума ПДВ 34 954,50 грн);
10.11.2021 - за податковою накладною № 1 від 10.11.20218 (сума ПДВ 43508,64 грн);
10.11.2021 - за податковою накладною № 2 від 10.11.2018 (сума ПДВ 73256,78 грн);
20.11.2021 - за податковою накладною № 6 від 20.11.2018 (сума ПДВ 100635,58 грн);
30.11.2021 - за податковою накладною № 7 від 30.11.2018 (сума ПДВ 81553,53 грн);
10.12.2021 - за податковою накладною № 4 від 10.12.2018 (сума ПДВ 42 954,71 грн);
20.12.2021 - за податковою накладною № 11 від 20.12.2018 (сума ПДВ 51 307,48 грн);
31.12.2021 - за податковою накладною № 19 від 31.12.2018 (сума ПДВ 83 907,54 грн).
Таким чином, оскільки вищенаведений строк для формування відповідачем податкового кредиту сплинув, відтак станом на 01 січня 2022 року відповідач втратив право на формування податкового кредиту за наведеними податковими накладними, складеними у 2018 році, відповідно до положень Податкового кодексу України в редакції, чинній до 01 січня 2022 року.
Суд апеляційної інстанції, в цій частині, відхиляючи доводи скаржника зазначає, що враховуючи, що в результаті несвоєчасної реєстрації позивачем податкових накладних в ЄРПН відповідач втратив право на податковий кредит за податковими накладними, складеними у 2018 році, у відповідача виникло погоджене сторонами в абзаці 3 пункту 4.19. договору право в односторонньому порядку зменшити свій розрахунковий обов'язок перед позивачем на суму податку на додану вартість у розмірі 1 161 725,20 грн.
Оскільки станом на 01.01.2022 року наведені податкові накладні не були зареєстровані в ЄРПН та строк в 1095 календарних днів з дати складення цих податкових накладних сплинув, то положення Закону України № 1914-IX від 30.11.2021 року, які вступили в силу з 01.01.2022 року, не можуть бути застосовані до правовідносин між відповідачем і позивачем по спірним податковим накладним. Доводи позивача щодо протилежного судом відхиляються як безпідставні.
Таким чином, на виконання вказівок Верховного Суду у постанові від 05.09.2024, суд першої інстанції встановив, що у разі реалізації відправником (відповідачем) права на зменшення в односторонньому порядку свого розрахункового обов'язку перед перевізником (позивачем), передбаченого абзацом 3 пункту 4.19. договору, для перевізника змінюється ціна послуги, погоджена сторонами у договорі, на розмір зобов'язання зі сплати сум ПДВ до бюджету за вчиненими по договору операціями, що безпосередньо передбачено абзацом 3 пункту 4.19. договору.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що на виконання вказівок Верховного Суду у постанові від 05.09.2024, щодо податкових накладних № 3 від 10 липня 2018 року (сума ПДВ 62 172,00 грн), № 11 від 31 липня 2018 року (сума ПДВ 56 658,00 грн) та № 13 від 10 серпня 2018 року (сума ПДВ 61 079,97 грн) (за якими відповідачем здійснено оплату сум ПДВ) суд встановив, що зазначені податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН 04.12.2020 (а.с. 81-83 т. 5), тобто в межах строку, встановленого Податковим кодексом України у редакції, чинній до 01 січня 2022 року, для формування податкового кредиту - 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних. Оскільки такі податкові накладні за рішенням суду були зареєстровані в межах 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної, у відповідача були підстави для включення сум ПДВ по цим податковим накладним до складу податкового кредиту, та, відповідно, ТОВ "Київський БКК" 17.12.2020 сплатило на користь ТОВ "Солом Трейд" за договором суму в розмірі 182 909,97 грн (а.с. 247 т. 1), яка складалася з сум ПДВ по цим трьом податковим накладним, та була притримана ТОВ "Київський БКК" відповідно до положень абз. 3 п. 4.19. договору.
Таким чином, правомірним є висновок сулу першої інстанції, що в результаті несвоєчасної реєстрації спірних податкових накладних, складених у 2018 році, відповідач втратив право на формування податкового кредиту за такими податковими накладними, що відповідно до абз. 3 п. 4.19 договору надає йому право в односторонньому порядку зменшити свій розрахунковий обов'язок перед позивачем на суму податку на додану вартість за наведеними податковими накладними на загальну суму 1 161 725,20 грн. При цьому судом враховано, що про застосування такого свого права згідно з абз. 3 п. 4.19 договору та відсутність у ТОВ "Київський БКК" підстав для сплати спірної заборгованості за договором, відповідач повідомив позивача листом № 49 від 08.02.2023. Більше того, відповідач надсилав позивачу претензію №935 від 01.07.2019, в якій, з урахуванням п. 4.19 договору, повідомляв про зменшення в односторонньому порядку свого розрахункового обов'язку на суму податку на додану вартість.
А тому в цій частині відхиляються доводи скаржника про те, що відповідач не повідомляв його про зменшення свого розрахункового обов'язку. Отже, відповідач був повідомлений позивачем про наявне у нього право на одностороннє зменшення свого розрахункового обов'язку на суму податку на додану вартість у випадку несвоєчасної реєстрації податкових накладних, які були складені ТОВ "Солом Трейд" у 2018 році.
В цій частині відхиляючи доводи апеляційної скарги як підстава для скасування рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначає, що реєстрація спірних податкових накладних була неправомірно зупинена податковим органом, проте такі обставини не спростовують факту несвоєчасної реєстрації апелянтом спірних податкових накладних, що мало наслідком для відповідача втрати права на формування податкового кредиту за спірними податковими накладними.
А тому скаржником не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України факт наявності у відповідача заборгованості за договором в сумі 1 161 725,20 грн. Тому в позові в цій частині правомірно відмовлено.
З урахуванням наведеного, доводи апелянта в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції через необґрунтованість в розумінні ст. 74, 76, 80, 86, 269 ГПК України. Інші доводи скаржника фактично направлені на переоцінку правильно встановлених обставин справи, не містять конкретизованих підстав незгоди із рішенням суду першої інстанції, а тому відхиляються через необґрунтованість.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарг з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість заявлених до стягнення позивачем позовних вимог та правильного застосування норм матеріального права.
Таким чином, на підставі ст. 2, 4, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 316 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
9. Судові витрати
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесений скаржником судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на нього в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, ст. 275, 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Солом Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 910/9998/23 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 910/9998/23 - залишити без змін.
3. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 11.07.2025.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді А.Г. Майданевич
В.В. Сулім