08 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 926/503/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.
за участю секретаря судового засідання Амірханяна Р.К.
та представників
позивача: Іванович Л.Є. (в режимі відеоконференції),
відповідача: Гроссу Д.М. (в режимі відеоконференції),
третьої особи: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.03.2025
та рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.07.2024
у справі № 926/503/24
за позовом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради
до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області
про стягнення заборгованості в сумі 160 908,75 грн
та за зустрічним позовом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області
до Управління комунальної власності Чернівецької міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на стороні позивача за первісним та відповідача за зустрічним позовом - Чернівецької міської ради
про визнання недійсними договорів оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, які укладені між Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради та Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області,
Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про стягнення заборгованості в сумі 160 908, 75 грн, з яких: 120 072, 55 грн основного боргу та 40 836, 22 грн пені.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що між сторонами укладено три договори оренди нерухомого майна: № 77 від 25.07.2022, № 104 від 16.09.2022 та № 105 від 16.09.2022, за умовами яких позивач передав відповідачу у платне користування нежитлові приміщення, які належать до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, проте відповідач в порушення умов договорів орендну плату сплачував несвоєчасно та в неповному обсязі, у зв'язку з чим за період з вересня 2022 року по січень 2024 року утворилась заборгованість в сумі 120 072, 55 грн. Також позивач нарахував відповідачу пеню за період з 01.08.2022 по 31.01.2024 в сумі 40 836, 22 грн.
В сою чергу, відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом, у якому він просив (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) визнати недійсними договори оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, які укладені між Управлінням комунальної власності Чернівецької міської ради та Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області, №77 від 25.07.2022, №104 від 16.09.2022, №105 від 16.09.2022, посилаючись на те, що договори суперечать інтересам держави з огляду на їхню оплатність.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 24.07.2024 (суддя Гушилик С.М. ), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 (колегія суддів у складі: Бойко С.М. - головуючий, Кравчук Н.М. , Матущак О.І.), позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача орендну плату в сумі 120 072, 55 грн та пеню в сумі 25 793, 24 грн. У решті позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Рішенням сесії Чернівецької міської ради VIII скликання №99 від 25.02.2021 погоджено включити нерухоме майно, що на праві власності належить Чернівецькій міській територіальній громаді, до Переліку другого типу, а саме: нежитлові приміщення другого поверху будівлі літ .А, загальною площею 721,9 кв.м, що розташовані за адресою: м. Чернівці вул. Руська, 183, (балансоутримувач - виконавчий комітет міської ради) та передачу в оренду (без права передачі в суборенду), терміном на 1 (один) рік або до моменту затвердження Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади.
12.04.2021 між Департаментом розвитку Чернівецької міської ради (правонаступником якого є Управління комунальної власності Чернівецької міської ради) та Головним управління Національної поліції Чернівецької області укладено договір оренди №45, за яким орендарю передано у тимчасове використання під службові приміщення нерухоме майно, що належить територіальній громаді міста Чернівці, загальною площею 721,9 кв.м за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 183, строком до 11.04.2022. Сторонами підписано акт приймання-передання майна 12.04.2021.
Рішенням сесії Чернівецької міської ради VIII скликання №256 від 31.05.2021 погоджено включити до Переліку другого типу нерухомого майна, що на праві власності належить Чернівецькій міській територіальній громаді загальною площею 1 473,2 кв.м (в тому числі: підвал - 406,5 кв.м, І поверх - 627,6 кв.м, ІІ поверх - 334,2 кв.м, ІІІ поверх - 104,9 кв.м та трансформаторна будка), що розташовані за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 183, та погоджено передачу в оренду терміном на 1 рік або до моменту затвердження Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади із застосуванням ставки орендної плати 1 грн в рік.
30.06.2021 між тими ж сторонами було укладено договір оренди нерухомого майна №76, строком до 29.06.2022, за яким орендарю під службове використання було передано приміщення загальною площею 1 473, 2 кв.м за адресою м. Чернівці, вул. Руська, 183, яке на праві власності належить територіальній громаді міста Чернівці. Сторони підписали акт приймання-передання майна 30.06.2021.
В преамбулі договорів №45 та №76 вказано, що вони укладені на підставі Положення оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці, Положення про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівці та Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого Постановою КМУ №483 від 03.06.2020 та Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої Постановою КМУ №630 від 28.04.2021.
Рішенням сесії Чернівецької міської ради VIII скликання № 584 від 30.11.2021 затверджено Методику про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, Положення щодо передачі в оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, примірний договір оренди нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, а також 22.02.2022 Рішенням сесії Чернівецької міської ради VIII скликання №692 затверджено Положення про управління комунальної власності Чернівецької міської ради.
Рішенням сесії Чернівецької міської ради VIII скликання №722 від 19.05.2022 до Переліку другого типу нерухомого майна включено нежитлове приміщення першого поверху, загальною площею 14,5 кв.м, що розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Чкалова, 30, та вирішено погодити передачу його в оренду Головному управлінню Національної поліції Чернівецької області строком на 5 років з орендною ставкою 192, 28 грн на січень 2022 року під розміщення органу виконавчої влади.
Рішенням сесії № 721 від 19.05.2022 Чернівецької міської ради VIII скликання погоджено Головному управлінню Національної поліції в Чернівецькій області (продовження договору оренди нерухомого майна від 12.04.2021 № 45, розташованого за адресою вул. Руська, 183, терміном на 5 років (без права передачі в суборенду), шляхом укладення договору оренди в редакції, затвердженій згідно з рішенням міської ради VІІІ скликання №584 від 30.11.2021.
Управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради від 27.06.2022 №212 наказано укласти договір оренди з ГУНП в Чернівецькій області нерухомого майна загальною площею 14,50 кв.м за адресою: м. Чернівці, вул. Чкалова, 30.
25.07.2022 між Управлінням комунальної власності та Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області укладено договір оренди нерухомого майна №77, за яким орендодавець передав орендарю нежитлове приміщення, що на праві власності належить Чернівецькій територіальній громаді, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №ЕКА952278 від 02.07.2015, загальною площею 14,5 кв.м за адресою: м. Чернівці, вул. Чкалова Валерія, 30, (яка в подальшому перейменована на вул. Каденюка Леоніда, 30), про що внесені зміни до договору на підставі наказу Управління комунальної власності №353 від 21.09.2023. За умовою п. 1.2 договору вартість об'єкта оренди становить 189 551 грн (без урахування податку на додану вартість) відповідно до звіту про оцінку майна.
16.09.2022 між Управлінням комунальної власності та ГУНП в Чернівецькій області укладено договір оренди №104, відповідно до якого орендодавець на підставі рішень Чернівецької міської ради продовжує передачу орендарю нежитлового приміщення, яке є власністю Територіальної громади міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про право власності №376/10 від 17.09.2002, та знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 183, загальною площею 1 473, 20 кв.м, під службове приміщення, за використання якого орендар здійснює щомісячний розрахунок орендної плати в розмірі 11 183, 10 грн з ПДВ. Строк дії договору сторони погодили з 23.12.2021 по 22.12.2026. За умовою п.1.2 договору вартість об'єкта оренди становить 10 482 878, 80 грн (без урахування податку на додану вартість) відповідно до звіту про оцінку майна.
Між тими ж сторонами 16.09.2022 було укладено договір оренди нерухомого майна №105, згідно з яким ГУНП в Чернівецькій області взяло в оплатну оренду нежитлове приміщення, яке є власністю Територіальної громади міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради, що підтверджено Свідоцтвом про право власності, за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 183, загальною площею 721,90 кв.м, під службове використання, за яке сплачує щомісячну орендну плату, яка з урахуванням ПДВ становить 5 318,96 грн, зі строком дії до 22.12.2026. За умовою п. 1.2 договору вартість об'єкта оренди становить 4 985 802, 35 грн (без урахування податку на додану вартість) відповідно до звіту про оцінку майна.
При дослідженні договорів судами встановлено, що всі їх пункти ідентичні та відповідають додатку 1 до положення №584 від 30.11.2021, а саме: примірному договору оренди нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади.
Відповідно до п. 2.1 договорів №№ 77, 104, 105 орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта прийому-передачі, який міститься в матеріалах справи, при цьому акти передачі приміщення за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 183, не були складені, а приміщення не повернуті після закінчення дії договорів №45 від 12.04.2021 та №76 від 30.06.2021, а тому сторони під час укладення договорів оренди 16.09.2022 №104 та №105 не підписували акти приймання-передавання приміщення за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 183 .
За умовами пунктів 3.1 договорів №№ 77, №104, №105 за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики.
Орендна плата за другий і кожен наступний місяці оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця (п.3.2 договору №77 і п.3.2.2 договорів №104, №105).
Згідно з п. 3.3 договору №77, за користування об'єктом оренди, орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі чинного законодавства, та на дату укладення цього договору, місячний розмір згідно з розрахунком орендної плати, що є додатком до цього договору на дату його укладення з урахуванням ПДВ становить: 255,68 грн, договору №104 в сумі 11 183, 10 грн з урахуванням ПДВ та за договором №105, з урахуванням ПДВ становить 5 318, 96 грн.
Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін або на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, зміни цін і тарифів (ставки орендної плати), в інших випадках, передбачених чинним законодавством. У такому випадку укладається додаткова угода до договору оренди майна (п.3.3.4 договорів № 77, №104, № 105).
Згідно з п. 3.3.5 договорів № 77, №104, №105 орендар щомісячно самостійно розраховує оренду плату з урахуванням податку на додану вартість та сплачує її впродовж поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності. При цьому в платіжному документі вказується загальна сума та сума податку на додану вартість.
Відповідно до п. 3.4.1 договорів № 77, №104, №105, при платі орендних платежів орендарю встановлюється порядок черговості їх нарахування: а) в першу чергу-сума боргу з орендної плати; б) в другу чергу-нарахована пеня за несвоєчасну оплату; в) в третю чергу-поточна оплата.
За умовами п. 3.7 договорів №77, №104, №105 визначено, що якщо цей договір укладено без проведення аукціону або продовжено без проведення аукціону, то розмір орендної плати підлягає перегляду на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики. Орендодавець зобов'язаний звернутись до орендаря із вимогою про перегляд орендної плати, якщо зміни до Методики мають наслідком збільшення розміру орендної плати за цим договором, впродовж 30 календарних днів з моменту набрання чинності відповідними змінами. Орендар може звернутися до Орендодавця з вимогою про перегляд орендної плати, якщо зміни до Методики мають наслідком зміну розміру орендної плати за цим договором, впродовж будь-якого строку після набрання чинності відповідними змінами. Новий розмір орендної плати починає застосовуватися з дати укладення сторонами додаткової угоди до цього договору щодо приведення розміру орендної плати у відповідність із змінами, внесеними до Методики. Відмова орендаря укласти додаткову угоду щодо збільшення орендної плати з метою приведення її у відповідність із змінами, внесеними до Методики, є підставою для дострокового припинення цього договору.
Згідно з п. 3.8 договорів №77, №104, №105 орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується орендодавцем.
Починаючи з першого числа наступного місяця на загальну суму заборгованості з орендної плати (з наростаючим підсумком) нараховується пеня за кожний день прострочення платежу, до моменту повного погашення суми заборгованості по орендній платі, включаючи день оплати, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діяла в період за який сплачується пеня (п.3.9 договорів №77, №104, № 105).
Розділом 11 договору №77, та розділом 10 договорів №104, №105 передбачена відповідальність сторін за неналежне виконання зобов'язань та вирішення спорів за договором, згідно якого сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Рішенням сесії Чернівецької міської ради VIII скликання №1345 від 27.07.2023 затверджено Положення щодо передачі в оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади (крім землі), Методику про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади та Положення про порядок здійснення ремонту, ремонтно-реставраційних робіт та невід'ємних поліпшень майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, пунктом 5.1, якого визнано таким, що втратило чинність пункти 1-3 рішення міської ради VІІІ скликання від 30.11.2021 №584, щодо затвердження Положення щодо передачі в оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади та Методики про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади.
Наказами Чернівецької міської ради №353 від 21.09.2023 , №№358, 359 від 25.09.2023 внесено зміни до договорів оренди та застосувати ставку орендної плати відповідно до Методики про порядок розрахунку плати за оренду майна що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади.
02.10.2023 сторонами було укладено додаткові договори №1 до договорів №№ 77, №104, №105.
Відповідно до додаткових договорів №77, №104, №105, вони укладені, зокрема: на підставі Положення про управління комунальної власності Чернівецької міської ради, Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 № 483, Положення щодо передачі в оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, Методики про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, та інших нормативних актів.
Пунктами 1.5 додаткових договорів від 02.10.2023 № 1 до договорів № 77, №104, №105 передбачено, що їх укладено строком на п'ять років, а саме: №77 з 25.07.2022 до 24.07.2027, №104 з 23.12.2021 по 22.12.2026 та №105 з 23.12.2021 по 22.12.2026.
Відповідно до пунктів 3.3 додаткових договорів від 02.10.2023 №1 до договорів №№77, 104, 105, за користування об'єктом оренди, орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі чинного законодавства, та на дату укладення цього договору, місячний розмір згідно з розрахунком орендної плати, що є додатком №1/1 до цього договору на дату його укладення з урахуванням ПДВ становить: 24,89 грн до договору №77, 1220,51 грн до договору №104 та 580,40 грн до договору №105.
Розмір орендної плати кожен наступний місяць оренди визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця, що визначається Державною службою статистики України. У разі користування майном впродовж неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) орендна плата за дні користування визначається згідно з Методикою на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дня користування (п.3.3.3 додаткових договорів від 02.10.2023 №1 до договорів №77, №104, №105).
Всі інші пункти додаткових договорів від 02.10.2023 № 1 до договорів № 77, №104, №105 не змінюють викладені пункти самих договорів № 77, № 104, №105.
21.02.2023 Управління надіслало ГУНП в Чернівецькій області претензійний лист №14/06/376, в якому просило погасити заборгованість, яка утворилась через несвоєчасну та не повну оплату за договорами оренди №№77, 104, 105.
29.08.2023 орендодавець повторно направив претензію №14/01-11/1520 до орендаря з проханням погасити заборгованість за договорами оренди.
15.11.2023 орендар погасив частину заборгованості, що підтверджено платіжними інструкціями №5022, № 5021, № 5023, зокрема: згідно з платіжною інструкцією № 5021 ним погашено оренду плату в сумі 74,67 грн по договору №77, № 5022 погашено 3661,53 грн по договору №104 та платіжною інструкцією №5023 погашено 1741,20 грн по договору №105.
Головне управління Національної поліції листами №3279/123/01/11-2022 від 22.08.2022, №1315/01/25-2022 від 22.09.2022, №1432/123/05/25-2023 від 15.09.2023 просило викласти договори №77, 104, 105 у новій редакції у відповідності до Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої Постановою КМУ №630 від 28.04.2021 (далі - Методика №630).
В свою чергу, Управління комунальної власності ЧМР листами №01/02-29/3264 від 21.09.2022, №01/0229/3418 від 07.10.2022, №01/0229/3640 від 08.11.2022 надавали відповіді на листи ГУНП про розгляд питання щодо зміни орендної плати, посилаючись на те, що Методика №630 застосовується лише для державного майна.
Листом Чернівецької міської ради №01/0229/296 від 06.02.2023 орендаря повідомлено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану Чернівецька міська рада рішенням №945 від 24.11.2022 "Про звільнення від сплати орендної плати та надання орендних знижок за договорами оренди майна комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади у зв'язку із запровадженням воєнного стану", йому надано орендну знижку у розмірі 50% від встановленої договорами оренди щомісячної орендної плати з 01.10.2022 до скасування дії воєнного стану.
У зв'язку з порушенням умов договорів оренди протягом періоду з вересня 2022 року по січень 2024 року, Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулось до ГУНП в Чернівецькій області з позовною вимогою про стягнення заборгованості на загальну суму 120 072,55 грн та пені в сумі 40 836,22 грн, з яких: по договору №77 борг в сумі 2019,03 грн та пеня в сумі 800,21 грн, по договору №104 борг в сумі 8000,68 грн та пеня в сумі 27131,68 грн та по договору №105 борг в сумі 38050,84 грн та пеня в сумі 12904,31 грн.
В свою чергу, Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області не визнало первісних позовних вимог і звернулось із зустрічним позовом про визнання недійсними договорів оренди.
Частково задовольняючи первісні позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем було порушено умови договорів оренди №77, №104, №105 в частині своєчасного виконання зобов'язання по сплаті орендних платежів, а тому вимога про стягнення заборгованість по орендній платі за договором №77 в розмірі 2019,03 грн, за договором №104 в розмірі 80002,68 грн та за договором №105 в розмірі 38050,85 грн на загальну суму 120072,56 грн є обґрунтованою. Суд також встановив, що наданий позивачем розрахунок пені на суму 40836,22 грн є арифметично неправильним. Обґрунтованою сумою пені є 25793,24 грн, зокрема по договору №77 за період з 01.08.2022 по 31.01.2024 в сумі 447,38 грн, по договору №104 за період з 01.10.2022 по 31.01.2024 в сумі 17176,38 грн та по договору №105 за період з 01.10.2022 по 31.01.2024 в сумі 8169,48 грн, і саме вона підлягає стягненню, а решта вимог в сумі 15042,98 грн нараховано помилково. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суди дійшли висновку, на момент укладення між сторонами оспорюваних договорів оренди діяла Методика про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади №584, з урахуванням того, що нерухоме майно, яке було передано орендарю на підставі договору №77, 104, 105 є комунальною власністю, положення вказаної Методики підлягають застосування до спірних правовідносин у даній справі. При цьому суд відхили посилання відповідача за первісним позовом на необхідність застосовування до спірних правовідносин ч. 5 ст.105 Закону України «Про Національну поліцію», якою визначено, що виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад надають безоплатно органам і підрозділам поліції службові приміщення, та п.13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно №630 від 28.04.2021, відповідно до якої річна орендна плата за оренду нерухомого майна у розмірі 1 гривні встановлюється зокрема органам державної влади, іншим бюджетним організаціям, закладам, установам, які повністю фінансуються з державного бюджету, оскільки вказане суперечить Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та порушувало б інтереси орендодавця, який має право розпоряджатись своїм майном на власний розсуд.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, відповідач за первісним позовом звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повність, а зустрічний позов задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування судами
ч. 5 ст. 105 Закону України "Про Національну поліцію" та відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах. Вказує, що норма ч. 5 ст. 105 Закону України "Про Національну поліцію", що передбачає безоплатність надання приміщень органам поліції виконавчими комітетами органів місцевого самоврядування є нормою спеціального законодавства та остання має перевагу над ч. 2 ст. 9 Законом України "Про оренду державного та комунального майна", яка є нормою загального законодавства в даних правовідносинах. Зазначає, що Методика розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна, є типовою для органів місцевого самоврядування, а тому власна розроблена методика не може суперечити її положенням.
Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, про що зазначено вище.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.05.2025 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.07.2025 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 16.06.2025.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 13.06.2025 та 16.06.2025 від позивача за первісним позовом надійшли відзиви на касаційну скаргу, у яких він просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін. Посилається на помилковість доводів скаржника та правильність висновків судів попередніх інстанцій.
Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла таких висновків.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
Скаржник в якості обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування ч. 5 ст. 105 Закону України "Про Національну поліцію", яка передбачає безоплатність надання приміщень органам поліції виконавчими комітетами органів місцевого самоврядування і є нормою спеціального законодавства, а тому має перевагу над ч. 2 ст. 9 Законом України "Про оренду державного та комунального майна", яка є нормою загального законодавства у даних правовідносинах. У вказаному контексті скаржник обґрунтовує недійсність спірних у цій справі договорів оренди комунального майна та відсутність, у зв'язку з цим, підстав для стягнення заборгованості з орендної плати за первісним позовом.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Приписи ст. 203 цього ж кодексу встановлюють, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України.
Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Статтею 60 цього Закону передбачено право комунальної власності та у ч. 5 встановлено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Передача майна державної та комунальної власності регулюється Порядком передачі в оренду державного та комунального майна № 483 від 03.06.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» забороняється передавати державне або комунальне майно в безоплатне користування або позичку.
Право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону мають органи державної влади та органи місцевого самоврядування, інші установи і організації, діяльність яких фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів (п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що у разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна.
У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, Методика розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна, не підлягає застосуванню до даних правовідносин, оскільки орендоване майно належить до комунальної власності, і судами обох інстанцій встановлено, що рішенням Чернівецької міської ради №584 від 30.11.2021 затверджено Методику про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, яка була чинна на момент укладення оспорюваних договорів і саме нею орендодавець керувався при їх укладенні.
Колегія суддів зауважує, що будь-які пільги або особливі умови користування органами державної влади комунальним майном можуть бути встановлені виключно законом.
Такий випадок передбачено ч. 5 ст. 106 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад надають безоплатно органам і підрозділам поліції службові приміщення, обладнані меблями і засобами зв'язку, транспорт та інші матеріально-технічні засоби.
Таким чином, враховуючи положення ч. 5 ст. 106 Закону України «Про Національну поліцію», відповідач вправі ставити питання перед виконавчим комітетом міської ради надання безоплатно йому службових приміщень, обладнаних меблями і засобами зв'язку, транспорту та інші матеріально-технічні засоби, водночас відповідні умови вирішуються сторонами у договорі, укладеному на посвідчення користування таким майном.
При цьому предметом даної справи не є встановлення відповідності Методики про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, нормам Закону України «Про оренду державного та комунального майна», з урахуванням Закону України «Про Національну поліцію», а господарський суд вирішує спір відповідно до заявлених позивачем вимог та обґрунтування позову, в межах предмета та підстав позову.
Судами встановлено, що на момент укладення між сторонами оспорюваних договорів оренди діяла Методика про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади №584.
Управління комунальної власності ЧМР, відповідно до п. 1.9 Положення про управління комунальної власності, затвердженого Рішенням Чернівецької міської ради №692 від 22.02.2022 є єдиним орендодавцем комунального майна, що на праві власності належить Чернівецькій міській територіальній громаді, Методика про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, яка у відповідності до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» затверджена органом місцевого самоврядування рішенням за №584.
Тобто, Управління комунальної власності передаючи в оренду комунальне майно діяло в межах своїх повноважень та відповідно до вимог законодавства, а орендар укладаючи оспорюванні договори та підписуючи акт приймання-передачі приміщень усвідомлював свої дії, правочини вчинялись у відповідності до вимог ст. 203 ЦК України, відповідають вимогам ст. 202 ЦК України та не суперечать іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відтак, вказане свідчить про відсутність підстав для визнання спірних договорів недійсними.
В свою чергу, ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Тобто погодивши відповідні умови договорів оренди спірного комунального майна з визначеним у них розміром орендної плати, відповідач взяв на себе відповідні зобов'язання, тобто у нього виникло зобов'язання, що випливає з таких договорів, оплачувати орендну плату у порядку та розмірах, передбачених договорами.
У тому випадку, якщо орендар не згодний з умовами договору, він вправі ініціювати внесення змін до них, в порядку, встановленому законодавству, а у випадку відмови орендодавця на погодження запропонованих змін - звернутися до суду з відповідним позовом. Проте вказане не є автоматичною підставою для визнання таких договорів недійсними або нівелювання погоджених сторонами договору його умов, за відсутності безальтернативної заборони, передбаченої законодавством, зокрема ч. 5 ст. 105 Закону України «Про Національну поліцію» передавати комунальне майно органам поліції для службових приміщень на інших умовах, ніж визначено вказаною нормою, у взаємозв'язку з положеннями законодавства України, яке регулює питання оренди комунального майна.
Враховуючи викладене, суди дійшли правильного висновку про часткове задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного.
Відтак, Верховний Суд не вбачає неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права у висновках судів попередніх інстанцій при постановленні оскаржених судових рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, і положення ГПК України покладають обов'язок з визначення підстави касаційного оскарження саме на заявника касаційної скарги, що має своїм наслідком, відповідно до ст. 300 ГПК України, розгляд касаційної скарги в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, які зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до положень ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскільки в ході касаційного розгляду не було виявлено неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушень норм процесуального права в межах підстав касаційного оскарження, то і підстав для зміни чи скасування оскаржених судових рішень у касаційному провадженні також не має, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова апеляційного та рішення місцевого господарських судів підлягають залишенню без змін.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржені судові рішення, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області залишити без задоволення.
Постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 24.07.2024 у справі № 926/503/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.