Ухвала від 04.07.2025 по справі 935/1063/24

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №935/1063/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

Номер провадження №11-кп/4805/726/25

Категорія ст.331 КПК України Доповідач ОСОБА_4

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді: ОСОБА_4

суддів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6

з участю секретаря: ОСОБА_7 ,

обвинуваченого: ОСОБА_8

захисника: ОСОБА_9

прокурора: ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_11 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 24 червня 2025 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 ,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 24 червня 2025 року задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 22.08.2025 року включно, без визначення розміру застави.

Своє рішення суд обґрунтував тим, що судом встановлено, що про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України свідчить те, що злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, санкція яких передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

За вказаних обставин, обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватися від суду. Також ОСОБА_8 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може перешкоджати повному встановленню обставин вчинених злочинів, може вчиняти спроби незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_11 просить ухвалу скасувати та застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, а у разі відмови визначити заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вважає, що даний запобіжний захід є занадто суворим, а застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю буде ефективним для запобігання ризикам передбачених ст. 177 КК України.

Вказує, що в доводах прокурора та в ухвалі суду відсутні будь -які докази, які б свідчили, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Стверджує, що суд залишив поза увагою пояснення допитаних потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які створили ряд протиріч та взагалі ставиться під сумнів наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 .

Вказує, що ОСОБА_8 позитивно характеризується, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, проживає з сім'єю, а тому намірів переховуватись від суду немає.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває кримінальне провадження № 12016060140000247 від 29.04.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.4 ч.2 ст.115, ч.2 ст.255, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Колегія суддів вважає що, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.

ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.4 ч.2 ст.115, ч.2 ст.255, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.146, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189, ч.1 ст.263, ч.2 ст.263, зокрема і особливо тяжких злочинів, вчинених проти життя та здоров'я особи, проти громадської безпеки, проти волі, честі та гідності особи, проти власності, міра покарання, у разі визнання його винуватим, передбачає довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

За таких обставин апеляційний суд вважає обґрунтованими та законними висновки суду про наявність достатніх підстав, згідно вимог ст.194 КПК України, для продовження строку тримання під вартою та неможливості зміни його на більш м'який запобіжний захід.

Аргументи сторони захисту про безпідставність продовження строку тримання під вартою у зв'язку з недоведеністю ризиків колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують правильність висновків суду.

Доводи захисника про те, що до ОСОБА_8 може бути застосований більш м'який запобіжний захід, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки суд при розгляді клопотання не встановлено достатніх стримуючих факторів від порушень з боку обвинуваченого своїх зобов'язань в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, враховуючи обсяг обвинувачення, тяжкість та характер кримінальних правопорушень.

Твердження захисника, що обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, сім'ю та постійне місце проживання, не є переконливим аргументом для можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки це не стримало його від протиправної поведінки, відповідно до обвинувального акта.

Доводи сторони захисту, що суд залишив поза увагою пояснення допитаних потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які створили ряд протиріч та взагалі ставиться під сумнів наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 є передчасними, оскільки він має статус обвинуваченого і стосовно нього здійснюється розгляд кримінального провадження по суті пред'явлено йому обвинувачення, а тому лише суд першої інстанції провівши дослідження усіх доказів вправі надавати їм оцінку та вирішувати чи доведена вина особи у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

Крім того, відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд вправі не визначати альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства та погрози.

За таких обставин, висновок суду про неможливість визначення застави обвинуваченому ОСОБА_8 є законним та обґрунтованим, з ним погоджується і колегія суддів.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали суду колегія суддів не знаходить.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, винесена у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 331, 376, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_11 залишити без задоволення, а ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 24 червня 2025 року, якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 - без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: