10 липня 2025 року
м. Київ
справа № 554/1255/24
провадження № 51-2621 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року,
встановив:
У поданій скарзі захисник порушує питання про перегляд зазначеного судового рішення у касаційному порядку.
Перевіривши скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 цієї статті.
Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Проте наведених положень процесуального закону захисником не дотримано.
Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку. При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Оскаржуючи законність судових рішень захисник серед іншого вказує на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що, з огляду на положення ст. 433 КПК не може бути предметом перевірки судом касаційної інстанції.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для їх скасування або зміни і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх. Обґрунтування доводів касаційної скарги має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК та з урахуванням положень ст. 412-414 КПК.
Заперечуючи законність ухвали апеляційного суду, захисник не зазначає, яких саме істотних порушень вимог кримінального процесуального закону припустився суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду щодо засудженого ОСОБА_5 , які вплинули за законність прийнятого рішення, з огляду на положення статей 94, 370, 404, 405, 412, 419 КПК, не вказує, які доводи апеляційної скарги сторони захисту залишились поза увагою цього суду.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити її без руху й установити строк для усунення допущених недоліків.
На усунення недоліків, захиснику необхідно подати нову касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3