01 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/3703/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
за участю представників:
позивача - Лисенко В. О.,
відповідача - Юциков Є. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 (судді: Поліщук Л. В. - головуючий, Богатир К. В., Таран С. В.) і рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2024 (суддя Шаратов Ю. А.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНА ВІТА-РП"
про стягнення 964 624,51 грн
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНА ВІТА-РП"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
про зобов'язання вчинити певні дії,
1. Короткий зміст позовних вимог і підстав позову
1.1. У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОНА ВІТА-РП" (далі - ТОВ "БОНА ВІТА-РП") про стягнення 964 624,51 грн заборгованості за спожитий природний газ, а саме 607 459,77 грн основного боргу, 76 115,88 грн пені, 45 920,31 грн - 3 % річних і 235 128,55 грн інфляційних втрат.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості природного газу, поставленого позивачем як постачальником "останньої надії" у період із 09.11.2021 по 18.11.2021.
1.3. У свою чергу, ТОВ "БОНА ВІТА-РП" подало до господарського суду зустрічну позовну заяву про зобов'язання ТОВ "ГК "Нафтогаз України" здійснити списання кредиторської заборгованості ТОВ "БОНА ВІТА-РП" за природний газ, спожитий у листопаді 2021 року, з ресурсу постачальника "останньої надії" в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тис. грн за 1 000 м3.
1.4. На обґрунтування вимог зустрічного позову ТОВ "БОНА ВІТА-РП" посилалося на те, що ТОВ "ГК "Нафтогаз України" ухиляється від виконання господарського зобов'язання, яке виникло безпосередньо із Закону України від 29.07.2022 № 2479-ІХ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", а саме щодо списання кредиторської заборгованості ТОВ "БОНА ВІТА-РП" за природний газ, спожитий у листопаді 2021 року, з ресурсу постачальника "останньої надії" в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тис. грн за 1 000 м3.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.11.2024, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду 11.03.2025 , первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "БОНА ВІТА-РП" на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз України" 2164,91 грн інфляційних втрат, 410,63 грн - 3 % річних, 1,37 грн пені та 30,92 грн судового збору. Відмовлено у задоволенні первісного позову в частині стягнення 607 459,77 грн основного боргу, 76 114,51 грн пені, 45 509,68 грн - 3 % річних, 232 963,64 грн інфляційних втрат.
Зустрічний позов задоволено. Зобов'язано ТОВ "ГК "Нафтогаз України" здійснити списання кредиторської заборгованості ТОВ "БОНА ВІТА-РП" за природний газ, спожитий у листопаді 2021 року з ресурсу постачальника "останньої надії", в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тис. грн за 1000 м3. Стягнуто з ТОВ "ГК "Нафтогаз України на користь ТОВ "БОНА ВІТА-РП" 2422,40 грн судового збору.
2.2. Відмовляючи у задоволенні первісного позову в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 607 459,77 грн, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідачем за первісним позовом сплачено суму основного боргу в повному обсязі у розмірі 166 531,16 грн за тарифом для побутових споживачів, а саме 7,96 грн за 1 м3, встановленим постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236", а отже, заборгованість за спожитий природний газ у ТОВ "БОНА ВІТА-РП" відсутня.
Водночас місцевий господарський суд, встановивши, що відповідач за первісним позовом, з огляду на умови пункту 4.4 типового договору, повинен був сплатити вартість поставленого газу до 31.12.2021, однак фактично сплатив 31.01.2022, то, як зазначив суд, наявні правові підстави для нарахування і стягнення з ТОВ "БОНА ВІТА-РП" 3 % річних, інфляційних втрат та пені. При цьому, здійснивши власний перерахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат за період із 01.01.2022 по 30.01.2022, виходячи із суми заборгованості у розмірі 166 531,60 грн, місцевий господарський суд дійшов висновку, що до стягнення з ТОВ "БОНА ВІТА-РП" підлягають 2164,91 грн інфляційних втрат, 410,63 грн - 3 % річних і 1,37 грн пені, у зв'язку з чим суд частково задовольнив вимоги первісного позову.
2.3. Задовольняючи зустрічний позов, місцевий господарський суд виходив із того, що заборгованість ТОВ "БОНА ВІТА-РП" за спожитий у листопаді 2021 року природний газ в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною, що перевищує 7,42 тис. грн за 1000 м3, має бути списана на підставі абзацу 3 пункту 1 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 29.07.2022 № 2479-ІХ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", оскільки ТОВ "БОНА ВІТА-РП" є уповноваженою від співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3, корпус 1 і корпус 2, особою, що забезпечувала мешканців будинку тепловою енергією з дахової котельні та споживала природний газ за вказаною адресою для забезпечення потреб побутових споживачів-мешканців. ТОВ "БОНА ВІТА-РП" фактично задовольняє потреби побутових споживачів багатоквартирного будинку в опаленні житлових приміщень та гарячій воді самостійно шляхом самозабезпечення і у відносинах з постачальником "останньої надії" за договором виступає колективним споживачем природного газу для потреб та в інтересах співвласників багатоквартирного будинку.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції і постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2024 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у цій справі в частині відмови в задоволенні первісного позову ТОВ "ГК "Нафтогаз України" до ТОВ "БОНА ВІТА-РП" про стягнення 607 459,77 грн основного боргу, 76 114,51 грн пені, 45 509,68 грн - 3 % річних, 232 963,64 грн інфляційних втрат та задоволенні зустрічного позову ТОВ "БОНА ВІТА-РП" до ТОВ "ГК "Нафтогаз України" про зобов'язання вчинити певні дії, та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження скаржник посилається на положення пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування абзацу 3 пункту 1 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 29.07.2022 № 2479-ІХ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" з урахуванням: пункту 34 частини 1 статті 1, абзацу 4 частини 1 статті 12, частини 2 статті 13, частин 1, 4 статті 15 Закону України "Про ринок природного газу"; частини 1 статті 9, частин 1, 4, 5, 6 статті 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"; розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р "Про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" постачальником "останньої надії""; постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" в частині доповнення пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809; постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 712 "Про затвердження правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком"; пунктів 1, 2, 3 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС); абзаців 1, 3, 4 пункту 3 розділу І, абзацу 2 пункту 2, пункту 4, пункту 8 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496; пунктів 1, 2 постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501 "Про затвердження Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії""; частини 3 статті 632 Цивільного кодексу України.
3.2. ТОВ "БОНА ВІТА-РП" у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з її доводами, просить залишити без змін оскаржені у справі рішення та постанову, як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення.
4. Розгляд касаційної скарги та обставини справи, встановлені судами
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвалених у справі судових рішень та задоволення касаційної скарги скаржника.
4.2. Як свідчать матеріали справи та установили попередні судові інстанції, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
За змістом статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників); споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Згідно із частинами 1, 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі Типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач, зокрема, зобов'язаний: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об'єми природного газу, спожитого відповідачем за первісним позовом у спірний період, автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем за первісним позовом.
За інформацією, викладеною у листі Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" від 19.02.2024 № ТОВВИХ-24-2434, споживач з ЕІС кодом 56ХQ00017FTAU00Х (ТОВ "БОНА ВІТА-РП"), зокрема, у період із 20.10.2021 по 18.11.2021 був закріплений за постачальником "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України". До вказаного листа оператором ГТС надано інформацію щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХQ00017FTAU00Х в реєстрі споживачів постачальників, відповідно до якої, зокрема, у період із 01.11.2021 до 08.11.2021 включно, відбір газу не здійснювався, а в період із 09.11.2021 до 18.11.2021 відібрано 20921,00 м3 природного газу.
Включення ТОВ "БОНА ВІТА-РП" до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення спожитого ним газу до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу VI з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
Відповідно до пункту 2.1 Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
У пункті 3.1 Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу ГТС.
Згідно з пунктом 3.3 Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" передбачено, що період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.
Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті (пункт 4.1 Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії").
Пунктом 4.2 Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" встановлено, що об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше десятого числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3 Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії").
За змістом пунктів 5.1 5.2 Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі, та зобов'язаний забезпечувати своєчасну і повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.
Пунктом 8.1 Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Відповідно до пункту 11.1 Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу ГТС. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.
Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Таким чином, об'єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором газорозподільної системи в інформаційну платформу оператора газотранспортної системи та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
4.3. Господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що ТОВ "ГК "Нафтогаз України" проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних оператора газорозподільної системи про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора газотранспортної системи. Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
У цій справі спірним є період із 09.11.2021 по 18.11.2021.
Суди попередніх інстанцій установили, що в матеріалах справи міститься коригуючий акт від 23.12.2021 № 29017 до акта приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 № 21149, відповідно до якого ТОВ "ГК "Нафтогаз України" поставлено у листопаді 2021 відповідачеві за первісним позовом природний газ в обсязі 20,92100 тис. м3 на загальну суму 773 990,93 грн. Акт підписаний лише ТОВ "ГК "Нафтогаз України".
На підтвердження направлення зазначеного коригуючого акта позивачем за первісним позовом надано список № 12.01.2022-Кор-Акт згрупованих відправлень рекомендованих листів (Ф. 103), з якого вбачається направлення поштового відправлення ТОВ "БОНА ВІТА-РП", а також фіскальний чек АТ "Укрпошта" від 15.01.2022.
Також в матеріалах справи наявні роздруківки з офіційного веб-сайту ТОВ "ГК "Нафтогаз України" щодо архіву цін ПОН для непобутових споживачів, зокрема за листопад 2021 року.
Відповідно до довідки Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 14.02.2024 № 16/2-09/17022/2024 за період із 01.01.2021 до 13.02.2024 від ТОВ "БОНА ВІТА-РП" на поточний рахунок ТОВ "ГК "Нафтогаз України" надійшли кошти у сумі 166 531,16 грн.
При цьому в матеріалах справи наявне платіжне доручення від 31.01.2022 № 833, за яким ТОВ "БОНА ВІТА-РП" сплачено ТОВ "ГК "Нафтогаз України" грошові кошти у сумі 166 531,16 грн з призначенням платежу - оплата за природний газ з розрахунку 7,96 грн за 1 м3.
Позивач за первісним позовом вказує, що в період із 09.11.2021 по 18.11.2021 він поставив відповідачу за первісним позовом природний газ об'ємом 20921,00 м3 на загальну суму 773 990,93 грн, однак відповідач за первісним позовом за цей період споживання газ оплатив лише частково, у сумі 166 531,16 грн, а тому у останнього наявна заборгованість за спожитий природний газ на загальну суму 607 459,77 грн.
ТОВ "ГК "Нафтогаз України" звернулось до ТОВ "БОНА ВІТА-РП" з вимогою від 27.09.2023 № 119/4.1.2-38598-2023 щодо сплати заборгованості за природний газ в сумі 607 459,77 грн.
4.4. Крім того, господарські суди попередніх інстанцій під час вирішення спору у цій справі установили, що згідно з рішеннями зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3 корп. 1 та корп. 2, від 11.10.2020 і від 01.06.2021 ТОВ "БОНА ВІТА-РП" обрано управителем цього багатоквартирного будинку. На підставі вказаних рішень між ТОВ "БОНА ВІТА-РП" та співвласниками вказаного багатоквартирного будинку укладено типові договори про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 02.01.2021, від 01.06.2021, відповідно.
Таким чином, як установили попередні судові інстанції, ТОВ "БОНА ВІТА-РП" є управителем багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3 корп. 1 і корп. 2 та у договірних відносинах з ТОВ "ГК "Нафтогаз України" лише представляє спільні інтереси співвласників даних багатоквартирного будинку для забезпечення опаленням їх приміщень.
Суди також зазначили, що теплова енергія, в яку перетворює природний газ дахова котельня у будинку, розташованому за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3 корп. 1 і корп. 2, призначена не для реалізації, а виключно для забезпечення потреб мешканців багатоквартирного будинку в опаленні житлових приміщень та гарячій воді.
Тобто ТОВ "БОНА ВІТА-РП" фактично задовольняє зазначені потреби побутових споживачів самостійно шляхом самозабезпечення і у відносинах з ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (постачальником "останньої надії" за договором) виступає колективним споживачем природного газу для потреб та в інтересах співвласників багатоквартирного будинку.
4.5. У зв'язку з набранням чинності Законом України від 29.07.2022 № 2479-ІХ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" ТОВ "БОНА ВІТА-РП" надіслало ТОВ "ГК "Нафтогаз України" лист від 11.11.2022 № 11.11-01 з проханням здійснити списання кредиторської заборгованості відповідно до вимог наведеного Закону України.
ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у листі від 24.11.2022 № 119/07-20380-2022 у відповідь на вказаний лист ТОВ "БОНА ВІТА-РП" повідомило, що питання списання кредиторської заборгованості споживачів ТОВ "ГК "Нафтогаз України", зокрема, управителів багатоквартирних будинків, в обліку постачальника "останньої надії", в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тис. грн за 1000 м3 за період жовтня - листопада 2021, відповідно до внутрішніх локальних актів ТОВ "ГК "Нафтогаз України", яке є одним із підприємств Групи Нафтогаз, потребує прийняття додаткових корпоративних рішень та наразі перебуває на розгляді та стадії завершення. Після підготовки всіх необхідних документів, проведення списання, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" надасть відповідні підтверджуючі документи.
4.6. Проте замість цього, як вказує ТОВ "БОНА ВІТА-РП", ТОВ "ГК "Нафтогаз України", посилаючись на невиконання ТОВ "БОНА ВІТА-РП" зобов'язань щодо оплати вартості природного газу, поставленого позивачем як постачальником "останньої надії" у період із 09.11.2021 по 18.11.2021, звернулося до господарського суду про стягнення з нього 607 459,77 грн основного боргу, 76 115,88 грн пені, 45 920,31 грн - 3 % річних і 235 128,55 грн інфляційних втрат.
4.7. У свою чергу, ТОВ "БОНА ВІТА-РП", стверджуючи, що сума боргу має бути списана відповідачем за зустрічним позовом відповідно до приписів Закону України від 29.07.2022 № 2479-ІХ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", звернулося до місцевого господарського суду із зустрічним позовом до ТОВ "ГК "Нафтогаз України".
4.8. Господарські суди попередніх інстанцій, розглянувши справу по суті первісних та зустрічних позовних вимог, дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог первісного позову, а саме в частині стягнення з ТОВ "БОНА ВІТА-РП" на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз України" 2164,91 грн інфляційних втрат, 410,63 грн - 3 % річних, 1,37 грн пені у зв'язку з допущеним боржником простроченням виконання грошового зобов'язання. Водночас суди відмовили у задоволенні первісного позову в частині стягнення 607 459,77 грн основного боргу, 76 114,51 грн пені, 45 509,68 грн - 3 % річних, 232 963,64 грн інфляційних втрат за необґрунтованістю та безпідставністю. Також суди задовольнили вимоги зустрічного позову та зобов'язали ТОВ "ГК "Нафтогаз України" здійснити списання кредиторської заборгованості ТОВ "БОНА ВІТА-РП" за природний газ, спожитий у листопаді 2021 року з ресурсу постачальника "останньої надії", в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тис. грн за 1000 м3.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
5.2. ТОВ "ГК "Нафтогаз України" не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій в частині відмови у первісному позові (про стягнення 607 459,77 грн основного боргу, 76 114,51 грн пені, 45 509,68 грн - 3 % річних, 232 963,64 грн інфляційних втрат) та задоволенні зустрічного позову (про списання кредиторської заборгованості ТОВ "БОНА ВІТА-РП" за природний газ, спожитий у листопаді 2021 року), а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення у цій справі, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваного товариством судового рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
5.3. Переглянувши оскаржені у справі судові рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів суду касаційної інстанції виходить із такого.
5.4. Верховний Суд у постанові від 03.04.2025 у справі № 916/1530/24 (за первісним позовом ТОВ "ГК "Нафтогаз України" до ТОВ "БОНА ВІТА-ДК" про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ТОВ "БОНА ВІТА-ДК" до ТОВ "ГК "Нафтогаз України" про зобов'язанням вчинити певні дії), в постанові від 22.05.2025 у справі № 916/1535/24 (за позовом ТОВ "ГК "Нафтогаз України" до ТОВ "БОНА ВІТА-ФР" про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ТОВ "БОНА ВІТА-ФР" до ТОВ "ГК "Нафтогаз України" про зобов'язання вчинити певні дії), тобто у спорах з подібними правовідносинами, зазначив, серед іншого, таке.
"76. Так, статтею 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що:
побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (пункт 23);
захищені споживачі - побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи (пункт 10).
77. Слід відзначити, що Закон України «Про ринок природного газу» не містить визначення таких понять як то «колективний споживач», «колективний побутовий споживач» тощо.
78. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
79. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
80. За змістом статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
81. Ураховуючи наведене, з огляду на встановлені обставини даної справи та правове регулювання спірних правовідносин, Верховний Суд зазначає, що відповідач, як юридична особа, що діє в інтересах фізичних осіб - побутових споживачів у розумінні Закону України «Про ринок природного газу», споживаючи природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб таких осіб, є колективним побутовим споживачем".
Подібні висновки викладені також й у постанові Верховного Суду від 27.05.2025 у справі № 916/1533/24 (за первісним позовом ТОВ "ГК "Нафтогаз України" до ТОВ "БОНА ВІТА-БК" про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ТОВ "БОНА ВІТА-БК" до ТОВ "ГК "Нафтогаз України" про зобов'язанням вчинити певні дії) у подібних правовідносинах.
5.5. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, що розглядається, свідчать, що ТОВ "БОНА ВІТА-РП" як юридична особа, що діє в інтересах фізичних осіб - побутових споживачів у розумінні Закону України "Про ринок природного газу", споживаючи природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб таких осіб, є колективним побутовим споживачем. У наведеному випадку ТОВ "БОНА ВІТА-РП" фактично задовольняє потреби побутових споживачів самостійно шляхом забезпечення тепловою енергією, і у відносинах з ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (постачальником "останньої надії" за договором) є колективним побутовим споживачем природного газу для потреб та в інтересах співвласників багатоквартирного будинку. Теплова енергія, в яку перетворює природний газ дахова котельня у спірному багатоквартирного будинку призначена не для реалізації, а виключно для забезпечення потреб його мешканців в опаленні житлових приміщень та гарячій воді.
Наведене узгоджується з висновками викладеними у вказаних постановах Верховного Суду у подібних правовідносинах.
5.6. Відповідно до пункту 71 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок природного газу" тимчасово, до 31.03.2022, Регулятор на підставі розрахунку постачальника "останньої надії" має право затверджувати граничні ціни, за якими постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу у період із 01.10.2021 до 31.03.2022 побутовим споживачам, споживачам, що є бюджетними установами відповідно до Бюджетного кодексу України, закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), споживачам, що здійснюють виробництво теплової енергії. Такі ціни можуть відрізнятися від цін постачальника "останньої надії", визначених умовами конкурсу на обрання постачальника "останньої надії", які має застосовувати переможець такого конкурсу як постачальник "останньої надії".
Так, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" (набрала чинності 26.10.2021), зокрема, установлено з 01.10.2021 до 30.11.2021 граничну ціну на природний газ за договорами постачання між побутовими споживачами та постачальником "останньої надії" - на рівні 7,96 грн за 1 м3 (з урахуванням податку на додану вартість).
Крім того, зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" вбачається, що пункт 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809, доповнено, зокрема, положенням про те, що переможець конкурсу погоджується, що для побутових споживачів постачання природного газу з 01.10.2021 до 30.11.2021 здійснюється постачальником "останньої надії" за ціною, що не може перевищувати 7,96 гривні за 1 м3 (з урахуванням податку на додану вартість).
Аналіз наведених нормативних актів дає можливість дійти висновку про те, що законодавством виокремлено певну категорію (групу) споживачів, котрим тимчасово затверджуються граничні ціни, за якими постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу, зокрема, серед яких вказані побутові споживачі. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03.04.2025 у справі № 916/1530/24, від 22.05.2025 у справі № 916/1535/24, від 27.05.2025 у справі № 916/1533/24 у подібних правовідносинах.
Верховний Суд у вказаних постановах зазначив, що в цьому випадку під категорію "побутові споживачі" підпадають як окремі фізичні особи, об'єднання фізичних осіб, так і управителі багатоквартирного будинку, головною метою яких у розумінні Закону України "Про ринок природного газу" є придбавання природного газу з метою використання для власних побутових потреб, зокрема для опалення своїх квартир (будинків), що не включає професійну та комерційну діяльність.
5.7. Отже, оскільки суди попередніх інстанцій установили, що заборгованість за поставлений ТОВ "БОНА ВІТА-РП" природний газ ТОВ "ГК "Нафтогаз України" як постачальником "останньої надії" виникла за листопад 2021 року (як уже зазначалося спірним у цій справі є період із 09.11.2021 по 18.11.2021), то відповідно до приписів пункту 71 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок природного газу" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" повинно було визначити ТОВ "БОНА ВІТА-РП" ціну за 1 м3 природного газу як для побутового споживача, тобто, виходячи з тарифу 7,96 грн за 1 м3. Наведене відповідає висновкам, викладеним в постановах Верховного Суду від 03.04.2025 у справі № 916/1530/24, від 22.05.2025 у справі № 916/1535/24, від 27.05.2025 у справі № 916/1533/24 у подібних правовідносинах.
5.8. Доводи ТОВ "ГК "Нафтогаз України", наведені в касаційній скарзі, про те, що ТОВ "БОНА ВІТА-РП" отримувало природній газ як установа, яка виробляє та постачає теплову енергію, що підтверджується інформацією (яка внесена третьою особою (не позивачем і не відповідачем)) на Інформаційній платформі, не змінює статусу ТОВ "БОНА ВІТА-РП" як колективного побутового споживача у спірних правовідносинах у цій справі.
5.9. Отже, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" з огляду на положення пункту 71 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок природного газу" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236", які є чіткими, однозначними та не потребують додаткового тлумачення, мало встановити ТОВ "БОНА ВІТА-РП" граничну ціну, за якою постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу побутовому споживачу.
5.10. Верховний Суд зазначає, що відповідно до абзацу 3 пункту 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 29.07.2022 № 2479-ІХ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування", який набрав чинності 19.08.2022, непогашена на день набрання чинності цим Законом кредиторська заборгованість об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку або іншої уповноваженої співвласниками відповідно до законодавства особи, яка шляхом самозабезпечення утримує системи автономного теплопостачання багатоквартирного будинку, що належать співвласникам на праві спільної сумісної власності у багатоквартирному будинку, в їхніх інтересах укладає договір про постачання природного газу для роботи газових котелень (дахових, прибудованих та/або таких, що розташовані на прибудинковій території) для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку, за природний газ, спожитий у жовтні - листопаді 2021 року з ресурсу постачальника "останньої надії", підлягає списанню в обліку такого постачальника з дня набрання чинності цим Законом в обсязі, що перевищує вартість природного газу, придбаного за ціною 7,42 тис. грн за 1000 м3.
5.11. Як уже зазначалося, і це установили попередні судові інстанції, ТОВ "БОНА ВІТА-РП" за період із 09.11.2021 по 18.11.2021 спожило природний газ в обсязі 20 921 м3. При цьому 31.01.2022 ТОВ "БОНА ВІТА-РП" перерахувало на рахунок ТОВ "ГК "Нафтогаз України" 166 531,16 грн (20921 м3 х 7,96 грн за 1 м3), що підтверджується платіжним дорученням від 31.01.2022 № 833. Водночас станом на дату набрання чинності абзацом 3 пункту 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 29.07.2022 № 2479-ІХ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" за відповідачем за первісним позовом, рахувалася заборгованість за природний газ, спожитий у спірний період, і питання про списання такої заборгованості ТОВ "ГК "Нафтогаз України" не вирішило.
За таких обставин господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що будь-яка інша заборгованість ТОВ "БОНА ВІТА-РП" перед ТОВ "ГК "Нафтогаз України" за листопад 2021 року має бути списана відповідно до вимог Закону України від 29.07.2022 № 2479-ІХ "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування". Звідси, як зазначили суди, підстав для стягнення боргу заявленого ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у сумі 607 459,77 грн (з урахуванням здійснених на нього нарахувань) у наведеному випадку немає.
5.12. Доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, покладених в основу оскаржених судових рішень, які відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 03.04.2025 у справі № 916/1530/24, від 22.05.2025 у справі № 916/1535/24, від 27.05.2025 у справі № 916/1533/24 у подібних правовідносинах. До того ж деякі з них зводяться до незгоди з обставинами, встановленими судами при вирішенні спору та до незгоди з оцінкою доказів у справі, а тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України. Незгода скаржника з судовими рішеннями або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в таких рішеннях, не свідчить про їх незаконність.
Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18).
5.13. Оскільки за результатами розгляду цієї справи Верховний Суд не встановив порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильного застосування ними норм матеріального права, то наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень господарських судів попередніх інстанцій з цієї підстави.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.2. Отже, враховуючи викладене, оскаржені у справі рішення та постанова підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 і рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2024 у справі № 916/3703/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак