ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.07.2025Справа № 910/6228/25
Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників
справу № 910/6228/25
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АКРОН СЕРВІС"
до проТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" стягнення 88 428,26 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АКРОН СЕРВІС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" про стягнення 313 800,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором № 23.06/21 про виконання робіт від 23.06.2021 та за Договором № 23.09/21 про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта від 23.09.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. В ухвалі суд визнав дану справу малозначною та ухвалив розгляд справи здійснювати без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов'язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Як установлено судом, позивач і відповідач мають зареєстровані електронні кабінети у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі відповідно ухвала суду від 22.05.2025 про відкриття провадження у справі в електронному вигляді була доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа, залученими до матеріалів справи.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи вважається днем вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З огляду на приписи ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається, що сторони отримали 26.05.2025 ухвалу про відкриття провадження у справі від 22.05.2025.
06.06.2025 через систему "Електронний суд" на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує, та клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін, яке мотивоване положеннями ч. 5 ст. 252 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2025 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
25.06.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
Також, 25.06.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення.
За приписами ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позов та додаткові пояснення сторін.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем суду не надано.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
23.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" (за договором - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" (за договором - замовник) було укладено Договір № 23.06/21 про виконання робіт, за умовами якого виконавець зобов'язався виконати електромонтажні роботи та встановленню обладнання системи контролю доступу в кабіни ліфтів (далі - роботи), а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.
Місце, технічні умови, кількісні та якісні показники робіт і обладнання, визначені у Технічному завданні (Додаток № 1), котрий є невід'ємною частиною договору (п. 1.2. Договору).
Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками печаток цих суб'єктів господарювання.
У пункті 1.3 Договору про виконання робіт сторони передбачили, що роботи виконуються, приймаються та оплачуються частинами.
За умовами пункту 2.1 Договору про виконання робіт загальна вартість робіт за цим правочином становить 298 500,00 грн за дванадцять ліфтів, за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 67 (7, 8 будинок).
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору про виконання робіт замовник вносить попередню оплату в сумі 198 500,00 грн протягом п'яти календарних днів з моменту підписання договору по об'єкту. Остаточний розрахунок здійснюється після виконання робіт у сумі 100 000,00 грн.
Розділом 4 Договору визначено: початок виконання робіт - протягом 5 календарних днів з моменту передплати. Строк виконання робіт - тридцять п'ять робочих днів від початку робіт, але не пізніше 21 серпня 2021 року.
Приймання-передача закінченої частини робіт проводиться сторонами протягом трьох робочих днів з моменту повідомлення виконавцем замовника про готовність робіт (п. 5.1 Договору).
Пунктом 5.3 цієї угоди передбачено, що при відсутності або усуненні недоліків виконавець складає акт приймання виконаних робіт та передає роботи замовнику в порядку, встановленому цим договором.
Згідно з пунктом 5.4 Договору про виконання робіт замовник підписує акт, засвідчує підпис печаткою (якщо він її використовує) і у триденний строк повертає один примірник виконавцю. У випадку, якщо замовник у триденний строк не надав виконавцю підписаний зі своєї сторони примірник акту і не надав письмову мотивовану відмову від прийняття робіт, роботи вважаються такими, що виконані виконавцем якісно та у повному обсязі.
За умовами пунктів 9.1, 9.2 Договору про виконання робіт останній набирає чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором, але не більше 31.12.2021. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" зазначає, що на виконання умов Договору № 23.06/21 про виконання робіт від 23.06.2021 виконало передбачені цією угодою роботи загальною вартістю 298 500,00 грн.
19.02.2025 позивач надіслав листом з описом вкладення Вимогу щодо виконання зобов'язання за Договором про виконання робіт № 23.06/21 від 23.06.2021, до якої додав для оплати рахунки № 159 від 23.06.2021 на суму 100 000,00 грн та рахунок на оплату №315 від 23.09.2021, а також два примірника Акта надання послуг № 306 від 31.08.2021 для підписання.
Проте, вказаний акт відповідач залишив без підписання. Більше того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" не оплатило вартості виконаних позивачем робіт, зазначених в Акті надання послуг № 306 від 23.09.2021, заборгувавши таким чином позивачу 298 500,00 грн.
Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" (абонент) був укладений Договір № 23.09/21 про надання послуг з обслуговування та ремонту системи контролю доступу до ліфта від 23.09.2021, за умовами якого абонент доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання з технічного обслуговування і ремонту устаткування контролю доступу до ліфтів, підтримки ключів, далі - система, встановлена за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 67 (7, 8 будинок).
Означений правочин також підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками печаток цих юридичних осіб.
Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Договору про надання послуг, вартість робіт з технічного обслуговування системи на момент підписання даного договору становить 7650,00 грн. з ПДВ на місяць. Оплата робіт здійснюється абонентом щомісячно не пізніше 25-го числа місяця.
У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" також зазначало, що на виконання умов Договору № 23.09/21 про надання послуг з обслуговування та ремонту системи контролю доступу до ліфта від 23.09.2021 надало відповідачу передбачені цією угодою послуги на загальну суму 91 800,00 грн, з яких оплачено на суму 76500,00 грн, що підтверджується долученими до справи платіжними дорученнями та підписаним сторонами Актом звірки взаєморозрахунків.
Отже, неоплаченими за Договором № 23.09/21 від 23.09.2021 є послуги на суму 15300,00 грн. При цьому, зі змісту умов Договору № 23.09/21 від 23.09.2021 не вбачається підтвердження надання послуг відповідними актами/накладними тощо, а такі послуги мають бути оплачені абонентом за фактом їх надання щомісячно.
Однак, відповідач у строки та на умовах, визначених Договором № 23.09/21 від 23.09.2021, свої зобов'язання не виконав, кошти за надані послуги не сплатив у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 15300,00 грн.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем не надано жодного доказу, що у період з червня по грудень 2021 року відповідачу передався Акт наданих послуг №306 від 31 серпня 2021 року на розгляд, у відповідності до положень п. 5.1. договору, яким саме на позивача був покладений обов'язок повідомити відповідача про виконанні роботи по Договору №23.06/21 від 23.06.2021.
Також, позивачем не було додержано вимог статті 201 Податкового кодексу України, згідно якої на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України Закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з урахуванням наступних обставин.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З огляду на встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину, суд приймає Договір про виконання робіт та Договір про надання послуг як належну підставу для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 23.06/21 про виконання робіт від 23.06.2021 є договором підряду.
За умовами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до частини 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (частина 2 статті 844 Цивільного кодексу України).
За умовами частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно з частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Як було зазначено вище, відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору про виконання робіт замовник вносить попередню оплату в сумі 198 500,00 грн протягом п'яти календарних днів з моменту підписання договору по об'єкту. Остаточний розрахунок здійснюється після виконання робіт у сумі 100 000,00 грн.
Замовник підписує акт, засвідчує підпис печаткою (якщо він її використовує) і у триденний строк повертає один примірник виконавцю. У випадку, якщо замовник у триденний строк не надав виконавцю підписаний зі своєї сторони примірник акту і не надав письмову мотивовану відмову від прийняття робіт, роботи вважаються такими, що виконані виконавцем якісно та у повному обсязі (п. 5.4 Договору про виконання робіт).
Отже, з аналізу п. 3.1. Договору убачається, що відповідач мав самостійно здійснити передплату в сумі 198 500,00 грн протягом п'яти календарних днів з моменту підписання договору по об'єкту.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, відповідачем до матеріалів справи не надано жодного листування з позивачем щодо відмови від виконання договору або порушення позивачем умов Договору № 23.06/21 про виконання робіт від 23.06.2021.
Водночас, з матеріалів справи убачається, що 19.02.2025 позивач надіслав листом з описом вкладення Вимогу щодо виконання зобов'язання за Договором про виконання робіт № 23.06/21 від 23.06.2021, до якої додав для оплати рахунки № 159 від 23.06.2021 на суму 100 000,00 грн та рахунок на оплату №315 від 23.09.2021, а також два примірника акта надання послуг № 306 від 31.08.2021 для підписання.
В силу положень частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Проте, вказаний акт відповідач залишив без підписання, а вимогу про сплату заборгованості без відповіді та задоволення.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відтак, здійснивши оцінку зібраних у справі доказів на предмет їх вірогідності та належності, суд приходить до висновку, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за Договором про виконання робіт № 23.06/21 від 23.06.2021, проте відповідач виконані роботи не оплатив.
Зважаючи на викладені обставини, суд приймає Актнадання послуг № 306 від 31.08.2021 в якості належного доказу на підтвердження виконання та передання виконавцем замовникові робіт на суму 298 500,00 грн.
При цьому, умови Договору про виконання робіт № 23.06/21 від 23.06.2021 не містять посилань про наявність у відповідача обов'язку сплатити вартість виконаних позивачем робіт лише після реєстрації відповідної податкової накладної, що свідчить про необґрунтованість заперечень відповідача проти позову з посиланням на порушення виконавцем вимог статті 201 Податкового кодексу України та не звільняє Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" від обов'язку сплатити вартості виконаних позивачем робіт за Договором про виконання робіт на суму 298 500,00 грн.
З урахуванням наведеного, оскільки сума основного боргу відповідача за Договором про виконання робіт, яка складає 298 500,00 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, тоді як відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про обґрунтовану відмову від прийняття таких робіт та підписання відповідного акту з переліком зауважень до виконаних робіт, а також не надав доказів погашення вказаної заборгованості перед позивачем, беручи до уваги відсутність будь-яких зауважень до фактично виконаних позивачем робіт, відображених в Акті від 31.08.2021 № 306, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" до відповідача про стягнення заборгованості за Договором про виконання робіт у розмірі 298 500,00 грн.
Що стосується вимог позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" заборгованості за Договором про надання послуг у розмірі 15 300,00 грн, суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається та відповідачем не оспорюється, що на виконання умов Договору № 23.09/21 про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта від 23.09.2021 у період з жовтня 2021 року по вересень 2022 року надав Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" послуги з технічного обслуговування і ремонту устаткування контролю доступу до ліфтів, підтримки ключів на загальну суму 91 800,00 грн, з яких було оплачено послуги на суму 76500,00 грн, що підтверджується долученими до справи платіжними дорученнями та підписаним сторонами Актом звірки взаєморозрахунків.
Отже, відповідач не повністю оплатив вартість наданих позивачем послуг, заборгувавши Товариству з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" 15300,00 грн, що становить вартість технічного обслуговування системи за серпень та вересень 2022 року.
За умовами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за Договором № 23.09/21 про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта від 23.09.2021, яка складає 15300,00 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, у тому числі підписаним сторонами та скріпленим відбитками їх печаток актом звірки взаєморозрахунків, не оспорюється відповідачем і останній не надав докази, які свідчать про погашення наведеної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" означеної суми заборгованості.
Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Оскільки, як зазначалось вище, судом установлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе грошові зобов'язання за Договором про виконання робіт та за Договором про надання послуг, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" заборгованості у загальному розмірі 313 800,00 грн підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-79, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбудгаличина" (01011, м. Київ, вул. Печерський узвіз, буд. 19; код ЄДРПОУ 36520848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрон Сервіс" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 32; код ЄДРПОУ 41923392) 313 800,00 грн заборгованості та 3 765 грн 60 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано: 10.07.2025.
Суддя А.І. Привалов