25 червня 2025 року
м. Київ
справа № 201/10658/23
провадження № 61-2871св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Міністерство економіки України, Державне підприємство «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» та Міністерства економіки України на постанову Дніпровського апеляційного суду в складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю., від 29 січня 2025 року
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства економіки України (далі - МЕУ), Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» (далі - ДП «Дніпростандартметрологія») про визнання бездіяльності протиправною, стягнення премії.
Позов мотивовано тим, що 31 травня 2017 року між ним та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку, у травні 2021 року постановою Кабінету Міністрів України перейменовано у Міністерство економіки України, далі - МЕУ) було укладено контракт № 14, відповідно до якого його було призначено на посаду генерального директора ДП «Дніпростандартметрологія», яке належить до сфери управління Мінекономрозвитку), на термін з 11 червня 2017 року до 11 червня 2019 року.
Додатковими угодами до вказаного контракту: № 7 від 03 квітня 2019 року, № 9 від 01 серпня 2019 року, № 14 від 17 лютого 2021 року, строк призначення на посаду подовжено до 10 червня 2020, 2021 року та 2022 років відповідно.
Згідно з наказом по особовому складу МЕУ № 49-п від 04 грудня 2022 року, трудовий договір продовжено шляхом переукладення з ним контракту на термін та на умовах, визначених контрактом. При цьому контракт № 14 від 31 травня 2017 року,укладений ним з Мінекономрозвитку, погоджено таким, що припинив свою дію 09 червня 2022 року.
04 травня 2022 року між ним та МЕУ укладено контракт № 5 на термін з 10 червня 2022 року до 09 червня 2023 року та призначено на посаду Генерального директора ДП «Дніпростандартметрологія», яке належить до сфери управління Мінекономрозвитку.
09 червня 2023 року, у зв'язку із закінчення строку контракту, він звільнився із займаної посади. Однак, отримавши розрахунок при звільненні, дізнався, що йому не було нараховано та не виплачено премію за підсумками роботи за 2021 рік, передбачену контрактом.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства економіки України щодо непогодження нарахування генеральному директору ДП «Дніпростандартметрологія» ОСОБА_1 премії за підсумками роботи за 2021 рік;
- стягнути з ДП «Дніпростандартметрологія», на користь ОСОБА_1 премію за підсумками роботи за 2021 рік у розмірі 348 019 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Демидової С. О. від 14 жовтня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що оскільки МЕУ не погодило виплату премії ОСОБА_1 за підсумками роботи за 2021 рік, тому у ДП «Дніпростандартметрологія» були відсутні підстави для виплати такої премії позивачу. При цьому аналіз змісту розділу 3 пункту 3.1 контракту дає підстави для висновку, що виплата премії за трудовим контрактом не є обов'язковою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 жовтня 2024 року та ухвалу цього ж суду від 12 вересня 2023 року про залишення позовної заяви без руху скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Визнано незаконною бездіяльність МЕУ щодо непогодження нарахування генеральному директору ДП «Дніпростандартметрологія» ОСОБА_1 премії за підсумками роботи за 2021 рік.
Стягнуто з ДП «Дніпростандартметрологія» на користь ОСОБА_1 премію за підсумками роботи за 2021 рік у розмірі 348 019,00 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що умовами укладеного з позивачем контракту від 31 травня 2017 року № 14 (з урахуванням додаткових угод) передбачено виплату премії за підсумками роботи за рік.
Відповідачі не довели наявності випадків, передбачених пунктом 3.1 контракту № 14 від 31 травня 2017 року та пунктом 17 Положення про умови, критерії, диференційовані показники та розміри преміювання керівників підприємств заснованих на державній власності, та об'єднань державних підприємств, що належить до сфери управління Мінекономрозвитку, затвердженого наказом Мінекономрозвиткувід 17 липня 2017 року № 1024 (далі - Положення № 1024) для невиплати працівникові премії за підсумками роботи (результатами фінансово-господарської діяльності підприємства) за 2021 рік.
Зазначене є підставою для визнання незаконної бездіяльності МЕУ щодо непогодження нарахування позивачу премії за підсумками роботи за 2021 рік, а також стягнення з ДП «Дніпростандартметрологія» на його користь зазначеної премії у розмірі 348 019 грн.
Суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про обов'язок позивача сплатити судовий збір за подання позовної заяви, адже ОСОБА_1 у цій справі звільнений від його сплати на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Таким чином, ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2023 року є незаконною та підлягає скасуванню разом з рішенням місцевого суду.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
У березні 2025 року ДП «Дніпростандартметрологія» та МЕУ, шляхом формування документа у підсистемі «Електронний суд», подали до Верховного Суду касаційні скарги на постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаними касаційними скаргами, витребувано справу № 201/10658/23 із суду першої інстанції та зупинено виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2025 року до закінчення касаційного провадження.
У травні 2025 року матеріали цивільної справи № 201/10658/23надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2025 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У поданих касаційних скаргах ДП «Дніпростандартметрологія» та МЕУ просять скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2025 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Доводи осіб, яка подали касаційні скарги
Підставами касаційного оскарження ДП «Дніпростандартметрологія» зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 569/11722/16-ц, від 15 червня 2020 року у справі № 623/3181/16-а, від 23 липня 2020 року у справі № 640/1508/19 від 21 квітня 2021 року у справі № 910/6322/20, від 15 грудня 2021 року у справі № 1840/2970/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статей 21, 94, 97, 144 КЗпП України, статті 2 Закону України «Про оплату праці» виплата премії (зупинення виплати премій або скасування виплати премій) в період воєнного стану, з огляду на дію статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника ДП «Дніпростандартметрологія» мотивована тим, що премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій належать до видів додаткової заробітної плати. Премія є винагородою за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, відноситься до додаткової заробітної плати та не становить обов'язкову частину у структурі заробітної плати. Нарахування та виплата премій є правом, а не обов'язком роботодавця, і суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо виплати премії.
Преміювання та встановлення відповідних надбавок проводиться у межах наявного фонду оплати праці та належить до дискреційних повноважень роботодавця.
Премія за підсумками роботи за рік нараховується за погодженням з Мінекономрозвитку.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що МЕУ не здійснювалась виплата премії за підсумками 2021 року у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, що відповідає принципам та положенням, що викладені у статті 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Підставою касаційного оскарження МЕУ зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування підпункту 3 пункту 1 Постанови № 859, пунктів 16-17 Положення № 1024 у подібних правовідносинах коли премія за підсумками роботи за рік керівнику підприємства не нараховується (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга МЕУ мотивована тим, що керівником ДП «Дніпростандартметрологія» ОСОБА_1 систематично порушувались умови контрактів № 17 та № 5.
Згідно з наданою ДП «Дніпростандартметрологія» фінансовою звітністю баланс станом на 31 грудня 2021 року обліковувалась кредиторська заборгованість за розрахунками з оплати праці у сумі 1 625,1 тис. грн, що у порівнянні з попереднім періодом станом на 31 грудня 2020 року - 1 355,5 тис. грн збільшилась на 269,6 тис. грн.
Станом на 31 грудня 2021 року обліковувалась кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом у сумі 2 540,8 тис. грн, що у порівнянні з попереднім періодом станом на 31 грудня 2020 року - 2 109,2 тис. грн, збільшилась на 431,6 тис. грн.
За змістом розділу 3 пункту 3.1 контракту та пунктів 16, 17 Положення № 1024 виплата премії за трудовим контрактом не є обов'язковою.
Преміювання та встановлення відповідних надбавок провадиться у межах наявного фонду оплати праці та належить до дискреційних повноважень роботодавця. Крім того, право встановлення надбавок та премій належить саме до варіативних дискреційних повноважень, в силу яких роботодавець вільний у виборі в межах затвердженого кошторису встановлювати їх або не встановлювати.
Відзив на касаційні скарги відповідачів від позивача до суду не надходив.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Наказом з особового складу № 51-п від 07 червня 2013 року Мінекономрозвитку ОСОБА_1 було призначено на посаду генерального директора ДП «Дніпростандартметрологія» з 10 червня 2013 року на термін та на умовах визначених контрактом (т. 1, а. с. 161), а наказом з особового складу № 103-п від 31 травня 2017 року - продовжено трудовий договір шляхом переукладення з ОСОБА_1 контракту, на термін та на умовах, визначених контрактом (т. 1, а. с. 162).
31 травня 2017 року між ОСОБА_1 та Мінекономрозвитку було укладено контракт № 14, відповідно до якого ОСОБА_1 призначено на посаду генерального директора ДП «Дніпростандартметрологія», яке належить до сфери управління Мінекономіки, на термін з 11 червня 2017 року до 11 червня 2019 року (т. 1, а. с. 39-45).
Згідно з пунктом 1.1 контракту № 14 від 31 травня 2017 року генеральний директор зобов'язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, а Мінекономрозвитку зобов'язується створювати необхідні умови для матеріального забезпечення та організації праці генерального директора.
На підставі контракту виникають трудові відносини між генеральним директором підприємства та Мінекономрозвитку (пункт 1.2).
У пункту 3.1 контракту № 14 від 31 травня 2017 року погоджено, зокрема, що за виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, генеральному директору нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством у результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених йому:
посадового окладу в розмірі 20 740 грн і фактично відпрацьованого часу;
премій за підсумками роботи за квартал та за підсумками роботи за рік відповідно до умов і диференційованих показників, встановлених додатками до цього контракту, відповідно до розпорядчих документів Міністерства.
Сторонами вказаного вище контракту також погоджені додатки до нього, а саме (додаток №1) показники ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану ДП «Дніпростандартметрологія», які враховуються під час укладання контракту з керівником підприємства за 2017 рік (т. 1, а. с 46-47), (додаток №2) диференційовані показники преміювання генерального директора ДП «Дніпростандартметрологія» за результатами роботи на рік (т. 1, а. с. 48), (додаток № 2) диференційовані показники преміювання генерального директора ДП «Дніпростандартметрологія» за підсумками роботи за 2018 рік (т. 1, а. с. 49-50), (додаток №1) показники ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану ДП «Дніпростандартметрологія», які враховуються під час укладання контракту з керівником підприємства за 2018 рік (т. 1, а. с. 51-52).
У подальшому між ОСОБА_1 та Мінекономрозвитку неодноразово було укладено додаткові угоди до контракту № 14 від 31 травня 2017 року, якими вносились зміни в пункт 3.1 розділу 3 контракту (т. 2, а. с. 11-13, 16).
16 січня 2019 року було укладено додаткову угоду № 5 до контракту № 14 від 31 травня 2017 року, якою пункт 3.1 розділу 3 змінено та зазначено, що за виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, Генеральному директору нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного Підприємством у результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених йому, зокрема: премії за підсумками роботи за рік за виконання умов і диференційованих показників, установлених додатком 2 до цього контракту відповідно до розпорядчих документів Мінекономрозвитку. Премія за підсумками роботи за рік Генеральному директору Підприємства не нараховується в разі:
наявності узгоджених штрафних санкцій до Підприємства з боку контролюючих органів за період перебування на посаді;
незабезпечення виконання вимог законодавства з питань охорони праці, протипожежної безпеки та дотримання режиму секретності;
невиконання Генеральним директором Підприємства умов контракту;
отримання чистого збитку, крім випадків, коли Генеральному директору Підприємства встановлено коефіцієнт ефективності у вигляді зниження рівня збитковості суб'єкта господарювання;
збільшення розміру заборгованості Підприємства з виплати заробітної плати у звітному періоді, за який нараховується премія, порівняно з попереднім звітним періодом;
несвоєчасної сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Випадки, коли розмір премії за квартал чи за рік може бути знижено, передбачені розпорядчими документами Мінекономрозвитку» (т. 2, а. с.17-19).
Також неодноразовим укладенням додаткових угод до контракту № 14 від 31 травня 2017 року вносилися зміни до абзацу другого пункту 3.1 розділу 3 контракту щодо розміру посадового окладу ОСОБА_1 , до пункту 7.5 розділу 7: «Диференційовані показники преміювання Генерального директора ДП «Дніпростандартметрологія» за підсумками роботи за 2021 рік, додатки 1, 2 до контракту №14 викладено у новій редакції, а також термін призначення на посаду продовжено до 10 червня 2022 року (т. 2, а. с. 24-26, 29-44)
Наказом № 364-к/тр ДП «Дніпростандартметрологія» від 22 грудня 2021 року на підставі листа МЕУ від 21 грудня 2021 року нараховано та виплачено директору ДП «Дніпростандартметрологія» ОСОБА_1 премію за підсумками роботи за 2020 рік у розмірі 328 474 грн (т. 2, а. с. 186).
04 травня 2022 року наказом з особового складу МЕУ № 49-п продовжено трудовий договір з генеральним директором ДП «Дніпростандартметрологія» ОСОБА_1 шляхом переукладення з ним контракту, на термін та на умовах, визначених контрактом. Контракт № 14 від 31 травня 2017 року, укладений між Мінекономрозвитку з ОСОБА_1 , наказано вважати таким, що припинив свою дію 09 червня 2022 року (т. 1, а. с. 163).
04 травня 2022 року між ОСОБА_1 та МЕУ було укладено контракт № 5, відповідно до якого ОСОБА_1 призначено на посаду генерального директора ДП «Дніпростандартметрологія», яке належить до сфери управління МЕУ, на термін з 10 червня 2022 року до 09 червня 2023 року (т. 2, а. с. 45-51).
Наказом МЕУвід 31 травня 2023 року ОСОБА_1 звільнено з посади генерального директора ДП «Дніпростандартметрологія» 09 червня 2023 року, у зв'язку із закінченням строку дії трудового договору, пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України. Контракт № 5 від 04 травня 2022 року укладений між МЕУ з ОСОБА_1 , із змінами і доповненнями, вважати таким, що припинив свою дію 09 червня 2023 року (т. 1, а. с. 164).
Відповідно до повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні ОСОБА_1 отримав 110 527,09 грн, з яких нараховано 139 027,79 грн (оклад - 7236,36 грн, відрядження - 5427,27 грн, компенсація невикористаної щорічної відпустки -126364,16 грн), утримано 28500,70 грн (т. 1, а. с. 132).
26 січня 2022 року на адресу підприємства надійшов лист МЕУ від 25 січня 2022 року № 2821-11/3602-08 «Щодо надання звітності за підсумками фінансово - господарської діяльності за IV квартал 2021 року та 2021 рік», відповідно до якого запропоновано у термін до 28 лютого 2022 року надати матеріали щодо преміювання керівника підприємства відповідно до положення за 2021 рік (т. 1, а. с. 72).
Листом ДП «Дніпростандартметрологія» від 16 лютого 2022 року №279/03-44 (за підписом позивача) до МЕУ було надано матеріали щодо преміювання керівника за підсумками роботи за 2021 рік відповідно до наказу Мінекономрозвитку від 17 липня 2017 року № 1024 (т. 1, а. с. 73-75).
Також ДП «Дніпростандартметрологія» своїм листом від 09 червня 2022 року №560/03-44, відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», з урахуванням листа МЕУ від 18 травня 2022 року № 2821-03/25513-08 «Щодо преміювання керівника», направило МЕУ для використання в роботі завірену копію звіту незалежного аудитора щодо фінансової звітності за рік, що закінчився 31 грудня 2021 року (т. 1, а. с .77-99).
Відповідно до звіту про виконання умов та диференційованих показників преміювання за 2021 рік, складеного ДП «Дніпростандартметрологія», та розрахунку показників, розмір премії керівника підприємства становить 348 019,00 грн (а. с. 166-167, т. 1).
Листом МЕУ від 03 липня 2023 року № 2803-02/32564-07 у відповідь на адвокатський запит представника позивача стосовно преміювання за підсумками роботи за 2021 рік генерального директора ОСОБА_1 , повідомлено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», преміювання керівників суб'єктів господарювання, що належать до сфери управління Мінекономіки, за підсумками роботи за 2021 рік не здійснювалось (т. 1, а. с. 100).
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт (частина перша статті 97 КЗпП України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (частина друга статті 97 КЗпП України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті (частина третя статті 97 КЗпП України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ними органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (частина перша статті 21 КЗпП України).
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина третя статті 21 КЗпП України).
Оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов'язана з виконанням умов контракту (стаття 20 Закону України «Про оплату праці»).
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати входять основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до статті 97 КЗпП України, статті 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (абзац перший статті 21 Закону України «Про оплату праці»).
Відповідно до правового висновку, викладеного у змісті постанови Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 569/11722/16-ц (провадження № 61-31573сво18) премія - це додаткова заробітна плата понад установлені норми, за трудові успіхи, винахідливість і за особливі умови праці, є додатковою заробітною платою, проте не є обов'язковою складовою заробітної плати працівника та виплачується відповідно до наказів про преміювання з урахуванням результатів роботи кожного працівника відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці (постанова Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 643/12579/17 (провадження № 61-15713св19)).
Згідно з підпунктом 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 року № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств» керівникам центральних органів виконавчої влади, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, керівникам місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, наглядовій раді суб'єкта господарювання державного сектору економіки, а також керівнику уповноваженого суб'єкта господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, які укладають контракти з керівниками підприємств, заснованих на державній власності, у тому числі казенних, та об'єднань державних підприємств, утворених центральними органами виконавчої влади відповідно до законодавства, підприємств, які належать Автономній Республіці Крим, підприємств, заснованих на комунальній власності, надано право встановлювати такі виключні умови оплати праці: умови, диференційовані показники та розміри преміювання за підсумками роботи за квартал - у розмірі до трьох місячних посадових окладів керівника підприємства; рік - у розмірі до двадцяти чотирьох місячних посадових окладів керівника підприємства.
Водночас у разі: наявності заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у відповідному квартальному або річному звітному періоді розмір премії за такий період повинен становити не більше 20 відсотків максимально дозволеного розміру премії відповідно до цієї постанови;
збільшення розміру заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у поточному квартальному або річному звітному періоді порівняно з попереднім аналогічним звітним періодом премія за такий поточний звітний період не нараховується;
погіршення якості роботи, невиконання умов контракту, порушення трудової дисципліни премія зменшується або не нараховується у тому звітному періоді, коли виявлено відповідне порушення (за окремим рішенням);
незатвердження (непогодження) в установленому законодавством порядку річного фінансового плану винагорода (премія) не нараховується.
Встановлено, що ОСОБА_1 з 31 травня 2017 року працював на посаді Генерального директора ДП «Дніпростандартметрологія» на підставі контракту № 14 від 31 травня 2017 року.
Згідно з пунктом 1.2 контракту № 14 від 31 травня 2017 року на підставі контракту виникають трудові відносини між генеральним директором підприємства та Мінекономрозвитку.
Спірні правовідносини винили щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заробітної плати (премії) за результатами роботи за 2021 рік за умовами контракту, укладеного між сторонами.
Відповідно до пункту 3.1 укладеного 31 травня 2017 року між ОСОБА_1 та Мінекономрозвитк контракту № 14, у редакції додаткової угоди № 5 від 16 січня 2019 року, за виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, Генеральному директору нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством у результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених йому, зокрема премії за підсумками роботи за рік за виконання умов і диференційованих показників, установлених додатком 2 до цього контракту відповідно до розпорядчих документів Мінекономрозвитку (пункт 3.1).
Також у контракті № 14 від 31 травня 2017 року у вказаній редакції погоджено вичерпний перелік підстав, за яких премія за підсумками роботи за рік генеральному директору підприємства не нараховується, серед яких:
наявності узгоджених штрафних санкцій до Підприємства з боку контролюючих органів за період перебування на посаді;
незабезпечення виконання вимог законодавства з питань охорони праці, протипожежної безпеки та дотримання режиму секретності;
невиконання Генеральним директором Підприємства умов контракту;
отримання чистого збитку, крім випадків, коли Генеральному директору Підприємства встановлено коефіцієнт ефективності у вигляді зниження рівня збитковості суб'єкта господарювання;
збільшення розміру заборгованості Підприємства з виплати заробітної плати у звітному періоді, за який нараховується премія, порівняно з попереднім звітним періодом;
несвоєчасної сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів (пункт 3.1).
Такі ж підстави ненарахування премії за підсумками роботи за рік визначені у пункті 17 Положення № 1024 (а. с. 243-244, т. 1).
Отже, сторони погодили особливі умови та порядок оплати праці, врегулювавши ці питання в контракті. Роботодавець зобов'язався виплачувати заробітну плату працівникові у розмірі та на умовах, визначених у цьому контракті (пункт 3.1).
Проаналізувавши зміст пункту 3.1 контракту, суд першої інстанції дійшов загалом правильного висновку про необов'язковість виплати роботодавцем премії за трудовим контрактом, оскільки передбачені контрактом премії пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій залежать від доходу, одержаного підприємством за результатами господарської діяльності, і в розумінні частини другої статті 2 Закону України «Про оплату праці» є елементом додаткової заробітної плати, адже не нараховуються і не виплачуються автоматично, їх виплата залежить від результатів праці працівника.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 лютого 2024 року у справі № 760/1125/20-ц (провадження № 61-12476сво21) зазначено, що премії, передбачені контрактом, як і інші премії, передбачені системою оплати праці, не нараховуються і не виплачуються автоматично. Їх виплата залежить від результатів праці працівника, а саме досягнення умов і показників преміювання, визначених у положенні про преміювання. Рішення про виплату премії приймає роботодавець на підставі виконаних працівником умов і досягнутих показників преміювання.
За фактичних обставин цієї справи, виплата премії як заходу заохочення, з огляду на визначені сторонами підстави та умови її нарахування та виплати, є правом роботодавця, вона не може мати обов'язкового характеру, тобто не бути передбачена контрактом як обов'язок роботодавця.
У спірних правовідносинах річна премія є винагородою, що має разовий характер і застосовується як захід заохочення працівника на підставі статей 140, 143-146 КЗпП України. Виплата премій як заходу заохочення є правом роботодавця, вона не може мати обов'язкового характеру.
Встановлено, що МЕУ не погодило виплату премії ОСОБА_1 за підсумками роботи за 2021 рік, рішення про виплату премії за підсумками роботи за рік, преміювання за виконання умов і диференційованих показників щодо позивача відсутнє.
Оскільки підстави премії, її розмір повинні визначатись компетентним органом, а саме МЕУ, за підсумками роботи за рік на підставі диференційованих показників, установлених додатком 2 контракту, стягнену судом премію у розмірі 348 019 грн не можна визнати такою, що обрахована відповідно до умов контракту.
Таким чином, за відсутності відповідних розпорядчих документів МЕУ щодо преміювання ОСОБА_1 за підсумками роботи за 2021 рік, у ДП «Дніпростандартметрологія» були відсутні підстави для нарахування і виплати позивачу щорічної премії.
ОСОБА_1 09 червня 2023 року звільнився із займаної посади відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України у зв'язку з закінченням строку, на який укладено контракт.
Протягом перебування на посаді у 2022-2023 роках ОСОБА_1 не оскаржував бездіяльність МЕУ щодо видачі наказу на преміювання за результатами роботи 2021 року.
Оскільки позивачу могли бути відомі причини ненарахування у 2022 році премії за 2021 рік, які протягом 2022-2023 року ним не оскаржені, Верховний Суд вважає що, ОСОБА_1 , продовжуючи роботу на підприємстві, фактично погоджувався з тим, що ненарахування йому премії за підсумками роботи за 2021 рік, як і іншим керівникам суб'єктів господарювання, що належать до сфери управління МЕУ, відповідає фінансовим можливостям підприємства, фінансово-економічним показникам його господарської діяльності в умовах збройної агресії російської федерації проти України та узгоджується з дискреційними повноваженнями роботодавця.
Також не ґрунтується на матеріалах справи і вимогах закону висновок суду апеляційної інстанції про визнання незаконною бездіяльності МЕУ щодо непогодження нарахування генеральному директору ДП «Дніпростандартметрологія» ОСОБА_1 премії за підсумками роботи за 2021 рік.
У постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 464/1369/18 (провадження № 61-15457св19) щодо дискреційних повноважень роботодавця з виплати працівникові премій як обов'язкових складових заробітної плати зазначено, що у вирішенні спору про нарахування та виплату премії як обов'язкової складової заробітної плати суд не може зобов'язувати відповідача усунути виявлені недоліки у його діяльності, а так само визнавати таку бездіяльність, зокрема протиправною, оскільки такий спосіб захисту у спірних правовідносинах не є дієвим, тобто не приведе до ефективного відновлення порушеного права, до вирішення спору, а лише створить передумови для нового звернення до суду за його вирішенням. Тож вимога про стягнення з відповідача невиплаченої премії як частини трудової винагороди за працю є ефективним (дієвим) та правомірним способом захисту порушених трудових прав позивача, за захистом яких він власне і звернувся до суду.
У постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 760/1125/20-ц (провадження № 61-12476сво21) Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду не встановила підстав для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі№ 464/1369/18 (провадження № 61-15457св19) щодо дискреційних повноважень роботодавця з виплати працівникові премій як обов'язкових складових заробітної плати та способу захисту порушених прав у подібних правовідносинах.
Отже, заслуговують на увагу доводи касаційних скарг про те, що суд не має підстав для визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування премії.
Підсумовуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність аргументів позивача про обов'язок відповідача виплатити йому премію за підсумками роботи за 2021 рік, оскільки матеріали справи не містять відомостей щодо погодження МЕУ преміювання позивача за результатами роботи у 2021 році до дати його звільнення, які б могли свідчити про обов'язок роботодавця виплатити вказану премію позивачу під час його звільнення.
Натомість суд апеляційної інстанції вирішив спір лише з урахуванням того, що виплата премії за підсумками роботи за рік передбачена умовами контракту, при цьому не надавши належної оцінки правовій природі премії за оскаржуваний період.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційнихскарг
Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Установлено, що апеляційний суд скасував рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 жовтня 2024 року, яке відповідає закону, а тому постанова Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2025 року в указаній частині підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
В іншій частині, а саме - скасування ухвали Дніпровського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, постанова Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2025 року у касаційному порядку не переглядалась відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, з огляду на відсутність у касаційній скарзі відповідних доводів.
Керуючись статтями 400, 409, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційні скарги Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації» та Міністерства економіки України задовольнити.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2025 рокув частині скасування рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 жовтня 2024 року -скасувати.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 жовтня 2024 року залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович