пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
01 липня 2025 року Справа № 903/392/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г., за участю секретаря судового засідання Мачульської Л.В.,
представника позивача: Слівінської Н.І.,
представника відповідача: адвоката Боричевського В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньелектрозбут»
про стягнення 7154556грн 45коп
встановив: позивач - АТ “НАЕК “Енергоатом» звернувся до суду з позовом до ТОВ “Волиньелектрозбут» (відповідача), в якому просить стягнути з ТОВ “Волиньелектрозбут» на користь АТ “НАЕК “Енергоатом» в особі філії “Відокремлений підрозділ “Енергоатом-Трейдинг» АТ “НАЕК “Енергоатом» 7154556грн. 45коп., з яких: 1765613грн. 36коп.- 3% річних та 5388943грн. 09коп. інфляційних втрат. Також просить стягнути з відповідача 85854грн 68коп витрат по сплаті судового збору.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно умов договору купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг від 24.09.2021 № 65-150-SD-21-00433 та додатковими угодами, в частині строків оплати купленої електричної енергії.
Ухвалою суду від 09.04.2025 відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.05.2025. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
24.04.2025 представник відповідача надіслав на адресу суду відзив (вх.№01-87/1731/25) на позовну заяву, в якому заперечив проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На переконання відповідача, позивачем не надано документів первинного бухгалтерського обліку, в яких би містилися періоди, за які належало враховувати здійснені відповідачем платежі і які, відповідно, підтверджували б правильність зарахування ним платежів відповідно до наведеного розрахунку інфляційних втрат та 3% річних. Тобто позивач не надав суду доказів, зокрема документів первинного бухгалтерського обліку, в яких би були відображені дані, на підставі яких можливо було б визначити дійсний розмір інфляційних втрат та 3% річних, які підлягають стягненню згідно з умовами договору і фактичних обставин справи. Зокрема, за спірний період (листопад 2023 - червень 2024) на підставі наданих позивачем актів купівлі-продажу електричної енергії відповідачем було закуплено електричної енергії на загальну суму 1 651 270 387, 13 грн. Натомість, до суду позивачем було надано документ, складений АТ «Укрексімбанк», про рух коштів по рахунку на загальну суму лише на 656 820 756,05 грн.
З наданого позивачем розрахунку незрозуміло, за результатами яких обчислень позивач визначив самі ці суми, що підлягають стягнення. Натомість, відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів, що підтверджують проведення розрахунків між сторонами у спірний період, не дозволяють суду чи відповідачу перевірити правильність цього розрахунку.
Відповідач вважає, що вищенаведене виключає можливість задоволення позовних вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, як таких, що не підтверджені належними і допустимими в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами.
28.04.2025 представник позивача надіслав на адресу суду відповідь на відзив (вх.№01-87/1795/25), в якій заперечив щодо доводів відповідача, зазначених у відзиві, та просив суд задовольнити позовні вимоги повністю, при цьому зазначив, що інформація про надходження коштів на рахунки АТ «НАЕК «Енергоатом» та реєстр документів по кредиту - рух коштів по рахунку відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо змісту первинних документів. Доданий до позову розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат містить всі необхідні відомості щодо здійснених нарахувань.
Ухвалою суду від 06.05.2025 відкладено підготовче засідання на 21.05.2025.
Ухвалою суду від 21.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 09.06.2025.
28.05.2025 від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому представник вказує, що на переконання відповідача, за відсутності доказів оплати (платіжних інструкцій), суд та відповідач позбавлений можливості здійснити перевірку наданого позивачем розрахунку. Оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами прострочення відповідачем строків оплати поставленого товару (електричної енергії) відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні 09.06.2025 за участю представників сторін була оголошена перерва до "01" липня 2025 року.
У судовому засіданні 01.07.2025 представники сторін повністю підтримали вимоги та доводи, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29.12.2023 № 1420 «Про утворення акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
Відповідно до пунктів 1, 3 постанови утворено Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - АТ «НАЕК «Енергоатом»), 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом») та затверджено його статут.
АТ «НАЕК «Енергоатом» є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов'язків ДП «НАЕК «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства; відокремлені підрозділи ДП «НАЕК «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи АТ «НАЕК «Енергоатом» (філії, представництва).
Державна реєстрація АТ «НАЕК «Енергоатом та припинення ДП «НАЕК «Енергоатом» відбулася 11.01.2024, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом» з 11.01.2024 починає функціонувати як філія «Відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» АТ «НАЕК «Енергоатом».
АТ «НАЕК «Енергоатом», як виробник електричної енергії та ТОВ «ВОЛИНЬЕЛЕКТРОЗБУТ», як постачальник універсальних послуг (далі - ТОВ «Волиньелектрозбут», ПУП) є учасниками ринку електричної енергії у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон).
З метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до статті 62 Закону можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 (у редакції постанови від 11.08.2021 № 859) затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (далі - Постанова № 859 та Положення про ПСО відповідно).
Кабінет Міністрів України у Положенні про ПСО (пункт 5) зобов'язав АТ «НАЕК «Енергоатом» як виробника електричної енергії та ТОВ «Волиньелектрозбут» як постачальника універсальних послуг виконувати такий спеціальний обов'язок: придбання постачальниками універсальних послуг, що діють в торговій зоні «об'єднаної енергосистеми України», за результатами проведення електронних аукціонів у акціонерного товариства «НАЕК «Енергоатом» стандартних продуктів BASE_М для постачання побутовим споживачам таких постачальників універсальних послуг в обсязі їх мінімального споживання електричної енергії в торговій зоні «об'єднаної енергосистеми України» за годину в аналогічному місяці попереднього року за ціною індекс РДН BASE в торговій зоні «об'єднаної енергосистеми України» («бази») за період М-3, де М - розрахунковий місяць.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2021 між ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом», правонаступником якого є АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Енергоатом - Трейдинг» АТ «НАЕК» Енергоатом» (далі - АТ «НАЕК «Енергоатом», Продавець) та ТОВ «Волиньелектрозбут» (ПУП) укладено договір купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг № 65-150-SD-21-00 (далі - Договір).
Договір укладено на основі примірного договору купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг, затвердженого аукціонним комітетом з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, який створений при Міністерстві енергетики України (протокол від 21.09.2021 № 28).
Цей договір укладено відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для задоволення потреб побутових споживачів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 483 від 05.06.2019 (зі змінами, далі - Положення про ПСО), та рішення Аукціонного комітету від 21.09.2021 (пункт 1.1 договору).
Кожна сторона зобов'язана вжити всіх необхідних заходів (вчинити необхідні дії), що передбачені у Законі України "Про ринок електричної енергії", Кодексі системи передачі, Кодексі систем розподілу, Кодексі комерційного обліку електричної енергії, Правилах ринку та інших нормативно-правових актах для належного виконання своїх зобов'язань за цим договором щодо купівлі-продажу електричної енергії, які, зокрема можуть включати, але не виключно, укладання відповідних договорів, внесення необхідних платежів та гарантій, отримання необхідних дозволів, підтверджень та погоджень, здійснення відповідних повідомлень, реєстрацію та надання необхідної інформації, впровадження програмного забезпечення тощо (пункт 1.2 договору).
Відповідно до п.1.3 Договору для цілей Договору під терміном «Розрахунковий місяць» розуміють календарний місяць (з першого по останнє число включно), за який сторонами визначається обсяг і вартість електричної енергії та здійснюються розрахунки між ПУП та Продавцем.
Згідно з умовами пункту 2.1 Договору продавець зобов'язаний продати, а ПУП зобов'язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію (стандартний продукт BASE M) для постачання побутовим споживачам ПУП. Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється в Об'єднаній енергетичній системі України (ОЕС України).
Відпрвідно до положень пункту 2.2 Договору обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим договором, є договірними зобов'язаннями щодо відпуску продавцем та відбору ПУП електричної енергії.
Згідно з умовами розділу 3 Договору періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 00:00 год першого календарного дня по 24:00 год останнього календарного дня такого періоду (далі - період постачання), що зазначаються у додатковій угоді для періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону (пункт 3.1).
Обсяг електричної енергії, що купується та продається за цим договором, у періоді постачання дорівнює обсягу мінімального споживання електричної енергії побутовими споживачами ПУП за годину в місяці, аналогічному до розрахункового місяця, у попередньому році, зазначається в аукціонному свідоцтві та у додатковій угоді для періоду постачання (пункт 3.3 Договору).
Відпуск/відбір купленої електричної енергії у періоді постачання здійснюється згідно з графіком відпуску/відбору електричної енергії, що є додатком до додаткової угоди для періоду постачання (пункт 3.4 Договору).
Розділом 4 Договору встановлено, що вартість електричної енергії визначається як арифметичний добуток обсягу електричної енергії на ціну за 1 (один) МВт*год, та зазначається у додатковій угоді для періоду постачання (пункт 4.2 Договору).
Оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. ПУП оплачує вартість електричної енергії до початку періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов додаткової угоди для періоду постачання (пункт 4.3 Договору).
Оплату за куплену електричну енергію ПУП здійснює грошовими коштами в національній валюті, що перераховуються на банківський рахунок продавця, вказаний у Розділі 13 цього Договору або на інший банківський рахунок продавця, про реквізити якого продавець повідомив електронним листом з накладенням КЕП керівника (уповноваженої особи) не менш, ніж як за 2 (два) робочі дні до дати платежу з подальшим підтвердженням цього у письмовому вигляді.
Оплата за цим договором вважається належним чином здійсненою за умови оплати ПУП за електричну енергію на банківський рахунок продавця, що вказаний продавцем останнім. Датою отримання оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок продавця (пункт 4.6 Договору).
У пункті 6.1 Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та законодавством України.
У спірному періоді (листопад 2023 року - червень 2024 року) між сторонами до Договору укладені додаткові угоди № 27 - 35, якими було погоджено період постачання, вартість та обсяг електричної енергії, а також етапи оплати.
Згідно п.6 додаткових угод оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Для кожного Розрахункового місяця ПУП здійснює оплату за куплену електричну енергію наступним чином:
- за 2 банківські дні до Розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцять) відсотків вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці;
- не пізніше 4-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцять) відсотків вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці;
- не пізніше 10-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцять) відсотків вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці;
- не пізніше 16-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцять) відсотків вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці;
- не пізніше 22-го числа (включно) Розрахункового місяця - у розмірі 20 (двадцять) відсотків вартості електричної енергії, купленої у Розрахунковому місяці.
Якщо граничний строк оплати припадає на святковий, вихідний чи інший неробочий день, то відповідний платіж повинен бути здійснений в наступний робочий день, що слідує за датою такого платежу.
Позивачем виконано свої зобов'язання за Договором належним чином та здійснено продаж електричної енергії у період листопад 2023 року - червень 2024 року у строки та в обсягах, визначених відповідними додатковими угодами, що підтверджується, зокрема, актами купівлі-продажу електричної енергії, підписаними обома сторонами без зауважень та заперечень.
Позивач зазначає, що у спірному періоді листопад 2023 року - червень 2024 року ТОВ «Волиньелектрозбут» здійснило оплату купленої електричної енергії з порушенням строків оплати, встановлених Договором та додатковими угодами.
На підтвердження здійснених оплат купленої електричної енергії позивачем надано суду інформацію АТ «Ощадбанк» про надходження коштів на рахунки АТ «НАЕК «Енергоатом» №77/4-09/31670/2025 від 18.03.2025 за період з 01.10.2023 по 28.02.2025, виписку по рахунку АТ «Ощадбанк» за 20.03.2024, реєстр документів по кредиту - рух коштів по рахунку АТ «Укрексімбанк» за період з 01.10.2023 по 28.02.2025.
У зв'язку із несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії позивач нарахував відповідачу 7154556грн 45коп, з яких: 1765613грн 36коп- 3% річних, 5388943грн 09коп інфляційних втрат та звернувся з позовом до суду.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. ч. 1, 7 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Пунктом 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За наведеним законодавчим визначенням основними обов'язками сторін договору купівлі-продажу є: для продавця - передати майно (товар), для покупця - сплата його вартості.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (cт. 714 ЦК України).
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно із ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
У відповідності до ч. 30 ст. 1 Закону Закону України "Про ринок електричної енергії", електропостачальник - суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.
Згідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно розрахунків позивача за період листопад 2023 року - червень 2024 року сума нарахованих відповідачу 3% річних становить 1765613грн 36коп, сума інфляційних втрат - 5388943грн 09коп, всього 7154556грн. 45коп.
Відповідач заперечує позовні вимоги та вважає, що позивачем не надано документів первинного бухгалтерського обліку, в яких би містилися періоди, за які належало враховувати здійснені відповідачем платежі і які, відповідно, підтверджували б правильність зарахування ним платежів відповідно до наведеного розрахунку інфляційних втрат та 3% річних
На переконання відповідача, з урахуванням ненадання позивачем документів первинного бухгалтерського обліку, зокрема банківських виписок, в яких були б відображені дані, з яких можливо було б встановити конкретні періоди початку та закінчення прострочення виконання грошових зобов'язань, а також базу для проведення нарахувань, ані відповідач, ані суд не може самостійно за допомогою простих арифметичних операцій перевірити правильність наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат, процентів річних і встановити дійсних розмір інфляційних та 3 % річних, які підлягають стягненню. Відповідач доводить, що з наданого розрахунку незрозуміло, за результатами яких обчислень позивач визначив самі ці суми, що підлягають стягнення. Натомість, відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів, що підтверджують проведення розрахунків між сторонами у спірний період, не дозволяють суду чи відповідачу перевірити правильність цього розрахунку.
При цьому відповідачем не заперечується, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання та здійснив продаж електричної енергії у договірних обсягах та не заперечується порушення ТОВ «Волиньелектрозбут» договірних строків оплати за куплену електричну енергію.
Суд зазначає, що відповідно до визначення, наданого у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
У статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.
Надані позивачем докази оплати відповідачем електричної енергії, а саме: інформація АТ «Ощадбанк» про надходження коштів на рахунки АТ «НАЕК «Енергоатом» №77/4-09/31670/2025 від 18.03.2025 за період з 01.10.2023 по 28.02.2025 містить назву документа; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (призначення платежу, суму та дату платежу); прізвище особи, відповідальної за здійснення господарської операції, її електронний підпис через систему електронного документообігу СЕД АСКОД АТ «Ощадбанк», сертифікат електронного підпису особи, дату підписання документа.
Також виписка по рахунку АТ «Ощадбанк» за 20.03.2024 та реєстр документів по кредиту - рух коштів по рахунку АТ «Укрексімбанк» за період з 01.10.2023 по 28.02.2025 відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо змісту первинних документів.
Водночас незначні недоліки в оформленні первинних документів не є підставою для невизнання господарської операції.
Таким чином, надані позивачем інформація про надходження коштів на рахунки та виписки по рахунку є належними та допустими доказами, як підтверджують факт оплати відповідачем купленої електричної енергії.
Інших доказів здійсненої оплати по Договору та контррозрахунку відповідачем суду не надано.
Судом встановлено, що здійснюючи розрахунок заявлених до стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, позивач визначив початком прострочення оплати за куплену електричну енергію наступний робочий день, що слідує за датою платежу, передбаченою відповідною додатковою угодою до Договору. Як кінець прострочення оплати за куплену електричну енергію, у розрахунку зазначено день, що передує даті здійснення погашення заборгованості ТОВ «Волиньелектрозбут».
Доданий до позову розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат є детальним, містить всі необхідні відомості, що підтверджуються додатковими угодами та здійсненими відповідачем оплатами, що дає можливість суду та ТОВ «Волиньелектрозбут» здійснити перерахунок розміру заявлених до стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Таким чином суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок сум 3 % річних у розмірі 1765613,36 грн та інфляційних втрат у розмірі 5388943,09 грн вважає його арифметично вірним, обґрунтованим та здійсненим відповідно до вимог чинного законодавства.
Використання інформаційно-правової системи «Ліга-Закон» як належного інструменту при розрахунках трьох процентів річних та інфляційних втрат, достовірність даних, які відображаються цією системою, підтверджено і визнано правовими висновками Верховного Суду (постанова від 07.07.2022 у справі № 910/10458/19).
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1765613грн 36коп - 3% річних та 5388943грн 09коп інфляційних втрат, всього 7154556грн 45коп є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 86, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньелектрозбут» (43026, Волинська обл., м.Луцьк, вул..Назарія Яремчука, буд.11А, код ЄДРПОУ 42159289) на користь Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» (01032, м.Київ, вул.Назарівська, буд.3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії “Відокремлений підрозділ “Енергоатом-Трейдинг» Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» (01032, м.Київ, вул.Назарівська, буд.3, код ЄДРПОУ ВП 42041573) 7154556грн 45коп (з яких: 1765613грн 36коп - 3% річних та 5388943грн 09коп інфляційних втрат), а також 85 854грн 68коп витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 09.07.2025.
Суддя О. Г. Слободян