вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"09" липня 2025 р. Справа№ 911/3083/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,
згідно протоколу неявки від 09.07.2025;
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелія-PR" про ухвалення додаткового рішення
за результатом розгляду апеляційних скарг Фізичної особи-підприємця Голиш Аліни Андріївни
на рішення Господарського суду Київської області від 18.03.2025 (повний текст - 02.04.2025) та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 01.04.2025 (повний текст - 09.04.2025)
у справі № 911/3083/23 (суддя - Черногуз А.Ф.)
за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Голиш Аліни Андріївни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелія-PR"
про стягнення заборгованості за непереданий товар за договором купівлі продажу № PR-312 (196 500,00 грн)
та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелія-PR"
до Фізичної особи-підприємця Голиш Аліни Андріївни
про стягнення заборгованості за договором купівлі продажу № PR-312 (193 108,00 грн)
1. Короткий зміст постанов
11.06.2025 Північний апеляційний господарський ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Голиш Аліни Андріївни на рішення Господарського суду Київської області від 18.03.2025 у справі № 911/3083/23 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 18.03.2025 у справі № 911/3083/23 в оскаржуваній частині - залишено без змін. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладено на скаржницю.
30.06.2025 Північний апеляційний господарський ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Голиш Аліни Андріївни на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 01.04.2025 у справі № 911/3083/23 - залишено без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 01.04.2025 у справі № 911/3083/23 - залишено без змін.
2. Надходження заяви на розгляд Північного апеляційного господарського суду
04.06.2025 (через Електронний суд) від ТОВ «Камелія-PR» надійшло клопотання про стягнення судових витрат, яке було подано до закінчення судових дебатів у суді апеляційної інстанції у справі № 911/3083/23, в якому зазначило, що докази про розмір судових витрат, які відповідач за первісним позовом сплатив та має сплатити у зв'язку з розглядом апеляційних скарг по справі № 911/3083/23, будуть надані суду в порядку та строки, встановлені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
16.06.2025 (через Електронний суд) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелія-PR" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій адвокат сторони просив суд ухвалити додаткове судове рішення про стягнення з ФОП Голиш А.А. на користь ТОВ «Камелія-PR» 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційних скарг по справі № 911/3083/23.
16.06.2025 (засобами поштового зв'язку) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелія-PR" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (була зареєстрована 19.06.2025), в якій адвокат сторони просив суд ухвалити додаткове судове рішення про стягнення з ФОП Голиш А.А. на користь ТОВ «Камелія-PR» 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційних скарг по справі № 911/3083/23.
Північний апеляційний господарський суд дослідивши обидві подані заяви, дійшов висновку, що вони є однаковими та тотожними змістом, лише подані різними шляхами. Через що суд вважає дві подані заяви, як одну.
30.06.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою призначено до розгляду питання розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції на 09.07.2025.
09.07.2025 у судове засідання представники учасників справи не з'явились. Належним чином повідомлені були, що підтверджується довідками про доставку ухвали суду апеляційної інстанції у даній справі від 30.06.2025 до електронних кабінетів сторін та представників сторін, які долучені до матеріалів справи. Про причини нез'явлення суд апеляційної інстанції не повідомили, будь-яких інших заяв не надходило.
3. Мотиви прийняття додаткової постанови
Як було зазначено вище, 04.06.2025 ТОВ «Камелія-PR» до закінчення судових дебатів в суді апеляційної інстанції у справі № 911/3083/23, зробила заяву (шляхом подання клопотання через Електронний суд) про те, що докази про розмір судових витрат, які відповідач за первісним позовом сплатив та має сплатити у зв'язку з розглядом апеляційних скарг по справі № 911/3083/23, будуть надані суду в порядку та строки, встановлені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
16.06.2025 (через Електронний суд та засобами поштового зв'язку) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелія-PR" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій адвокат сторони просив суд ухвалити додаткове судове рішення про стягнення з ФОП Голиш А.А. на користь ТОВ «Камелія-PR» 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу при розгляді апеляційних скарг по справі № 911/3083/23.
В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що подана заява (викладена у клопотанні від 04.06.2025 та у заявах про ухвалення додаткового рішення від 16.06.2025) про покладання на ФОП Голиш А.А. судових витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої (правової) допомоги та докази адвокатом Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелія-PR" заявлено в строк, установлений ч. 8 ст. 129 ГПК України.
4. Заперечення Фізичної особи-підприємця Голиш Аліни Андріївни проти розміру судових витрат на професійну правничу допомогу
ФОП Голиш А.А. свої правом подати заяву/клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами на подану заяву, не скористалася. Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що ФОП Голиш А.А. та її адвокат обізнані щодо розгляду даної заяви, відповідні докази містяться в матеріалах справи (довідки про доставку ухвал суду апеляційної інстанції в електронний кабінет).
5. Позиція Північного апеляційного господарського суду
В силу приписів статей 59, 131 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу, для надання якої в Україні діє адвокатура, а стаття 16 ГПК України вказує на те, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Нормою ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Об'єднана палата Верховного Суду у справі № 922/445/19 (постанова від 03.10.2019) зроблено висновок, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Так, суд апеляційної інстанції враховує те, що на підтвердження понесених витрат Товариством з обмеженою відповідальністю "Камелія-PR" було надано такі докази: копія довіреності № 31 від 01.11.2024, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копія договору про надання правової допомоги №17/10/23 від 17.10.2023, копія акту приймання-передачі наданих послуг від 13.06.2025 до договору про надання правової допомоги № 17/10/23 від 17.10.2023.
Як вбачається з копії акту приймання-передачі наданих послуг від 13.06.2025 до договору про надання правової допомоги № 17/10/23 від 17.10.2023 адвокатом Чорним О.А. було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Камелія-PR" наступні послуги:
- участь в судовому засіданні 11.06.2025 на рішення Господарського суду Київської області від 18.03.2025 у справі № 911/3083/23;
- участь в судовому засіданні 11.06.2025 на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 01.04.2025 у справі № 911/3083/23;
- складено та подано до суду відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 01.04.2025 у справі № 911/3083/23;
- складено та подано заяву про розподіл судових витрат;
- складено та подано додаткові пояснення про практику ВС України щодо опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у межах надання правової допомоги.
Загальна вартість виконаних робіт - 20 000,00 грн.
Розглянувши заяву адвоката ТОВ "Камелія-PR" та дослідивши матеріали справи, а також дослідивши подані на підтвердження правничої допомоги документи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
Північний апеляційний господарський суд зазначає, що витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Північний апеляційний господарський суд звертає увагу заявника, що на переконання суду апеляційної інстанції, розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є неспівмірним, не пропорційним, не є необхідними витратами та у повній мірі не відповідає принципам справедливості, розумності та реальності.
Щодо наданої такої послуги, як складання та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 01.04.2025 у справі № 911/3083/23, суд апеляційної інстанції зазначає, що він складається із п'яти сторінок. Фактично за змістом у поданому відзиві на апеляційну скаргу на додаткове рішення у даній справі ТОВ "Камелія-PR" заперечувало проти доводів апеляційної скарги, просило залишити її без задоволення, проаналізовано правові позиції Верховного Суду.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу заявника, що надання такої послуги, як складення та подання заяви про розподіл судових витрат не може бути стягнуті.
Аналогічні позиції викладено у таких постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі № 911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі № 911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі № 922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі № 910/10507/21. У зазначених постанові та додаткових постановах Верховний Суд зазначив, що витрати на підготовку заяви про ухвалення додаткового рішення не підлягають відшкодуванню, оскільки така заява, відповідно до вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, фактично є заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги. Тобто, це витрати, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги. Суд враховує положення ч. 4 ст. 236 ГПК України, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів застосовує висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі № 922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі № 914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі № 914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі № 909/328/18, від 05.07.2022 у справі №910/10507/21 щодо застосування статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України, про те, що витрати на підготовку заяви про ухвалення додаткового рішення не відносяться до витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи. Також, аналогічна правова позиція зазначена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.10.2023 у справі № 910/9714/22.
У справі, що розглядається, вирішуючи питання, чи є розмір заявлених витрат ТОВ "Камелія-PR" на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, колегія суддів ураховує, що звернення сторони із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу - це є право сторони, а не обов'язок. Тобто, підготовка тексту самої заяви про відшкодування витрат на переконання суду апеляційної інстанції не входить у розуміння компенсування даних витрат іншої стороною, оскільки у даному випадку, ТОВ "Камелія-PR" просто скористалося своїм правом.
Таким чином, суд апеляційної інстанції з урахуванням принципу диспозитивності та змагальності, а також з огляду на принципи пропорційності та розумності, складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); враховуючи час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, з урахування залишенням без задоволення апеляційної скарги на основне рішення та залишення основного рішення суду першої інстанції без змін, так, як із додатковим рішенням суду першої інстанції, дійшов висновку, що обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу є - 10 000,00 грн. За участь в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції - 5 000,00грн. За подання до суду відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 01.04.2025 у справі № 911/3083/23 - 3 000,00 грн. За подання додаткових пояснень щодо практики ВС України щодо опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у межах надання правової допомоги - 2 000,00 грн. В іншій частині заяву суд апеляційної інстанції не покладає такі витрати на ФОП Голиш А.А. Відповідно, відмовляє у задоволенні заяви ТОВ "Камелія-PR" в іншій частині заяви.
Керуючись статями 123, 126, 129, 244, 270, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелія-PR" про ухвалення додаткового рішення за результатом розгляду апеляційних скарг Фізичної особи-підприємця Голиш Аліни Андріївни на рішення Господарського суду Київської області від 18.03.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 01.04.2025 у справі № 911/3083/23 - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Голиш Аліни Андріївни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелія-PR" (вул. Слави, 25, с. Княжичи, Броварський район, Київська область, 07455; ЄДРПОУ: 32183781) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
2. В решті задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелія-PR" щодо розподілу судових витрат - відмовити.
3. Видачу наказу доручити місцевому господарському суду.
4. Матеріали справи № 911/3083/23 повернути до суду першої інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження до Верховного Суду передбачені ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Дата оформлення додаткової постанови - 11.07.2025.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді А.Г. Майданевич
В.В. Сулім