вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"02" липня 2025 р. Cправа № 902/343/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О. Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А. Л., за участю:
представника позивача - адвоката Хитрука І. С.
представника відповідача - адвоката Колісника Б. О.
інші учасники справи не з'вились
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Україна" (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 61 с. Дзигівка, Могилів-Подільський р-н.,Вінницька обл., 24531, ідентифікаційний код юридичної особи: 03729629)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ),
про визнання трудових відносин припиненими
Процесуальні дії у справі, стислий виклад позицій сторін.
24.03.2025 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 б/н від 21.03.2025 (вх. канц. суду № 367/25 від 24.03.2025) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» з вимогою визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України у зв'язку зі звільненням за власним бажанням з моменту набрання рішенням суду законної сили з внесенням відповідних даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом виключення відомостей про ОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» та представника.
Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 04.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №902/343/25, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 30.04.2025. Вказаним судовим рішення залучено до участі в справі №902/343/25 фізичних осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
За результатами слухання справи, 30.04.2025, судом постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про відкладення підготовчого судового засідання до 04.06.2025.
22.05.2025 до суду надійшли додаткові пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Хитрука І. С. б/н від 22.05.2025 (вх. канц. суду №01-34/5538/25 від 22.05.2025), де представник, з посиланням на лист Міністерства юстиції України №44324/8.4.4/32-24 від 21.03.2024, повідомив про технічну можливість вилучення відомостей про керівника юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі відповідного рішення суду.
За наслідками підготовчого засідання, 04.06.2025, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/126/25 до розгляду по суті на 02.07.2025.
В судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.
Треті особи повідомлені належним чином про дату, місце та час судового розгляду своїм правом на участь в судовому засіданні не скористались, своїх представників в судове засідання не направили.
Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи. Зокрема, згідно із частиною третьою статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки. При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов.
У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову не заперечував.
За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
Після ухвалення судом рішення, у судовому засіданні 02.07.2025, оголошено вступну та резолютивну частину рішення, яка долучена до матеріалів справи.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.7-9): 11.10.2002 проведено державну реєстрацію створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» (далі - Товариство/ТОВ "Агрофірма "Україна").
Рішенням загальних зборів засновників ТОВ «Агрофірма «Україна», яке оформлено протоколом б/н від 27.03.2009 (а.с.26) вирішено:
1) по першому питанню порядку денного: звільнити з посади директора ТОВ «Агрофірма «Україна» ОСОБА_4 за власним бажанням;
2) по другому питанню порядку денного: призначити директором ТОВ "Агрофірма «Україна» - ОСОБА_1 .
Наказом №3 від 30.03.2009 (а.с.27) ОСОБА_1 вступив на посаду директора ТОВ «Агрофірма «Україна» з 30.03.2009.
01.06.2009 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено інформацію про директора ТОВ «Агрофірма «Україна» ОСОБА_1 (запис №11731070007000052 від 01.06.2009).
В матеріалах справи наявний статут ТОВ «Агрофірма «Україна», затверджений рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма «Україна» №2 від 04.02.2005, (а.с.10-25) (далі - Статут), відповідно до приписів п.7.1 якого учасниками Товариства є:
- ОСОБА_3 з часткою в статутному капітал 15510,00 грн, що становить 94%;
- ОСОБА_4 з часткою в статутному капіталі 330,00 грн, що становить 2%;
- ОСОБА_1 з часткою в статутному капіталі 330,00 грн, що становить 2%;
- ОСОБА_2 з часткою в статутному капіталі 330,00 грн, що становить 2%.
Пунктом 10.1 Статуту визначено, що вищим органом Товариства є збори учасників.
Приписами п.10.3 Статуту визначено компетенцію зборів учасників Товариства, зокрема створення та відкликання виконавчого органу Товариства.
Згідно з пп.10.4.1 Статуту збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів. Брати участь у зборах учасників з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства.
Кожен з учасників Товариства на зборах учасників має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у статутному капіталі. Голосування на зборах учасників провадиться за принципом - на один відсоток статутного капіталу припадає один голос (пп.10.4.6 Статуту).
Відповідно до пп.10.5.1 Статуту збори учасників Товариства скликаються два рази на рік. Збори учасників скликаються також на вимогу виконавчого органу Товариства або ревізійної комісії.
Згідно з п.10.6, пп.10.6.1 Статуту виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є Директор. Директор вирішує усі питання діяльності Товариства, крім тих, які віднесено до компетенції зборів учасників. Збори учасників можуть прийняти рішення про передачу частини прав, що належать їм, до компетенції Директора. Директор, несе безпосередню відповідальність за виробничу, господарську, фінансову діяльність Товариства.
Директор самостійно призначає своїх заступників з правом або без права першого підпису банківських, та інших фінансових документів у тому числі договорів, включаючи зовнішньоекономічні, а також документів пов'язаних з використанням матеріальних цінностей Товариства.
В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 31.10.2024 (а.с.28), справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Питель М.С. та зареєстрована в реєстрі за №3798, адресована ТОВ «Агрофірма «Україна», в якій ОСОБА_1 повідомляє про вихід зі складу учасників ТОВ «Агрофірма «Україна».
З огляду на відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.7-9): 01.11.2024 проведено державну реєстрацію змін до складу засновників (учасників) ТОВ «Агрофірма «Україна» у зв'язку з виходом ОСОБА_1 зі складу учасників такого Товариства.
Актуальною інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується вихід ОСОБА_1 зі складу учасників такого Товариства.
10.12.2024 ОСОБА_1 складено заяву б/н від 25.10.2024 (а.с.29), в якій він просив звільнити себе з посади директора ТОВ «Агрофірма «Україна».
Також 10.12.2024 ОСОБА_1 складено повідомлення про скликання 28.01.2025 позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма «Україна», на порядок денний яких запропоновано поставити питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «Агрофірма «Україна» та обрання нового директора ТОВ «Агрофірма «Україна».
З огляду на долучені до матеріалів справи описи вкладення до поштових відправлень АТ "Укрпошта" (а.с.34, 41, 48, 55) позивачем заяву б/н від 25.10.2024 та повідомлення про скликання позачергових загальних зборів від 10.12.2024 надіслано на адреси місцезнаходження учасників Товариства, які також зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме:
- ОСОБА_3 - АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ;
- ОСОБА_2 - АДРЕСА_6 ;
- ОСОБА_4 - АДРЕСА_6
Наявним у справі протоколом від 28.01.2025 директор ТОВ «Агрофірма «Україна» Бринзак О.П. та голова реєстраційної комісії Бургула Т.Д. засвідчили, що учасники ТОВ «Агрофірма «Україна» на визначену дату проведення позачергових загальних зборів не з'явились.
Норми права, які застосував суд, висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Ухвалюючи дане рішення суд враховує наступне: Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.06.2023 року у справі №448/362/22 зауважила, що перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, і охоплює зокрема спори, пов'язані з управлінням юридичною особою. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки стосується реалізації загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір пов'язаний із управлінням юридичною особою та належить до юрисдикції господарського суду.
В цій же постанові Велика Палата Верховного Суду погодилася із судами у тому, що вимогу позивача стосовно виключення з ЄДРЮОФОПтаГФ запису про директора товариства слід розглянути у господарській юрисдикції разом із вимогою про визнання трудових відносин і відносин представництва припиненими, але не тому, що перша є похідною від другої. Належність й ефективність обох зазначених вимог має оцінити під час розгляду справи господарський суд.
Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст.20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
З огляду на правову позицію, висвітленою у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/7164/19: для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.
Згідно зі ст. 38 Кодексу законів про працю України №322-VIII від 10.12.71 (далі - КЗпП) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Частиною 1 ст.29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» № 2275-VIII від 06.02.2018 визначено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч.1 ст.30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).
Відповідно до ч.1-3 ст.98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
За приписами ч.1-3 ст.99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган попередивши власника письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18).
Для належної реалізації права на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за власною ініціативою директор товариства має не тільки написати відповідну заяву на підставі статті 38 КЗпП України, подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою як виконавчий орган товариства скликати загальні збори учасників, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення (така правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №911/719/21).
У випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень (така правова позиція висвітлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №448/362/22).
Водночас в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 здійснено частковий відступ від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі №758/1861/18, від 17.03.2021 у справі №761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі №911/719/21, та зазначено, що "...в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.
При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством."
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 був призначеним на посаду директора Товариства рішенням загальних зборів засновників ТОВ «Агрофірма «Україна», яке оформлено протоколом б/н від 27.03.2009.
Частиною 13 ст.39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Як зазначено в п.10.3 Статуту: до компетенції зборів учасників Товариства належить створення та відкликання виконавчого органу Товариства.
Згідно з пп.10.5.1 Статуту збори учасників Товариства скликаються два рази на рік. Збори учасників скликаються також на вимогу виконавчого органу Товариства або ревізійної комісії.
Відповідно до ч.2, 3, 4, 5 ст.32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.
У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
Суд зауважує, що Статутом не встановлено іншого порядку та способу скликання загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма «Україна», а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню згадані вище положення ст.32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Матеріалами справи підтверджується надіслання позивачем повідомлення про скликання позачергових загальних зборів від 10.12.2024 на адреси місцезнаходження учасників Товариства.
Натомість на визначену дату, 28.01.2025 учасники Товариства не з'явились, а тому загальні збори учасників Товариства з питань звільнення директора не відбулись.
Під час з'ясування судом інформації відносно зареєстрованого місця проживання третіх осіб - учасників Товариства, також з'ясовано, що ОСОБА_4 помер, про що складено актовий запис №34 від 28.10.2019 (вх. канц. суду №01-34/5084/25 від 13.05.2025).
У разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства (ч.1 ст.23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).
Водночас в матеріалах справи відсутня інформація про спадкоємців ОСОБА_4 ; до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено даних щодо вступу до Товариства спадкоємця ОСОБА_4 .
За наведених обставин суд констатує, що позивачем вжито вичерпних заходів щодо скликання загальних зборів учасників ТОВ «Агрофірма «Україна».
Суд також враховує, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів (пп.10.4.1 Статуту). Відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що учасник Товариства - ОСОБА_3 володіє часткою в статутному капітал 15510,00 грн, що становить 94%.
Таким чином, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх належних заходів стосовно звільнення з посади директора та припинення правовідносин з управління Товариством, проте учасниками Товариства своїх обов'язків щодо участі в загальних зборах виконано не було, суд доходить висновку, що вимоги ОСОБА_1 в частині визнання припиненими трудових відносин є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Також судом розглянуто вимогу щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» та представника.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» №755-IV від 15.05.2003 державна реєстрація юридичних осіб - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно з п.13 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» до Єдиного державного реєстру підлягають внесенню відомості про юридичну особу, зокрема відомості про керівника юридичної особи.
Згідно з п.2 ч.1 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі щодо зобов'язання вчинення реєстраційних дій.
За змістом п.3 ч.5 ст.25 вказаного Закону суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).
Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.02.2020 у справі №914/393/19, як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
При цьому, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Отже, виходячи із вищевикладеного, можна дійти висновку, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись виключенням відомостей про директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов'язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Ухвалюючи дане рішення суд також враховує лист Міністерства юстиції України №44324/8.4.4/32-24 від 21.03.2024, в якому зазначено про технічну можливість вилучення відомостей про керівника юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі відповідного рішення суду.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» та представника підлягають задоволенню.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення ст.76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.
Щодо судових витрат.
За правилами п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Проте в позовній заяві б/н від 21.03.2025 позивач просив судові витрати залишити за ним, в зв'язку з чим, з огляду на принцип диспозитивності, судовий збір в сумі 6056,00 грн слід залишити за ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 74, 76- 80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Вінницької області,
1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання трудових відносин припиненими та вчинення дій задовольнити.
2. Визнати припиненими трудові відносини фізичної особи ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) із Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 61, с. Дзигівка, Могилів-Подільський р-н, Вінницька обл., 24531; ідентифікаційний код юридичної особи: 03729629) на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України у зв'язку зі звільненням з посади директора за власним бажанням з моменту набрання рішенням законної сили.
3. Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про фізичну особу ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) як керівника та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 61, с. Дзигівка, Могилів-Подільський р-н, Вінницька обл., 24531; ідентифікаційний код юридичної особи: 03729629).
4. Судовий збір в сумі 6056,00 грн залишити за позивачем.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Згідно частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 10 липня 2025 р.
Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 61 с. Дзигівка, Могилів-Подільський р-н.,Вінницька обл., 24531, ідентифікаційний код юридичної особи: 03729629)
3 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
4 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )