01 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/18308/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Прокопенко О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 (суддя Селівон А. М.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 (головуючий суддя Алданова С. О., судді Євсіков О. О., Ткаченко Б. О.)
у справі № 910/18308/21
за первісним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення коштів
і за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про тлумачення пунктів договору,
(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Балика А. М. та відповідача - Остапенко С. Л.)
Короткий зміст позовних вимог
1. Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ВП "Енергоатом-Трейдинг") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго") про стягнення 183 580 855,36 грн інфляційних втрат та 41 727 453,30 грн 3 % річних.
2. Позовні вимоги обґрунтовано несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 17.04.2019 № 0063-01012 в частині оплати вартості небалансів електричної енергії відповідно до виставлених рахунків, сформованих адміністратором розрахунків (АР) у Системі управління ринком.
3. НЕК "Укренерго" також звернулась до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до ВП "Енергоатом-Трейдинг", в якому просила суд розтлумачити пункти 2.1, 5.1 та 5.9 договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 17.04.2019 № 0063-01012, визначивши строки та порядок здійснення оплати за договором.
4. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що неправильне тлумачення позивачем за первісним позовом умов зазначеного договору призводить до невірного встановлення початку перебігу строків порушення грошового зобов'язання, що значно збільшує розмір відповідальності у вигляді 3 % річних та інфляційних втрат.
Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень
5. 24.10.2022 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023, позовні вимоги за первісним позовом задоволено повністю. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено повністю.
6. 17.01.2024 постановою Верховного Суду судові рішення попередніх інстанцій в частині стягнення 183 580 855,36 грн інфляційних втрат та в частині розподілу судових витрат скасовано, а справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті судові рішення залишені без змін.
7. За наслідками нового розгляду 10.04.2025 рішенням Господарського суду міста Києва позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат задоволено повністю.
8. Місцевий господарський суд зазначив, що здійснення судом власного перерахунку за допомогою інструменту "Калькулятори" системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" є усталеною практикою, допустимість використання ІПС "Ліга-Закон" як належного інструменту при здійсненні розрахунків підтверджується численною практикою Верховного Суду та правовими висновками, наведеними в постановах касаційної інстанції за наслідками перегляду позовних вимог, пов'язаних зі здійсненням розрахунків, зокрема, пені, процентів річних та втрат від інфляції.
9. Так, за результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем за первісним позовом заявлених до стягнення інфляційних втрат судом першої інстанції встановлено, що їх розмір, перерахований останнім у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним.
10. 24.03.2025 постановою Північного апеляційного господарського суду рішення місцевого господарського суду від 10.04.2025 залишено без змін.
11. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції за наслідками розгляду справи по суті в частині стягнення з відповідача за первісним позовом інфляційних втрат.
Касаційна скарга
12. Не погодившись із прийнятими рішеннями, НЕК "Укренерго" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить їх скасувати в частині задоволення позовних вимог позивача за первісним позовом та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог
Узагальнені доводи касаційної скарги
13. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про неврахування судами правових позицій суду касаційної інстанції, викладених у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/19094/17, від 29.01.2019 у справі № 910/11249/17, від 04.12.2019 у справі №910/15714/18, від 30.04.2020 у справі № 914/1001/19 стосовно того, що сплата 3 % річних від простроченої суми, так само як і інфляційні нарахування є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Скаржник наполягає на тому, що, враховуючи особливий порядок розрахунків на ринку електричної енергії та вимоги статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", відповідач за первісним позовом не може користуватись коштами на рахунку зі спеціальним режимом використання, адже і джерела надходжень на цей рахунок, і напрями сплати коштів з нього визначено законом. Враховуючи неможливість використання відповідачем за первісним позовом коштів, належних до сплати позивачу за первісним позовом, він вважає необґрунтованим нарахування останнім інфляційних втрат на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.
14. Також посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 924/2/21 та від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 скаржник вказує на необхідність заокруглення до десяткового числа після коми величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції).
15. Крім того, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 у справі № 922/3782/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 у справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 у справі № 905/305/18, від 21.05.2018 у справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 у справі № 927/467/17 щодо обов'язку суду з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.
Позиція інших учасників справи
16. У відзиві на касаційну скаргу АТ "НАЕК "Енергоатом" просить відмовити у її задоволенні з мотивів необґрунтованості та безпідставності доводів скаржника.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
17. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
18. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, враховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
19. Як вже зазначалося вище, постановою Верховного Суду від 17.01.2024 дана справа направлялась на новий розгляд до місцевого господарського суду в частині вимог про стягнення інфляційних втрат.
20. Під час нового розгляду справи в цій частині, господарські суди виходили, зокрема, із того, що за наслідками виконання умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії позивачем за первісним позовом було виставлено відповідачу за первісним позовом рахунки на оплату щодо врегулювання небалансів електричної енергії, проте відповідач за первісним позовом допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, а відтак має сплатити позивачу за первісним позовом 183 580 855,36 грн інфляційних втрат за період серпень - жовтень 2020 року.
21. Не погоджуючись з такими висновками судів попередніх інстанцій НЕК "Укренерго", посилаючись на постанови Верховного Суду, від 16.10.2018 у справі № 910/19094/17, від 29.01.2019 у справі № 910/11249/17, від 04.12.2019 у справі № 910/15714/18, від 30.04.2020 у справі № 914/1001/19 зазначає, що сплата 3 % річних від простроченої суми, так само як і інфляційні нарахування, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. На думку скаржника, враховуючи особливий порядок розрахунків на ринку електричної енергії та вимоги статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", відповідач за первісним позовом не може користуватись коштами на рахунку зі спеціальним режимом використання, а тому стаття 625 Цивільного кодексу України не підлягала застосуванню.
22. Судова колегія звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21 сформовано правовий висновок щодо застосування положень статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії". Зокрема, про наступне: "зміст статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов'язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов'язань. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором".
23. Отже, Суд вважає безпідставними зазначені вище доводи скаржника, оскільки, зміст статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.12.2023 у справі № 910/3263/23, від 25.05.2023 у справі № 910/1382/22, від 09.03.2023 у справі № 910/18613/21.
24. Крім того, у справі № 910/6636/21 Верховний Суд, спростовуючи твердження скаржника, що прострочення виникло не з його вини, зазначив, що "наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії, а також відповідальності за прострочення грошового зобов'язання у порядку частини другої статті 625 ЦК України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат".
25. Зазначену правову позицію також підтримано і об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.02.2023 зі справи № 910/9374/21. Крім того подібні за змістом висновки щодо застосування частини четвертої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" викладено також у постановах Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 910/18611/21 та від 09.03.2023 у справі № 910/18613/21.
26. З огляду на вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача за первісним позовом інфляційних втрат в сумі 183 580 855,36 грн.
27. У контексті доводів касаційної скарги щодо неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у справах № 910/19094/17, № 910/11249/17, № 910/15714/18, № 914/1001/19, судова колегія враховує, що під час попереднього розгляду справи Верховний Суд спростував такі твердження, оскільки висновки у вказаних справах зроблені Судом не у подібних правовідносинах, з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній конкретній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.
28. Також скаржник стверджує про невірне обчислення позивачем за первісним позовом та судами попередніх інстанцій розміру суми інфляційних втрат, без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 23.09.2021 у справі № 924/2/21, відповідно до яких величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції) мають заокруглюватися до десяткового числа після коми.
29. Вказані доводи Верховний Суд відхиляє як такі, що спростовуються наданим позивачем за первісним позовом при новому розгляді справи розрахунком, в якому використані значення індексу інфляції, заокруглені до десяткового числа. З огляду на викладене висновки судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат за спірний період відповідають висновкам Верховного Суду.
30. Суд звертає увагу, що враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини цієї справи, місцевий та апеляційний господарські суди перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат встановили його відповідність приписам чинного законодавства. Судами попередніх інстанцій надано оцінку всім наданим сторонами доказам, до переоцінки яких суд касаційної інстанції вдаватись не може.
31. При цьому суд першої інстанції здійснив власний перерахунок за допомогою інструменту "Калькулятори" системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН", що є усталеною практикою, допустимість використання ІПС "Ліга-Закон" як належного інструменту при здійсненні розрахунків підтверджується численною практикою Верховного Суду та правовими висновками, наведеними у постановах касаційної інстанції за наслідками перегляду позовних вимог, пов'язаних зі здійсненням розрахунків, зокрема, пені, процентів річних та втрат від інфляції.
32. Також Верховним Судом відхиляються і посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 у справі № 922/3782/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 у справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 у справі № 905/305/18, від 21.05.2018 у справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 у справі № 927/467/17, з огляду на таке.
33. У зазначених справах суд касаційної інстанції виснував, зокрема, про обов'язок суду з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
34. Як вже зазначалося, в ході розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій дослідили наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат і, як наслідок, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову в цій частині. Звідси жодної невідповідності між здійсненим судами у цій справі правозастосуванням і наведеними висновками Верховного Суду немає.
35. Посилання скаржника на постанови Верховного Суду у справах № 910/9216/22 та № 910/9374/21 зазначених висновків судів попереднії інстанцій в частині вимог про стягнення інфляційних втрат також не спростовують.
36. З огляду на наведене, Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, у зазначених скаржником справах та не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
37. Інші доводи касаційної скарги підставами касаційного оскарження не обґрунтовані, підставою відкриття касаційного провадження не слугували, а тому судом касаційної інстанції і не розглядаються.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
38. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
39. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
40. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції і не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих у справі судових рішень.
41. За таких обставин доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції від 24.03.2025 та рішення місцевого господарського суду від 10.04.2024, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а вказані судові рішення в оскарженій частині - без змін.
Розподіл судових витрат
42. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 і рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 у справі № 910/18308/21 в оскарженій частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил