номер провадження справи 34/61/25
09.07.2025 Справа № 908/960/25
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
при секретареві судового засідання Концур Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/960/25
за позовом: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтерненерго», ідентифікаційний код юридичної особи 19480600 (вул. Кирилівська, 8, м. Київ, 04080)
до відповідача: Державного підприємства “Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів», ідентифікаційний код юридичної особи 00190414 (вул. Патріотична, буд 74-А, м. Запоріжжя, 69005)
про стягнення 6 083 441 грн 09 коп.
за участю уповноважених представників сторін:
від позивача: Засядьвовк А.І., на підставі довіреності № 49 від 30.12.2024 (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не з'явивися
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтерненерго» до Державного підприємства “Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів» про стягнення 6 083 441 грн 09 коп., з яких: 4 211 082,26 грн - заборгованість за спожиту електроенергію, 708 625,96 грн - інфляційні втрати, 1 163 732,87 грн - 15% річних.
Позов обґрунтовано тим, що законодавством встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником «останньої надії» у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. При цьому, постачання електричної енергії ДП “Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів» здійснювалось ДПЗД «Укрінтеренерго» на підставі наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану», яким було встановлено збільшений строк постачання електричної енергії постачальником «останньої надії». Однак, наказом Міністерства енергетики України від 10.10.2023 № 307, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.10.2023 за № 1859/40915 та який був оприлюднений 06 грудня 2023 року в Офіційному віснику України за № 98, Наказ № 148 визнано таким, що втратив чинність. Тому постачання електричної енергії Відповідачу постачальником «останньої надії» здійснювалось до 06.12.2023 року включно. Заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію, станом на дату подання позовної заяви становить - 4 211 082,26 грн. (з урахуванням ПДВ). За порушення грошових зобов'язань відповідачеві на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 708 625,96 грн - інфляційних втрат та 1 163 732,87 грн - 15% річних.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 справу № 908/960/25 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Розглянувши матеріали вищезазначеної позовної заяви, господарський суд ухвалою від 17.04.2025 залишив позов без руху.
24.04.2025 позивач виправив недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 25.04.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/960/25, присвоєний номер 34/61/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі на 14.05.2025 о 10 год.00 хв.
В судовому засіданні 14.05.2025 здійснювалась відеоконференція.
Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/960/25. Суд оголосив склад суду.
Суд з'ясував про відводи. Відводів не заявлено.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомляв.
12.05.2025 від представника відповідача через підсистему “Електронний суд» до суду надійшов відзив та клопотання про зменшення суми 15 % річних.
Вищеперелічені документи прийнято судом до розгляду.
Відповідач, заперечуючи проти позову вказує, що Законом України «Про ринок електричної енергії» передбачено строк дії договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» який не може перевищувати 90 діб. Жодних виключень з зазначеної імперативної вимоги Закону не передбачено (навіть у період воєнного часу), жодних змін до Закону з зазначеного питання у період воєнного часу внесено не було. Посилання Позивача на збільшений (в порівняні з вимогами Закону (90 діб) «Про ринок електричної енергії» строк постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 № 148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» є необґрунтованими, оскільки: по-перше: вищевказаний наказ Міністерства енергетики України жодним чином не врегульовує питання збільшення строку постачання постачальником «останньої надії» більше 90 діб, та не може суперечити ні вимогам Закону України «Про ринок електричної енергії», ні вимогам «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених постановою Регулятора (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» № 312 від 14.03.2018 (із змінами та доповненнями); по-друге в зазначений період діяли інші підзаконні нормативно-правові акти, які визначали інший порядок постачання, зокрема, згідно з наказом Міністерства енергетики України № 104 від 04.03.2022 року «Щодо проведення розрахунків на ринку електричної енергії» тимчасово на період дії воєнного стану в Україні та впродовж 30 днів після завершення воєнного стану споживачі електричної енергії, які станом на 01 березня 2022 року не перебували на постачанні постачальником «останньої надії» та яким припиняється постачання електричної енергії поточним постачальником, переводяться на постачання до електропостачальника, на якого покладено спеціальні обов'язки постачальника універсальних послуг (пункт 1) (до яких Позивач не відноситься). На споживачів електричної енергії, які станом на 01 березня 2022 року перебували на постачанні постачальником «останньої надії», норми цього наказу не поширюються. Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу на весь період дії воєнного стану та впродовж 30 днів після його припинення (пункт 6). Станом на 01 березня 2022 року відповідачу постачальник «останньої надії» (позивач) не поставляв електроенергію. За період з 01.01.2019 по 30.09.2022 включно (в т.ч станом на 01.03.2022 року) постачання електричної енергії Відповідачу здійснювалося Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу № б/н від 13.12.2019 (зазначені обставини встановлені, зокрема, рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.04.2023 року по справі № 908/2737/22, яке набрало законної сили). Крім того, Порядок заміни електропостачальника на постачальника «останньої надії» визначається правилами роздрібного ринку. Розділом 6 ПРРЕЕ встановлений порядок зміни електропостачальника. Зокрема, пунктом 6.2.3 ПРРЕЕ передбачено, що в разі необрання споживачем електропостачальника після розірвання договору з попереднім електропостачальником або незабезпечення власного споживання шляхом купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на організованих сегментах ринку адміністратор розрахунків в одноденний термін переводить такого споживача на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» шляхом зміни записів у реєстрі точок комерційного обліку електропостачальника щодо постачальника «останньої надії» у порядку, визначеному Правилами ринку, з одночасним повідомленням операторів системи. При цьому пунктом 6.2.4 ПРРЕЕ визначено, що початком постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Адміністратор комерційного обліку повідомляє через Датахаб оператора системи та постачальника «останньої надії» про перелік споживачів, які переходять до постачальника «останньої надії» протягом наступного робочого дня, з дня такого переходу. ОСР/ ОСП протягом одного робочого дня з дня отримання такого повідомлення надає постачальнику «останньої надії» інформацію про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником «останньої надії». Як вбачається з «Повідомлення оператора системи про споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником «останньої надії» (Файл Excel «Повідомлення про споживачів з 01-06.10.2022 1С» рядок 30) яке міститься в додатку 70 до позовної заяви Архів ZIP « Перевод на ПОН з 01.10.2022» Відповідач (ДП «УкрНДІспецсталь» включений до споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником «останньої надії» (позивачем) з терміном початку постачання електричної енергії - 01.10.2022 року, та терміном завершення постачання - 21.12.2022. Будь які інші повідомлення ОСР про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» відповідачу після 21.12.2022 року відсутні. Враховуючи вищенаведене, в силу ч. 9, ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 6.2.8 ПРРЕЕ, наказу Міністерства енергетики України № 104 від 04.03.2022 року строк дії Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», з врахуванням «Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 року закінчився через 90 діб (починаючи з 01.10.2022), тобто 29 грудня 2022, та після цієї дати позивач не міг поставляти електричну енергію відповідачу за вищезазначеним договором. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлену з 29 грудня 2022 року по 06.12.2022 року електричну енергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», з врахуванням «Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 року, Комерційної пропозиції № 6 від 09.06.2023, Комерційної пропозиції № 7 від 11.10.2023, а також нарахованих на зазначену суму інфляційних втрат та 15% річних є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Представник позивача зазначила, що ознайомлена із наданими документами відповідача, оголосила про намір подачі відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 14.05.2025 відкладено підготовче засідання по справі на 29.05.2025 о 10 год. 00 хв.
В судовому засіданні 29.05.2025 здійснювалась відеоконференція.
Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/960/25. Суд оголосив склад суду. Відводів не заявлено.
Відповідач в судове засідання не з'явився,причини неявки суду не повідомляв.
Через підсистему “Електронний суд» до суду надійшли документи:
15.05.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
15.05.2025 представник позивача на виконання ухвали суду надіслала клопотання про долучення доказів, а саме звіт про фінансовий звіт.
16.05.2025 від представника відповідача на виконання ухвали суду надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
20.05.2025 представник відповідача надіслав заперечення на відповідь на відзив.
29.05.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення.
Вищеперелічені документи прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 29.05.2025 відкладено підготовче засідання по справі на 23.06.2025 о 11 год. 00 хв.
В судовому засіданні 23.06.2025 здійснювалась відеоконференція.
Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/960/25. Суд оголосив склад суду.
Відповідач в судове засідання не з'явився. 19.06.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
За наслідками судового засідання, суд, запитавши думку представника позивача, на підставі ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 09.07.2025 о 12 год. 00 хв.
В судовому засіданні 09.07.2025 здійснювалась відеоконференція.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала подану позовну заяву, просила її задовольнити.
Відповідач своїм правом на участь в судовому процесі не скористався, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином через Електронний суд від представника відповідача надходило клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
В судовому засіданні 09.07.2025 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
На підставі положень статті 62 Закону, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року № 1023-р «Про визначення державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» постачальником «останньої надії» (із змінами), на ДПЗД «Укрінтеренерго» були покладені спеціальні обов'язки, а саме виконання функцій постачальника «останньої надії» на період з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2024 року на всій території України.
Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», яке виконує функції постачальника «останньої надії» (Постачальник, ДПЗД «Укрінтеренерго»), діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р, відповідно до ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 та Державним підприємством «Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів» (Споживач, ДП «УКРНДІСПЕЦСТАЛЬ») укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (надалі - Договір) на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312, оператором системи розподілу є ПАТ «Запоріжжяобленерго».
Виконання функцій постачальника «останньої надії» є одним із спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, відповідно до статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії». Положеннями статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання. Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення у передбачених чинним законодавством чи Договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу (пунктом 3.4.4 Правил).
На виконання ч. 11 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальником «останньої надії», на своєму офіційному вебсайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено публічну оферту, зокрема: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; «Комерційна пропозиція № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії»; Додаток № 1 до Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 до Договору на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Додаток до комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 «Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» на березень 2023 року; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» та ін.
Відповідно до положень статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», яка кореспондується з умовами, що зазначені Комерційній пропозиції для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка є Додатком 1 до Договору, Договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів. Тобто, законодавством встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником «останньої надії» у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.
При цьому, постачання електричної енергії ДП «УКРНДІСПЕЦСТАЛЬ» здійснювалось ДПЗД «Укрінтеренерго» на підставі наказу Міністерства енергетики України від 13.04.2022 року № 148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану», яким було встановлено збільшений строк постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Однак, наказом Міністерства енергетики України від 10.10.2023 року № 307, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.10.2023 за № 1859/40915 та який був оприлюднений 06 грудня 2023 року в Офіційному віснику України за № 98, Наказ № 148 визнано таким, що втратив чинність. Тому постачання електричної енергії Відповідачу постачальником «останньої надії» здійснювалось до 06.12.2023 року включно.
Так, у період споживання ДП «УКРНДІСПЕЦСТАЛЬ» діяли:
- Комерційна пропозиція № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» з періодом дії з 01.11.2021 року;
- Комерційна пропозиція № 6 від 09.06.2023 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» з періодом дії з 01.07.2023 року;
- Комерційна пропозиція № 7 від 11.10.2023 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» з періодом дії з 01.11.2023 року;
- Комерційна пропозиція № 8 від 07.11.2023 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» з періодом дії з 01.12.2023 року.
Законодавством встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником «останньої надії» у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 20.09.2021 у справі № 910/8958/20, від 04.04.2023 року у справі № 905/1791/21, від 12.11.2024р. у справі № 910/14138/22 та від 02.10.2024 у справі № 910/3532/23.
Відповідно до положень пункту 4.12 розділу IV ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку (обсяги), що надає постачальнику «останньої надії» оператор системи розподілу/передачі, відповідно до положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 28.12.2019 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» та згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118 (далі - Тимчасовий порядок), а саме шляхом надання постачальнику «останньої надії» Звіту за фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за розрахунковий період.
Так, положеннями пункту 3 частини першої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів. Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Положеннями п. 2.1. глави 2 Договору встановлено, що Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).
Крім цього, п. 5.8. глави 5 Договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Відповідно до положень п. 5.10 глави 5 Договору про постачання електричної енергії з постачальником «останньої надії» оплата виставленого постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Умовами розділу 4 Комерційної пропозиції, що є невід'ємним додатком до Договору, встановлено обов'язок сплати споживачем 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі не отримання рахунку Споживач зобов'язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Ця норма не застосовується до акцептування умов Договору, порядок якого визначений пунктом 7.1 цієї комерційної пропозиції. Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі). Разом з тим, відповідно до положень розділу 4 «Спосіб (порядок) та строки оплати за постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»» Комерційної пропозиції, остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі.
Положеннями розділу 4 Комерційної пропозиції для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка є Додатком 1 до Договору, встановлено, що Акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС. У разі наявності зауважень до Акту купівлі - продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.
Доказів складення таких протоколів до матеріалів справи не надано.
У зв'язку з неналежним виокннаннмя зобов'язань з оплати поставної електроенергії позивачем подано позов про стягнення з відповідача 4 211 082,26 грн заборгованості за спожиту електроенергію, 708 625,96 грн інфляційних втрат, 1 163 732,87 грн - 15% річних.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір.
Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, разом з тим, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами тощо, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно ж до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець після прийняття товару зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, якщо інший строк оплати не встановлений договором.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбаченні договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.
Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до положень частини другої статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, правилами роздрібного ринку, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною п'ятою цієї ж статті Закону встановлено, що Правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов'язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником «останньої надії».
Згідно із вимогами статті 3 Закону функціонування ринку електричної енергії здійснюється зокрема, на принципах забезпечення енергетичної безпеки України, збереження цілісності, забезпечення надійного та ефективного функціонування ОЕС України та відповідальності учасників ринку за недотримання правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку.
Законодавством України, зокрема положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (із змінами), суворо врегульовано відносини між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, а також встановлено окремий порядок укладення договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Положеннями статті 64 Закону встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання. Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення у передбачених чинним законодавством чи Договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу (положення пункту 3.4.4 глави 3.4. розділу ІІІ ПРРЕЕ).
Відповідно до положень статті 64 Закону постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу.
При цьому, відповідно до положень частини восьмої статті 64 Закону постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Крім цього, положеннями пункту 1.2.9 глави 1.2 розділу I ПРРЕЕ встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», зміст якого визначається постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Так, відповідно до положень пункту 3.4.4 глави 3.4 розділу III ПРРЕЕ постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Положеннями пункту 6.2.3. Глави 6.2 розділу VI ПРРЕЕ визначено, що початком постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Отже, договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання, вважається укладеним у визначених законодавством України та ПРРЕЕ випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії». Пунктом 3.1.7. ПРРЕЕ передбачено, що Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.
Пунктом 3.2.1. ПРРЕЕ визначено, зокрема, що електропостачальник до укладення зі споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу має надати інформацію про істотні умови договору та про наявний вибір комерційних пропозицій. Споживач перед укладенням договору про постачання електричної енергії споживачу має ознайомитись з умовами постачання електричної енергії, правами та обов'язками, обрати відповідну комерційну пропозицію та зазначити її у заяві приєднані до умов договору. Обрана споживачем комерційна пропозиція є додатком до укладеного відповідним електропостачальником та споживачем договору.
Відповідно до ч. 23 пункту 5.2.2. ПРРЕЕ Постачальник електричної енергії зобов'язаний формувати комерційні пропозиції щодо продажу (споживання) електричної енергії.
Виходячи з вищенаведеного, Комерційна пропозиція є невід'ємним додатком до Договору та є укладеною та погодженою Споживачем разом з Договором з початку фактичного постачання електричної енергії Споживачу.
Умови оплати та формування ціни за спожиту електричну енергію Споживачем визначені в розділі 5 Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», розділі 1 Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021, яка є невід'ємним додатком до Договору, розміщені на офіційному вебсайті та вказані в рахунку на оплату за спожиту електричну енергію.
ДПЗД «Укрінтеренерго» було дотримано умови Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» щодо постачання електричної енергії, на підставі даних, отриманих від ПАТ «Запоріжжяобленерго», а також надіслано рахунки та акти купівлі продажу електроенергії за весь період споживання.
Так, на виконання зазначеного Договору, за даними оператора системи розподілу ПАТ «Запоріжжяобленерго» на підставі Звітів про фактичне споживання електричної енергії, відповідачу позивачем складено:
- рахунок № 000000190414/07/О10/36331 від 10.11.2022 та Акт № 028907 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період жовтень 2022 року від 31.10.2022, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 44 889 кВт.*год., на суму 252 174,73 грн (з ПДВ), які було направлено на електронну пошту відповідачу 14.11.2022.
- рахунок № 000000190414/07/О11/37637 від 13.12.2022 та Акт № 030202 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період листопад 2022 року від 30.10.2022, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 42 414 кВт.*год., на суму 243 555,44 грн (з ПДВ), які було направлено на електронну пошту відповідачу 16.12.2022.
- рахунок № 000000190414/07/О12/39536 від 11.01.2023 та Акт № 032031 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період грудень 2022 року від 31.12.2022, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 70 105 кВт.*год., на суму 391 589,70 грн (з ПДВ), які було направлено на електронну пошту Відповідачу 12.01.2023.
- рахунок № 000000190414/07/О01/41507 від 13.02.2023 та Акт № 033973 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень 2023 року від 31.01.2023, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 89 331 кВт.*год., на суму 540 303,90 грн (з ПДВ), які було направлено на електронну пошту відповідачу 14.02.2023. Рахунок № 000000190414/07/О01/41507 від 13.02.2023р. сплачений частково у сумі 50 000,00 грн згідно платіжної інструкції № 2145 від 14.07.2023, у сумі 25 000,00 грн згідно платіжної інструкції № 2391 від 20.11.2023, у сумі 30 000,00 грн згідно платіжної інструкції № 2443 від 04.12.2023.
- рахунок № 000000190414/07/О02/44594 від 14.03.2023 та Акт № 037045 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період лютий 2023 року від 28.02.2023, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 82 150 кВт.*год., на суму 517 146,73 грн (з ПДВ), які було направлено на електронну пошту відповідачу 14.03.2023. Рахунок № 000000190414/07/О02/44594 від 14.03.2023 сплачений частково у сумі 30 000,00 грн згідно платіжної інструкції № 2456 від 13.12.2023.
- рахунок № 000000190414/07/О03/46539 від 11.04.2023 та Акт № 038964 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період березень 2023 року від 31.03.2023, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 61 358 кВт.*год., на суму 370 036,60 грн (з ПДВ), які було направлено на електронну пошту відповідачу 12.04.2023.
- рахунок № 000000190414/07/О04/44573 від 11.05.2023 та Акт № 039975 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період квітень 2023 року від 30.04.2023, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 52 756 кВт.*год., на суму 286 929,12 грн (з ПДВ), які було направлено на електронну пошту відповідачу 11.05.2023.
- рахунок № 000000190414/07/О05/50052 від 19.06.2023 та Акт № 042445 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період травень 2023 року від 31.05.2023, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 39 319 кВт.*год., на суму 195 225,44 грн (з ПДВ), які було направлено на електронну пошту відповідачу 19.06.2023.
- рахунок № 000000190414/07/О06/51062 від 11.07.2023 та Акт № 043436 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період червень 2023 року від 30.06.2023, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 43 158 кВт.*год., на суму 204 565,30 грн (з ПДВ), які було направлено на електронну пошту відповідачу 11.07.2023.
- рахунок № 000000190414/07/О07/52381 від 11.08.2023 та Акт № 044742 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період липень 2023 року від 31.07.2023, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 31 344 кВт.*год., на суму 159 389,51 грн (з ПДВ), які було направлено на електронну пошту відповідачу 11.08.2023.
- рахунок № 000000190414/07/О08/53674 від 14.09.2023 та Акт № 046037 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період серпень 2023 року від 31.08.2023, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 35 924 кВт.*год., на суму 211 064,57 грн (з ПДВ), які було направлено на електронну пошту відповідачу 14.09.2023.
- рахунок № 000000190414/07/О09/54562 від 11.10.2023 та Акт № 046923 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період вересень 2023 року від 30.09.2023, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 34 554 кВт.*год., на суму 230 293,24 грн (з ПДВ), які було направлено на електронну пошту відповідачу 11.10.2023.
- рахунок № 000000190414/07/О10/56578 від 10.11.2023 та Акт № 048917 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період жовтень 2023 року від 31.10.2023, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 48 021 кВт.*год., на суму 302 912,05 грн (з ПДВ), які було направлено на електронну пошту відповідачу 10.11.2023.
- рахунок № 000000190414/07/О11/58593 від 11.12.2023 та Акт № 050898 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період листопад 2023 року від 30.11.2023, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 54 374 кВт.*год., на суму 370 948,56 грн (з ПДВ), які було направлено на електронну пошту відповідачу 11.12.2023.
- рахунок № 000000190414/07/О12/60043 від 15.01.2024 та Акт № 052321 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період грудень 2023 року від 31.12.2023, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу - 9 806 кВт.*год., на суму 69 947,18 грн (з ПДВ), які було направлено на електронну пошту відповідачу 15.01.2024.
Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електричну енергію становить 4 211 082,26 грн., позовні вимоги в цій частині підлягають повному задоволенню.
Відповідно до пункту 3.4.2. ПРРЕЕ постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником.
Пунктом 3.2.15. ПРРЕЕ передбачено, що у разі закінчення строку дії договору про постачання електричної енергії або дострокового його розірвання (за ініціативою електропостачальника) електропостачальник не пізніше ніж за 20 календарних днів до передбачуваного дня припинення дії договору та постачання електричної енергії повинен повідомити про це споживача, відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника «останньої надії», на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, із зазначенням дати припинення постачання електричної енергії споживачу.
Також відповідно до пункту 6.2.4. ПРРЕЕ початком постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 глави VI ПРРЕЕ.
Адміністратор комерційного обліку повідомляє постачальника «останньої надії» в одноденний термін про перелік споживачів, які переходять до постачальника «останньої надії», не пізніше дати такого переходу.
Факт припинення правовідносин з попереднім елетропостачальником визенао самим відповідачем у клопотанні від 12.05.25 про зменшення суми 15% річних, в якому зазначено, що з огляду на розірвання договору попереднім постачальником (лист про одностороннє розірвання договору від ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» вих. № 2022/09/09/01 від 20.09.2022) укладання договору із постачальником "останньої надії" - позивачем у справі, було вимушеною дією.
До запуску електронної платформи Датахаб функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу згідно положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії».
Також відповідно до положень ч. 8 ст. 16 Закону України «Про ринок електричної енергії» Міністерство енергетики України своїм наказом від 13.04.2022 року № 148 «Про врегулювання питань щодо постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану» (далі - Наказ № 148), було затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану.
Вимогами пункту 1 Положення про особливості постачання було встановлено, що учасники роздрібного ринку електричної енергії керуються вимогами Закону України «Про ринок електричної енергії» та іншими нормативно-правовими актами, з урахуванням цього Положення, для забезпечення стабільної роботи ринку електричної енергії в умовах воєнного стану.
При цьому, вимогами пункту 7 Положення про особливості постачання встановлено, що постачальник «останньої надії» у період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування (крім випадку зміни постачальника за ініціативою споживча в порядку глави 6.1 розділу VI Правил роздрібного ринку електричної енергії) здійснює постачання електричної енергії тим споживачам, у яких електропостачальник відсутній.
Оскільки вимогами вищевказаного Положення про особливості постачання було збільшено строк постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», то згідно з вищенаведеними вимогами законодавства України, позивач здійснював постачання електричної енергії ДП «УКРНДІСПЕЦСТАЛЬ» у встановлений законодавством збільшений період.
Таким чином, хоча Положення про особливості постачання, затверджене Наказом № 148, має нижчу юридичну силу порівняно з вимогами Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ, втім його норми є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мали застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії враховуючи особливий період (у період його дії).
За приписами ч. ч. 5, 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У пунктах 26, 27, 28, 31 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.02.2024 у справі № 905/644/22 визначено:
«… 26. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5- р(П)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori); "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali)" "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
27. Визначаючи співвідношення між загальною та спеціальною нормою, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання (такий висновок викладено в пункті 9.56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19). Таким чином, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду спеціальна норма не суперечить загальній нормі та не скасовує її, а лише встановлює певні винятки із загальної норми. Тому спеціальна норма застосовується лише до тих відносин, щодо яких вона встановлює спеціальне правило (відмінне від загального). В решті, тобто у відносинах, які не охоплені спеціальною нормою, підлягає застосуванню загальна норма.
28. Відповідно до пункту 1 Положення № 148, яким передбачено особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, учасники роздрібного ринку електричної енергії керуються вимогами Закону України «Про ринок електричної енергії» та іншими нормативно-правовими актами, з урахуванням цього Положення, для забезпечення стабільної роботи ринку електричної енергії в умовах воєнного стану…
…31. …Тобто відносини між учасниками ринку, пов'язані, зокрема з встановлення збільшеного періоду постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» під час дії в Україні воєнного стану - є предметом окремого правового регулювання згідно з Положенням про особливості постачання, яке було чинним у період з 01.10.2022 до 06.12.2023».
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Розрахунок позивача щодо 708 625 грн 96 коп. інфляційних втрат за період березень 2023 року - лютий 2025 року є вірним.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 4 211 082 грн 26 коп. основного боргу та 708 625 грн 96 коп. втрат від інфляції заявлено обґрунтовано і в цій частині позов підлягає задоволенню.
Відповідач просить зменшити розмір 15% річних, заявлені за період з 22.02.23 по 25.03.25 включно, до 3% річних, передбачених ст. 625 ЦК України.
Вказане клопотання мотивоване тим, що відповідач - Державне підприємство «Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів», віднесений до державного сектору економіки, 100 % статутного капіталу якого є власністю держави в особі Фонду державного майна України. Державне підприємство «Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів», включено до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 № 83.
Невиконання своїх зобов'язань щодо сплати за поставлену електричну енергію протягом 2022-2025 років було зумовлено арештом всіх наявних поточних банківських рахунків підприємства у межах відкритих виконавчих проваджень. Враховуючи негативні фактори спричинені, зокрема, військовим станом, арештом всіх рахунків підприємства відповідач опинився в тяжкому фінансовому положенні. Згідно із Звітом про фінансові результати за 2024 рік сума збитку за 2023 рік склала 2 787,0 тис. грн, за 2024 рік - 3 695,0 тис. грн.
З 16 січня 2025 року відповідно до наказу Фонду державного майна України № 54 від 16.01.2025 Єдиний майновий комплекс державного підприємства «Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів», м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 74А, включено до Переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, що зумовило зупинення наявних виконавчих проваджень та можливість здійснювати першочергові платежі, виплачувати поточну заробітну плату, здійснювати погашення заборгованості з заробітної плати, заборгованості зі сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Стягнення 1 163 732,87 грн. (15% річних) спричинить значне погіршення фінансового стану відповідача, фактично зупинить виробничу діяльність підприємства, унеможливить як здійснення першочергових платежів, так і здійснення погашення заборгованості перед контрагентами (в тому числі і за поставлену електричну енергію) та суттєво знизить інвестиційну привабливість підприємства, яке знаходиться в приватизації.
Спірний період споживання припадає на період широкомасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України та активних бойових дій від обстрілів яких були пошкоджені активи підприємства, які знаходяться в межах м. Запоріжжя, що відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 включено до переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії.
Укладання договору із постачальником «останньої надії» є фактично вимушеною дією відповідача з огляду на розірвання договору попереднім постачальником (лист про одностороннє розірвання договору від ТОВ «ЕНЕРДЖІ 365» вих. № 2022/09/09/01 від 20.09.2022). Причому тариф постачальника «останньої надії» є набагато вищим за тарифи будь-якого іншого постачальника електричної енергії, оскільки включає в себе компенсацію всіх збитків та ризиків, які виникають у звязку з виконанням останнім функції постачальника «останньої надії».
Сума 15 % річних, заявлених до стягнення в позовній заяві 1 163 732,87 грн. складає у відсотковому виразі до основної суми боргу (4 211 082,26 грн.) - 28 %, а в сумі з заявленими інфляційними втратами (708 625,96 грн.) - більше 44 % від суми основного боргу. Стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та процентів в розмірі 3% річних в повній мірі компенсує негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем строків сплати заборгованості, жодним чином не призведе до погіршення фінансового стану позивача, ускладнення в господарській діяльності чи завдання йому збитків, однак стягнення з відповідача 15% річних не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання.
Позивач проти вказаного зменшення заперечує.
Зокрема звертає увагу суду, що на цей час на постачанні ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальника «останньої надії», перебувають непобутові споживачі, з яких велика кількість споживачів бере участь в обороні України: військові частини, підрозділи Збройних Сил України, інші військові формування, правоохоронні органи України та інші складові сил оборони. Станом на 01.05.2025 року загальна заборгованість споживачів постачальника «останньої надії» становить 13 648,8 млн. грн. Заборгованість споживачів постачальника «останньої надії» призвела до неможливості виконання постачальником «останньої надії» зобов'язань перед оператором системи передачі ПрАТ «НЕК «Укренерго» з оплати вартості небалансів електричної енергії. Станом на 01.04.2025 року заборгованість ДПЗД «Укрінтеренерго» з оплати вартості небалансів електричної енергії становить 13 418,3 млн. грн. У зв'язку з недосконалістю законодавства споживачі-боржники неодноразово переводяться операторами системи на постачання до постачальника «останньої надії», що призводить до збільшення їх заборгованості перед ДПЗД «Укрінтеренерго», яка, в свою чергу, призводить до заборгованості Підприємства перед іншими учасниками ринку електричної енергії та бюджетом. Через систематичне порушення платіжної дисципліни споживачами постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» втратило платоспроможність та знаходиться на межі банкрутства. У зв'язку із заборгованістю з оплати вартості небалансів електричної енергії, відповідно до положень частини 5 статті 75 Закону та постанови НКРЕКП від 27.06.2019 року № 1246 «Про алгоритм розподілу коштів», враховуючи одержання Підприємством статусу «Дефолтний», з 05.08.2019 року всі кошти, які надходять від споживачів постачальника «останньої надії», спрямовуються оператору системи передачі в погашення заборгованості за куплений електропостачальником небаланс електричної енергії.
З 05.08.2019 року ДПЗД «Укрінтеренерго» було позбавлене будь-яких джерел отримання коштів для здійснення витрат, необхідних для виконання покладених спеціальних обов'язків постачальника «останньої надії», проведення розрахунків на ринку електричної енергії та з бюджетом, про що неодноразово було письмово повідомлено НКРЕКП та Міністерство енергетики України.
Невиконання ДПЗД «Укрінтеренерго» спеціальних обов'язків постачальника «останньої надії» несе велику загрозу для енергетичної безпеки, як всієї України, так і європейського енергетичного простору, оскільки виконання функцій постачальника «останньої надії» є виключними умовами для забезпечення загальносуспільних інтересів всіх учасників ринку електричної енергії.
На законодавчому рівні встановлено гарантії щодо зупинення (мораторій) на здійснення виконавчих дій з примусового виконання судових рішень та банкрутства певної частини підприємств, що є боржниками ДПЗД «Укрінтеренерго». Таким чином, ДПЗД «Укрінтеренерго», призначене Кабінетом Міністрів України виконувати спеціальні обов'язки на ринку електричної енергії, має встановлену законами заборону на примусове стягнення 67 % від усієї суми заборгованості споживачів.
ДПЗД «Укрінтеренерго» включено до Переліку об'єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, затвердженого наказом Міненерго від 07.09.2022 року № 1-ДСК (в редакції наказу Міненерго від 31.07.2023 № 16-ДСК).
Проаналізувавши навдені сторонами обставини в обґрунтування зменшення та заперечення проти такого зменшення 15% річних суд дійшов таких висновків.
У п. п. 4.9, 4.12 постанови Верховного суду України у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 910/12277/23 відзначено, що в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання (п.8.38). Висновки судів попередніх інстанцій про неможливість зменшення судом розміру трьох процентів річних є помилковими та такими, що не узгоджуються із вказаними висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пунктах 8.35, 8.38 постанови від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Таким чином, Верховний Суд зробив висновок про можливість зменшення 3% річних, за наявності виняткових, надзвичайних обставин.
Стосовно зменшення 3% річних, суд приймаючи до уваги той факт, що спірний період споживання відповідачем електроенергії припадає на період широкомасштабного вторгнення російської федерації на територію України, фінансовий стан сторін, баланс інтересів сторін, розмір річних у співвідношенні із сумою основного боргу, та той факт, що в Договорі збільшено ставку 3% річних в п'ять разів, і стягнення з відповідача 15% річних не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання, приходить до висновку про можливість зменшення суми річних до 3% річних.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача. При цьому, суд враховує, що у пункті 3.17.4.постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказано, що при зменшенні розміру неустойки судом з власної ініціативи, у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів», ідентифікаційний код юридичної особи 00190414 (вул. Патріотична, буд 74-А, м. Запоріжжя, 69005) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтерненерго», ідентифікаційний код юридичної особи 19480600 (вул. Кирилівська, 8, м. Київ, 04080) 4 211 082 (чотири мільйони двісті одинадцять тисяч вісімдесят дві) грн 26 коп. заборгованості за спожиту електроенергію, 708 625 (сімсот вісім тисяч шістсот двадцять п'ять) грн 96 коп. інфляційних втрат, 232 746 (двісті тридцять дві тисячі сімсот сорок шість) грн 57 коп. річних та 73 001 (сімдесят три тисячі одна) грн 30 коп. судового збору. Видати наказ.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протяго м двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 10.07.2025.
Суддя А.О. Науменко