ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.07.2025Справа № 910/16574/21
За позовом Комунального підприємства «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН»
до Акціонерного товариства «КИЇВМЕТРОБУД»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Київська міська рада
про стягнення 1 600 000,00 грн
Суддя Карабань Я.А.
Секретар судових засідань Севериненко К.Р.
Представники учасників справи:
від позивача: Акімова А.В.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: Дудник Н.С.;
Комунальне підприємство «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «КИЇВМЕТРОБУД» (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 1 600 000,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2021 справу передано для розгляду судді ОСОБА_1
Позовні вимоги, з посиланням на ст.526, 610, 611, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст.193, 224 Господарського кодексу України, обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 744-ДБМ-18 від 20.11.2018, додаткові угоди до цього договору, згідно з якими відповідач (підрядник) зобов'язався за завданням позивача (замовника) відповідно до проектної документації на свій ризик виконати будівельні роботи: "Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі" (дільниця від станції "Сирець" до станції "Проспект Правди" з двома станціями ("Мостицька" та "Проспект Правди") та дільницею вилочного відгалуження в бік станції "Виноградар" (І черга будівництва)), (код 45221000-2 "Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів" за ДК 021-2015), здати роботи в обумовлені договором строки, а позивач - прийняти та оплатити ці роботи на умовах договору.
На виконання цього договору позивачем перераховано відповідачу аванс у розмірі 2 587 995 000, 00 грн, частину з яких у сумі 1 700 000 000, 00 грн останній використав не за цільовим призначенням, а розмістив грошові кошти на депозит у банківській установі та отримав від цього безпідставний дохід у вигляді процентів за депозитом на загальну суму 139 090 410,96 грн, частину з якого, а саме в сумі 1 600 000, 00 грн позивач просить стягнути з відповідача, як безпідставно набуті грошові кошти.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали.
17.11.2021 від позивача надійшли документи з посиланням на вимоги ухвали суду від 18.10.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання в справі на 13.12.2021.
09.12.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
10.12.2021 від позивача надійшло повідомлення по справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 02.02.2022.
У судовому засіданні 02.02.2022 судом на підставі ч. 5 ст. 183 ГПК України оголошено перерву на 30.03.2022.
02.02.2022 від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2022 учасників справи було повідомлено, що підготовче засідання, призначене на 30.03.2022 не відбулось, у зв'язку з введенням на території України режиму воєнного стану, а також у зв'язку з існуванням загрози життю та здоров'ю людей.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 призначено підготовче засідання на 19.09.2022.
19.09.2022 від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 19.09.2022 судом на підставі ч.5 ст.183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву на 26.10.2022.
У судовому засіданні 26.10.2022 судом на підставі ч.5 ст.183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву на 16.11.2022.
10.11.2022 від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 відкладено підготовче засідання у даній справі на 21.12.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 повідомлено сторін, що судові засідання призначені на 21.12.2022 не відбулись, у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території міста Києва та призначено розгляд справи на 25.01.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 позов Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Акціонерного товариства «Київметробуд» про стягнення 1 600 000,00 грн залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 у справі № 910/16574/21 скасовано, а справу № 910/16574/21 направлено до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 призначено підготовче засідання на 12.07.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 відкладено підготовче засідання на 21.09.2023.
20.09.2023 від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Київську міську раду (надалі - третя особа) та відкладено підготовче засідання на 08.11.2023
07.11.2023 від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 08.11.2023 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, представник третьої особи підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 підготовче засідання в справі відкладено на 20.12.2023.
Підготовче засідання призначене на 20.12.2023 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді ОСОБА_1 на лікарняному. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2024 призначено розгляд справи на 31.01.2024.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №01.3-16/365/24 від 01.02.2024 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи №910/16574/21, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2024 справу передано для розгляду судді Карабань Я.А.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 прийнято справу №910/16574/21 до провадження, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.03.2024.
У підготовче засідання 05.03.2024 з'явились представники позивача та третьої особи. Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 16.04.2024.
У підготовче засідання 16.04.2024 з'явились представники позивача та третьої особи. Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 відкладено підготовче засідання на 04.06.2024 та в порядку ст. 74 ГПК України витребувано в позивача докази.
08.05.2024 від представника позивача на виконання ухвали надійшли копії платіжних доручень.
У підготовче засідання 04.06.2024 з'явились представники позивача та третьої особи. Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 зупинено провадження в справі №910/16574/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/16372/21.
З Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що рішення в справі №910/16372/21 набрало законної сили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2025 поновлено провадження в справі та призначено підготовче засідання на 18.06.2025.
18.06.2025 від представника третьої особи надійшли додаткові пояснення, в яких остання просить позов залишити без розгляду, з посиланням на те, що спірна сума грошових коштів вже стягнута в справі № 910/16372/21.
У підготовче засідання 18.06.2025 з'явились представники позивача та третьої особи. Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином.
Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження та, зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.07.2025.
У судовому засіданні 01.07.2025 представник позивача надала пояснення по суті позовних вимог та позов просила задовольнити, представник третьої особи при вирішення позову покладалася на розсуд суду. Представник відповідача в засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Одночасно, статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.
Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи, що явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалась, учасники справи повідомлені про хід розгляду справи у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку, судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції в спорі та надання відповідних доказів, суд вважає за можливе розглянути справу в цьому судовому засіданні без участі представника відповідача за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 01.07.2025 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
Київська міська державна адміністрація розпорядженням № 605 від 26.07.2016 "Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 585 від 23.04.2018 "Про проектування та спорудження дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" до житлового масиву Виноградар з електродепо у Подільському районі" визначила Комунальне підприємство "Київський метрополітен" замовником виконання робіт з проєктування та будівництва зазначеної дільниці метрополітену.
За результатами проведеної процедури публічної закупівлі за бюджетні кошти (кошти місцевого бюджету) (UA-2018-09-10-000597-b) 20.11.2018 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (позивачем), як замовником, та Акціонерним товариством «Київметробуд» (відповідачем), як підрядником, був укладений договір № 744-ДБМ-18 (далі по тексту - договір), умови якого змінювалися додатковими угодами № 1 від 20.11.2018, № 2 від 26.112018, № 3 від 28.112018, № 4 від 11.12.2018, № 5 від 20.12.2018, № 6 від 27.08.2019, № 7 від 20.11.2019 та №№ 8, 9 від 24.12.2019.
За умовами зазначеного договору (з урахуванням додаткових угод до нього) підрядник зобов'язався за завданням замовника відповідно до проєктної документації на свій ризик виконати будівельні роботи: "Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі" (дільниця від станції "Сирець" до станції "Проспект Правди" з двома станціями ("Мостицька" та "Проспект Правди") та дільницею вилочного відгалуження в бік станції "Виноградар" (І черга будівництва)), (код 45221000-2 "Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів" за ДК 021-2015), здати роботи в обумовлені договором строки, а замовник - прийняти та оплатити ці роботи на умовах договору.
За змістом пунктів 3.2., 13.1. договору договірна ціна є динамічною і становить 5 981 268 736,07 грн з урахуванням ПДВ. Фінансування робіт (будівництва об'єкта) здійснюється за рахунок коштів міського бюджету (міста Києва), передбаченого Програмою економічного і соціального розвитку м. Києва на 2018 - 2020 (2018) рік та наступні роки, в порядку, визначеному Бюджетним кодексом України, відповідно до інших вимог чинного бюджетного законодавства.
Відповідно до пунктів 15.3., 15.4., 15.5., 15.6. договору замовник здійснює попередню оплату в розмірі 30% від суми договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника за умови наявності коштів відповідного цільового призначення на рахунку Замовника та належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів.
Граничний термін виконання підрядником зобов'язань за договором у розмірі одержаної від замовника передоплати - 3-и місяці з моменту перерахування передоплати. Використання підрядником попередньої оплати, перерахованої замовником, здійснюється протягом 3-ох місяців з моменту її перерахування з оформленням відповідних двосторонніх документів.
У випадку невиконання підрядником зобов'язань за договором у розмірі одержаної від замовника передоплати в термін, визначений пунктами 15.4., 15.5. договору, підрядник до закінчення граничного терміну виконання зобов'язань повертає замовнику невикористану суму одержаної попередньої оплати.
Згідно з пунктом 4.6.17. договору підрядник зобов'язаний використати одержану від Замовника попередню оплату на придбання матеріалів, конструкцій, виробів, необхідних для виконання робіт.
Відповідно до пунктів 19.1., 19.1.1. договору строк його дії встановлений з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строком дії договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору, та закінчується 31 грудня 2021 року, але у будь-якому разі не раніше дати повного виконання своїх зобов'язань сторонами, в т.ч. гарантійних зобов'язань підрядника.
Згідно з розпорядженнями Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про виділення коштів спеціального фонду місцевих бюджетів № 297 від 12.04.2018, № 565 від 05.06.2018, № 613 від 14.06.2018, № 1586 від 06.12 2018, № 1667 від 14.12.2018, № 1730 від 20.12.2018, № 437 від 11.05.2018, № 339 від 24.04.2019, № 685 від 10.07.2019, № 911 від 22.08.2019, № 986 від 09.09.2019, № 1432 від 10.12.2019, № 1523 від 19.12.2019 на будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі були виділені кошти спеціального бюджету м. Києва.
На виконання умов договору 20.12.2018 замовник на підставі рахунку на оплату № 40 від 20.12.2018 перерахував за платіжним дорученням № 7 від 20.12.2018 на рахунок підрядника попередню оплату за договором у розмірі 2 587 995 000 грн .
25.04.2019 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" (Банк) та Акціонерним товариством «Київметробуд» (вкладник) були укладені два договори банківського строкового вкладу № 2019/ДК/028-005 та № 2019/ДК/028-006.
За умовами договору банківського строкового вкладу № 2019/ДК/028-005 від 25.07.2019 Акціонерне товариство «Київметробуд» (вкладник) розмістило тимчасово вільні грошові кошти в сумі 1 500 000 000 грн на депозитному рахунку № 26100198016109 на строк до 28.10.2019 зі сплатою відсотків вкладнику із розрахунку 16% річних.
За умовами договору банківського строкового вкладу № 2019/ДК/028-006 від 25.07.2019 Акціонерне товариство «Київметробуд» (вкладник) розмістило тимчасово вільні грошові кошти в сумі 200 000 000 грн на депозитному рахунку № 26100198016110 на строк до 11.11.2019 зі сплатою відсотків вкладнику із розрахунку 16% річних.
Відповідно до пунктів 4.1., 5.2. договорів строкового вкладу банк нараховує проценти не пізніше останнього банківського дня кожного місяця та в день закінчення строку розміщення депозиту в розмірі процентної ставки, визначеної в пункті 1.3. договорів, за фактичну кількість днів користування грошовими коштами вкладника (враховуючи вихідні і святкові дні) в поточному календарному місяці на суму щоденного залишку на депозитному рахунку. Банк виплачує проценти в день фактичного зарахування грошових коштів на депозитний рахунок одноразово з оплатою процентів авансом шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок вкладника, відкритий в Акціонерному банку "Укргазбанк". У випадку, якщо днем закінчення строку розміщення депозиту є вихідний або святковий день, виконання Банком своїх зобов'язань по поверненню депозиту та переноситься на наступний за ним банківський день.
Відповідно до банківської виписки з рахунку Акціонерного товариства «Київметробуд» в АБ "Укргазбанк" за період 23.11.2018- 14.11.2019 на виконання умов зазначених договорів банківського строкового вкладу банк виплатив Акціонерному товариству «Київметробуд» проценти по депозитам у загальному розмірі за двома договорами банківського вкладу 139 090 410,96 грн, з яких: 121 643 835,61 грн - проценти за договором № 2019/ДК/028-005 та 17 446 575,35 грн - проценти за договором № 2019/ДК/028-00.
У жовтні 2021 року перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Комунального підприємства "Київський метрополітен" з позовом до Акціонерного товариства "Київметробуд" про стягнення 139 090 410,96 грн безпідставно набутих коштів, посилаючись на те, що відповідач використав отримані за договором будівельного підряду бюджетні кошти не за цільовим призначенням, а саме: розмістив їх за договором депозиту у банківській установі та отримав від цього безпідставний дохід у вигляді процентів за депозитом і ці кошти підлягають стягненню з відповідача в дохід бюджету територіальної громади міста Києва (бюджету місцевого самоврядування) на підставі статей 1212 та 1214 Цивільного кодексу України як безпідставно набуте майно.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2014 в справі № 910/16372/21, ухваленим за результатом нового розгляду справи та залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024, задоволено позовні вимоги першого заступника керівника Київської міської прокуратури: стягнув з Акціонерного товариства "Київметробуд" на користь Київської міської ради 139 090 410,96 грн безпідставно набутих коштів та 602 347,37 грн витрат по оплаті судового збору.
Постановою Верхового Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.02.2025 вказані вище постанова та рішення в справі № 910/16372/21 залишені без змін.
Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 в справі № 910/16372/21 набрало законної сили 21.10.2024.
Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, предметом даного позову є вимоги позивача до відповідача про стягнення суми грошових коштів у розмірі 1 600 000,00 грн, як безпідставно набуті проценти за договорами банківського строкового вкладу №2019/ДК/028-005 та № 2019/ДК/028-00.
Позовні вимоги в даній справі обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 744-ДБМ-18 від 20.11.2018, додаткові угоди до цього договору, згідно з якими відповідач (підрядник) зобов'язався за завданням позивача (замовника) відповідно до проектної документації на свій ризик виконати будівельні роботи: "Будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Сирець" на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі" (дільниця від станції "Сирець" до станції "Проспект Правди" з двома станціями ("Мостицька" та "Проспект Правди") та дільницею вилочного відгалуження в бік станції "Виноградар" (І черга будівництва)), (код 45221000-2 "Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів" за ДК 021-2015), здати роботи в обумовлені договором строки, а позивач - прийняти та оплатити ці роботи на умовах договору.
На виконання цього договору позивачем перераховано відповідачу аванс у розмірі 2 587 995 000, 00 грн, частину з яких у сумі 1 700 000 000, 00 грн останній використав не за цільовим призначенням, а розмістив грошові кошти на депозит у банківській установі та отримав від цього безпідставний дохід у вигляді процентів за депозитом на загальну суму 139 090 410,96 грн, частину з якого, а саме в сумі 1 600 000, 00 грн позивач просить стягнути з відповідача, як безпідставно набуті грошові кошти.
Разом з тим, як установлено судом вище рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 у справі №910/16372/21 задоволено позов першого заступника керівника Київської міської прокуратури та, зокрема, стягнуто з Акціонерного товариства "Київметробуд" на користь Київської міської ради 139 090 410,96 грн безпідставно набутих коштів.
Рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 в справі № 910/16372/21 набрало законної сили 21.10.2024.
У вказаному рішенні судом, зокрема, встановлено, що використання Акціонерним товариством "Київметробуд" бюджетних грошових коштів у розмірі 1 700 000 000, 00 грн (отриманих на підставі договору № 744-ДБМ-18 від 20.11.2018) під час їх перерахування на виконання укладених з АБ "Укргазбанк" договорів банківського строкового вкладу №№ 2019/ДК/028-005, 2019/ДК/028-006 від 25.04.2019 було нецільовим. Також судом встановлено, що розмір виплачених відповідачу АБ "Укргазбанк" процентів за договорами банківського вкладу становить 139 090 410,96 грн та стягнуто на користь Київської міської ради вказані гроші кошти відповідно до вимог ст.1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно набуті.
Отже, в даному випадку в межах справи №910/16372/21 судом вже стягнуто з Акціонерного товариства "Київметробуд" всю суму грошових коштів у розмірі 139 090 410,96 грн, яка як установлено судом у справі №910/16372/21 та як зазначає позивач у даній справі є безпідставно набутою, тобто фактично позивач у даній справі просить суд повторно стягнути з відповідача грошові кошти на його користь, які вже стягнуті судом в межах справи №910/16372/21 за позовом прокурора на користь територіальної громади міста Києва, що прямо заборонено законом (подвійне стягнення) та є підставою для відмови в задоволенні позову.
При цьому клопотання третьої особи про залишення позову без розгляду, з мотивів того, що спірна сума грошових коштів вже стягнута з відповідача в справі № 910/16372/21 задоволенню не підлягає, оскільки вказані обставини не є підставою для залишення позову без розгляду в порядку передбаченому положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v.), 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.
Підсумовуючи наведене, суд у повному обсязі відмовляє в задоволенні позову Комунального підприємства «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН».
Судові витрати відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 10.07.2025.
Суддя Я.А.Карабань