79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
07.12.10 Справа№ 32/215 (2010)
Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомонтажвентиляція", с.Матяші Кам'янка-Бузький район Львівська область.
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортбуд-1", м.Львів.
Про стягнення 174 475,34 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Шокало Н.А. -представник (доручення від 02.07.2010р. б/н).
Від відповідача: не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомонтажвентиляція", с.Матяші Кам'янка-Бузький район Львівська область подана до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортбуд-1", м.Львів про стягнення 174 475,34 грн., з яких 134 000,00 грн. основний борг, 33 500,00 грн. пеня, 6 700,00 грн. штраф, 275,34 грн. 3% річних.
Ухвалою суду від 17.11.2010р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 07.12.2010р.
Представник позивача в судовому засіданні 07.12.2010р. подав докази сплати відповідачем 50 000,00 грн., позовні вимоги в частині стягнення 84 000,00 грн. основного боргу, 33 500,00 грн. пені, 6 700,00 грн. штрафу, 275,34 грн. 3% річних підтримав, просив позов задоволити в цій частині.
Відповідач в судове засідання не з»явився, подав клопотання вх. № 23846 від 07.12.2010р. про відкладення розгляду справи в зв»язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.
Розглянувши подане відповідачем клопотання суд, прийшов до висновку відмовити у його задоволенні, при цьому суд виходив з наступного:
До клопотання про відкладення слухання справи відповідачем не було додано доказів поважності причин відсутності його представника у судовому засіданні, які перешкоджають розгляду справи та вирішенню спору в даному судовому засіданні. Слід зазначити, що відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).
Як вбачається із поштових повідомлень ухвала про порушення провадження у справі від 17.11.2010р., була вручена відповідачу 23.11.2010р. за адресою: м.Львів., вул.Стрийська, 121 та 22.11.2010р. за адресою м.Львів, вул.Зелена, 186. Враховуючи, що судове засідання було призначене на 07.12.2010р. у відповідача було достатньо часу для виконання вимог ухвали суду -направлення нормативно та документально обґрунтованого відзиву та надання інших документів, що витребовувались судом.
Відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ст.77 ГПК України є обов»язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, відтак, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача згідно ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.
В судовому засіданні 07.12.2010р. оголошено встпну та резолютивну частини рішення, повний текст якого виготовлено та підписано 13.12.2010р.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:
16.08.2010р. між ТзОВ «Енергомонтажвентиляція»(підрядник) та ТзОВ «Комфортбуд-1»(замовник) укладено договір підряду на виконання будівельних робіт № 16/08/2010, згідно із яким позивач зобов'язувався виконати роботи по виготовленню металоконструкцій та монтаж на об'єкті ТзОВ «Зірка Буковелю»в с. Паляниця, а відповідач зобов'язувався прийняти вказані роботи та оплатити їх вартість.
Як вбачається із п. 4.1. договору підряду на виконання будівельних робіт № 16/08/2010, договірної ціни на будівництво складеної в поточних цінах станом на 16.08.2010р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за 01.09.2010 -30.09.2010 року, вартість робіт виконаних позивачем на користь відповідача становить 134 000,0 грн. з ПДВ.
30.09.2010 р. позивачем та відповідачем підписано акт № 1 (форма КБ-2) приймання виконаних робіт за період з 01.09.2010 по 30.09.2010 року, згідно з яким позивач виконав весь обсяг робіт, що передбачались договором підряду на виконання будівельних робіт № 16/08/2010.
Як вбачається із матеріалів справи, до часу подання позову до суду відповідач за виконані роботи із позивачем не розрахувався, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 134 000,00 грн.
На виконання вимог ухвали суду від 17.11.2010р. позивач надіслав на адресу відповідача акт звірки взаємних розрахунків, із якого вбачається, що після подання позову у даній справі, з метою погашення основного боргу за договором підряду на виконання будівельних робіт № 16/08/2010, відповідач сплатив позивачу грошові кошти в сумі 50 000,0 грн. Сплата вказаної вище суми підтверджується і копією банківської виписки від 17.11.2010р.
Таким чином станом на 07.12.2010р. основний борг відповідача перед позивачем становить 84 000,00 грн.
Позивач, керуючись п. 7.3 договору підряду на виконання будівельних робіт № 16/08/2010 нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 33 500, 00 грн. та штраф в сумі 6 700,00 грн.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 ЦК України).
Факт виконання позивачем підрядних робіт на загальну суму 134 000,0 грн. підтверджується підписаним сторонами актом № 1 приймання виконаних робіт (форма КБ-2) за період з 01.09.2010 по 30.09.2010 року. Зауважень щодо виконаної позивачем роботи зі сторони відповідача не було.
Згідно з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п. 5.2. договору підряду на виконання будівельних робіт № 16/08/2010
повна оплата робіт виконаних позивачем за цим договором здійснюється на протязі 10-ти календарних днів з дня підписання акту прийому -передачі виконаних робіт.
Як підтверджується матеріалами справи (банківська виписка від 17.11.2010р.), відповідач після порушення провадження у справі перерахував позивачу в рахунок часткового погашення боргу 50 000,00 грн. Таким чином, оскільки щодо вимоги про стягнення 50 000,00 грн. боргу предмет спору відсутній, то провадження в цій частині заявлених вимог підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.
Відповідач не надав суду доказів погашення боргу в сумі 84 000,00 грн., а відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу за прострочення платежу, суд зазначає наступне:
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так, у відповідності із ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з п. 7.3. договору підряду на виконання будівельних робіт № 16/08/2010, за несвоєчасну оплату передбачених цим договором робіт та використаних матеріалів відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, а в разі прострочення зазначеної оплати на строк понад 7 (сім) днів замовник додатково сплачує підряднику штраф у розмірі 5 % суми боргу.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем 33 500,00 грн. пені, 6 700,0 грн. штрафу, 275,34 грн. 3% річних.
Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки частково основний борг погашено відповідачем після порушення провадження у справі, а в решті вимог позов підлягає до задоволення, судові витрати повністю покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 627-629, 837 ЦК України, ст.ст.174, 193, 216, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 43, 33, 34, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортбуд-1»(79031, м. Львів, вул. Стрийська, 121, код ЄДРПОУ 33169993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електромонтажвентиляція»(80441, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с.Матяші, вул. Центральна, 14в, код ЄДРПОУ 30648990) 84 000,0 грн. основного боргу, 33 500,0 грн. пені, 6 700,0 грн. штрафу, 275,34 грн. 3% річних, 1 744,75 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду господарської справи.
3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
4. Припинити провадження в частині вимоги про стягнення 50 000,00 грн. основного боргу.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя