10 липня 2025 року
м. Київ
справа №400/11738/23
провадження № К/990/26972/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Радишевської О. Р.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання,
07 червня 2025 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв'язку.
12 червня 2025 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що 19 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4463,15 грн за період з 01 березня 2018 року до 30 червня 2021 року включно в сумі 178526 грн відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4463,15 грн за період з 01 березня 2018 року до 30 червня 2021 року включно в сумі 178526 грн відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
05 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року з підстави отримання листа Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 20 травня 2024 року. Позивач вважає, що не є достовірними докази, що у листі-відповіді Військової частини НОМЕР_1 від 29 вересня 2023 року додаток № 2 зазначене грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року складає 1990,80 грн.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 400/11738/23 відмовлено.
Не погодившись із такими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з цією касаційною скаргою.
У своїй касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року, справу направити на новий розгляд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Верховний Суд, проаналізувавши характер спірних правовідносин, зміст оскаржуваних судових рішень і доводи касаційної скарги, дійшов таких висновків.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Частиною другою статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наведені у заяві обставини про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, не є підставами для перегляду рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у цій справі.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Частиною першою статті 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини другою статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина шоста цієї ж статті).
Отже, нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Відповідно до частини першої статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.
Згідно з частиною другою статті 365 КАС України заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що до суду апеляційної інстанції може бути подано заяву про перегляд ухваленого ним судового рішення з підстав, визначених пунктами 1-3 частини другої та пунктом 1 частини п'ятої статті 361 КАС України, виключно у випадку, якщо судом апеляційної інстанції змінено рішення суду першої інстанції або ухвалено нове судове рішення.
Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у цій справі суди попередніх інстанцій указали, що суми виплаченого грошового забезпечення повністю збігаються з архівною довідкою, яку позивач вважає нововиявленою обставиною. Отже зазначені суми були достеменно відомі позивачу, та документально підтверджені, на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а тому не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 361 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Отже, Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій, дійшли обґрунтованого висновку про те, що наведені позивачем обставини не є нововиявленими, вірно застосували положення частини першої статті 369 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За наведеного правового врегулювання й обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі № 400/11738/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді О. В. Кашпур
О. Р. Радишевська