11 липня 2025 року
м. Київ
справа № 213/4660/23
провадження № 51-2324ск24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року з доданим до неї клопотанням,
встановив:
Зі змісту касаційної скарги убачається, що засуджена не погоджується з вказаним судовим рішенням та порушує питання про його перегляд у касаційному порядку.
У клопотанні, доданому до касаційної скарги, засуджена просить про поновлення строку на касаційне оскарження зазначеної ухвали.
Перевіривши матеріали провадження за касаційною скаргою, колегія суддів вважає,
що у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення необхідно відмовити, а касаційну скаргу повернути засудженій
у зв'язку з таким.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що насамперед забезпечується право
на апеляційне оскарження судового рішення, а право на касаційне оскарження - у визначених законом випадках та порядку.
Відповідно до правил ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України
(далі - КПК) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії цього рішення.
Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу. Це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити власну правову позицію.
Порядок обчислення процесуальних строків визначено ст. 115 КПК. За ч. 4 вказаної норми процесуального закону при обчисленні строків місяцями строк закінчується
у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.
Як убачається з наявної у суді касаційної інстанції інформації, копію ухвали Дніпровського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року засуджена ОСОБА_4 отримала 15 квітня 2024 року, а тому її касаційна скарга, датована і підписана нею
01 липня 2025 року, є такою, що подана із пропуском строку на касаційне оскарження вищевказаного судового рішення, що засудженою не заперечується з огляду
на її прохання про поновлення зазначеного строку.
Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причини пропуску цього строку. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені скаржником.
Разом із тим, як убачається зі змісту клопотання про поновлення строку, жодних підстав, які перешкодили засудженій звернутись до суду касаційної інстанції
у визначений процесуальним законом строк і які б касаційний суд міг визнати поважними та поновити строк на касаційне оскарження вищевказаної ухвали, вона
не наводить.
Більш того, як убачається з матеріалів провадження за касаційною скаргою,
засуджена ОСОБА_4 вже зверталася до суду із касаційною скаргою на це ж судове рішення, яку ухвалою колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду
від 02 травня 2024 року було залишено без руху та надано їй п'ятнадцятиденний строк на усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги. Однак засуджена
ОСОБА_4 у межах встановленого строку недоліки касаційної скарги, яку було залишено без руху, не усунула, а тому касаційний суд ухвалою від 11 липня 2024 року повернув засудженій її касаційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.
Зважаючи на викладене, підстав для поновлення засудженій строку на касаційне оскарження вищевказаного судового рішення колегія суддів не вбачає.
Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК у випадку, якщо касаційна скарга подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення, касаційна скарга повертається.
У зв'язку з вищезазначеним касаційну скаргу слід повернути засудженій.
Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Відмовити засудженій ОСОБА_4 у задоволенні її клопотання
про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року щодо неї.
Повернути засудженій ОСОБА_4 її касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року щодо неї.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3