Рішення від 30.06.2025 по справі 916/889/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"30" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/889/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. при секретарі судового засідання Боднарук І.В. розглянувши справу № 916/889/25 за позовом Біляївської окружної прокуратури Одеської області (67600, Одеська область, Одеський район, м.Бiляївка, вул.Костiна,17, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області (67668, Одеська область, Одеський район, с.Великий Дальник, вул.Б. Хмельницького, 3д Код ЄДРПОУ 04377693)

до відповідача: Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Чорноморська" (09109, Київська область, м. Біла Церква, вул.Сквирське Шосе, 33-А, код ЄДРПОУ 05528898)

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5, код ЄДРПОУ 44069166).

про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку

Представники:

Прокурор: Пендей А.В.;

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов'язків керівника Біляївської окружної прокуратури Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області з позовом до відповідача Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Чорноморська" про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.03.2025р. прийнято справу до провадження та призначено підготовче засідання на 15.04.2025 р.

Ухвалою від 15.04.2025р. відкладено підготовче засідання на 12.05.2025р.

Станом на 12.05.2025р. відзив до суду не надходив.

До канцелярії суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності повноважного представника.

Ухвалою від 12.05.2025р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 02.06.2025 р.

02.06.2025р.на електронну пошту суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи. Суд вивчив та проанализував дане клопотання, подане представником відповідача Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Чорноморська" адвокатом Іваненко С.В. та зазначає наступне.

Відповідачу відомо про дату,час та місце розгляду даної справи.

Згідно п.7 ст.6 Господарського процесуального кодексу України особам, які зареєстрували електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Крім того, суд зазначає про те, що за змістом ст.6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).

Так, відповідно до положень п. 6 цієї статті адвокати, інші юридичні особи реєструють електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.

Відповідно до ч.ч.5-9 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Так, вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов'язковою для осіб, визначених ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

З урахуванням викладеного представник відповідача адвокат Іваненко С.В. мав можливість подати заяву про усунення недоліків позовної заяви в електронному вигляді лише через підсистему «Електронний суд».

Між тим, заяву подано шляхом її надсилання на електронну пошту суду, тобто не у спосіб, визначений Господарським процесуальним кодексом України.

Аналогічний висновок викладено в ухвалах Верховного Суду від 18.12.2023 у справі № 910/909/21 та від 15.03.2024 у справі № 464/2728/15-ц.

Враховуючи викладене вище суд вважає за необхідне повернути без розгляду вказану заяву представнику відповідача адвокату Іваненко С.В.

Керуючись ст.ст.120,202,216,234 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалою від 22.04.2024р. відклав розгляд справи по суті на 17.06.2025р.

В судовому засіданні 17.06.2025р. було оголошено перерву для проголошення вступної та резолютивної частини рішення до 30.06.2025р.

Прокурор в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги.

Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Судом 30.06.2025р., в порядку ст.240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд Одеської області встановив.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Біляївською окружною прокуратурою за наслідками опрацювання питання додержання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок, розташованих на території Одеського (колишнього Біляївського) району Одеської області, установлено факт використання Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Чорноморська" земельної ділянки площею 26,1215 га з кадастровим номером 5121081400:01:002:0693 за договором оренди землі № 365 від 03.12.2018 без сплати орендної плати за її використання відповідно до умов договору оренди.

Прокурор зазначає, що на території Великодальницької територіальної громади розташована земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 5121081400:01:002:0693 загальною площею 26,1215 га.

Вищевказана земельна ділянка сформована в результаті проведеної інвентаризації земель на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, яка затверджена наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-5179/13-18-СГ від 02.08.2018.

За результатами проведених земельних торгів 03.12.2018 між ГУ Держгеокадастру в Одеській області та СТОВ "Агрофірма Чорноморська" був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки №365, терміном до 03.12.2025. Згідно договору орендна плата повинна вноситись орендарем у розмірі 78 215, 00 грн. за рік.

Постановою Кабінету Міністрів України №1113 від 16.11.2020 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» було передбачено передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 ЗК України.

Відповідно до вказаної постанови, на підставі наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області №74-ОТГ від 11.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» земельну ділянку з кадастровим номером 5121081400:01:002:0693 загальною площею 26,1215 га передано Великодальницькій сільській раді Одеського (колишнього Біляївського) району Одеській області у комунальну власність.

Примірник договору оренди № 365 від 03.12.2018 також було передано Великодальницькій сільській раді згідно з актом приймання-передачі договорів оренди землі, об'єктами яких є земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення від 11.12.2020.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що з 25.02.2021 власником вищевказаної земельної ділянки є територіальна громада в особі Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області.

Відповідно до п.2.1 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 26,1215 га, у тому числі: 26,1215 га рілля, що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Великодальницька сільська рада (за межами населеного пункту).

Положеннями пункту 3.1 договору встановлено, що останній укладено на 7 років.

Відповідно до пункту 4.1 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Великодальницької сільської ради в УДКСУ у Біляївському районі Одеської області у розмірі 14,35 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2028, а саме: 78 215,00 грн за 1 рік, що зазначено у протоколіпроведення земельних торгів за лотом №1918 від 03.12.2018 №1/1918 та складає 6 517,92 грн. за один місяць.

Згідно пункту 4.3 договору орендна плата вноситься орендарем не пізніше 28-го числа місяця, наступного за звітним, у розмірі, встановленому пунктом 4.1 договору, за кожен місяць.

Пунктом 8.4.6 договору передбачено, що серед обов'язків орендаря визначено, що останній зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Згідно п.11.3 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а також внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, несплати, несвоєчасної або неповної сплати орендарем орендної плати.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та цього договору (пункт 12.1).

Відповідно до п.12.3 договору у разі невиконання обов'язків, встановлених п. 4.7 договору, у 10-денний строк орендар сплачує штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором, який зараховується до інших надходжень місцевого бюджету Великодальницької сільської ради в УДКСУ у Біляївському районі Одеської області.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нарахована пеня, від суми до сплати, за кожний день прострочення (пункт 12.4).

Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом 287.3 ст.287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Разом з тим, відповідно до інформації, наданої Великодальницькою сільською радою Одеського району Одеської області № 1935/01-11/2024 від 09.12.2024, СТОВ "Агрофірма Чорноморська" покладені на нього зобов'язання законом та договором щодо сплати орендної плати за земельну ділянку площею 26,1215 га не виконує, внаслідок чого за період з 01.11.2021 по 01.11.2024 утворилась заборгованість в загальній сумі 751 099,06 грн з яких: тіло орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації НГО становить 510 734,58 грн, сума боргу з наростаючим підсумком становить 204 370,08 грн, пеня становить 24 600,86 грн, 3% річих становить 9 540,29 грн, інфляційне нарахування становить 1 853,25 грн, що підтверджується відповідним розрахунком відділу фінансового управління Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області про заборгованість СТОВ "Агрофірма Чорноморська" по договору оренди №365 від 03.12.2018.

Відповідно до листа ГУ ДПС в Одеській області № 2183/5/15-32-13-07-05 від 03.02.2025 вбачається, що згідно з даними iнформацiйно-комунiкацiйних систем ДПС СТОВ "Агрофірма Чорноморська" в порушення норм пункту 286.2 статті 286 Кодексу за земельні ділянки, які знаходяться в користуванні підприємства на умовах оренди, податкові декларації з плати за землю за 2022-2024 роки не подано.

За неподання звітності до платника застосовано штрафні санкції у сумі 4080,00 грн на підставі податкових повідомлень-рішень від 25.08.2023 №21479/15-32-04-08-20, від 15.11.2023 №29619/15-32-04-08-20, від 23.09.2024 №40475/15-32-04-08-20.

За даними iнформацiйно-комунiкацiйної системи ДПС станом на 31.01.2025 по СТОВ "Агрофірма Чорноморська" (Великодальницька СГТ) облiковується податковий борг у суммi 97 634,35 грн по оренднiй платi з юридичних осiб (кбк 18010600). Також в листі ГУ ДПС в Одеській області зазначено, що платнику податкiв СТОВ "Агрофірма Чорноморська" сформовано та направлено податкову вимогу вiд 04.02.2020 за № 3892-53, прийнято рiшення про опис майна у податкову заставу.

На виконання пункту 89.3 статтi 89 Кодексу складено акт опису майна вiд 28.05.2020 за № 28/15-32-53-09 у СТОВ "Агрофірма Чорноморська".

На пiдставi пункту 95.5 статтi 95 Кодексу прийнято рішення керівника від 15.12.2922 №384/15-32-13-02-39 про стягнення грошових коштів з рахунків платника у банках в рахунок погашення податкового боргу на суму 6 597,54 грн, та рiшення керiвника вiд 29.03.2024 № 517/4-1532 про стягнення коштiв платника податкiв з рахункiв у банках у рахунок погашення податкового боргу платника податкiв по СТОВ "Агрофірма Чорноморська" на суму 86 956,81 грн, який за даними iнформацiйно-комунiкацiйної системи ДПС не був сплачений протягом 90 календарних днiв, наступних за останнiм днем граничного строку його сплати. Платiжнi iнструкцiї повернуто без виконання в зв'язку з вiдсутнiстю коштiв на банкiвських рахунках у пiдприємства.

Головним управлiнням ДПС в Одеськiй областi направлено матерiали до Київського окружного адмiнiстративного суду щодо надання дозволу на погашення загальної суми податкового боргу за рахунок майна СТОВ "Агрофірма Чорноморська", що перебуває в податковiй заставi. Київським окружним адмiнiстративним судам винесено ухвалу про прийняпя позовної заяви до розгляду та вiдкриття провадження вiд 26.02.2024 по справi № 320/7485/24.

Рішенням суду 24.02.2025 позовні вимоги ГУ ДПС в Одеськiй областi задоволено у повному обсязі, надано позивачу дозвіл на погашення податкового боргу ТОВ "Агрофірма Чорноморська" у розмірі 125 203, 77 грн за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису майна № 28/15-32-5308 від 28.05.2020 року.

Відповідно до інформації наданої Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області, вбачається, що управлінням інших заходів, в тому числі позовного характеру, щодо стягнення з відповідача заборгованості за період з 2021 по 2024 рік, не вживалися.

Разом з тим, товариством утворено борг з орендної плати за вищевказану землю до Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області, яка носить систематичний характер, тобто понад 3 місяці підряд.

Таким чином, заборгованість СТОВ "Агрофірма Чорноморська" на користь бюджету Великодальницької сільської ради за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5121081400:01:002:0693 по договору оренди землі №365 від 03.12.2018 за період з 01.11.2021 по 01.11.2024, тобто в межах строку загальної позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України, складає 751 099, 06 грн.

Щодо підстав для стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди землі прокурор зазначив наступне.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Відповідно до ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст.610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку аоо орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13,21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до інформації, наданої Великодальницькою сільською радою Одеського району Одеської області №1935/01-11/2024 від 09.12.2024, СТОВ "Агрофірма Чорноморська" покладені на нього зобов'язання законом та договором щодо сплати орендної плати за земельну ділянку площею 26,1215 га не виконує, внаслідок чого за період з 01.11.2021 по 01.11.2024 утворилась заборгованість в загальній сумі 751 099,06 грн з яких: тіло орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації НГО становить 510 734,58 грн, сума боргу з наростаючим підсумком становить 204 370,08 грн, пеня становить 24 600,86 грн, 3% річих становить 9 540,29 грн, інфляційне нарахування становить 1 853,25 грн, що підтверджується відповідним розрахунком відділу фінансового управління Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області про заборгованість СТОВ "Агрофірма Чорноморська" по договору оренди №365 від 03.12.2018.

Крім того, з довідки фінансового управління Великодальницької сільської ради №109 від 19.09.2024 вбачається, що за 2022 рік до бюджету громади від СТОВ "Агрофірма Чорноморська" по договору оренди №365 від 03.12.2018 надійшло 40 000 грн (29 квітня - 20 000 грн, 17 травня - 10 000 грн, 17 червня - 10 000 грн). З 2023 та 2024 роки коштів від відповідача не надходило.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно з ч. 6 названої статті до відносиноренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Крім того, за приписами ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Таким чином, загальна сума заборгованості СТОВ «Агрофірма Чорноморська» за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5121081400:01:002:0693 станом на 01.11.2024 складає 751 099,06 грн.

Враховуючи несплату відповідачем орендної плати, Великодальницькою сільською радою надіслано на адресу СТОВ "Агрофірма Чорноморська" претензії від 20.09.2024 за № 1462/01-11/2024, від 20.09.2024 за № 1463/01-11/2024, від 30.10.2024 за №1712/01-11/2024, від 30.10.2024 за № 1713/01-11/2024 (завірені копії додаються) з вимогою сплати заборгованості по орендній платі, з попередженням, що у разі невиконання цих вимог радою буде ініційовано питання стягнення заборгованості у судовому порядку.

Вказані претензії відповідачем залишено без відповіді та задоволення.

Таким чином, порушення відповідачем зобов'язань зі сплати орендних платежів (по договору оренди №365) є підставою для стягнення заборгованості по орендних платежах за період з 01.11.2021 по 01.11.2024 разом з нарахуванням штрафу та пені.

Згідно зі ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найма і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Пунктом 11.3 договору оренди землі №367 від 03.12.2018 передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а також внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, несплати, несвоєчасної або неповної сплати орендарем орендної плати.

Згідно пункту 12.1 вказаного договору, за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та цього договору.

Враховуючи, що СТОВ "Агрофірма Чорноморська" не виконує зобов'язання по договору оренди землі, не сплачує орендну плату, вважаємо за доцільне також розірвати договір оренди спірної земельної ділянки.

Крім того, відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас, у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Згідно зі статтями 1,13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Тлумачення п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України дає можливість зрозуміти, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплату в розмірі меншому, ніж визначено договором.

Систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для його розірвання, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, навіть якщо орендар сплатить всю суму заборгованості, не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки (постанови від 28.12.2022 у справі № 577/140/20, 14.06.2022 у справі № 923/614/21, від 03.08.2022 у справі № 914/374/21, від 23.11.2022 у справі № 130/1039/20, від 01.02.2023 у справі № 904/2600/18).

Систематичною вважається несплата орендної плати у двох та більше випадках у встановлений строк протягом певного періоду поспіль, який визначено договором (постанова ВС від 06.03.2019 у справі № 183/262/17 та постанова ВП ВС від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17).

Таким чином, невиконання обов'язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 по справі №918/391/23 виснувала, що несплата орендної плати в розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України охоплює випадки лише повної несплати орендної плати, у строки, визначені договором. Натомість часткова несплата (недоплата) орендної плати може бути підставою для розірвання договору оренди землі на підставі частини другої статті 651 ЦК України, якщо таке порушення умов договору буде кваліфіковане як істотне. Положення п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України є спеціальною нормою, а тому остання є самостійною та достатньою для розірвання договору оренди землі, і звертатись до загальної норми ч. 2 ст. 651 ЦК України не має потреби.

З укладенням договору сторони набувають не лише суб'єктивних прав, а й обов'язків, які вони мають виконувати.

Таким чином, невиконання обов'язку зі сплати орендної плати беззаперечно є порушенням умов договору оренди, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору.

Також відповідач повинен був усвідомлювати, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 14 Конституції України).

Проте, СТОВ "Агрофірма Чорноморська" протягом тривалого часу нехтувало виконанням своїх обов'язків зі сплати орендної плати, передбачених договором оренди №365 від 03.12.2018, а відтак свідомо допустило порушення істотної умови договору, що має наслідком відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України розірвання такого договору та, відповідно, втрату відповідачем права користування спірною земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України розірвання договору є підставою для припинення зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Крім того, частиною 1 статті 34 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до ст.131і Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно до частин 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Зміст поняття «інтереси держави» розглянуто в рішенні Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999. Так, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права із власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Велика Палата Верховного Суду конкретизувала власний правовий висновок та висновки Касаційного господарського суду та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, визначивши, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджування порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду уточнила висновки, зроблені у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 та 18 квітня 2019 року у справах № 923/560/18 та № 913/299/18 відповідно, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 440/6738/18.

Користування СТОВ "Агрофірма Чорноморська" спірною земельною ділянкою без оплати орендних платежів відповідно до умов договору оренди землі №365 від 03.12.2018 становить порушення майнових інтересів територіальної громади в особі Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області.

Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - захисту майнових інтересів територіальної громади в особі Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області.

Ці дії включають подання прокурором до суду позовної заяви та його участь у розгляді справи за позовною заявою, оскільки це необхідно для захисту інтересів держави в особі Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області.

Додатково слід зазначити, що згідно з п. 2 Рекомендацій CM/Rec (2012) щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятих Комітетом міністрів Ради Європи 19.09.2012, обов'язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права.

Відповідно до висновку № 3 (2008) Консультативної Ради Європейських прокурорів «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права» прокурор має реалізовувати функції від імені суспільства та на захист державних інтересів.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54).

Судовою практикою Верховного Суду України зокрема у постановах від 16.12.2015 у справі № 6-251 Оці5, від 05.10.2016 у справі № 916/2129/15, від 29.06.2016 у справі № 6-1376ц16 підставою для представництва інтересів держави прокурором визнано захист «суспільного» «публічного» інтересу, яким є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста.

Великодальницька сільська рада Одеського району Одеської області у відповідності зі статтями 2, 10, 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є органом місцевого самоврядування в Україні, що представляє собою гарантоване державою право та реальну здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування (Великодальницьку сільську раду Одеського району Одеської області), бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економічним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування (Великодальницькій сільській раді Одеського району Одеської області) доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

З метою встановлення наявності підстав для представництва, Біляївською окружною прокуратурою на адресу Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області направлено лист-повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» за №56-210ВИХ-25 від 23.01.2025.

Але, фактично Великодальницька сільська рада самоусунулась від самостійного захисту майнових інтересів держави у сфері земельних відносин, надавши відповідь на вищезазначений лист - інформацію Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області від 29.01.2025 за № 161/01-11/2025, зміст якої зводиться лише до підтвердження факту наявності у СТОВ "Агрофірма Чорноморська" заборгованості з орендної плати за землю.

Також в листі Великодальницької сільської ради зазначено, що сільська рада не зверталась до суду з позовними заявами щодо стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди землі, та просить вжити відповідних заходів представницького характеру саме окружну прокуратуру.

При цьому, Великодальницька сільська рада, будучи достовірно повідомленою про порушення інтересів територіальної громади, упродовж тривалого часу (з 25.02.2021), належних заходів щодо стягнення з СТОВ "Агрофірма Чорноморська" заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди землі та зобов'язання орендаря повернути земельну ділянку територіальній громаді не вживала.

Згідно правової позиції Верховного суду, висловленої в ухвалі від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, «не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Велика Палата Верховного Суду України у рішенні від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зазначає, що сам факт не звернення до суду уповноваженого органу державної влади з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити державні інтереси, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Оскільки вказаним суб'єктом владних повноважень належних та достатніх заходів реагування з метою повного захисту інтересів держави, забезпечення належного регулювання правовідносин у зазначеній сфері не вжито, зазначений позов пред'являється прокурором в інтересах держави в особі вказаного органу.

Вищевикладене вказує на усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб'єкта владних повноважень, свідчить про нездійснення ним захисту інтересів держави та є підставою для пред'явлення цього позову прокурором в інтересах держави в особі Великодальницької сільської ради.

Бюджетна система України згідно ст. 7 Бюджетного кодексу України ґрунтується на таких принципах: збалансованості, повноти, обґрунтованості, цільового використання бюджетних коштів, відповідальності учасників бюджетного процесу тощо. Одним із принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України, є принцип цільового використання бюджетних коштів, який полягає в тому, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23 січня 2014 року) також напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Несплата до бюджету орендної плати за користування державним майном позбавляє Український народ загалом (стаття 142 Конституції України) правомочностей власника надходжень до державного бюджету в тому обсязі, який дозволяє забезпечити функціонування і життєдіяльність відповідної держави в цілому. В цьому контексті в сфері бюджетних правовідносин важливу роль відіграє принцип цільового використання бюджетних коштів в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 19, 67 Конституції України).

За таких обставин «суспільним», «публічним» інтересом звернення прокурора до суду з вимогою сплати орендної плати є задоволення насамперед суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - своєчасного надходження коштів до бюджету, а також захист суспільних інтересів загалом для задоволення відповідних потреб територіальної громади та суспільства. «Суспільний», «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині забезпечення своєчасного наповнення бюджету, захист порушеного права шляхом перерахування орендарем до державного бюджету для їх використання за цільовим призначенням, що незаконно не надійшли до державного бюджету, всупереч вимогам бюджетного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, згідно якої, розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

«Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги те, що Великодальницькою сільською радою не реалізовано своїх повноважень щодо представництва в суді законних інтересів держави, є всі передбачені чинним законодавством підстави для вжиття відповідних заходів реагування представницького характеру органами прокуратури.

Водночас, звертаючись до суду з позовом прокурор прагне забезпечити правильне застосування законодавства України: Законів України «Про управління об'єктами державної власності», «Про оренду державного та комунального майна» з метою наповнення державного бюджету та попередження дій недобросовісних орендарів державного майна.

Також, слід звернути увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, якою у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 детально проаналізовано питання реалізації прокурором нормативно визначеного алгоритму при зверненні до суду в інтересах держави.

Так, пунктами 37-39 вказаної постанови роз'яснено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, висновки Великої Палати Верховного Суду пов'язують кваліфікацію поведінки компетентного органу як бездіяльність, що породжує у прокурора право на звернення до суду в інтересах держави, із сукупністю таких обставин: поінформованість відповідного органу про факт порушень, наявність у останнього достатнього часу для захисту інтересів держави з моменту, коли стало відомо про відповідні порушення, факт вчинення належних процесуальних дій для захисту інтересів держави в суді.

З урахуванням висновків зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду прокурором дотримано порядок звернення з позовною заявою, визначений статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». Відповідний лист щодо вчинення компетентним органом дій на виправлення ситуації, 23.01.2025 направлений Біляївською окружною прокуратурою на адресу Великодальницької сільської ради, що підтверджує надання прокурором розумного строку уповноваженому органу для можливості відреагувати на порушення інтересів держави, вжити заходів до їх усунення.

Окрім того, позиція Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області щодо невжиття дієвих заходів, спрямованих на усунення порушень вимог законодавства в частині своєчасної сплати орендної плати свідчить про невиконання своїх обов'язків.

Відповідно до п. 24 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (в редакції Закону від 28.04.2021 №1423-ІХ) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Згідно актуальної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельні ділянка площею 26,1215 га з кадастровим номером 5121081400:01:002:0693 зареєстрована на праві власності за територіальною громадою в осорбі Великодальницької сільської ради (запис № 40791559 від 25.02.2021).

Відповідно до п.11.6 договору оренди перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичої особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Таким чином, наразі фактичним власником земельної ділянки є Великодальницька сільська рада, і з моменту державної реєстрації речових прав на земельну ділянку право орендодавця за договором № 365 від 03.12.2018 перейшло до саме сільської ради.

Біляївською окуржною прокуратурою у даному випадку дотримано порядок, передбачений ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та надано Великодальницькій сільській раді можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання позову, чого зроблено не було.

У зв'язку із викладеним, ефективним засобом захисту державних інтересів у подібних правовідносинах є звернення саме органами прокуратури до суду в інтересах держави в особі територіальної громади - Великодальницької сільської ради з позовною заявою про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки на користь територіальної громади.

Відповідно до чинного законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

Ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд. Однак ця стаття не закріплює будь-яких правил допустимості доказів чи правил їх оцінки, а тому такі питання регулюються передусім національним правом і належать до компетенції національних судів.

Для того, щоб судовий розгляд був справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції, суд зобов'язаний належним чином вивчити та перевірити зауваження, доводи й докази, а також неупереджено їх оцінити на предмет того, чи будуть вони застосовуватися в рішенні суду.

І хоча Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатує, що п. 1 ст. 6 Конвенції дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях, однак ця вимога не означає обов'язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент; таке питання вирішується виключно у світлі обставин конкретної справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі №918/519/17.

Враховуючи вищезазначені обставини та керуючись вищевикладеними нормами чинного законодавства, а також ст.ст. 13, 131і Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 651, 653 Цивільного кодексу України, ст.ст. 96, 122, 125, 141, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 1,2, 13, 15, 21-23, 34 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.4,20,53,129,232-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Чорноморська" (09109, Київська область, м. Біла Церква, вул.Сквирське Шосе, 33-А, код ЄДРПОУ 05528898) на користь Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області (67668, Одеська область, Одеський район, с.Великий Дальник, вул.Б. Хмельницького, 3д Код ЄДРПОУ 04377693) заборгованість по сплаті орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 5121081400:01:002:0693, загальною площею 25,1215 га у сумі 751 099 (Сімсот п'ятдесят одна тисяча дев'яносто дев'ять) грн 06 коп., які спрямувати на бюджетний рахунок Великодальницької сільської ради Одеського району Одеської області (код класифікації доходів бюджету 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб»; код платежу - 18010600; отримувач - ГУК в Од.обл., с. В. Дальник, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37607526; МФО - 899998; банк отримувач - Казначейство України; номер рахунку - UA628999980334129812000015650).

3. Розірвати договір оренди № 365 земельної ділянки з кадастровим номером 5121081400:01:002:0693, загальною площею 25,1215 га, укладений 03.12.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Чорноморська" (09109, Київська область, м. Біла Церква, вул.Сквирське Шосе, 33-А, код ЄДРПОУ 05528898), зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 29368168 від 06.12.2018 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1615683351210).

4. Зобов'язати Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Чорноморська" (09109, Київська область, м. Біла Церква, вул.Сквирське Шосе, 33-А, код ЄДРПОУ 05528898) повернути Великодальницькій сільській раді Одеського району Одеської області (67668, Одеська область, Одеський район, с.Великий Дальник, вул.Б. Хмельницького, 3д Код ЄДРПОУ 04377693) земельну ділянку з кадастровим номером 5121081400:01:002:0693, загальною площею 25,1215 га, що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Великодальницька сільська рада (за межами населеного пункту).

5. Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Чорноморська" (09109, Київська область, м. Біла Церква, вул.Сквирське Шосе, 33-А, код ЄДРПОУ 05528898) на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу позову в сумі 17 322 (Сімнадцять тисяч триста двадцять дві) грн. 50 коп. на рахунок Одеської обласної прокуратури за наступними реквізитами: отримувач коштів - Одеська обласна прокуратура (юридична та поштова адреса 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, тел. 7319800); код отримувача за ЄДРПОУ: 03528552; рахунок отримувача: UA808201720343100002000000564; банк отримувача: Держказначейськаслужба України, м. Київ; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 10 липня 2025 р.

Суддя Т.Г. Пінтеліна

Попередній документ
128775309
Наступний документ
128775311
Інформація про рішення:
№ рішення: 128775310
№ справи: 916/889/25
Дата рішення: 30.06.2025
Дата публікації: 14.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них; щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них; щодо визнання незаконним акта, що порушує право користування земельною ділянкою, з них; що виникають з договорів оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.07.2025)
Дата надходження: 10.03.2025
Предмет позову: про стягнення, розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
15.04.2025 10:30 Господарський суд Одеської області
12.05.2025 10:30 Господарський суд Одеської області
02.06.2025 10:30 Господарський суд Одеської області
17.06.2025 12:30 Господарський суд Одеської області
30.06.2025 15:00 Господарський суд Одеської області