09 липня 2025 року
м. Київ
справа №990/256/25
адміністративне провадження № П/990/256/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Блажівської Н.Є., Юрченко В.П., Хохуляка В.В., Гончарової І.А.,
розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 06.06.2025 подав до Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККСУ, Комісія), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України «Про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 03 - 07, 10 та 11.02.2025 (цивільна спеціалізація), 12 - 14, 17 - 21.02.2025 (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами)» від 17.04.2025 №87/зп-25 в частині встановлення кодованих результатів практичних завдань позивача №0000139 та №0053189;
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України «Про визначення загальних результатів першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами)» від 17.04.2025 №89/зп-25, в частині, що стосується позивача - ОСОБА_1 , зокрема щодо затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) та відмови позивачу - ОСОБА_1 в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнання позивача - ОСОБА_2 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах та припинення його участі у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 №94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах;
- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України провести повторну оцінку практичних завдань позивача - ОСОБА_1 (код кандидата №0053189) в складі іншої колегії із зазначенням мотивів та обґрунтування виставлення балів за кожним визначеним Методичними вказівками критерієм оцінки практичного завдання.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2025 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г, судді: Гриців М.І., Шарапа В.М., Бевзенко В.М., Єзеров А.А.
Ухвалою Верховного Суду від 13.06.2025 відведено суддю Стеценка С.Г. від участі у розгляді справи № 990/256/25.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2025 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Бившева Л.І., судді: Блажівська Н.Є., Юрченко В.П., Хохуляк В.В., Гончарова І.А.
Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2025 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин пропуску такого строку; документу про сплату судового збору у повному обсязі; власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», електронний документ (ухвала суду про залишення позовної заяви без руху від 18.06.2025) доставлена в Електронний кабінет ОСОБА_1 19.06.2025 о 14 год 25 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
У поданому на виконання цієї ухвали клопотанні про поновлення строку звернення до суду із цим позовом позивач зазначає, що 29.04.2025 звернувся до ВККСУ із заявою про надання результатів (зошиту) виконання та оцінювання рішення практичного завдання до кваліфікаційного іспиту. 08.05.2025, коли позивач отримав екзаменаційну відомість, а саме єдиний документ, що підтверджує та обґрунтовує оцінку за виконаними практичними завданнями, він дізнався, що при обрахунку балів члени Комісії не надали жодного обґрунтування виставленим ними оцінкам.
В обґрунтування пропуску строку, позивач також зазначає, що в період з 12.05.2025 по 30.05.2025 він лікувався амбулаторно у сімейного лікаря, що підтверджується випискою з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого виданої сімейним лікарем КП «ХМЦПМСД №2» від 27.06.2025.
Також позивач зазначає, що у зв'язку із введенням воєнного стану на території України, постійними обстрілами ворога та повітряними тривогами не зміг повноцінно реалізувати місячний строк для підготовки матеріалів позовної заяви.
Оцінюючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом, колегія суддів виходить із такого.
Установлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
У Рішенні Конституційний Суд України від 13.12.2011 №17-рп/2011 зауважив, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За змістом частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною восьмою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді, конкурсу на посаду судді чи призначення на посаду судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлюється місячний строк.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, згідно з зазначеними нормами, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення його прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Якщо цей день встановити точно неможливо, то його строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Не звернення до суду з адміністративним позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду для захисту прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду для вирішення спору, відносини стають стабільними.
Пропуск строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
При цьому поновлення строку не є обов'язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін. У разі подання позивачем клопотання про поновлення строку суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
Так, в ухвалі Верховного Суду від 18.06.2025 про залишення без руху цієї позовної заяви Суд дійшов висновку, що посилання позивача на те, що 29.04.2025 він звертався до ВККСУ із заявою про надання результатів (зошиту) виконання та оцінювання щодо другого рішення практичного завдання до кваліфікаційного іспиту не є обставиною, що свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду з цією позовною заявою.
У клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду, поданого позивачем на виконання ухвали Суду про залишення позову без руху, ОСОБА_1 додатково звертає увагу на те, що в період з 12.05.2025 по 30.05.2025 він лікувався амбулаторно у сімейного лікаря, що підтверджується випискою з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 27.06.2025.
У цьому зв'язку, колегія суддів зауважує, що відповідно до офіційного визначення амбулаторне лікування - організація медичної допомоги в медичному закладі хворим, що приходять у медичний заклад.
Амбулаторне лікування - лікування, проведене на дому або при відвідуванні самими хворими лікувального закладу (на відміну від стаціонарного лікування, здійснюваного з поміщенням пацієнта в лікарню).
Отже, виписка із медичної картки амбулаторного хворого лише підтверджує перебування позивача під амбулаторним наглядом медичної установи.
Своєю чергою виписка із медичної карти амбулаторного хворого носить інформаційний характер та є підтвердження того, що позивач з 12.05.2025 по 30.05.2025 перебував на обстеженні в амбулаторії.
Водночас з наданої позивачем виписки із медичної карти амбулаторного хворого, відсутня інформація про те, що у вказаний період останній перебував на стаціонарному лікуванні чи знаходився у стані, який дійсно не дозволяв йому звернутися до суду за захистом свого порушеного права у встановлені процесуальним законом строки.
Більше того, амбулаторне лікування не є перешкодою звернутися за правовою допомогою з метою захисту порушених прав у суді.
Таким чином перебування ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні з 12.05.2025 по 30.05.2025 (з огляду на надання скаржнику медичної допомоги без госпіталізації та невизнання його непрацездатним) не може вважатися обставиною, яка сама по собі може бути поважною причиною пропуску встановленого законом строку на оскарження рішення.
Зазначений висновок, узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.02.2025 у справі №990SCGC/24/24 (провадження № 11-256сап24).
Що стосується доводів позивача про введення воєнного стану на території України, колегія суддів наголошує, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Верховний Суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Тож, колегія суддів зауважує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Позивач не навів переконливих доводів щодо вчинення ним усіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту.
При вирішенні питання поновлення ОСОБА_1 пропущеного строку звернення до суду, сукупності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення позивача, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, Судом не встановлено.
Таким чином, за об'єктивним критерієм обставини, на які посилається позивач в обґрунтування недотримання ним строків звернення до суду, не дають достатніх і переконливих підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та його поновлення.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За наведених обставин, підстави, якими ОСОБА_1 обґрунтовує причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, не є поважними, а тому позовну заяву необхідно повернути.
Згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації його права на судовий захист.
Керуючись статтями 22, 123, 169, 243, 248, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії повернути позивачеві.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
Н.Є. Блажівська
В.П. Юрченко
В.В. Хохуляк
І.А. Гончарова ,
Судді Верховного Суду