Справа № 697/1705/25
Номер провадження 1-кп/697/177/2025
Іменем України
09 липня 2025 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Канів Черкаської області, проведеному в режимі відеоконференції клопотання прокурора у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025250000000055 від 07.02.2025, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.436-2 КК України
У провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження №22025250000000055 від 07.02.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Прокурор надіслав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 дії обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, застосованого згідно з ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.06.2025, який закінчується 10.07.2025, а ризики, передбачені , 3, 4, 5 ч.1 ст.1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити, пояснив, що ризики , передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати. Продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту є доцільним, оскільки це сприятиме меті їх застосування.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні пояснив, що клопотання про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту є необґрунтоване. Обраний запобіжний захід обвинуваченому є занадто суворим. Обвинувачений з'являвся на всі виклики, вину визнає, щиро кається. Тому є недоцільним тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом, а до нього можливе застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що вважає застосування такого запобіжного заходу необгрунтованим, просить пом'якшити запобіжний захід.
Суд, вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого, його захисника, вважає, що клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_4 обраного запобіжного заходу підлягає до задоволення.
Як встановлено при розгляді клопотання ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.04.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строк до 10.06.2025.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.06.2025 продовжено застосування стосовно ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступного дня за адресою його проживання в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.07.2025.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно із ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
Суд вважає, що ризики, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Враховуючи доводи, наведені прокурором у клопотанні, наявність існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.1 ст. 177 КПК України.
Так, ризик переховування від суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від суду на перших етапах судового розгляду.
Оскільки судовий розгляд кримінального провадження не розпочався, свідки у судовому засіданні не допитувалися, наявні обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений має можливість особисто чи через інших осіб впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході судового розгляду, змінювати показання чи відмовитись їх надавати. З огляду на характер обвинувачення та істотність показань свідків як доказу у кримінальному провадженні, ризик впливу на свідків зі сторони обвинуваченого є надзвичайно високим.
У клопотанні прокурор обґрунтовує наявність такого ризику характером інкримінованого діяння, яке, згідно з матеріалами досудового розслідування, не було одноразовим, а здійснювалося неодноразово.
Сторона обвинувачення посилається на неодноразове здійснення ОСОБА_4 дій, які йому інкримінуються, та їх систематичність, дані про ідеологічну мотивацію обвинуваченого, яка згідно з пред'явленим обвинуваченням проявлялася в його проросійських переконаннях, що, на думку сторони обвинувачення, може створювати передумови для реального продовження поширення заборонених інформаційних матеріалів, тобто повторення подібних дій.
Суд, виходячи із характеру та суті обвинувачення, доводів прокурора, не вдаючись в кваліфікацію дій обвинуваченого, вважає, що прокурор довів наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас суд дійшов висновку про недоведеність існування ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки будь-яких даних, що свідчать про існування обґрунтованої ймовірності вчинення обвинуваченим дій, які можуть перешкодити встановленню об'єктивної істини у справі, в судовому засіданні не встановлено.
Оскільки наявні обставини, які перешкоджають завершити судовий розгляд до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під домашнім арештом, необхідність продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходять за межі розумного строку, який узгоджується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Мета та підстави застосування запобіжного заходу передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, були враховані при вирішенні питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу. При ухваленні вказаного рішення судом було враховано суспільну небезпечність кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, стан здоров'я та сімейний стан, а також ризики, а саме: можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків суд вважає неспроможними для обрання ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу, ніж домашній арешт у нічний час, оскільки розгляд справи ще не розпочався, в судовому засіданні не досліджені докази, не допитані свідки та обвинувачений.
Відсутність порушень обов'язків, покладений на обвинуваченого судом не зменшує існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про доведеність прокурором ризиків, передбачених п.1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України та вважає за доцільне продовжити строк запобіжного заходу в виді домашнього арешту у нічний час обвинуваченому ОСОБА_4 на 2 місяці.
Підстав для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, не встановлено.
Керуючись ст. ст.177-178, 199-200, 331, 372,376, 394 КПК України, суд,-
Клопотання задовольнити.
Продовжити застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв наступного дня за адресою: АДРЕСА_1 , протягом 2 місяців, до 08.09.2025 включно.
Продовжити строк дії, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , обов'язків:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи та зміну контактного номеру телефону;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває - за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;
-утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;
-продовжити зберігання у відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В період введення воєнного стану на території України дозволити обвинуваченому після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебування останнього в укритті.
Роз'яснити обвинуваченому, що порушення покладених на нього судом обов'язків може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ОСОБА_4 домашнього арешту покласти на Відділ поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошений о 08 год 00 хв 11.07.2025.
Головуючий ОСОБА_1