09 липня 2025 року
м. Київ
справа № 380/11333/24
провадження № К/990/153/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Рибачука А.І., Стеценка С.Г., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника ОСОБА_1 адвоката Хомича Івана Олександровича про роз'яснення постанови Верховного Суду від 24 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок (індексацію) та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01 березня 2022 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01 березня 2023 року відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01 березня 2024 року відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01 березня 2022 року.
2. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118, від 24 лютого 2023 року № 168 та від 24 лютого 2024 року № 185 було передбачено, що в 2022-2024 роках перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796 відповідно.
3. На думку позивача, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в 2022- 2024 роках протиправно встановило йому доплати до пенсії в розмірі 135,00 грн, 100,00 грн, 100,00 грн, відповідно, замість здійснення індексації його пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення (1,14, 1,197, 1,0796 відповідно).
4. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
5. Постановою Верховного Суду від 24 березня 2025 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким частково задоволено позовні вимоги.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 з 28 листопада 2023 року із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197 та з 01 березня 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,0796.
Зобов'язано відповідача здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 28 листопада 2023 року із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,14, 1,197 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
Зобов'язано відповідача здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14 та 1,197) та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
Позовні вимоги за період з 01 березня 2022 року по 27 листопада 2023 року залишено без розгляду.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
6. 25 червня 2025 року на адресу Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Хомича І.О. про роз'яснення постанови Верховного Суду від 24 березня 2025 року, в якій заявник просить роз'яснити який саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, підлягає збільшенню на відповідні коефіцієнти при здійсненні індексації пенсії позивача: той, що враховувався для обчислення пенсії позивача під час її призначення у розмірі 9118,81 грн, чи той, що враховувався для обчислення пенсії станом на 01 жовтня 2017 року у розмірі 3764,40 грн.
7. Розглянувши заяву про роз'яснення постанови Верховного Суду від 24 березня 2025 року у справі № 380/11333/24, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення цієї заяви з огляду на таке.
8. Відповідно до частин першої, другої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
9. Аналіз вищезазначеної норми дає підстави вважати, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Отже, роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим.
10. Суд зазначає, що невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають.
11. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
12. За змістом наведеної статті, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим, як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання, й, при цьому, саме можливість примусового виконання рішення як така є однією з умов подання заяви про його роз'яснення.
13. В обґрунтування зазначеної заяви представник позивача вказує на те, що в резолютивній частині постанови Верховного Суду від 24 березня 2025 року не зазначено розмір показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
14. У зв'язку із чим, представник позивача просить Верховний Суд роз'яснити який показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески має бути проіндексований: той що був застосований позивачеві при призначенні пенсії (9118,81 грн) чи той, що визначений на підставі пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі - Порядок № 124), - 3764,40 грн.
15. З цього приводу колегія суддів зазначає, що як видно із змісту судового рішення, про роз'яснення якого подано заяву, у цій справі предметом спору були дії відповідача, щодо індексації позивачеві пенсії у 2022- 2024 роках без застосування коефіцієнтів 1,14, 1,197, 1,0796 відповідно.
16. Так, у пункті 44 постанови від 24 березня 2025 року Верховний Суду зазначив, що під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку № 124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.
17. Зважаючи на вищенаведене, Верховний Суд у постанові від 24 березня 2025 року дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, здійснюючи в 2022- 2024 роках перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановивши йому щомісячні доплати до пенсії в розмірі 135,00 грн, 100,00 грн, 100,00 відповідно, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяло не у відповідності до вимог чинного законодавства.
18. Отже, колегія суддів наголошує, що в постанові Верховного Суду від 24 березня 2025 року чітко та однозначно сформульовано висновок про те, що відповідач зобов'язаний збільшити на відповідні коефіцієнти (1,14, 1,197, 1,0796) показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача в момент її призначення.
19. Таким чином, постанова Верховного Суду від 24 березня 2025 року у справі № 380/11333/24 є зрозумілою і не викликає можливості подвійного тлумачення її змісту, у тому числі її резолютивної частини, у зв'язку з чим у задоволенні заяви представника позивача щодо роз'яснення судового рішення слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Хомича Івана Олександровича про роз'яснення постанови Верховного Суду від 24 березня 2025 року у справі № 380/11333/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко