Рішення від 25.06.2025 по справі 918/1160/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/1160/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вербуд-Рівне" (33020, м. Рівне, вул. Кулика і Гудачека, буд.24А, код ЄДРПОУ 43213797)

до відповідача 1: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79005, м. Львів, вул. Миколи Коперника, буд.4, код ЄДРПОУ 20812013)

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістиксоюз технологія" (33023, м. Рівне, вул. Клима Савури, буд.14а, код ЄДРПОУ 35311886)

про визнання недійсним та скасування рішення, зобов'язання вчинення дій

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: адвокат Кхатер Ф.Е., адвокат Якобчук П.О.;

від відповідача 1: Оленюк С.Л.

від відповідача 2: в.о. директора Сміховський М.М..

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 17 по 25 червня 2025 року.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вербуд-Рівне" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістиксоюз технологія" в якому просить суд:

- визнати недійсним та скасувати рішення № 63/160-р/к адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення від 31 жовтня 2024 року по справі № 63/2-01-75-2023 у частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Вербуд-Рівне»;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістиксоюз технологія» (ЄДРПОУ 35311886) спростувати недостовірну інформацію щодо пов'язаності Товариства з обмеженою відповідальністю «Вербуд-Рівне» (ЄДРПОУ 3213797) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістиксоюз технологія» (ЄДРПОУ 35311886) через публікацію такого спростування у ЗМІ.

Даний позов обгрунтовує наступним. 06 листопада 2024 року через відкриті джерела у мережі інтернет Позивачу стало відомо, що по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вербуд-Рівне" (ЄДРПОУ 43213797), адміністративна колегія Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, прийняла рішення від 31.10.2024 року про визнання вчинення суб'єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції. 20 листопада 2024 року відповідачу 1 у справі було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи №63/2-01-75-2023. 26 листопада 2024 року представником ТОВ «Вербуд - Рівне» було ознайомлено шляхом фотографування з матеріалами справи № 63/2-01-75-2023 в тому числі з рішенням № 63/160- р/к адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення від 31 жовтня 2024 року (далі по тексту Рішення). Рішенням визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вербуд-Рівне» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістиксоюз технологія» вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій які стосуються спотворення конкурсу з організації спільного будівництва житла для працівників органів Рівненської обласної прокуратури та членів їх сімей на земельній ділянці за адресою: м. Рівне, у районі вулиць Соборної та Корольова (кадастровий номер 5610100000:01:001:0121), оголошення розміщено у газеті "7 днів" № 43 (1451) від 28.10.2021. За порушення, вказане у пункті 1, накладено на ТОВ «Вербуд-Рівне» штраф у розмірі 68 000,00 гривень.

Опрацювавши матеріали справи №63/2-01-75-2023, Позивач вважає, що оскаржуване Рішення є незаконним, протиправним, надуманим, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, прийняте на основі неналежних і недопустимих доказів, отриманих з порушенням закону, при неповному з'ясуванні обставин, вказаним рішенням не доведена антиконкурентна узгоджена поведінка Позивача, не зазначені докази, які підтверджують негативний вплив на стан конкуренції на цьому ринку у вигляді настання певних негативних наслідків для інших суб'єктів господарювання, зокрема, приведення до спотворення результатів конкурсу, у зв'язку з чим, оспорюване рішення, на думку Позивача, не відповідає приписами чинного законодавства України та підлягає скасуванню. Також, на думку директора ТОВ «Вербуд-Рівне», бездіяльність відповідальних осіб ТОВ «Логістиксоюз технологія» щодо ненадання будь-якої? відповіді на вимогу від 20.04.2023 року №63-02/922, в сукупності призвела до формування хибних висновків щодо пов'язаності двох Товариств та сприяла отриманню збитку у розмірі 68 000,00 гривень через накладення штрафу в оскаржуваному Рішенні та як наслідок до порушення діловоі? репутації.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26.12.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Вербуд-Рівне» залишено без руху. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Вербуд-Рівне» протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду належним чином оформлену позовну заяву та докази направлення її копії іншим учасникам справи.

06.01.2025 року через Електронний суд представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Вербуд-Рівне» подано належним чином оформлену позовну заяву та докази направлення її копії іншим учасникам справи.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено розгляд справи у підготовчому засіданні.

27.01.2025 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України подано відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує, при цьому зазначає наступне.

Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації. Змагальність учасників з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. Суб'єкти господарювання, які беруть участь у конкурсних закупівлях, є конкурентами, а отже, повинні змагатися між собою з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг у цій сфері та не вчиняти будь-яких дій, які можуть негативно вплинути на конкуренцію. Справжність змагання при проведенні аукціону забезпечується таємністю інформації, що міститься у пропозиціях. Забезпечити таку таємність можливо лише при умові, що учасники таких торгів формують та подають свої пропозиції самостійно, незалежно від інших учасників.

Відповідач 1 зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вербуд-Рівне» (ЄДРПОУ 3213797) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістиксоюз технологія» (далі Учасники) брали участь у конкурсі з організації спільного будівництва житла для працівників органів Рівненської обласної прокуратури та членів їх сімей на земельній ділянці за адресою: м. Рівне, у районі вулиць Соборної та Корольова (кадастровий номер 5610100000:01:001:0121) оголошення розміщено у газеті « 7 днів» № 43 (1451) від 28.10.2021 (далі - Конкурс).

Відповідач 1 вважає, що вказані в оспорюваному рішення факти у своїй сукупності не можуть бути результатом випадкового збігу обставин чи наслідком дій об'єктивних чинників, а свідчать про те, що учасники узгодили свою поведінку під час підготовки та проведення Конкурсу, замінивши ризик, який породжує конкуренція, на координацію своєї економічної поведінки, що підтверджується, зокрема таким:

1.Використання спільних ІР - адрес: при подачі податкової звітності; при взаємодії з системою Клієнт - Банк.

2.Спільна уповноважена особа на представлення інтересів під час взаємодії банківською установою.

3.Спільний бухгалтер у обох Учасників.

4.Наявність поворотної без відсоткової фінансової допомоги між Учасниками зі спільним суб'єктом господарювання.

5.Наявність господарських відносин між Учасниками та спільним суб'єктом господарювання.

6.Пов'язаність Учасників: через співпрацю юридичних осіб, засновником яких є ОСОБА_1 , через місце розташування.

7.Використання контактного номеру телефону, що належить підприємству, пов'язаному з ОСОБА_1 ..

8.Схожість оформлення конкурсних пропозицій Учасників.

Відтак Відповідач 1 вважає, що рішення від 31.10.2024 № 63/160-р/к є обґрунтованим, натомість, позов є безпідставним.

Також Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України у підготовчому засіданні подано клопотання в якому, зокрема, просить:

1. Про вжиття судом з власної ініціативи заходів процесуального характеру з метою забезпечення належної підсудності справи про оскарження рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2024 № 63/160-р/к.

2. Про роз'єднання позовних вимог - виділити в самостійне провадження позовну вимогу 2 про «бездіяльність відповідальних осіб ТОВ «Логістиксоюз технології».

3. Справу № 918/1160/24 про оскарження рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2024 № 63/160-р/к передати за територіальною підсудність до Господарського суду Львівської області вул.Личаківська, 128, м. Львів, Львівська обл., 790141.

Подане клопотання мотивує наступним. Зазначає, що згідно з частиною першою та другою статті 27 Господарського процесуально кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом; для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача - Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України є: вул. Коперника. 4. м. Львів. Львівська обл.. 79000. Пунктом 1 частини першої статті 31 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судпередає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Вказує, що згідно з частиною першою статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). У позовній заяві ТОВ «Вербуд - Рівне» від 23.12.2024 об'єднано дві позовні вимоги: про часткове визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Відділення від 31.10.2024 № 63/160-р/к (позовна вимога 1); про «бездіяльність відповідальних осіб ТОВ «Логістиксоюз технології» (далі - позовна вимога 2).

Відтак відповідач 1 вважає, що вищенаведені позовні вимоги не є пов'язаними між собою.

Відповідач 1 вважає, що позовна вимога 2 не є похідною позовною вимогою - її задоволення ніяк не залежить від позовної вимоги 1 - основної вимоги.

Згідно з частиною шостою статті 173 Господарського процесуального кодексу України судза клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.

Розглянувши вказане клопотання відповідача 1 суд доходить висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Що стосується підсудності справи.

Територіальна юрисдикція (підсудність) господарських справ регулюється параграфом 3 глави 2 розділу 1 Господарського процесуального кодексу України.

Так відповідно до частини 1 статті 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

В той же час інше встановлено ч. 1 статті 29 Кодексу, відповідно до норм якої право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Відповідно ж до ч. 2 вказаної статті позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред'являтися до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів.

В даній справі позов пред'явлено до двох відповідачів, а відтак право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу.

В той же час суд зазначає, що спори, щодо оскарження рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України не відносяться до виключної підсудності господарських судів за місцезнаходженням таких відділень.

Відповідно до ч.2 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Крім того суд зазначає, що за приписами частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст.2 ГПК).

Відтак, з огляду на те, що позивач скористався правом вибору між господарськими судами, яким відповідно до статті 29 ГПК України, підсудна справа, то, відповідно розгляд справи даним судом буде сприяти дотриманню завдань господарського судочинства, які визначені ч.1. ст.2 вказаного Кодексу.

Щодо роз'єднання позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

У позовній заяві ТОВ «Вербуд - Рівне» об'єднано дві позовні вимоги: про часткове визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Відділення від 31.10.2024 № 63/160-р/к та про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістиксоюз технологія» спростувати недостовірну інформацію щодо пов'язаності Товариства з обмеженою відповідальністю «Вербуд-Рівне» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістиксоюз технологія» через публікацію такого спростування у ЗМІ.

При цьому позивач вказує, що саме бездіяльність відповідальних осіб ТОВ «Логістиксоюз технологія» щодо не надання інформації на запит ЗМ ТВ АМКУ призвела до формування хибних висновків щодо пов'язаності вказаних товариств.

Відтак суд доходить висновку, що вищевказані позовні вимоги ТОВ "Вербуд-Рівне" пов'язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, а не є основними та похідними позовними вимогами, як то стверджує відповідач 1.

З огляду на вищевказане суд вважає, що ТОВ "Вербуд-Рівне" в одній позовній заяві правомірно об'єднав декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення та поданими доказами, і, відповідно, у суду відсутні підстави для роз'єднання вказаних позовних вимог.

В той же час суд зазначає, що саме Відповідач 1 заявляючи про роз'єднання позовних вимог намагається змінити територіальну підсудніть даної справи, так як клопоче роз'єднати позовні вимоги і після роз'єднання вимогу про оскарження рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2024 № 63/160-р/к передати на розгляд Господарського суду Львівської області.

Про відмову у задоволенні клопотання про роз'єднання позовних вимог суд постановив протокольну ухвалу.

Відповідач 2 відзиву на позов не подав, причин суду не повідомив.

Ухвалою від 02.04.2025 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на "21" квітня 2025. Зобов'язано Відповідача 1 до 15.04.2025 надати суду оригінали матеріалів справи № 63/2-01-75-2023.

17.04.2025 зазначені матеріали в двох томах надійшли від Відповідача 1.

Ухвалою суду від 28.04.2025 року розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на "20" травня 2025. Зобов'язано юридичних і фізичних осіб надати наступну інформацію:

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Маркет Сервіс- 2" (33003, м. Рівне, вул. Самчука Уласа, буд.30-А/1) до 20.05.2025 року надати суду:

інформацію, щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркет Сервіс - 2» господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю “Вербуд-Рівне» (ЄДРПОУ 43213797), з Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістиксоюз технологія» (ЄДРПОУ 35311886), та з Товариством з обмеженою відповідальністю “Комерц Ріел» (ЄДРПОУ 43050933) з 01 вересня 2021 року по 31 грудня 2021 року;

інформацію, щодо сфери діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркет Сервіс - 2» в період з 01 вересня 2021 року по 31 грудня 2021 року та надати належним чином засвідчену копію балансу;

інформацію щодо наявності корпоративних відносин, трудових відносин, посадових осіб, учасників з істотною участю, кінцевих бенефіціарів (власників) Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркет Сервіс- 2» з Товариством з обмеженою відповідальністю “Вербуд-Рівне» (ЄДРПОУ 43213797), з Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістиксоюз технологія» (ЄДРПОУ 35311886), та з Товариством з обмеженою відповідальністю “Комерц Ріел» (ЄДРПОУ 43050933) з 01 вересня 2021 року по 3 грудня 2021 року.

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Комерц Ріел" (33020, м. Рівне, вул. Кулика і Гудачека, буд. 24-А) до 20.05.2025 року надати суду:

інформацію, щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерц Ріел» господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю “Вербуд-Рівне» (ЄДРПОУ 43213797), з Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістиксоюз технологія» (ЄДРПОУ 35311886), та з Товариством з обмеженою відповідальністю “Маркет Сервіс - 2» (ЄДРПОУ 32203048) з 01 вересня 2021 року по 31 грудня 2021 року;

інформацію, щодо сфери діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерц Ріел» в період з 01 вересня 2021 року по 31 грудня 2021 року та надати належним чином засвідчену копію балансу;

інформацію щодо наявності корпоративних відносин, трудових відносин, посадових осіб, учасників з істотною участю, кінцевих бенефіціарів (власників) Товариства з обмеженою відповідальністю “Комерц Ріел» з Товариством з обмеженою відповідальністю “Вербуд-Рівне» (ЄДРПОУ 43213797), з Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістиксоюз технологія» (ЄДРПОУ 35311886), та з Товариством з обмеженою відповідальністю “Маркет Сервіс - 2» (ЄДРПОУ 32203048) з 01 вересня 2021 року по 3 1 грудня 2021 року.

- Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України (03110, Київ, вул. Солом'янська, 13 info@cip.gov.ua) до 20.05.2025 року надати суду:

інформацію, ще таке ІР адреса; інформацію що таке статистична та динамічна ІР адреса; інформацію чи можливо підключити провайдером ІР адресу на всю житлову чи нежитлову будівлю, при цьому всі включені в неї пристрої з доступом до інтернету - смартфони, ноутбуки, комп'ютери, гаджети розумного будинку тощо - будуть мати одну (визначену, незмінну ІР адресу); інформацію чи мають приватний визначений ідентифікатор кожного окремого смартфону, ноутбуку, комп'ютеру, гаджету розумного будинку тощо, які підключені до відповідної ІР адреси; інформацію чи можливо приховати ІР адресу; інформацію чи можливо здійснити заміну однієї ІР адреси на іншу ІР адресу; інформацію що таке комп'ютерна мережа; інформацію що таке точка доступу до мережі інтернет.

- Фізичній особі Торгун Анні Юріївні ( АДРЕСА_1 ) до 20.05.2025 року надати суду:

інформацію, щодо функціонального призначення нежитлового приміщення, яке знаходиться у спільній частковій власності (власниками є Торгун Анна Юріївна та ОСОБА_2 ), за адресою: Рівне вул. Макарова 24-А.;

перелік фізичних чи юридичних осіб, з якими уклали договори оренди на відповідні приміщення за адресою: Рівне вул. Макарова 24-А..

- Фізичній особі ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до 20.05.2025 року надати суду:

інформацію, щодо функціонального призначення нежитлового приміщення, яке знаходиться у спільній частковій власності (власниками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ), за адресою: Рівне вул. Макарова 24-А.;

надати перелік фізичних чи юридичних осіб, з якими уклали договори оренди на відповідні приміщення за адресою: Рівне вул. Макарова 24-А..

- Товариству з обмеженою відповідальністю “Логістиксоюз технологія» (вул. Клима Савури 14а, м. Рівне, 30023) до 20.05.2025 року надати суду:

належним чином засвідчену копію договору оренди приміщення в якому здійснюється діяльність ТОВ "Логістиксоюз технологія";

інформацію чи здійснює ТОВ "Логістиксоюз технологія" самостійно податкову звітність. У випадку наявності укладеного відповідного договору про надання бухгалтерських послуг на введення податкової звітності надати належним засвідчену копію такого договору.

- Публічному Акціонерному Товариству Акціонерний Банк "Укргазбанк" (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 19, 21, 23) до 20.05.2025 року надати суду:

інформацію чи здійснювала ОСОБА_4 будь-які дії в АТ “УКРГАЗБАНК» в інтересах ТОВ “Вербуд-Рівне» на підставі довіреності № б.н. від 01.09.2021 року, виданої зазначеним Товариством, та у межах повноважень, визначених цією довіреністю;

інформацію чи здійснювала ОСОБА_4 будь-які дії в АТ “УКРГАЗБАНК» в інтересах ТОВ “Логістиксоюз технологія» на підставі довіреності № б.н. від 02.09.2021 року, виданої зазначеним Товариством, та у межах повноважень, визначених цією довіреністю;

чи відповідають довіреності, видані ТОВ “Вербуд-Рівне» (№ б.н. від 01.09.2021 року) та ТОВ “Логістиксоюз технологія» (№ б.н. від 01.09.2021 року), типовій формі довіреності, яка застосовувалась АТ “УКРГАЗБАНК» у відповідних правовідносинах станом на 2021 рік?

чи допускається технічна можливість одночасного доступу уповноваженої особи, (бухгалтера) від кількох юридичних осіб - клієнтів АТ “УКРГАЗБАНК», до системи “Клієнт-Банк АТ» для роботи від імені таких юридичних осіб?

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнежитлобудінвест" (33003, м. Рівне , вул. Самчука Уласа, буд. 30-А) до 20.05.2025 року надати суду:

інформацію, щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнежитлобудінвест" господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю “Вербуд-Рівне» (ЄДРПОУ 43213797), та з Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістиксоюз технологія» (ЄДРПОУ 35311886), за 2021 рік;

інформацію, щодо сфери діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнежитлобудінвест" за 2021 рік;

інформацію щодо наявності корпоративних відносин, трудових відносин, посадових осіб, учасників з істотною участю, кінцевих бенефіціарів (власників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнежитлобудінвест" з Товариством з обмеженою відповідальністю “Вербуд-Рівне» (ЄДРПОУ 43213797), та з Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістиксоюз технологія» (ЄДРПОУ 35311886), за 2021 рік;

інформацію чи володіло (володіє) Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнежитлобудінвест" нерухомим майном за адресами: а). м. Рівне вул. Уласа Самчука 30А;

б). м. Рівне вул. Клима Савури 14-А;

інформацію щодо функціонального призначення зазначених об'єктів нерухомості, чи надавалися в оренду, чи забезпечувалися такі приміщення доступом до мережі інтернет чи надався такий інтернет орендарям у разі здачі приміщень в оренду.

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Агенство нерухомості Стоград" (33023, м. Рівне, вул. Клима Савури, 14а) до 20.05.2025 року надати суду:

інформацію, щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство нерухомості Стоград" господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю “Вербуд-Рівне» (ЄДРПОУ 43213797), та з Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістиксоюз технологія» (ЄДРПОУ 35311886), за 2021 рік;

інформацію, щодо сфери діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство нерухомості Стоград" за 2021 рік;

інформацію щодо наявності корпоративних відносин, трудових відносин, посадових осіб, учасників з істотною участю, кінцевих бенефіціарів (власників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенство нерухомості Стоград" з Товариством з обмеженою відповідальністю “Вербуд-Рівне» (ЄДРПОУ 43213797), та з Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістиксоюз технологія» (ЄДРПОУ 35311886), за 2021 рік.

- Акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд Стоград-Інвест" (33003, м. Рівне , вул. Самчука Уласа, буд. 30-А/1) до 20.05.2025 року надати суду:

інформацію щодо наявності у Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований Венчурний Корпоративний Інвестиційний Фонд Стоград-Інвест" господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю “Вербуд-Рівне» (ЄДРПОУ 43213797), та з Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістиксоюз технологія» (ЄДРПОУ 35311886), за 2021 рік;

інформацію, щодо сфери діяльності Акціонерного товарства за 2021 рік;

інформацію щодо наявності корпоративних відносин, трудових відносин, посадових осіб, учасників з істотною участю, кінцевих бенефіціарів (власників) Акціонерного товарства з Товариством з обмеженою відповідальністю “Вербуд-Рівне» (ЄДРПОУ 43213797), та з Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістиксоюз технологія» (ЄДРПОУ 35311886), за 2021 рік.

- Товариству з обмеженою відповідальністю "С-Капітал" (33023, м. Рівне, вул. Клима Савури, 14а) до 20.05.2025 року надати суду:

інформацію щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Капітал" господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю “Вербуд-Рівне» (ЄДРПОУ 43213797), та з Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістиксоюз технологія» (ЄДРПОУ 35311886), за вересень-жовтень 2021 рік;

інформацію, щодо сфери діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Капітал" за вересень-жовтень 2021 рік;

інформацію щодо наявності корпоративних відносин, трудових відносин, посадових осіб, учасників з істотною участю, кінцевих бенефіціарів (власників) Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Капітал" з Товариством з обмеженою відповідальністю “Вербуд-Рівне» (ЄДРПОУ 43213797), та з Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістиксоюз технологія» (ЄДРПОУ 3531 1886), за вересень-жовтень 2021 рік.

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Стоград-Капітал" (33003, м. Рівне, вул. Самчука Уласа, буд. 30-А/1) до 20.05.2025 року надати суду:

інформацію, щодо наявності вашого Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоград-Капітал" господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю “Вербуд-Рівне» (ЄДРПОУ 43213797), та з Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістиксоюз технологія» (ЄДРПОУ 35311886), за вересень-жовтень 2021 рік;

інформацію, щодо сфери діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоград-Капітал" за вересень-жовтень 2021 рік.

-Товариству з обмеженою відповідальністю "Іква-Проект" (33003, м. Рівне, вул. Самчука Уласа, буд. 30-А/1) до 20.05.2025 року надати суду:

інформацію, щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Іква-Проект" господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю “Вербуд-Рівне» (ЄДРПОУ 43213797), та з Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістиксоюз технологія» (ЄДРПОУ 35311886), за вересень-жовтень 2021 рік;

інформацію, щодо сфери діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Іква-Проект" за вересень-жовтень 2021 рік;

інформацію щодо наявності корпоративних відносин, трудових відносин, посадових осіб, учасників з істотною участю, кінцевих бенефіціарів (власників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Іква-Проект" з Товариством з обмеженою відповідальністю “Вербуд-Рівне» (ЄДРПОУ 43213797), та з Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістиксоюз технологія» (ЄДРПОУ 35311886), за вересень-жовтень 2021 рік;

інформацію щодо наявності корпоративних відносин, трудових відносин, посадових осіб, учасників з істотною участю, кінцевих бенефіціарів (власників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Іква-Проект" з Товариством з обмеженою відповідальністю “Вербуд-Рівне» (ЄДРПОУ 43213797), та з Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістиксоюз технологія» (ЄДРПОУ 35311886), за вересень-жовтень 2021 рік.

- Івановій Олені Володимирівні (33003, м. Рівне, вул. Самчука Уласа, буд. 30-А) до 20.05.2025 року надати суду інформацію, щодо підстав підключення доступу до інтернету за адресою: Рівненська область, місто Рівне, вулиця Самчука Уласа, будинок 30-А.

Витребувана інформація. зазначеними особами була надана та долучена до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 20.05.2025 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час розгляду справи по суті представники Позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві з посиланням на порушення Відповідачем 1 вимог Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, який, на думку Позивача, чітко регламентує порядок дій Відповідача 1. Натомість представник Відповідача 1 проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві. Представник Відповідача 2 проти позовних вимог щодо нього заперечив з підстав їх безпідставності, щодо рішення ЗМ ТВ АМКУ заявив про його незаконність та необгрунтованість.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

В ході розгляду справи судом встановлено наступні обставини.

Рівненська обласна прокуратура, як організатор конкурсу, оголосила про проведення конкурсу з організації спільного будівництва житла для працівників органів Рівненської обласної прокуратури та членів їх сімей на земельній ділянці за адресою: м. Рівне, у районі вулиць Соборної та Корольова (кадастровий номер 5610100000:01:001:0121) оголошення розміщено у газеті « 7 днів» No43 (1451) від 28.10.2021.

Процедура: конкурс.

Дата та місце проведення конкурсу: 29.11.2021 о 10:00 за адресою: 33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52, актовий зал.

Кількість квартир, які буде передано: не менше 13, з яких 7 - однокімнатні, 6 - двокімнатні.

Кількість соціального житла для учасників АТО/ООС - не менше 3 квартир.

Конкурсній комісії Рівненської обласної прокуратури було подано дві пропозиції.

1. Від Позивача побудувати три дев'ятиповерхові житлові будинки загальною площею 19356,34 кв.м. з запланованою кількістю квартир 328. Загальна частка житла, яке підлягатиме передачі у комунальну власність Рівненської міської ради, для подальшого виділення, в якості службового житла працівникам органів прокуратури становить не менше 720 кв. м. (14 квартир, з яких 8 квартир - однокімнатні та 6 квартир - двокімнатні).

Частка житла, яка підлягатиме передачі до комунальної власності Рівненської міської ради, для виділення соціального житла учасникам ATO/ООС - 3 квартири.

Строк будівництва не більше 66 місяців.

У разі перемоги, учасник ініціює передачу житла, квартир достроково.

2. Від Відповідача 2 побудувати п'ятиповерховий будинок загальною площею 8555 кв. м. з запланованою кількістю квартир - 165. Загальна частка житла, яке підлягатиме передачі у комунальну власність Рівненської міської ради для подальшого виділення, в якості службового житла працівникам органів прокуратури становить не менше 700 кв. м. (13 квартир, з яких 7 квартир - однокімнатні та 6 квартир - двокімнатні).

Переможцем конкурсу визначено Позивача.

За результатами конкурсу 17.12.2021 р. Замовник (Рівненська обласна прокуратура) уклав з ТОВ "Вербуд-Рівне" договір №1 про організацію спільного будівництва житла.

Відомості щодо оскарження результатів конкурсу чи укладеного за його результатами договору в матеріалах справи відсутні.

Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України 04.04.2023 розпочало дослідження щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ «Вербуд-Рівне» (м.Рівне) і ТОВ «Логістиксоюз технологія» (м.Рівне) під час участі у конкурсі з організації спільного будівництва житла для працівників органів Рівненської обласної прокуратури та членів їх сімей на земельній ділянці за адресою: м.Рівне у районі вулиць Соборної та Корольова (кадастровий номер 561010000:01:001:0121), відповідно до оголошення, опублікованого в газеті «Сім днів» від 28.10.2021 No 43 (1451).

При цьому підставою проведення дослідження щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції став лист від в.о. Голови Антимонопольного комітету України Анжеліки Коноплянко №13-09/145 від 04.04.2023. Даний лист зареєстровано Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України за вхідним № 63- 01/189К від 04.04.2023.

У вказаному листі, зокрема, доручено Голові територіального відділення Кашніковичу А.Г. провести дослідження щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції ТзОВ «Вербуд-Рівне» (м. Рівне) і ТОВ «Логістиксоюз технологія» (м. Рівне) під час участі у конкурсі з організації спільного будівництва житла для працівників органів Рівненської обласної прокуратури та членів їх сімей на земельній ділянці за адресою: м. Рівне у районі вулиць Соборної та Корольова (кадастровий номер 5610100000:01:001:0121), відповідно до оголошення, опублікованого в газеті «Сім днів» від 28.10.2021 №43(1451). За результатами проведеного дослідження вжити заходів відповідно до чинного законодавства, про що повідомити Комітет.

При цьому до вказаного листа в.о. Голови АМКУ додано копію звернення депутата Рівненської міської ради від 10.03.2023 №4 з додатками на 200 арк. в 1 прим..

Статтею 42 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, а відтак - господарськими, тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

Державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель, є Антимонопольний комітет України. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються Законом України "Про Антимонопольний комітет України", іншими актами законодавства (ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги субєктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" врегульовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб'єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (ст.6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема:

- розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

- при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" в редакції чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, Голова Антимонопольного комітету України: видає накази, затверджує положення, інструкції та інші акти, обов'язкові для працівників Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень.

Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що Перший заступник і заступник Голови Антимонопольного комітету України виконують за дорученням Голови окремі його функції і заступають Голову Комітету у разі його відсутності або неможливості здійснення ним своїх повноважень.

Отже Законом України "Про Антимонопольний комітет України" не надано права Голові Антимонопольного комітету України чи особі, яка виконує його функції, давати доручення територіальним відділенням АМКУ чи їх керівникам, зокрема, по проведенню дослідження щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції суб'єктами господарювання.

Крім того слід зазначити, що у вищевказаному листі від в.о. Голови Антимонопольного комітету України Анжеліки Коноплянко відсутні будь-які згадки чи посилання на правову підставу (норму закону), яка би давала право на надання такого доручення територіальному відділенню АМКУ та щодо правомірності проведення територіальним відділенням самого дослідження щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції позивачем відповідачем 2.

Як уже зазначалося вище Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ж до статті 19 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб'єктів господарювання, а також політичних партій та інших об'єднань громадян чи їх органів.

З огляду на вищевказані норми закону та встановлені вище обставини справи, суд доходить висновку, що в.о. Голови Антимонопольного комітету України Анжеліка Коноплянко надаючи доручення Західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету провести дослідження щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції ТзОВ «Вербуд-Рівне» (м. Рівне) і ТОВ «Логістиксоюз технологія» (м. Рівне) під час участі у конкурсі з організації спільного будівництва житла для працівників органів Рівненської обласної прокуратури та членів їх сімей на земельній ділянці за адресою: м. Рівне у районі вулиць Соборної та Корольова (кадастровий номер 5610100000:01:001:0121), відповідно до оголошення, опублікованого в газеті «Сім днів» від 28.10.2021 №43(1451), а Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету виконуючи дане доручення, діяли не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що в подальшому Адміністративна колегія Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла розпорядження №63/79-рп/к від 21.12.2023 про початок розгляду справи за ознаками вчинення товариством з обмеженою відповідальністю «Вербуд- Рівне» та ТОВ «Логістиксоюз технологія» порушення передбаченого пунктом 1статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів конкурсу.

При цьому у вказаному розпорядженні зазначено, що адміністративна колегія приймає вказане розпорядження на підставі доручення в.о. Голови Антимонопольного комітету України від 04.04.2023 №13-09/145 та за результатами проведення дослідження дій товариства з обмеженою відповідальністю «Вербуд - Рівне» (ідентифікаційний код юридичної особи 43213797) та товариства з обмеженою відповідальністю «Логістиксоюз технологія» (ідентифікаційний код юридичної особи 35311886) на предмет дотримання законодавства про захист економічної конкуренції, під час їх спільної участі у конкурсі з організації спільного будівництва житла для працівників органів Рівненської обласної прокуратури та членів їх сімей на земельній ділянці за адресою: м. Рівне у районі вулиці Соборної та Корольова (кадастровий номер 5610110000:01:001:0121), відповідно до оголошення, опублікованого в газеті «Сім днів» від 28.10.2021 № 43 (1451), який проводився Рівненською обласною прокуратурою.

16.10.24 заступником начальника Другого Відділу досліджень і розслідувань Західного міжобласного територіального відділення АМКУ Христиною Малик, фактично на виконання вищезазначеного доручення в.о. Голови АМКУ, за результатами проведеного дослідження щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції ТзОВ «Вербуд-Рівне» (м. Рівне) і ТОВ «Логістиксоюз технологія» (м. Рівне) під час участі у конкурсі з організації спільного будівництва житла для працівників органів Рівненської обласної прокуратури та членів їх сімей на земельній ділянці за адресою: м. Рівне у районі вулиць Соборної та Корольова (кадастровий номер 5610100000:01:001:0121), підготовлене Подання № 63-03/310-П про попередні висновки у справі №63/2-01-75-2023.

31.10.2024 адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення №63/160-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", згідно якого адміністративна колегія Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України постановила визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вербуд - Рівне» ідентифікаційний код юридичної особи 43213797) та товариство з обмеженою відповідальністю «Логістиксоюз технологія» (ідентифікаційний код юридичної особи 35311886) вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій які стосуються спотворення конкурсу з організації спільного будівництва житла для працівників органів Рівненської обласної прокуратури та членів їх сімей на земельній ділянці за адресою: м. Рівне, у районі вулиць Соборної та Корольова (кадастровий номер 561010000-01:001:0121) оголошення розміщено у газеті "7днів» № 43 (1451) від 28.10.2021. та накладено на вказаних осіб штраф в розмірі по 68000 грн. на кожного.

Як уже зазначалося вище відповідно до статті 19 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції.

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України:

збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень;

отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

Нормами частини першої статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за:

заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України;

фактом включення відповідно до Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" особи, яка є власником (засновником), бенефіціаром власника (засновника), контролером власника (засновника) засобу/засобів масової інформації, що має/мають значний вплив на телерадіоінформаційний ринок, до Реєстру осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів).

У разі надходження від заявника клопотання про можливість настання негативних наслідків, пов'язаних із поданням заяви, та з метою захисту його інтересів розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції розпочинається за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за №90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169-р, із змінами) затверджено Правила (в подальшому Порядок) розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі по тексту Правила, Порядок).

Вказані Правила визначають процедуру розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції (далі - порушення законодавства про захист економічної конкуренції, порушення), проведення слухань у справах органами Антимонопольного комітету України (далі - органи Комітету) відповідно до Законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про Антимонопольний комітет України» та встановлює порядок перевірки та перегляду рішень органів Комітету в цих справах.

При цьому суд зазначає, що у даному випадку Правила (Порядок) розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції застосовується в редакції чинній на момент прийняття Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України до виконання доручення в.о. Голови АМКУ №13-09/145 від 04.04.2023 та час його виконання, прийняття адміністративною колегією ЗМ ТВ АМКУ розпорядження №63/79-рп/к від 21.12.2023 про початок розгляду справи №63/2-01-75-2023 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та оскаржуваного рішення.

Відповідно до п.4 розділу II Правил (в редакції на момент прийняття до виконання доручення в.о. Голови АМКУ) справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у межах компетенції розглядаються органами Комітету:

- Комітетом;

- Постійно діючою адміністративною колегією Комітету;

- тимчасовою адміністративною колегією Комітету;

- державним уповноваженим Комітету;

- адміністративною колегією територіального відділення Комітету.

Розділом IV Правил було передбачено, що органи Комітету розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за підставами, визначеними статтями 36 і 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Розділ 6 "Подання заяви та її розгляд" Правил (Порядку) розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції регламентує порядок оформлення, подачі, прийняття та розгляду заяв. Зокрема пунктом 17 вказаного розділу було встановлено, що заяви про порушення у справах, підвідомчих адміністративній колегії територіального відділення Комітету, подаються до відділення за місцем вчинення порушення або за місцем знаходження відповідача, або за місцем настання наслідків порушення. Заяви про порушення в інших справах подаються до Комітету.

Заява, подана з порушенням правил підвідомчості, повертається заявникові або передається до належного територіального відділення Комітету чи до Комітету протягом десяти днів з дня її одержання. Передання заяви від одного територіального відділення до іншого здійснюється за погодженням із заступником Голови Комітету, відповідальним за координацію діяльності територіальних відділень. Перебіг строку розгляду заяви починається з дня її одержання Комітетом чи належним територіальним відділенням Комітету.

Особами, які мають право подавати заяву відповідно до абзацу другого частини першої статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" або частини першої статті 28 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", є суб'єкти господарювання - конкуренти, постачальники чи покупці відповідача та інші фізичні та юридичні особи, які можуть підтвердити, що дії чи бездіяльність відповідача, визначені зазначеними законами як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть безпосередньо і негативно вплинути на їхні права.

Такі заяви мають відповідати вимогам, викладеним у пункті 18 цих Правил.

Заяви осіб, які не мають права їх подавати згідно з абзацом третім цього пункту, органами Комітету не розглядаються, що не є перешкодою для проведення у разі необхідності за власною ініціативою органів Комітету розслідування щодо фактів, викладених у такій заяві.

Відповідно до п.21 Правил розгляд справи розпочинається відповідно до статті 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Повноваження службовців Комітету щодо збирання доказів під час розгляду справи стверджуються службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, а зазначені повноваження службовців відділення - службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, головою відділення (п.22 Правил).

Отже Законом України "Про захист економічної конкуренції" та Правилами (Порядком) розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції чітко встановлено: осіб, які мають право подавати заяву, вимоги до форми та змісту заяви; органи Комітету, які мають право розглядати такі заяви і справи; сам порядок розгляду заяв та справ; повноваження службовців Комітету щодо збирання доказів під час розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для прийняття доручення (листа) в.о. Голови Антимонопольного комітету України Анжеліки Коноплянко №13-09/145 від 04.04.2023 стало депутатське звернення депутата Рівненської міської ради від 10.03.2023 №4 Клічука Святослава Володимировича щодо можливих порушень вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час конкурсу з організації спільного будівництва житла для працівників органів Рівненської обласної прокуратури та членів їх сімей ТОВ «Вербуд-Рівне» та ТОВ "Логістиксоюз технологія". З копії вказаного депутатського звернення вбачається, що його підставою стало звернення до депутата журналістів ГО "АЖР "4 влада".

В той же час суд зазначає, що частиною 1 статті 13 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" передбачено, що депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

З огляду на вищевказану норму закону слід дійти висновку, що депутату місцевої ради не надано права звертатися з депутатським зверненням до центральних органів державної влади, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих не на території відповідної ради.

Також суд зазначає, що депутат місцевої ради не відноситься до осіб, які мають право подавати заяву відповідно до абзацу другого частини першої статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" або частини першої статті 28 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

З аналізу вищенаведених норм права слід дійти висновку, що ні Антимонопольний комітет України, ні його територіальне відділення не мали права приймати до розгляду депутатське звернення депутата Рівненської міської ради Клічука Святослава Володимировича від 10.03.2023 №4.

Відтак прийнявши до розгляду вищевказане депутатське звернення органи Антимонопольний комітет України діяли не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також суд не може з вірогідністю стверджувати, що Антимонопольний комітет України чи його територіальне відділення розпочали розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за власною ініціативою, так як з матеріалів справи чітко прослідковується, що як дослідження щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ "Вербуд-Рівне" та ТОВ "Логістиксоюз технологія" так і розгляд самої справи здійснювалися саме на підставі звернення депутата Рівненської міської ради.

Крім того, слід відмітити, що нормами статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за власною ініціативою у разі надходження від заявника клопотання про можливість настання негативних наслідків, пов'язаних із поданням заяви, та з метою захисту його інтересів.

Однак відповідачем 2 не доведено того, що чи він, чи Антимонопольний комітет України отримували відповідне клопотання заявника.

Статтею 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Відповідно до ч 2 вказаної статті саме при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України:

Суд зазначає, що ні нормами Закону України "Про захист економічної конкуренції", ні Правилами (Порядком) розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не передбачено, що до прийняття розпорядження про початок розгляду справи органи Антимонопольного комітету вправі вчиняти дії, передбачені ч.2 статті 35 вищевказаного Закону.

Однак матеріалами справи встановлено, що Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України розпочало збір і аналіз документів, отримання пояснення осіб ще до прийняття розпорядження про початок розгляду справи щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ "Вербуд-Рівне" та ТОВ "Логістиксоюз технологія".

В той же час слід відмітити, що в основу прийняття розпорядження адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/79-рп/к від 21.12.2023р. "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" покладено результати дослідження дій ТОВ "Вербуд-Рівне" та ТОВ "Логістиксоюз технологія" на предмет дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час конкурсу з організації спільного будівництва житла для працівників органів Рівненської обласної прокуратури та членів їх сімей, яке було проведено до прийняття розпорядження.

Вказане також підтверджується Поданням №63-03/243п від 19.12.2023 року заступника начальника 2 ВДР "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" в якому, зокрема, і йде посилання на результати вищевказаного дослідження.

Також суд зазначає, що Відповідно до п.22 Правил повноваження службовців Комітету щодо збирання доказів під час розгляду справи стверджуються службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, а зазначені повноваження службовців відділення - службовим дорученням, виданим державним уповноваженим, головою відділення.

Як вбачається з матеріалів справи дослідження дій ТОВ "Вербуд-Рівне" та ТОВ "Логістиксоюз технологія" на предмет дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час конкурсу з організації спільного будівництва житла для працівників органів Рівненської обласної прокуратури та членів їх сімей до прийняття розпорядження адміністративної колегії ЗМ ТВ АМКУ №63/79-рп/к від 21.12.2023р. про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, здійснювалося заступником начальника 2 ВДР Христиною Малик, яка в подальшому і підготувала Подання №63-03/243п від 19.12.2023 року "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".

Однак в матеріалах справи відсутні докази того, що саме заступнику начальника 2 ВДР Христині Малик головою відділення надано службове доручення щодо збирання доказів під час дослідження дій ТОВ "Вербуд-Рівне" та ТОВ "Логістиксоюз технологія" на предмет дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

З вказаного слідує, що збирання доказів щодо дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції, які в подальшому були покладені в основу прийняття розпорядження адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/79-рп/к від 21.12.2023р. "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" та оспорюваного рішення, здобувалися службовцями Комітету без відповідних на це повноважень.

Також суд зазначає, що статтею 12-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено порядок утворення і діяльності колегіальних органів Антимонопольного комітету України.

Зокрема, відповідно до норм вказаної статті, адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України утворюється головою територіального відділення Антимонопольного комітету України з числа керівних працівників територіального відділення у складі не менше ніж три особи цього територіального відділення. За згодою Голови Антимонопольного комітету України до складу адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть входити посадові особи Антимонопольного комітету України. Адміністративну колегію територіального відділення Антимонопольного комітету України очолює голова територіального відділення або його заступник.

Члени Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України мають рівні права щодо розгляду питань, що належать до компетенції цих органів відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час прийняття розпоряджень і рішень.

Формою роботи Антимонопольного комітету України, адміністративних колегій Антимонопольного комітету України, адміністративних колегій територіальних відділень Антимонопольного комітету України є їх засідання.

Засідання Антимонопольного комітету України є правоможним за умови присутності більшості від його встановленого складу. Засідання адміністративної колегії Антимонопольного комітету України є правоможним за умови присутності всіх її членів. Засідання адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України є правоможним за умови присутності більшості від її встановленого складу, але не менше трьох її членів.

Розпорядження та рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Порядок діяльності Антимонопольного комітету України, адміністративних колегій Антимонопольного комітету України, адміністративних колегій територіального відділення Антимонопольного комітету України як колегіальних органів визначається цим Законом, іншими актами законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі регламентами цих органів, що затверджуються Антимонопольним комітетом України.

Суд зазначає, що з копій розпорядження №63/79-рп/к від 21.12.2023р. "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" та рішення №63/160-р/к від 31 жовтня 2024 року "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" прийнятих адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, які надані суду відділенням, вбачається, що останні підписані Головою Колегії, Головою Відділення.

В той же час суду зазначає, що адміністративна колегія Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, з огляду на норми Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є колегіальним органом, і, відповідно до норм вказаного Закону, члени адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України мають рівні права щодо розгляду питань, що належать до компетенції цих органів відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час прийняття розпоряджень і рішень.

Відтак члени адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України мають право на підпис розпоряджень і рішень колегії, незалежно від результату голосування, і, відповідно, зобов'язані на такий підпис для підтвердження їх правомочності.

В той же час суд зазначає, що відповідач 2 не надав суду ні протоколів засідання адміністративної колегії відділення, ні інших доказів, які би підтверджували правомочність членів колегії та прийняття ними розпорядження №63/79-рп/к від 21.12.2023р. "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" та рішення №63/160-р/к від 31 жовтня 2024 року "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".

Слід відмітити, що на момент прийняття розпорядження №63/79-рп/к від 21.12.2023р. "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" та рішення №63/160-р/к від 31 жовтня 2024 року "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" були відсутні регламенти адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України, що затверджені Антимонопольним комітетом України.

Однак суд зазначає, що вже після постановлення оспорюваного рішення Розпорядженням АМКУ від 01 травня 2025 р. №4-рп затверджено Регламент адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому, зокрема, зазначено, що рішення Колегії за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції підписується членами колегії, які приймали участь у такому засіданні, незалежно від того чи голосували вони "за" чи "проти", а також Головою Колегії.

Суд не посилається на Розпорядженням АМКУ від 01 травня 2025 р. №4-рп та затверджений ним Регламент, як на підставу для прийняття даного рішення, однак зазначає, що останні додатково свідчить, що сам же Антимонопольний комітет України дотримується принципу що все ж таки рішення адміністративної колегії територіального відділення АМКУ має бути підписано членами колегії, які приймали участь у такому засіданні.

Крім того слід відмітити, що Регламентом адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України, затвердженим розпорядженням АМКУ від 01 травня 2025 р. №4-рп, вже чітко передбачено, що хід засідання колегії, результати голосування та прийняті рішення фіксуються у стислій формі у протоколі засідання колегії.

В той же час суд зазначає, що матеріали судової справи, зокрема і ті, що надані АМКУ, а саме два томи Справи №63/2-01-75-2023, не містять протоколу засідання адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України як при прийнятті розпорядження №63/79-рп/к від 21.12.2023р. "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" так і рішення №63/160-р/к від 31 жовтня 2024 року "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".

Відтак суд позбавлений можливості з вірогідністю стверджувати що хід засідання колегії 21.12.2023р. та 31.10.2024р., результати голосування та прийняті на них рішення відбувалися у відповідності до діючого законодавства та з дотриманням прав та інтересів осіб, щодо яких здійснювався розгляд та приймалися рішення.

З огляду на вищевказане суд доходить висновку, що відсутність протоколів засідання адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.12.2023р. та 31.10.2024р., розпорядження №63/79-рп/к від 21.12.2023р. "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" та рішення №63/160-р/к від 31 жовтня 2024 року "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", підписаних всіма членами колегії, свідчить про недійсність вказаних розпоряджень та рішення.

Суд зазначає, що дискреція АМКУ не є необмеженою. Під час прийняття будь-яких рішень комітет не повинен у жодному випадку діяти свавільно. Навіть більше, у разі прийняття Антимонопольним комітетом рішення, таке рішення має бути максимально вичерпним, обґрунтованим та розкривати заявникові мотиви його ухвалення.

Дискреція - це не стільки про прийняття рішення на власний розсуд, скільки про встановлені законом повноваження АМКУ обирати між альтернативами, кожна з яких є законною. Такий «вибір» має бути зроблений на підставі внутрішнього оцінювання конкретних обставин справи, виходячи із цілей та принципів права, а також загальних засад забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, зокрема, шляхом своєчасно реагування на прояви недобросовісної конкуренції чи зловживання монопольним становищем. Як свідчить практика Європейського суду з прав людини, свобода оцінювання при реалізації дискреційних повноважень обмежується обсягом, способом та межами, встановленими законом, що, у свою чергу, може бути забезпечене вичерпним обґрунтуванням обраного рішення.

За принципом належного урядування влада має здійснюватись у правомірний, справедливий та розумний спосіб. З принципу "правової держави" витікає вимога законності та узгодженості діяльності її органів. Саме тому на рівні Основного закону закріплено, що органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

З позиції гарантування основоположних прав людини, надання дискреційних повноважень державним органам обсяг, яких не має чітко визначених меж було б несумісним з принципом верховенства права, як одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією і Конституцією України.

Саме тому Закон має чітко визначати межі дискреційних повноважень будь-яких державних органів та порядок їх здійснення (пункт 67 рішення у справі "Котій проти України" (Kotiy v. Ukraine) від 5 березня 2015 року, заява № 28718/09; пункт 60 рішення у справі "Зосимов проти України" (Zosymov v. Ukraine) від 7 липня 2016 року, заява № 4322/06).

Конституційний Суд України (далі - КСУ) у своєму рішенні від 11.10.2018 № 7-р/2018 зазначив, що принцип юридичної визначеності, як один із елементів верховенства права не виключає визнання за органом публічної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними.

Згідно з юридичною позицією КСУ цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості у особи передбачати дії цих органів (абзац третій підпункту 2.4 пункту 2 мотивувальної частини рішення від 08.06.2016 № 3-рп/2016).

Отже, кожен орган влади, використовуючи визначені законом саме для нього владні повноваження, зобов'язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні у справі факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми, не допускаючи при цьому зловживання владою у процесі прийняття відповідного рішення. А завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання органом прав особи, що звернулася за захистом, на кожній стадії такого провадження та за його наслідками.

Суд виходить з того, що дискреційні повноваження Антимонопольного комітету України мають узгоджуватися з конституційним принципом верховенства права та такими його елементами, як юридична визначеність та заборона свавілля.

Дискреційні повноваження органу Антимонопольного комітету України не повинні використовуватися ним свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу. Зазначена правова позиція послідовно викладалася у низці постанов, зокрема, Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 зі справи №910/23000/17, Верховного Суду від 09.07.2020 зі справи № 910/13869/19, від 01.10.2020 зі справи № 920/890/19, від 15.04.2021 зі справи № 910/17929/19, від 15.07.2021 зі справи № 904/4598/20, від 07.06.2022р. № 910/3603/21.

У постанові від 02.07.2019р. зі справи № 910/23000/17 Велика Палата Верховного Суду наголосила на важливості дотримання принципу належного врядування та унеможливлення свавільного використання дискреційних повноважень, що орган Антимонопольного комітету України має враховувати при ухваленні рішень.

Перевіряючи дії Антимонопольного комітету України на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) Антимонопольного комітету України з'ясовує і визначає наявність/відсутність, а тому доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України через призму/критерії, зокрема, неповноти з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; неправильності застосування норм матеріального і процесуального права тощо. Саме таким чином суд і здійснює перевірку на відповідність реалізації дискреції закону (праву), так і на узгодженість рішень/дій, прийнятих на підставі дискреції, з правами особи, загальними принципами публічної адміністрації, процедурними нормами, обставинами справи тощо.

Отже, спеціально-дозвільний принцип, встановлений у статті 19 Конституції України передбачає зобов'язання органу державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією або ж законами України. Норми Конституції не містять прямої безпосередньої вказівки на можливість багатоваріантної поведінки при здійсненні органами державної влади своїх повноважень. Водночас реалізація окремих повноважень може залежати від оцінки відповідної потреби їх застосування з метою належної реалізації вимог закону. Свобода розсуду є необхідною для здійснення цілого ряду завдань, які мають бути виконані при здійсненні державної влади. Проте однією з вимог до здійснення дискреційних повноважень є вимога до суб'єкта владних повноважень використовувати дискреційні повноваження з метою, з якою воно було надано, зокрема, згідно з відповідним законом.

У розгляді даної справи суд звертається до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 18.06.2019 зі справи № 922/1966/18, Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.07.2019 зі справи № 910/23000/17, згідно з якою: "господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень АМК не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами АМК, але при цьому зобов'язані перевіряти правильність застосування органами АМК відповідних правових норм".

З огляду на вищевказане, суд доходить висновку, що при розгляді справи №63/2-01-75-2023, зокрема при здійсненні попереднього дослідження щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ "Вербуд-Рівне" та ТОВ "Логістиксоюз технологія", при прийнятті розпорядження №63/79-рп/к від 21.12.2023р. "Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" та рішення №63/160-р/к від 31 жовтня 2024 року "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України діяло не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно ж до ч.1 статт1 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції";

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на вищевказане рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/160-р/к від 31 жовтня 2024 року "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Що стосується самих тверджень Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в оспорювному рішенні про те, що ТОВ "Вербуд-Рівне" та ТОВ "Логістиксоюз технологія" порушили законодавство про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій які стосуються спотворення конкурсу з організації спільного будівництва житла для працівників органів Рівненської обласної прокуратури та членів їх сімей на земельній ділянці за адресою: м. Рівне, у районі вулиць Соборної та Корольова (кадастровий номер 5610100000:01:001:0121), оголошення розміщено у газеті "7 днів" № 43 (1451) від 28.10.2021, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються:

1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів;

2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними;

3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками;

4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;

5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців;

6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб'єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції;

7) укладення угод за умови прийняття іншими суб'єктами господарювання додаткових зобов'язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод;

8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин.

Антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

Відповідно ж до ч.1 статті 5 вказаного Закону узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

Відповідач 1 вважає, що антиконкурентними узгодженими діями позивача та відповідача 2 під час підготовки та проведення Конкурсу, зокрема, є:

1. Використання спільних ІР - адрес: при подачі податкової звітності; при взаємодії з системою Клієнт - Банк.

2. Спільна уповноважена особа на представлення інтересів під час взаємодії банківською установою.

3. Спільний бухгалтер у обох Учасників.

4. Наявність поворотної без відсоткової фінансової допомоги між Учасниками зі спільним суб'єктом господарювання.

5. Наявність господарських відносин між Учасниками та спільним суб'єктом господарювання.

6. Пов'язаність Учасників: через співпрацю юридичних осіб, засновником яких є ОСОБА_1 , через місце розташування.

7. Використання контактного номеру телефону, що належить підприємству, пов'язаному з ОСОБА_1 ..

8. Схожість оформлення конкурсних пропозицій Учасників.

Однак суд зазначає, що для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів необхідним є, серед іншого, встановлення та доведення факту такого спотворення. Саме по собі припущення щодо такого спотворення не може бути достатнім для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону.

У спірному рішенні Відповідач 1 зазначає, що позивач та відповідач 2 мають одне місце розташування з пов'язаними, на думку Відповідача 1, юридичними особами, а саме з ТОВ «Комерц Ріел» та ТОВ «Маркет-сервіс 2», хоча матеріали судової справи містять відомості, що за зазначеними адресами знаходяться об'єкти комерційної (офісні центри, магазини ) та житлової нерухомості, що передбачає можливість мати спільну поштову адресу з розмежуванням адресата та спільний wi-fi доступ до мережі інтернет, який за договором оренди забезпечує орендодавець. Дана обставина в матеріалах справи Відповідача 1 не досліджувалась і невідображена, відповідні договори не витребовувались.

У спірному рішенні Відповідач1 визначає пов'язаність відповідачів через співпрацю керівників (праця керівників за сумісництвом) з суб'єктами господарювання засновником яких є ОСОБА_1 . Статтею 43 Конституціії України передбачено що держава гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності. Питання обмежень щодо можливості суміщення робіт і посад, трудові договори і зобов'язання щодо нерозголошення конфіденційної інформації Відповідачем 1 не досліджувалось.

У спірному рішенні Відповідач1 зазначає, що згідно аналізу руху коштів по розрахункових рахунках, що були відкриті в АТ «УкргазБанк» (лист від 12.09.2023 №БТ - 9877, вхідний від 18.09.2023 № 63- 01/365кі) ТОВ «Вербуд - Рівне» та ТОВ «Логістиксоюз технологія», встановлено наявність договорів «безвідсоткової позики», що були укладені з ТОВ «Агенство нерухомості Стоград» (ідентифікаційний код юридичної особи 41870325), засновником якого є ОСОБА_5 .

Також Відповідач1 вказує що згідно аналізу руху коштів по розрахункових рахунках, що були відкриті в АТ «УкргазБанк» (лист від 12.09.2023 №БТ - 9877, вхідний від 18.09.2023 №63-01/365кі) встановлено наявність у відповідачів господарських відносин зі спільним суб?єктом господарювання - ТОВ «ЗНВКФ Стоград - Інвест», що полягають у купівлі - продажу майнових прав.

Щодо зазначеного суд зауважує, що перебування у Позивача та Відповідача 2 фінансових та господарських відносин з ТОВ «Агенство нерухомості Стоград» та ТОВ «ЗНВКФ Стоград - Інвест», враховуючи види господарської діяльності останніх, не суперечить приписам чинного законодавства України та не є свідченням узгодженості дій між зазначеними особами. Крім цього, у спірному рішенні договори, які стали підставою для виникнення фінансових та господарських відносин між зазначеними особами Відповідачем1 не досліджувались та не витребовувались.

Щодо твердження у спірному рішенні, щодо наявної спільної уповноваженої особи на представлення інтересів під час взаємодії з банківською установою то слід зазначити що згідно довідки АБ «Укргазбанк»:

ОСОБА_4 (РНОКПI НОМЕР_1 ) не здійснювала, будь-які дії в АБ "УкргазБанк" в інтересах ТОВ "Вербуд-Рівне" на підставі довіреності №б.н. від 01.09.2021 року, виданої зазначеним Товариством, та у межах повноважень, визначених цією довіреністю;

ОСОБА_4 (РНОКПІ НОМЕР_1 ) не здійснювала, будь-які дії в АБ "УкргазБанк" в інтересах ТОВ «Логістиксоюз технологія" на підставі довіреності №б.н. від 02.09.2021 року, виданої зазначеним Товариством, та у межах повноважень, визначених цією довіреністю;

Довіреності, видані ТОВ "Вербуд-Рівне" (№б.н від 01.09.2021 року) та ТОВ "Логістиксоюз технологія" (№б.н. від 01.09.2021 року), відповідають типовій формі довіреності, яка застосовувалась АБ "УкргазБанк" у відповідних правовідносинах станом на 2021 рік.

Щодо твердження у спірному рішенні, щодо використання позивачем контактного номеру телефону, що належить підприємству, пов'язаному з ОСОБА_1 то Відповаідач 1 в п. 34 рішення визначає, що ОСОБА_1 до 2019 був власником та засновником ТОВ «Вербуд-Рівне», а питання дати внесення інформації про контактний номер підприємства в ЄДР, а також питання фактичного використання даного номеру не досліджувалось.

У спірному рішенні Відповідач1 зазначає, що обов'язки бухгалтера у обох відповідачів здійснювала одна і таж особа. Дане твердження, згідно матеріалів судової справи, не знаходить підтвердження, оскільки відсутні відомості про перебування ОСОБА_6 чи ОСОБА_5 в трудових відносинах з відповідачами. Зазначені особи є ФОП, видом діяльності яких є надання бухгалтерських послуг, які і надавались відповідачам. Цим пояснюється і використання спільної ІР-адреси, однакових логінів та синхронності дій при подачі податкової звітності та при взаємодії з системою Клієнт-Банк.

Також, суд зауважує, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Вербуд - Рівне» та ТОВ «Логістиксоюз технологія» мають різних засновників (учасників), зареєстровані за різними юридичними адресами.

Також суд вважає, що зовнішні ознаки в оформленні документів не можуть самі по собі свідчити про те, що між учасниками процедури відбувся обмін інформацією при підготовці конкурсної пропозиції.

Суд звертає увагу, що при оцінці фактів подання учасниками конкурсу документів, що мають спільні особливості, Відповідачем 1, в оскаржуваному рішенні, не зібрано і не зазначено доказів, що доводять неможливість співпадіння.

Крім того, співпадання в оформленні та зовнішньому вигляді конкурсних пропозицій в конкретному випадку також не може свідчити про наявність антиконкурентних узгоджених дій, що призвели до спотворення результатів конкурсу, оскільки при проведенні конкурсу єдиним критерієм, який висувається до документації учасників, є її відповідність вимогам замовника, визначеним чинним законодавством України.

Суд зазначає, що ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку. Висновок же органу Антимонопольного комітету України щодо наявності у суб'єкта господарювання об'єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об'єктивно (незалежно від суб'єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів.

При цьому саме суд має з'ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні, співвідношення дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку.

На відповідний орган покладається обов'язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб'єктів господарювання на ринку, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі, за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб'єктів господарювання.

Питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв'язок, відповідно до статті 86 ГПК України. При цьому обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, можливо зумовленою специфікою відповідного товарного ринку у певному часовому проміжку.

Суд зауважує, що результат конкурсу залежить саме від якості пропозиції та її вигодою для замовника, що власне і складає суть пропозиції, а тому суд вважає, що саме суть конкурсної пропозиції в першу чергу повинна бути досліджена відповідачем.

Відтак суд вважає, що під час проведення конкурсу мала місце конкуренція між учасниками, а перемога в конкурсі стала наслідком запропонованої найвигіднішої пропозиції, яка є основним критерієм оцінки поданих пропозицій.

Учасниками торгів запропоновано замовнику різні пропозиції і останній не був позбавлений можливості обрати іншого переможця або відхилити пропозиції учасників.

Що стосується позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістиксоюз технологія" суд зазначає наступне.

У позовній заяві, висуваючи вимоги до ТОВ "Логістиксоюз технологія" позивач просить суд зобов'язати останнє спростувати недостовірну інформацію щодо пов'язаності Товариства з обмеженою відповідальністю «Вербуд-Рівне» (ЄДРПОУ 3213797) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістиксоюз технологія» (ЄДРПОУ 35311886) через публікацію такого спростування у ЗМІ.

При цьому, як на підставу вимог посилається на те, що бездіяльність відповідальних осіб ТОВ «Логістиксоюз технологія» щодо ненадання будь-якої? відповіді на вимогу ЗМ ТВ АМКУ від 20.04.2023 року №63-02/922, в сукупності призвела до формування хибних висновків щодо пов'язаності двох Товариств та сприяла отриманню збитку у розмірі 68 000,00 гривень через накладення штрафу в оскаржуваному рішенні та як наслідок до порушення ділової репутціїї.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципу верховенства права.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Обраний спосіб захисту має бути дієвим, тобто, на практиці, відновлювати порушене право позивача. Це означає, що рішення суду, ухвалене на підставі такого способу захисту, має принести бажаний результат для позивача, а не залишати його у невизначеності.

Спосіб захисту повинен бути адекватним характеру порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи позивач вважає, що саме бездіяльність відповідача2 призвела до прийняття відповідачем1 рішення № 63/160-р/к адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення від 31 жовтня 2024 року, яким, зокрема, визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вербуд - Рівне» ідентифікаційний код юридичної особи 43213797) вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій які стосуються спотворення конкурсу з організації спільного будівництва житла для працівників органів Рівненської обласної прокуратури та членів їх сімей на земельній ділянці за адресою: м. Рівне, у районі вулиць Соборної та Корольова (кадастровий номер 561010000-01:001:0121).

В той же час суд зазначає, що вимога про зобов'язання ТОВ "Логістиксоюз технологія" спростування інформації щодо пов'язаності Товариства з обмеженою відповідальністю «Вербуд-Рівне» (ЄДРПОУ 3213797) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістиксоюз технологія» (ЄДРПОУ 35311886) під час конкурсу з організації спільного будівництва житла для працівників органів Рівненської обласної прокуратури та членів їх сімей не є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, так як задоволення такої вимоги саме по собі не призведе до визнання недійсним чи скасування рішення органу АМКУ, на підставі якого ТОВ "Вербуд-Рівне" було визнано таким, що порушило законодавство про захист економічної конкуренції та застосовано адміністративну санкцію.

З огляду на вищевказане, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістиксоюз технологія».

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, що дії позивача не є порушенням конкурентного законодавства, передбаченим п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів конкурсу, а рішення № 63/160-р/к адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення по справі № 63/2-01-75-2023 у частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Вербуд-Рівне» є протиправним та підлягає визнанню недійсним і скасуванню в цій частині.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Вербуд-Рівне» задоволити частково.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення № 63/160-р/к від 31 жовтня 2024 року адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі № 63/2-01-75-2023 у частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «Вербуд-Рівне».

3. В решті позову відмовити у задоволенні.

4. Стягнути з Західного Міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79005, м. Львів, вул. Миколи Коперника, буд.4, код ЄДРПОУ 20812013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вербуд-Рівне" (33020, м. Рівне, вул. Кулика і Гудачека, буд.24А, код ЄДРПОУ 43213797) судовий збір у сумі 3028 грн. 00 коп.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 10 липня 2025 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.

Попередній документ

128775511

Наступний документ

128775513

Інформація про рішення:

№ рішення:	128775512
№ справи:	918/1160/24
Дата рішення:	25.06.2025
Дата публікації:	14.07.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Рівненської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо застосування антимонопольного та конкурентного законодавства, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (25.06.2025)
Дата надходження:	23.12.2024
Предмет позову:	визнання недійсним та скасування рішення №63/160-р/к від 31 жовтня 2024 року, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію

Розклад засідань:

Минулі засідання (12)

04.02.2025 12:00	Господарський суд Рівненської області
25.02.2025 14:30	Господарський суд Рівненської області
18.03.2025 12:30	Господарський суд Рівненської області
02.04.2025 15:00	Господарський суд Рівненської області
21.04.2025 11:00	Господарський суд Рівненської області
22.04.2025 15:00	Господарський суд Рівненської області
28.04.2025 14:30	Господарський суд Рівненської області
20.05.2025 10:00	Господарський суд Рівненської області
17.06.2025 14:30	Господарський суд Рівненської області
25.06.2025 11:00	Господарський суд Рівненської області
20.10.2025 15:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
27.10.2025 13:50	Північно-західний апеляційний господарський суд