10 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/13915/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Затишок та комфорт"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 (колегія суддів у складі: Козир Т.П. - головуючий, Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.)
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 (суддя Яковенко А.В.)
у справі № 910/13915/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНИЙ ДІМ 1"
про банкрутство,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Затишок та комфорт" 26.06.2025 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 у справі № 910/13915/23.
Здійснивши перевірку касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Затишок та комфорт" та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що в прийнятті касаційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 у справі №910/13915/23 задоволено заяви ліквідатора арбітражного керуючого Струця М.П. від 12.02.2025 та від 20.02.2025 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Дім І" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Група Житлоінвест" вчинити дії;
- зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасний Дім І" надати ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Дім 1" арбітражному керуючому Струцю Миколі Петровичу належним чином завірені копії Актів приймання-передачі житлових комплексів або їх частин, що передавались на обслуговування Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім 1" Товариству з обмеженою відповідальністю "Сучасний Дім І" за період з 24.12.2003 по 23.08.2024, а також копії інших правочинів, що укладались між цими ж сторонами у вказаний період;
-зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна Група Житлоінвест" надати ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Дім 1" арбітражному керуючому Струцю Миколі Петровичу належним чином завірені копії Договору №0312/2019 від 03.12.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний Дім 1" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна Група Житлоінвест", а також складені між сторонами документи первинного бухгалтерського обліку (акт приймання-передачі, акти надання послуг, видаткові накладні, акти звірок тощо).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 у справі №910/13915/23 залишено без змін.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першою статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
Згідно з пункту 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство (неплатоспроможність), що підлягають оскарженню.
Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (які відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в ухвалах від 29.09.2022 у справі № 910/13550/20 та від 27.10.2022 у справі №918/1223/21 та в постанові Верховного Суду від 24.11.2022 у справі № 916/1950/16.
Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 у справі № 910/13915/23, що прийнята за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний Дім І" (боржника) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Група Житлоінвест" вчинити дії, можливість касаційного оскарження якої не передбачена частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Затишок та комфорт" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 у справі № 910/13915/23 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, яке відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 3, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/13915/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Затишок та комфорт" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді К. Огороднік
В. Пєсков