Справа № 697/761/25
Провадження № 2/697/578/2025
11 липня 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі головуючого судді Деревенського І.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовною Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі - ТОВ «ФК «Ейс»), в особі представника Тараненка Артема Ігоровича, через систему «Електронний суд» звернулось до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №127330 від 08.01.2024 в розмірі 19867,08 грн., яка складається з 14086,91 грн. заборгованості за тілом, 5278,17 грн. заборгованості за відсотками, 502 грн. заборгованість за комісією, 2422,40грн. судового збору та 7000 грн. витрат на правову допомогу.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.01.2024 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №127330 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір складається з індивідуальної частини договору про споживчий кредит (далі -індивідуальна частина), графіку(ів) платежів, які містять персональні умови кредитування Позичальника та загальної для всіх клієнтів Кредитодавця, публічної частини про споживчий кредит (далі публічна частина), що розміщена на веб-сайті Кредитодавця https://finx.com.ua за посиланням: https://finx.com.ua/docs. ОСОБА_1 уклала Договір, приєднавшись до публічної частини, прийняла умови індивідуальної частини та графіку(ів) платежів, як невід'ємних частин (складових) Кредитного договору, шляхом підписання індивідуальної частини/акцепту, відповідно до розділу V цієї індивідуальної частини.
ОСОБА_1 добровільно без примусу чи тиску заявила про бажання отримання коштів, зареєструвалася на Сайті, під час чого пройшла процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту Кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані.
Згідно з положеннями п. 1.2. індивідуальної частини Договору у випадку, якщо будь-яка інформація не отримана Позичальником або є йому незрозумілою, Позичальник мав право відмовитись від підписання акцепту/цієї індивідуальної частини Договору.
Частиною 4 пункту 5.3 Договору передбачено, що Позичальник погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, що вся інформація надана Кредитодавцю, в тому числі під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною.
Згідно з Правилами, до укладення договору про споживчий кредит, Позичальнику для ознайомлення в Особистий кабінет надається Паспорт споживчого кредиту у вигляді додатку до оферти/проекту кредитного договору (Додаток № 6).
Відмова Клієнта від проходження верифікації чи не надання інформації та документів необхідних для проведення верифікації має наслідком відмову Кредитодавця від встановлення ділових відносин з Клієнтом та відмову від надання йому Кредиту.
Первісним Кредитором здійснено ідентифікація/верифікація у спосіб передбачений Постановою НБУ № 107 від 28.07.2020. «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Клієнта: - отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; - отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння PHOKПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої KEП власника ідентифікаційного документа.
Таким чином, представник позивача вказує, що ТОВ «ФК «Кредіплюс», перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання Договору, перевірило не лише особисті дані Відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме: приналежність платіжної картки Позичальнику.
Пунктом 5.2. індивідуальної частини Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем у разі укладення електронного договору в якості підпису Сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором з боку Позичальника та аналог власноручного підпису Кредитодавця, що відтворений засобами копіювання з боку Кредитодавця, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, що і власноручний підпис.
Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 9f7dd29f відправлено на номер телефону НОМЕР_1 ОСОБА_1 та введено нею 08.01.2024 13:41:21 підтверджується на кожній сторінці індивідуальної частини.
Введення Позичальником одноразового ідентифікатора у відповідне поле в Особистому кабінеті на сайті Кредитодавця є підписанням Договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 2.2.1. Сума (загальний розмір) кредиту становить 18750 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 15000 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті; у розмірі 3750 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.
Пунктом 2.5 індивідуальної частини передбачено, що комісія за надання кредиту складає 3750 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 20% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.
Позивач вказує, що відразу після вчинених дій відповідача, 08.01.2024 ТОВ «ФК «Кредіплюс» ініціювало переказ коштів згідно договору на платіжну картку № НОМЕР_3 хх-хххх-1998, що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію Кредитодавця.
Таким чином, позивач зазначає, що що первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується Довідкою №3 від 11.11.2024.
Позивач зазначає, що відповідач виконував умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що він усвідомлював існування даного договору та визнавав його зобов'язання за ним.
Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, Відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог Позивача за кредитним договором. Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144це18) та від 23.12.2020 по справі № 127/23910/14-ц, а саме Судом зазначено: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу або суми санкцій є тією, яка свідчить про визнання боргу.
Всупереч умов Договору, відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі19867,08 грн., яка складається з наступного: 14086,91 грн. - заборгованість по кредиту; 5278,17 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, 502 грн. - комісія за кредитним договором. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 12.07.2024-04.03.2025.
12.07.2024 ТОВ «ФК «Кредіплюс» та позивач уклали Договір факторингу №12072024, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №127330 від 08.01.2024.
Згідно з п.1.1. Договору факторингу, клієнт передає (відступає) фактору за плату, а фактор приймає належні клієнту грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між клієнтом і боржниками.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників за договором факторингу №12072024 від 12.07.2024 від ТОВ «ФК «Кредіплюс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 19867,08 грн.. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №12072024 від 12.07.2024 та платіжною інструкцією №3103 від 12.07.2024.
Зважаючи на те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №127330 від 08.01.2024 у розмірі 19867,08 грн., а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн..
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Представник позивача, повідомлений через систему «Електронний суд». Крім того в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи зв порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) повідомлення (а.с.13).
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «вручено особисто» (а.с.128), що відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Станом на 11.07.2025 клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши матеріали справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.
Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Судом встановлено, що 08.01.2024 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №127330, за умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 18750 грн. строком на 112 днів до 08.01.2024, зі сплатою процентів 240 % річних (тип процентної ставки фіксована).
Договір підписано електронним цифровим підписом ОСОБА_1 , відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону ОСОБА_1 .. За цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Підписанням Договору позики відповідач підтверджує, що вона ознайомилася на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги. А також погодився, що до моменту підписання Договору позики вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.
Договір Позики укладається Сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем Товариства, в результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у Сторін Договору позики виникають цивільні права та обов'язки.
Відповідно до графіку платежів за кредитним договором №127330 від 08.01.2024 який підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора 9f7dd29f, відповідно до якого: визначено дату видачі кредиту/дату платежу 08.01.2024/29/04.2024, кількість днів у розрахунковому періоді 112, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період 27342,08 грн., сума кредиту за договором/погашення суми кредиту 18750 грн, проценти за користування кредитом 8584,08 грн, за обслуговування кредитної заборгованості 8 грн., комісія за надання кредиту 3750 грн., реальна річна процента ставка складає 4358,45%, загальна вартість кредиту 31092,08 грн..
Кількість та розмір платежів, періодичність внесення визначається даним графіком платежів.
Відповідно до копії паспорту споживчого кредиту, відповідач ознайомлена з інформацією про умови кредитування та вартістю кредиту 08.01.2024.
Із копії довідки №3 від 11.11.2024 вбачається, що ТОВ «ФК «Кредіплюс» повідомило про успішність операції щодо переведення кредитних коштів 08.01.2024 на рахунок відповідача № НОМЕР_2 в сумі 15000 грн., згідно договору № 1412/22-1 від 14.12.2022, укладеного з ТОВ «ФК «Контрактовий дім».
Згідно із карткою обліку виконання договору №127330, 08.01.2024 на рахунок відповідача зараховано 118750 грн. кредитних коштів, у зв'язку із невиконанням зобов'язань виникла заборгованість, загальна сума якої становить 19867,08 грн., та складається з 14086,91 грн. заборгованості за тілом, 5278,17 грн. заборгованості за відсотками та комісії 502 грн.
Відповідно до копії виписки з особового рахунку відповідача за кредитним договором №127330, станом на 04.03.2025 загальна заборгованість становить 19867,08 грн., та складається з наступного: 14086,91 грн. заборгованості за тілом, 5278,17 грн. заборгованості за відсотками та комісії 502 грн.
До матеріалів позовної заяви було долучено Правила надання коштів у кредит ТОВ «ФК «Кредіплюс», затверджених наказом №34-од від 20.11.2023.
12.07.2024 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та позивачем ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу №12072024 від 12.07.2024, відповідно до умов якого та у відповідності до ст.512 ЦК України ТОВ «ФК «Ейс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «ФК «Кредіплюс», в тому числі і до відповідачки ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит №127330 від 08.01.2024.
Згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №12072024 від 12.07.2024 заборгованості відповідачка перед позивачем становить 19867,08 грн., з яких: - заборгованість за тілом кредиту 14086,91грн.; заборгованість за відсотками 5278,17 грн.; заборгованість за комісією 502 грн..
Правовідносини, що виникли між сторонами є договірними.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини 1, 2 ст. 1054 ЦК України).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).
Договір про споживчий кредит №127330 від 08.01.2024 був підписаний електронним цифровим підписом відповідачки, відтворений шляхом використання нею одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки.
У даному випадку правовідносини між сторонами стосуються виконання договору споживчого кредиту в електронному вигляді в інформаційно-телекомунікаційній системі відповідачки.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», зокрема ст.ст.11,12 цього Закону, які суд застосовує при вирішенні спору.
Частиною 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Суд вважає, що між сторонами був укладений кредитний договір, товариство виконало свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредит, а останній користувався кредитними коштами, проте неналежним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором, допустив заборгованість.
Розмір заборгованості за кредитом та процентами за користування ним суд визнає обґрунтованим.
Щодо вирішення вимоги про стягнення комісії в розмірі 502 грн., яка визначена умовами кредитного договору, і є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику, суд покликається на таке.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Як встановлено ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов'язком фінансової установи, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов'язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об'єктивно надаються позичальнику.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09.12.2019 в справі № 524/5152/15.
За таких обставин, умови договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 502 грн. є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави визнати ОСОБА_1 боржником за цим платежем.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 14086,91 грн. заборгованості по тілу кредиту, 5278,17 грн. сума за відсотками.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позовуна відповідача; 2) у разі відмови в позовіна позивача; 3) у разі часткового задоволення позовуна обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання до суду даної позовної заяви, позивачем згідно вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн згідно платіжної інструкції № 9413 (а.с. 1).
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Ейс» (19365,08грн., що становить 97,5% від ціни позову 19867,08 грн.). Тому на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2361,84 грн. (97.5% сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн).
При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн..
За змістом ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу разом із позовною заявою було надано копію договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025, укладений між АБ «Тараненко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС»; копію Додаткової угоди № 9 від 04.02.2022 до Договору про надання правничої допомоги 04/02/25-01 від 04.02.2025, згідно якої клієнт доручив, а АБ прийняло зобов'язання надати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів у суді по справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі, укладеного з ОСОБА_1 ; копію Акту прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025), згідно якого вартість наданих послуг становить 7000грн. (а.с.106).
Позивач просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 7000 грн, проте матеріали справи не містять інформації про те, що дійсно позивачем було оплачено вказану суму, такі витрати були необхідними у даній справі, враховуючи її типовість для позивача.
Враховуючи предмет і складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, а також виходячи із засад розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 3000 гривень на професійну правничу допомогу, що є співмірним із наданим обсягом послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, оскільки справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні. Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76, 81, 137, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №127330 від 08.01.2024 у розмірі 19365,08 грн. (дев'ятнадцять тисяч триста шістдесят п'ять гривень 08 коп.), з яких: 14086,91 грн. - заборгованість за тілом, 5278,17 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати понесені на сплату судового збору у розмірі 2361,84 грн. (дві тисячі триста шістдесят одна грн. 84 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. (три тисячі гривень).
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд.19, офіс 2005.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 11.07.2025
Суддя І . І . Деревенський