79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.12.10 Справа№ 3/179(10)
Суддя Н.Березяк при секретарі О.Іванило розглянула матеріали справи
За позовом: ТзОВ „Спецмонтаж Сервіз Ір ”, с.Білки
До відповідача: ПАТ „Фірма Нафтогазбуд ” в особі Будівельного управління №21 ПАТ „Фірма Нафтогазбуд ” , м.Львів
Про стягнення 547 380,50 грн.
В судове засідання з'явились:
від позивача: Киретів В.В., Дворський А.Й., Ливрінц В.А. -представники
від відповідача: не з'явився
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов ТзОВ „Спецмонтаж Сервіз Ір ” до ПАТ „Фірма Нафтогазбуд ” в особі Будівельного управління №21 ПАТ „Фірма Нафтогазбуд ” про стягнення 547 380,50 грн.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, просить стягнути з відповідача суму основного боргу, пеню, інфляційні, три відсотки річних та судові витрати з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.
Представники відповідача в судовому засіданні 06.12.2010 року заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитися з матеріалами справи та подати докази в обґрунтування своїх доводів.
На задоволення клопотання відповідача, в судовому засіданні оголошувалась перерва до 15.12.2010 року.
Проте, із матеріалами справи відповідач знайомитись не приходив, вимог ухвал суду не виконав подавши клопотання про колегіальний розгляд справи та продовження строку її розгляду в зв'язку із її складністю.
Ухвалою в.о. голови суду від 15.12.2010 року в задоволенні клопотання ПАТ „Фірма Нафтогазбуд ” відмовлено.
15.12.2010 року відповідачем подано письмове пояснення по суті позовних вимог, в якому він проти позову заперечує з тих підстав, що по договорах № 71/09, №72/09, №73/09, №74/09, №75/09 від 01.06.2009 року, які є предметом дослідження в даному спорі сторони договірних цін та локальних кошторисів не складали і не підписували, з огляду на що просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
За період передачі справи на розгляд суду з 15.10.2010 року по 15.12.2010 року відповідач доказів погашення боргу, чи будь-яких інших доказів, які підтверджують його заперечення суду не надав, двічі заявлявши клопотання про відкладення розгляду справи .
15.12.2010 року відповідач повторно участь представників в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується його підписом на бланку про оголошення перерви.
За таких обставин суд вважає, що справа може бути розглянута за відсутності відповідача за наявними в справі доказами та документами.
В судовому завданні 15.12.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали документів, долучених до позовної заяви та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
01.06.2009 року між ТзОВ „Спецмонтаж Сервіз Ір ” (Підрядник) та ЗАТ „Фірма Нафтогазбуд ” ( правонаступником якого є ПАТ „Фірма Нафтогазбуд ” ) (Замовник) було укладено ряд договорів № 71/09, №72/09, №73/09, №74/09, №75/09 на капітальний ремонт нафтопроводу із заміною труби DN 500 , за умовами яких позивач зобов'язувався своїми силами і засобами виконати роботи по капітальному ремонту нафтопроводу на ділянці від 181,9 км по 193,6 км. включно, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити виконані роботи на умовах , передбачених договорами.
Станом на 30.06.2009 року ТзОВ „Спецмонтаж Сервіз Ір ” було повністю виконано роботи по договорах № 71/09 та №72/09 на загальну суму 268 586,00 грн., що підтверджується підписаними між сторонами актами прийому-передачі ( по формі КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (по формі КБ-3). З цієї суми відповідачем було проведено часткову оплату і залишок боргу станом на 30.06.2009 року складав 82 689,15 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків.
Станом на 31.07.2009 року ТзОВ „Спецмонтаж Сервіз Ір ” було повністю виконано роботи по договорах 73/09, №74/09, №75/09 від 01.06.2009 року на загальну суму 326217,60 грн., що підтверджується підписаними між сторонами актами прийому-передачі ( по формі КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (по формі КБ-3), яка відповідачем не оплачена.
Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 21.09.2010 року складає 408 906,75 грн.
22.07.2010 року позивач направив відповідачу претензію щодо оплати боргу, яка залишена без відповіді і задоволення.
За невиконання договірних зобов'язань відповідно до п.6.3 договорів позивачем нарахована пеня в розмірі 91746,35 грн., та відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України нараховані три відсотки річних в розмірі 14014,86 грн. та 32712,54 грн. інфляційних, які просить стягнути з відповідача.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5000,00 грн. вартості послуг адвоката за надання правової допомоги та судові витрати.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення .
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договорів № 71/09, №72/09, №73/09, №74/09, №75/09 від 01.06.2009 року в період з червня по липень 2009 року виконав для ПАТ „Фірма Нафтогазбуд ” роботи по капітальному ремонту нафтопроводу на ділянці від 181,9 км по 193,6 км. включно, що підтверджується довідками та актами здачі-приймання виконаних робіт ( належно завірені копії яких долучені до матеріалів справи).
Доводи відповідача щодо неможливості належного виконання робіт в зв'язку з непогодженням між сторонами обсягу, якості та вартості робіт не заслуговують на увагу суду.
Як вбачається з матеріалів справи, довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) та акти здачі-приймання виконаних робіт ( форма КБ-2в) підписані сторонами та завірені гербовими печатками. Роботи виконані позивачем і прийняті відповідачем без будь-яких зауважень. За період з моменту здачі-приймання виконаних робіт та підписання зазначених вище документів жодних питань у відповідача щодо змісту, обсягу, вартості і якості виконаних робіт у відповідача не виникало. Що стосується обов'язку відповідача виконати свої договірні зобов'язання і оплатити вартість фактично виконаних робіт згідно п.3.3 Договорів , то слід зазначити, що наявність чи відсутність локальних кошторисів цьому не перешкоджає.
Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події
Відповідно до п.3.3 Договорів № 71/09, №72/09, №73/09, №74/09, №75/09 від 01.06.2009 року відповідач зобов'язувався провести остаточний розрахунок після підписання сторонами актів виконаних робіт.
Як вбачається з матеріалів справи, акти здачі приймання виконаних робіт на загальну суму 268 586,00 грн. по договорах № 71/09 та №72/09 від 01.06.2009 року підписані 30 червня 2009 року. З цієї суми відповідачем було проведено часткову оплату і залишок боргу станом на 30.06.2009 року складав 82 689,15 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків.
Акти здачі -приймання виконаних робіт по договорах №73/09, №74/09, №75/09 від 01.06.2010 року були підписані 31 липня 2010 року на суму 326217,60 грн., яка відповідачем не оплачена .
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 547 380,50 грн.
Відповідно до п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За невиконання договірних зобов'язань відповідно до п.6.3 договорів № 71/09, №72/09, №73/09, №74/09, №75/09 від 01.06.2009 року за порушення строку перерахування платежів за виконані роботи замовник сплачує підрядникові пеню в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період , за який сплачується пеня.
Як вбачається із поданого позивачем розрахунку, за порушення строків проведення платежів відповідно до п.6.3 Договорів за період з 01 серпня 2009 року по 21 вересня 2010 року нарахована пеня, яка не перевищує подвійної облікової ставки НБУ та підлягає стягненню з відповідача в розмірі 91746,35 грн.
Положеннями п.2 ст.258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) .
Відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідач жодних заяв про застосування строку позовної давності не подавав.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем нараховані три відсотки річних в розмірі 14014,86 грн., та інфляційні 14014,86 грн. які підлягають стягненню з відповідача в повному розмірі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5000,00 грн. витрат , пов'язаних з наданням юридичної допомоги в зв'язку із розглядом справи в суді.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем (Замовником) і Киретів ВВ. (Адвокатом) 21.09.2010 року було укладено договір про надання юридичних послуг № 31/10. Відповідно п.1.1 договору Адвокат зобов'язувався надати замовнику консультаційні і юридичні послуги та здійснювати представництво в суді. Згідно з пунктом 3 зазначеного вище договору вартість наданих послуг складає 5000,00 грн. Квитанцією до прибуткового касового ордеру №2 від 21.09.2010 року позивач оплатив Киретіву В.В. вартість юридичних послуг в розмірі 5000,00 грн.( оригінал в матеріалах справи), які просить стягнути з відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України „Про адвокатуру”, дія якого поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України „Про адвокатуру”, котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.
Як вбачається з матеріалів справи, довіреність від 22.11.2010 року видана Киретіву В.В., який має адвокатське посвідчення № 605 від 12.03.2008 року і свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 21/605 від 12.03.2008 року.
З огляду на викладене, вимоги про стягнення з відповідача 5000,00 грн. вартості адвокатських послуг підлягають до задоволення в порядку ст..44 ГПК України.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач в судове засідання доказів оплати боргу чи обґрунтованих заперечень суду не представив.
Враховуючи відсутність доказів виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань , суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення .
Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 5473,80 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 2,3,4,6, 7, 12, 32-35,49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задоволити .
2. Стягнути з ПАТ „Фірма Нафтогазбуд ” в особі Будівельного управління №21 ПАТ „Фірма Нафтогазбуд ” (79026, м.Львів, вул.Стрийська,144 код ЄДРПОУ 01293961) на користь ТзОВ „Спецмонтаж Сервіз Ір ” (90132, м.Ужгород, вул.Урожайна, 28 «а»код ЄДРПОУ 35595430) -408906,75 грн. -основного боргу, 91746,35 грн. -пені, 14014,86 грн. -три відсотки річних, 32712,54 грн. інфляційних, 5000,00 грн. витрат на послуги адвоката , 5473,80 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15.12.2010 року.
Суддя