Справа № 344/17503/24
Провадження № 22-ц/4808/485/25
Головуючий у 1 інстанції Атаманюк Б. М.
Суддя-доповідач Максюта
08 липня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів Барков В.М., Пнівчук О.В.,
секретаря Шемрай Н.Б.,
з участю представника позивача Мазурик Ю.Я., відповідача ОСОБА_1 та його представника адвоката Сторожука А.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди, за апеляційною скаргою Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області - Івано-Франківської військової адміністрації на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Атаманюком Б.М. 16 січня 2025 року в м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, повний текст якого складено 23 січня 2025 року,
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2024 року Тлумацькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області подано позов до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 року у справі № 300/6212/21 позовні вимоги ОСОБА_2 до Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про скасування розпорядження від 30.03.2021 року № 16-к, поновлення на посаді, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, задоволено частково. Скасовано розпорядження Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 30.03.2021 № 16-к «Про звільнення ОСОБА_2 », поновлено ОСОБА_3 на посаді першого заступника голови Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області з 01.04.2021. Стягнуто з Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.04.2021 року по 23.05.2022 року в розмірі 297 943,31 грн, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
На виконання рішення Івано-Франківською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області - районною військовою адміністрацією винесено розпорядження від 20.02.2023 року № 28 «Про поновлення на посаді ОСОБА_2 », згідно з яким його поновлено на посаді першого заступника голови Тлумацької районної державної адміністрації з 01.04.2021 року.
Відповідно до платіжних Інструкцій від 27.09.2023 року Тлумацькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області ОСОБА_2 28.09.2023 року сплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 239 844,36 грн, податок на доходи фізичних осіб із середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 53 629,80 грн, військовий збір утриманий із середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 4469,15 грн, єдиний соціальний внесок нарахований на середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 65547,53 грн, а всього - 363 490,84 грн.
Згідно з розпорядженням Івано-Франківської районною державною адміністрацією Івано-Франківської області від 25.03.2021 року № 11 «Про деякі питання пов'язані з реорганізацією Богородчанської, Галицької, Рогатинської, Тисменицької та Тлумацької районних державних адміністрації», саме на голову відповідної районної адміністрації покладався обов'язок забезпечення виконання вимог Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів при припиненні державної служби керівниками апаратів і керівниками структурних підрозділів юридичних осіб публічного права районних державних адміністрації та забезпечення виконання вимог Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів при вивільненні перших заступників голів та заступників голів відповідних районних державних адміністрацій.
Відповідно до розпорядження Президента України від 11.12.2019 року № 493/2019-рп ОСОБА_1 призначено головою Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, а згідно з розпорядженням Президента України від 13.04.2021 року № 440/2021-рп ОСОБА_1 звільнено з посади голови Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області відповідно до пункту 6 частини другої статті 9 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».
Тому, посилаючись на вимоги статей 130, 134, 136, 237 КЗпП України, враховуючи те, що ОСОБА_2 звільнено із порушенням вимог закону, що встановлено в рішенні адміністративного суду, позивач вважає, що саме ОСОБА_1 , як службова особа, яка одноосібно видала та підписала розпорядження про звільнення, несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну Тлумацькій районній державній адміністрації Івано-Франківської області у зв'язку з виплатою незаконно звільненому ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області суму заподіяної шкоди у розмірі 363490,84 грн (а.с.1-5).
Короткий зміст оскаржуваного рішення
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 січня 2025 року в задоволенні позову відмовлено (а.с.156-163).
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
Не погодившись із рішенням, Івано-Франківська районна державна адміністрація Івано-Франківської області - Івано-Франківська військова адміністрація подала апеляційну скаргу, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що згідно із ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
Звертається увага, що в трудових правовідносинах законодавець не вимагає встановлення елементів складу трудового майнового правопорушення, а саме: наявності шкоди, протиправної поведінки особи, що спричинила шкоду, причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою, вини заподіювача, оскільки відповідальність в таких випадках настає незалежно від форми вини.
Так, згідно з розпорядженням Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 25.03.2021 року №11 № 11 «Про деякі питання пов'язані з реорганізацією Богородчанської, Галицької, Рогатинської, Тисменицької та Тлумацької районних державних адміністрації», саме на голову відповідної районної адміністрації покладався обов'язок забезпечення виконання вимог Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів при припиненні державної служби керівниками апаратів і керівниками структурних підрозділів юридичних осіб публічного права районних державних адміністрації та забезпечення виконання вимог Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів при вивільненні перших заступників голів та заступників голів відповідних районних державних адміністрацій.
Відповідно до ст.41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.
Головою Тлумацької районної державної адміністрації Гаєвським С.Б. видано розпорядження від 11 січня 2021 року №1-к «Про попередження працівників», згідно з яким попереджено персонально першого заступника голови Тлумацької районної державної адміністрації про його можливе наступне звільнення із займаної посади через два місяці від дня попередження у зв'язку із реорганізацією Тлумацької районної державної адміністрації.
Відповідно до листа Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 14.04.2021 року №2371/1/1-21/01-124 погодження звільнення ОСОБА_2 відбулося тільки після його звільнення 30.03.2021 року (розпорядження голови Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області Гаєвського С.Б. від 30.03.2021 року № 16-к «Про звільнення ОСОБА_2 »), що підтверджує факт недотримання ОСОБА_1 як службовою особою вимог чинного законодавства.
Наголошується, що відповідачем так і не надано лист-погодження Івано-Франківської обласної державної адміністрації, всупереч обов'язку, ні позивачу, ні суду.
Сам факт винесення відповідачем розпорядження, визнаного рішенням суду протиправним щодо звільнення працівника, є підставою для покладення на нього відповідальності за наслідки таких розпорядчих документів шляхом стягнення саме з нього шкоди, завданої незаконним звільненням.
Вказане свідчить про наявність причинно-наслідкового зв'язку між винесеним ОСОБА_1 ,як головою Тлумацької районної державної адміністрації, протиправного розпорядження про звільнення ОСОБА_2 від 30.03.2021 року за №16-к та виплатою Тлумацькою районною державною адміністрацією коштів.
Не погоджуються із висновком суду про те, що оскільки ОСОБА_1 не брав участі у розгляді адміністративної справи №300/6212/21, відповідно обставини, встановлені у вказаному рішенні суду не звільняють сторону позивача від доказування.
Вважають дане твердження хибним, оскільки на час ухвалення судом рішення про поновлення на роботі ОСОБА_2 чинні норми законодавства не передбачали обов'язкового залучення до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідача службової особи, за розпорядженням якої було здійснено звільнення.
За наведених підстав просять скасувати рішення суду (а.с.166-172).
Позиція інших учасників справи
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сторожук А.Л., подано відзив на апеляційну скаргу. Просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду залишити без змін (а.с.210-218).
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
Представник позивача Мазурик Ю.Я. в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримала, просила апеляційну скаргу задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Сторожук А.Л. проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечили, просили відмовити в її задоволенні.
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість ухвали та рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є такою, що підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.
Встановлені обставини справи
Із матеріалів справи встановлено, що відповідно до розпорядження Президента України від 11.12.2019 № 493/2019-рп ОСОБА_1 призначено головою Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, а згідно з розпорядженням Президента України від 13.04.2021 № 440/2021-рп ОСОБА_1 звільнено з посади голови Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області відповідно до пункту 6 частини другої статті 9 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (а.с. 22, 23).
Тобто, ОСОБА_1 в період з 11.12.2019 по 13.04.2021 займав посаду Голови Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області.
Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» вирішено утворити в Івано-Франківській області Івано-Франківський район (з адміністративним центром у місті Івано-Франківськ) у складі територій Більшівцівської селищної, Богородчанської селищної, Букачівської селищної, Бурштинської міської, Галицької міської, Дзвиняцької сільської, Дубовецької сільської, Єзупільської селищної, Загвіздянської сільської, Івано-Франківської міської, Лисецької селищної, Обертинської селищної, Олешанської сільської, Рогатинської міської, Солотвинської селищної, Старобогородчанської сільської, Тисменицької міської, Тлумацької міської, Угринівської сільської, Ямницької сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. Цією ж постановою ліквідовано в Івано-Франківській області, серед інших і Тлумацький район.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1635-р від 16.12.2020 «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій»: здійснено реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих зазначеною постановою, шляхом їх приєднання до районних державних адміністрацій, утворених згідно з абзацом третім цього пункту, згідно з додатком 3. Згідно з вказаним додатком, Тлумацьку районну державну адміністрацію реорганізовано шляхом приєднання до новоутвореної Івано-Франківської районної державної адміністрації.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1635-р від 16.12.2020 «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій»: утворено районні державні адміністрації в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, як нові юридичні особи публічного права згідно з додатком 2, серед яких зокрема Івано-Франківську районну державну адміністрацію.
Пунктом 3 розпорядження Кабінету Міністрів України №1635-р від 16.12.2020 установлено, що юрисдикція районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-ІХ, поширюється на всю територію відповідних новоутворених районів.
Відповідно до пункту 7 Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов'язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321, (далі Порядок №1321) перехід повноважень, прав та обов'язків (публічно-владне правонаступництво) райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється: у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів з моменту утворення комісії з реорганізації райдержадміністрації, що припиняється (далі комісія з реорганізації); у разі утворення на території новоутвореного району райдержадміністрації, в адміністративному центрі якого була відсутня така держадміністрація, з моменту державної реєстрації райдержадміністрації як юридичної особи публічного права та утворення комісії з реорганізації.
Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №1321 голова облдержадміністрації утворює комісії з реорганізації та затверджує їх персональний склад, а також затверджує плани вивільнення працівників райдержадміністрацій, що припиняються, за поданням голови відповідної комісії з реорганізації. Комісія з реорганізації, серед іншого, забезпечує організацію заходів, пов'язаних із звільненням та переведенням працівників райдержадміністрацій, що припиняються.
Розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 09.03.2021 №66 утворено комісію з реорганізації Богородчанської, Галицької, Рогатинської, Тисменицької та Тлумацької районних державних адміністрацій шляхом їх приєднання Івано-Франківської районної державної адміністрації.
Призначено голову Івано-Франківської районної державної адміністрації Ярощука Олександра Анатолійовича головою комісії з реорганізації Богородчанської, Галицької, Рогатинської, Тисменицької та Тлумацької районних державних адміністрацій шляхом їх приєднання до Івано-Франківської районної державної адміністрації.
Призначено голову Богородчанської районної державної адміністрації Мариневича Дмитра Дмитровича заступником голови комісії з реорганізації Богородчанської, Галицької, Рогатинської, Тисменицької та Тлумацької районних державних адміністрацій шляхом їх приєднання до Івано-Франківської районної державної адміністрації.
Пунктом 3 цього розпорядження, Голову комісії з реорганізації Богородчанської, Галицької, Рогатинської, Тисменицької та Тлумацької районних державних адміністрацій шляхом їх приєднання до Івано-Франківської районної державної адміністрації О.Ярощука зобов'язано: затвердити у семиденний строк після утворення комісії з реорганізації план заходів, пов'язаних з реорганізацією; підготувати та подати на затвердження голові обласної державної адміністрації плани вивільнення працівників райдержадміністрацій, що припиняються; здійснити заходи щодо проведення вивільнення державних службовців районних державних адміністрацій, які реорганізуються, відповідно до вимог законодавства про державну службу; здійснити заходи щодо проведення вивільнення працівників районних державних адміністрацій, які реорганізуються, відповідно до вимог законодавства про працю; забезпечити здійснення заходів, пов'язаних з утворенням та реорганізацією районних державних адміністрацій внаслідок утворення та ліквідації районів, зокрема виконання планів вивільнення працівників районних державних адміністрацій, що припиняються; забезпечити організацію заходів, пов'язаних із звільненням та переведенням працівників райдержадміністрацій, що припиняються.
Як встановлено судом, в ході реорганізаційних заходів, пов'язаних із ліквідацією Тлумацької РДА та утворенням нової юридичної особи - Івано-Франківській РДА, вирішувалося питання звільнення працівників Тлумацької РДА, в тому числі і першого заступника голови Тлумацької РДА Мигаля Р.П.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі № 300/6212/21 (залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022) позовні вимоги ОСОБА_2 до Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про скасування розпорядження від 30.03.2021 № 16-к, поновлення на посаді, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу,- задоволено частково. Скасовано розпорядження Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 30.03.2021 № 16-к «Про звільнення ОСОБА_2 », поновлено ОСОБА_3 на посаді першого заступника голови Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області з 01.04.2021. Стягнуто з Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.04.2021 по 23.05.2022 у розмірі 297943,31 грн., з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів (а.с.11-17).
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі № 300/6212/21, Івано-Франківською районною державною адміністрацією - районною військовою адміністрацією винесено розпорядження від 20.02.2023 № 28 «Про поновлення на посаді ОСОБА_2 », згідно з яким ОСОБА_2 поновлено на посаді першого заступника голови Трумацької РДА з 01.04.2021, з виплатою йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.04.2021 по 23.05.2022 у розмірі 297 943,31 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів (а.с.18-19).
Відповідно до платіжних Інструкцій від 27.09.2023 № 5, № 6, № 7, № 8, Тлумацькою районною державною адміністрацією Івано-Франківської області 28.09.2023 сплачено ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 239844,36 грн., податок на доходи фізичних осіб із середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 53629,80 грн., військовий збір утриманий із середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 4469,15 грн., єдиний соціальний внесок нарахований на середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 65547,53 грн., що у загальній сумі становить - 363490,84 грн. (а.с.20-21,27-28).
Представником відповідача - адвокатом Сторожуком А.Л. долучено до матеріалів справи протокол опитування особи (свідка) - ОСОБА_2 , в якому вказаний свідок зокрема вказав, що, на його думку, пропонувати вакантні посади у зв'язку із реорганізацією Тлумацької РДА йому мали представники Івано-Франківської РДА, а саме голова ОСОБА_4 , на якого покладалися всі повноваження, пов'язані з дотриманням трудових прав працівників Тлумацької РДА. Також, свідок вважає, що ОСОБА_1 не міг пропонувати вакантні посади працівникам Тлумацької РДА, в тому числі йому, оскільки ОСОБА_1 не мав відношення до Івано-Франківської РДА (а.с.134-136).
Також судом встановлено, що листом Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 14.04.2021 повідомлено Тлумацьку районну державну адміністрацію на їх лист від 26.03.2021, що обласна державна адміністрація розглянула і погодила пропозицію щодо звільнення ОСОБА_2 з посади першого заступника голови Тлумацької РДА (а.с.87).
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 134 КЗпП України службові особи, винні в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації.
Згідно зі статтею 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію пункту 8 статті 134 та нової редакції статті 237 КЗпП (з 11 квітня 1992 року) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.
Згідно з пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 02 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 статті 134 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі; відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.
Отже, чинне законодавство не містить додаткових підстав для відшкодування майнової шкоди з винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення працівника здійснено з порушенням вимог закону або затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Подібний висновок, викладений у постанові Верховного суду від 22 січня 2021 року № 332/832/18, 22 вересня 2021 року № 676/2149/20.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 11.12.2019 по 13.04.2021 перебував на посаді Голови Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області.
Розпорядженням Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника голови Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області ОСОБА_2 відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з реорганізацією райдержадміністрації. Підстава: розпорядження Тлумацької райдержадміністрації від 11.01.2021 року №1-к «Про попередження працівників»; лист-погодження Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 року у справі №300/6212/21 відповідача поновлено на посаді, стягнуто середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 297 943 грн. 31 коп. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Скасовано розпорядження Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 30.03.2021 року №16-к «Про звільнення ОСОБА_2 », поновлено на посаді першого заступника голови Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області з 01.04.2021 року.
Тлумацькою районною державною адміністрацією 28.09.2023 року виплачено ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 239844, 36 грн, податок на доходи фізичних осіб із середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмір 53629, 80 грн., військовий збір утриманий із середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 4469, 15 грн., єдиний соціальний внесок нарахований на середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 65547, 53 грн. Кошти виплачено на загальну суму 363490, 84 грн.
Суд першої інстанції при ухваленні рішення у даній справі керувався тим, що стороною позивача не доведено факту звільнення ОСОБА_2 саме відповідачем ОСОБА_1 , оскільки інформація зазначена у листі-погодженні про звільнення вказує лише на факт погодження звільнення без дати зазначення такого погодження. Дата листа не вважається датою погодження звільнення працівника. Відтак, така інформація не є достатньою для висновку про порушення ОСОБА_1 трудових прав ОСОБА_2 .
З такими висновками колегія не погоджується виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується що ОСОБА_1 призначено на посаду Голови Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області розпорядженням Президента України від 11 грудня 2019 року №493/2019-рп. Звільнено з цієї посади 13 квітня 2021 року розпорядженням Президента України №440/2021-рп.
Відповідно до п.3 ч.1. ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голови місцевих державних адміністрацій призначають на посади та звільняють з посад своїх заступників, керівників структурних підрозділів відповідно до статей 10 та 11 цього Закону.
Згідно з приписами ст. 10 вищезазначеного закону перший заступник та заступники голови районної державної адміністрації призначаються на посаду та звільняються з посади головою районної державної адміністрації за погодженням з головою обласної державної адміністрації.
Отже, ОСОБА_1 був керівником вищезазначеної установи, на час звільнення ОСОБА_2 , на нього покладались безпосередні обов'язки встановлені розпорядженням Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 25.03.2021 року №11 як на голову Тлумацької РДА, в тому числі й щодо дотримання законності звільнення ОСОБА_2 .
З долученого до матеріалів позовної заяви розпорядження Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області №11, датованого 25.03.2021 року встановлено, що саме на голів відповідних державних адміністрацій покладено обов'язок забезпечення виконання вимог Закону України «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів при припинення державної служби керівниками апаратів і керівниками структурних підрозділів юридичних осіб публічного права районних державних адміністрацій та забезпечення виконання вимог КЗпП України та інших нормативно-правових актів при вивільненні перших заступників голів та заступників голів відповідних районних державних адміністрацій.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа є винною в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.
Статтею 237 КЗпП України передбачено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення відбулося з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 33 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію пункту 8 частини першої статті 134 та нової редакції статті 237 КЗпП України (з 11 квітня 1992 року), настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного.
Згідно з пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 02 грудня 1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 частини першої статті 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі; відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.
Колегія погоджується з доводами апелянта про те, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 року у справі №300/6212/21 про поновлення на роботі ОСОБА_2 та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу є преюдиційним при розгляді цього спору.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
ОСОБА_1 хоча і не брав участі у цій справі, але, згодом, будучи обізнаним про таке рішення, не оскаржив його у встановленому законом порядку, принаймні в частині встановлених судом обставин, оскільки воно стосується його інтересів. Рішення суду набрало законної сили.
Тобто, преюдиційні факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, у процесуальній формі, а тому немає необхідності встановлювати їх знову.
Отже, ОСОБА_1 , як посадова особа, яка одноосібно видала та підписала розпорядження про звільнення ОСОБА_2 несе повну матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну Тлумацькій РДА у зв'язку з виплатою незаконно звільненому ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В мотивувальній частині рішення від 23.05.2022 року №300/6212/21 Івано-Франківський окружний адміністративний суд зазначив, що відсутність пропозицій вакантних посад безумовно свідчить про протиправність та безпідставність звільнення ОСОБА_2 .
Як підтверджується матеріалами справи, комісія з реорганізації забезпечує організацію заходів, пов'язаних зі звільненням та переведенням працівників районних державних адміністрацій, що припиняються. Розпорядженням Івано-Франківської ОДА від 09.03.2021 року №66 утворено комісію з реорганізації Богородчанської, Галицької, Рогатинської, Тисменицької та Тлумацької районних державних адміністрацій шляхом їх приєднання до Івано-Франківської районної державної адміністрації. Головою комісії з реорганізації Богородчанської, Галицької, Рогатинської, Тисменицької та Тлумацької районних державних адміністрацій призначено Ярощука О.А. Відповідачем висловлено позицію, що саме на голову комісії з реорганізації, яким на момент звільнення ОСОБА_2 призначено ОСОБА_4 покладено обов'язок запропонувати вакантну посаду ОСОБА_2 при звільненні, а також про те, що вакантні посади були наявні не в Тлумацькій РДА, яку він очолював, а в новоутвореній Івано-Франківській районній державній адміністрації.
Колегія не погоджується з такими доводами відповідача через недоведеність вжиття ним заходів для працевлаштування працівника, зокрема він не звертався до голови Івано-Франківської районної державної адміністрації з вимогою про працевлаштування працівника на вакантну посаду. Будь-які докази, які б свідчили про протилежне у матеріалах справи відсутні, окрім того розпорядженням Івано-Франківської РДА Івано-Франківської області від 25.03.2021 року №11 чітко визначено необхідність забезпечення саме головами районних державних адміністрацій виконання вимог КзПП України та інших нормативно-правових актів при вивільненні перших заступників голів та заступників голів відповідних районних державних адміністрацій, яке відповідачем не оспорювалося.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
У правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 1 квітня 2015 року (провадження № 6-40цс15), зазначено, що оскільки обов'язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
На підставі вищенаведеного, колегія вважає доводи апеляційної скарги суттєвими та такими, що дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Розмір заявлених вимог відповідачем у судовому засіданні не оспорювався.
З врахуванням вищезазначеного колегія дійшла до переконання, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову у повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).
Так, за подання позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5452,40 грн, а за подання апеляційної скарги - 8178,60 грн.
Враховуючи, що судом апеляційної інстанції задоволено позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 5452,40 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та за розгляд справи апеляційним судом (5452,40+8178,60=13631, 00 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Івано-Франківської районної державної адміністрації задовольнити.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 січня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , на користь Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 23803078, адреса місцезнаходження вул. Макуха, 12, м. Тлумач, Івано-Франківський район Івано-Франківська область, суму заподіяної шкоди у розмірі 363 490,84 грн (триста шістдесят три тисячі чотириста дев'яносто гривень вісімдесят чотири копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , на користь Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 23803078, адреса місцезнаходження вул. Макуха, 12, м. Тлумач, Івано-Франківський район Івано-Франківська область, судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 13 631,00 грн (тринадцять тисяч шістсот тридцять одну гривню нуль копійок).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий І.О. Максюта
Судді: В.М. Барков
О.В. Пнівчук
Повний текст постанови складено 11 липня 2025 року