ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
01 липня 2025 року Справа № 924/1276/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Тимошенко О.М.
секретар судового засідання Дика А.І.
за участю представників сторін:
арбітражний керуючий - Ляшко О.В.
ТОВ "Нафтобізнес контракт" - Тереховський Д.О.
ОСОБА_1 - Бровчук М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 (вх. 1850/25 від 25.04.25) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Продагротрейд" (вх. 1863/25 від 25.04.25) на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.04.25 у справі №924/1276/23
за заявою ліквідатора ТОВ "Продагротрейд" арбітражного керуючого Ляшка О.В. про встановлення факту порушення органами управління ТОВ "Продагротрейд" ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства та покладення на органи управління ТОВ "Продагротрейд" солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.04.25 заяву про встановлення факту порушення органами управління ТОВ "Продагротрейд" ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства та покладення на органи управління ТОВ "Продагротрейд" солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів задоволено частково. Покладено солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Продагротрейд" на органи управління (членів органів управління) ТОВ "Продагротрейд". Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продагротрейд" 7009448,06 грн (сім мільйонів дев'ять тисяч чотириста сорок вісім грн. 06 коп.). У задоволенні решти заяви відмовлено.
25.04.25 не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням через підсистему "Електронний Суд" від ОСОБА_1 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга. Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 у справі №924/1276/23 скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені заяви ліквідатора ТОВ "Продагротрейд" арбітражного керуючого Ляшка О.В. в частині: встановлення факту порушення ОСОБА_1 ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства; покладення солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Продагротрейд" на органи управління (членів органів управління) Товариства з обмеженою відповідальністю "Продагротрейд" ОСОБА_1 ; стягненні з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продагротрейд" 7009448,06 грн (сім мільйонів дев'ять тисяч чотириста сорок вісім грн. 06 коп.). Стягнути з арбітражного керуючого (ліквідатора) Ляшка Олександра Віталійовича, на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2422.2 грн.
Також 25.04.25 не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням через підсистему "Електронний Суд" від ТОВ "Продагротрейд" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга. Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі апелянт просить:
1) змінити ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.04.2025 у справі №924/1276/23, а саме виключити з мотивувальної частини ухвали наступні абзаци:
"За змістом заяви ліквідатора від 11.02.2025 року, ним виявлено майно боржника на суму 4 106 492,66 грн., з яких, відповідно, здійснюватиметься задоволення вимог кредиторів в ході ліквідаційної процедури. Незадоволеними залишаються вимоги на суму 7 009 448,06 грн., які, на переконання суду, і підлягають солідарному стягненню з органів управління ТОВ "Продагротрейд" ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 )";
2) в абзаці першому резолютивної частини ухвали слово "частково" замінити словами "в повному обсязі";
3) абзац третій резолютивної частини ухвали викласти в наступній редакції: "Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (паспорт (ID-картка) № НОМЕР_1 , виданий 13.10.2021 року, орган, що видав - 6828, РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (паспорт (ID-картка) № НОМЕР_3 , виданий 01.02.2018 року, орган, що видав - 8030, НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продагротрейд" (Ідентифікаційний код 34614200) 11 115 940,72 грн (одинадцять мільйонів сто п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок гривень 72 копійки)";
4) абзац четвертий резолютивної частини ухвали - виключити.
Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №924/1276/23/2289/25 від 28.04.2025 витребувано у Господарського суду Хмельницької області матеріали справи. 30.04.2025 від суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №924/1276/23.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.05.25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Продагротрейд" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.04.25 у справі №924/1276/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 03.06.2025 об 15:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.05.25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.04.25 у справі №924/1276/23 залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлений при поданні апеляційної скарги недолік, а саме подати належні докази надсилання копії апеляційної скарги разом із доданими додатками Товариству з обмеженою відповідальністю "Катма Груп" та ОСОБА_3 .
05.05.25 через підсистему "Електронний Суд" від ОСОБА_1 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків.
13.05.25 ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. 1850/25 від 25.04.25) на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.04.25 у справі №924/1276/23.
Відповідно до п. 8.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, якщо у проваджені колегії суддів перебуває дві і більше апеляційні скарги на те ж саме судове рішення суду першої інстанції, у такому випадку апеляційна скарга, провадження по якій відкрито пізніше, передається для розгляду колегії суддів, яка раніше за інші колегії суддів відкрила провадження у справі (ч. 8 ст. 173 ГПК України).
Оскільки провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Продагротрейд" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.04.25 у справі №924/1276/23 відкрито пізніше, тому апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.04.25 у справі №924/1276/23 підлягала передачі для розгляду колегії суддів, яка раніше за інші колегії суддів відкрила провадження у справі.
Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду №01-05/174 від 19.05.2025 на підставі службової записки головуючого судді Розізнаної І.В. від 19.05.2025 проведено автоматизований розподіл справи раніше визначеному складу суду. Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Тимошенко О.М..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.25 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. 1850/25 від 25.04.25) на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.04.25 у справі №924/1276/23 до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., судді Павлюк І.Ю., Тимошенко О.М.. Об'єднано апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. 1850/25 від 25.04.25) з апеляційною скаргою ТОВ "Продагротрейд" (вх. 1863/25 від 25.04.25) на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.04.25 у справі №924/1276/23 у одне апеляційне провадження для спільного розгляду.
23.05.25 через підсистему "Електронний Суд" від ОСОБА_1 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Продагротрейд" та додаткові пояснення у справі.
Через підсистему "Електронний Суд" від ліквідатора ТОВ "Продагротрейд" арбітражного керуючого Ляшка О.В., представника ТОВ "Нафтобізнес контракт" - Тереховського Д.О. та представника ОСОБА_1 - Бровчука М.В. надійшли заяви (клопотання) про участь у судовому засіданні у справі № 924/1276/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
26.05.25 ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду клопотання ліквідатор ТОВ "Продагротрейд" арбітражного керуючого Ляшка О.В., представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобізнес контракт" - Тереховського Д.О. та представника ОСОБА_1 - Бровчука М.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №924/1276/23 задоволено.
26.05.25 через підсистему "Електронний Суд" від ТОВ "Продагротрейд" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1
03.06.25 судове засідання по справі №924/1276/23 не було проведено у зв'язку з перебуванням у відпустці судді-члені колегії Павлюк І.Ю. у період з 02.06.2025 по 06.06.2025, про що складено довідку про неможливість проведення судового засідання від 02.06.25, підписану помічником судді Північно-західного апеляційного господарського Мельниковим О.О.. Про зазначені обставини були повідомлені представники учасників справи № 924/1276/23, що підтверджується складеними телефонограми від 02.06.2025, підписані секретарем судового засідання Північно-західного апеляційного господарського суду Дикою А.І.. Також зазначена інформація висвітлена на офіційному сайті Судової влади України.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.25 розгляд апеляційних скарг призначено на 24.06.25 о 15:00 год.
24.06.2025 у судове засідання в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів з'явились ліквідатор ТОВ "Продагротрейд" арбітражний керуючий Ляшко Олександр Віталійович, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтобізнес контракт" - Тереховський Дмитро Олександрович, представник ОСОБА_1 - Бровчук Микола Васильович; в Господарському суді Хмельницької області представник Головного управління ДПС у Хмельницькій області - Щавінська Тетяна Анатоліївна. Представники учасників справи надали свої пояснення з приводу апеляційних скарг та оскаржуваного судового рішення. ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся судовою повісткою, яка повернулась на адресу суду із позначкою "адресат відмовився від отримання".
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 оголошено перерву у судовому засіданні до 01.07.2025 об 15:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду.
01.07.2025 у судове засідання в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів з'явились ліквідатор ТОВ "Продагротрейд" арбітражний керуючий Ляшко О.В., представник ТОВ "Нафтобізнес контракт" - Тереховський Д.О., представник ОСОБА_1 - Бровчук М.В.., які додатково надали свої пояснення з приводу апеляційних скарг та оскаржуваного судового рішення.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились.
Відповідно до норм ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст.ст. 269, 270 ГПК України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУзПБ ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.
Відповідно до наказу ТОВ "Продагротрейд" від 23.07.2020 року ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків директора ТОВ "Продагротрейд".
Наказом ТОВ "Продагротрейд" від 10.11.2020 року прийнято ОСОБА_2 на посаду комерційного директора з 11.11.2020 року.
24.06.2022 року ТОВ "Продагротрейд" від імені якого діяв директор ОСОБА_1 видано довіреність ОСОБА_3 , якою уповноважено останнього представляти інтереси товариства в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в будь-яких підприємствах, установах, організаціях, незалежно від форм власності та підпорядкування; підписувати, подавати від імені товариства фінансову, податкову, статистичну звітність; відписувати від імені товариства документи, пов'язані з фінансовою, податковою та статистичною звітністю; складати податкові накладні в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, власного кваліфікованого електронного підпису, подавати на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні та розрахунки коригувань по податкових накладних; вести переговори з контрагентами щодо істотних умов договорів; самостійно визначати умови договорів, укладати, підписувати та розривати (припиняти) цивільно-правові та/або господарські договори (додаткові угоди та специфікації до даних договорів); здійснювати будь-які інші дії, які будуть необхідні для організації господарської діяльності товариства та належного виконання вищевказаного. Довіреність дійсна до 24.06.2025 року.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.08.2023 року, засновниками ТОВ "Продагротрейд" є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 із рівними частками в статутному капіталі; керівник (згідно статуту) - ОСОБА_1 ; ОСОБА_4 (повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, в тому числі, підписувати договори тощо) - представник.
Відповідно до п. 7.1. статуту ТОВ "Продагротрейд", затвердженого рішенням загальних зборів учасників 19.08.2020 року, органами управління та контролю товариства є загальні збори учасників та директор товариства.
Директор товариства, згідно п. 7.10. статуту, затверджує поточні плани діяльності товариства; організовує ведення бухгалтерського обліку та звітності у товаристві; укладає та підписує від імені товариства господарські та інші договори, вчиняє інші правочини з урахуванням обмежень, що встановлені статутом.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.08.2023 року у справі №924/309/23 стягнуто з ТОВ "Продагротрейд" на користь ТОВ "Катма Груп" 8741920,37 грн. боргу за договором поставки від 12.04.2022 року, 131128,81 грн. судового збору. Договір поставки від 12.04.2022 року підписано зі сторони боржника ОСОБА_5 .
28.08.2023 року Господарським судом Хмельницької області видано судовий наказ про стягнення з ТОВ "Продагротрейд" на користь ТОВ "Нова Пошта" 12335,15 грн. боргу та 268,40 грн. витрат зі сплати судового збору. Як вбачається із заяви про видачу судового наказу від 21.08.2023 року, заборгованість виникла за актами здачі-прийняття робіт за період з 10.02.2023 року по 30.04.2023 року.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.10.2023 року у справі №924/653/23 стягнуто з ТОВ "Продагротрейд" на користь ТОВ "Нафтобізнес Контракт" 352763,02 грн. попередньої оплати за договором поставки від 04.07.2022 року. Договір поставки від 04.07.2022 року та додаткова угода до нього підписана зі сторони боржника ОСОБА_5 .
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.10.2023 року у справі №924/553/23 стягнуто з ТОВ "Продагротрейд" на користь ТОВ "Нова Цем" 1100000,00 грн. боргу та 16500,00 грн. витрат зі сплати судового збору. Договір підписано зі сторони боржника директором ТОВ "Продагротрейд" ОСОБА_6 .
Згідно фінансової звітності малого підприємства поданої ОСОБА_1 , дохід боржника за 9 місяців у 2022 році склав 1419009 тис. грн., збиток 8774,9 тис. грн.
17.01.2023 року Дмитром Лейві подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2023 року, з якої вбачається 10105128 грн. податкових зобов'язань та 8532620 грн. податкового кредиту.
16.03.2023 року директор ТОВ "Продагротрейд" ОСОБА_1 звернувся до ГУ Національної поліції в Хмельницькій області із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, за змістом якої ОСОБА_1 повідомляє, що згідно повідомлень податкових органів йому стало відомо, що після видання довіреності на ОСОБА_7 , виникла заборгованість зі сплати податків, здійснено неодноразове перерахування значних сум коштів на рахунки контрагентів, в тому числі, за кордон. ОСОБА_1 також зазначив про підробку його підпису на договорах та укладення договорів на суму біля 1,5 мільярда гривень, по яких наявна кредиторська заборгованість та несплата податків.
30.03.2023 року ГУ ДПС у Хмельницькій області прийнято рішення про опис майна ТОВ "Продагротрейд" у податкову заставу.
23.05.2023 року зареєстровано податкову заставу на майно ТОВ "Продагротрейд" згідно акту опису від 22.05.2023 року №660/17.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.07.2023 року зупинено видаткові операції на рахунках ТОВ "Продагротрейд" шляхом накладення арешту на кошти у сумі 1605595,77 грн.
Згідно вказаного судового рішення, за ТОВ "Продагротрейд" обліковується податковий борг на підставі податкової декларації з податку на додану вартість від 20.02.2023 року по даті нарахування 02.03.2023 року в сумі 1572508,00 грн., податкового повідомлення-рішення від 16.05.2023 року по даті нарахування 02.06.2023 року, стягнення до бюджету коштів в рахунок погашення податкового боргу з рахунків в установах банків (платіжне доручення від 29.06.2023 року в сумі 229,00 грн.) та сплата суми податків і зборів (платіжне доручення від 29.06.2023 року в сумі 5,16 грн.).
24.07.2023 року були скликанні засновником товариства ОСОБА_8 збори учасників ТОВ "Продагротрейд" із наступним порядком денним: розгляд заяви ОСОБА_9 про припинення трудових відносин та звільнення з посади директора; обрання директора; аналіз платоспроможності ТОВ "Продагротрейд" для визначення загроз його банкрутства і виконання вимог ч. 6 ст. 34 КУзПБ. Проте, у зв'язку з відсутністю ОСОБА_2 , збори не відбулись, рішення не прийняті.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 13.10.2023 року повернуто у зв'язку з неусуненням недоліків заяву ТОВ "Продагротрейд" про відкриття провадження у справі про банкрутство, яка подана 04.09.2023 року за підписом ОСОБА_10 .
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, 15.11.2023 року зареєстровано арешт нерухомого майна ТОВ "Продагротрейд" в межах виконавчого провадження.
Як вбачається із виписок по банківських рахунках боржника, відкритих у АБ "Південний" за період з 29.12.2020 року по рахунку № НОМЕР_5 остання оплата наданих послуг відбулась 02.03.2023 року; по рахунку № НОМЕР_6 з 15.02.2023 року дебет рівний кредиту, та тоді ж відбулась крайня банківська операція по іноземній валюті в євро, та 08.02.2023 року в дол. США. У листі від 17.06.2024 року банк повідомив, що рахунки боржника закрито 29.09.2023 року та 11.04.2024 року відповідно.
Згідно виписок по банківських рахунках боржника, відкритих у АТ "Укрексімбанк" за період з 02.10.2020 року, останні банківські операції відбулись 01.12.2022 року та 06.02.2023 року. У листі від 06.06.2024 року банк повідомив, що залишок коштів на рахунках боржника відсутній, рахунки закриті 27.09.2023 року.
Відповідно до інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 31.01.2025 року, 06.10.2023 року відкрито виконавче провадження про стягнення з боржника на користь ТОВ "Нова Пошта" (стан: завершено); 20.10.2023 року відкрито виконавче провадження про стягнення з боржника на користь ТОВ "Катма Груп" (стан: завершено); 21.11.2023 року відкрито виконавче провадження про стягнення з боржника на користь ТОВ "Катма Груп" (стан: відкрито); 04.12.2023 року відкрито виконавче провадження про стягнення з боржника на користь ТОВ "Нова Цем" (стан: відкрито); 24.01.2024 року відкрито виконавче провадження про стягнення з боржника на користь ТОВ "Нафтобізнес Контракт" (стан: відкрито); 12.07.2024 року та 02.08.2024 року відкрито виконавчі провадження про стягнення з боржника на користь ТОВ "МВ Стеллар" (стан: відкрито).
Із даних електронного кабінету платника податків слідує, що 21.02.2023 року боржником зареєстровано крайню податкову накладну від 17.02.2023 року про вчинення господарської операції із ТОВ "Патріот Трейдінг".
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 16.04.2024 року відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Продагротрейд". Визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області в розмірі 1 570 152,09 грн. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, до 03.10.2024 року.
17.04.2024 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Продагротрейд".
Постановою Господарського суду Хмельницької області від 21.10.2024 року припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Продагротрейд; припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Ляшка О.В.. Визнано ТОВ "Продагротрейд" банкрутом.
21.10.2024 року оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
11.02.2025 року від ліквідатора ТОВ "Продагротрейд" арбітражного керуючого Ляшка О.В. до суду надійшла заява про встановлення факту порушення органами управління ТОВ Продагротрейд частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства та покладення на органи управління ТОВ Продагротрейд солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.04.25 заяву ліквідатора про встановлення факту порушення органами управління ТОВ "Продагротрейд" частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства та покладення на органи управління ТОВ "Продагротрейд" солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів задоволено частково. Покладено солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів ТОВ "Продагротрейд" на органи управління (членів органів управління) ТОВ "Продагротрейд" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Продагротрейд" 7009448,06 грн (сім мільйонів дев'ять тисяч чотириста сорок вісім грн. 06 коп.).
Місцевий господарський суд встановив, що дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідчать про порушення положень ч. 6 ст. 34 КУзПБ, що в свою чергу є підставою для покладення солідарної відповідальності на зазначених осіб. Водночас, місцевий господарський суд вказав, що за змістом заяви ліквідатора від 11.02.2025, ним виявлено майно боржника на суму 4 106 492, 66 грн з яких, відповідно, здійснюватиметься задоволення вимог кредиторів в ході ліквідаційної процедури. Незадоволеними залишаються вимоги на суму 7 009 448, 06 грн, які, на переконання суду першої інстанції, підлягають солідарному стягненню з органів управління ТОВ "Продагротрейд" ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ).
Не погоджуючись із судовим рішенням місцевого господарського суду до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами звернувся ОСОБА_1 та ТОВ "Продагротрейд".
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до положень абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ "Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство" законодавець встановлює умови за яких у боржника виникає обов'язок звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі, а саме: боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.
Солідарна відповідальність - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення, ухвалою господарського суду. Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено.
У положеннях КУзПБ відсутні конкретно визначені вимоги щодо форми звернення зі своїми вимогами до органу управління, тому таке звернення може відбуватися у формі заяви, клопотання тощо. Однак розгляд вимог про покладення солідарної відповідальності, здійснюється за правилами ГПК України в порядку, визначеному статтею 7 КУзПБ, у межах справи про банкрутство, в тому числі із урахуванням можливості застосування процесуального інституту об'єднання позовів (стаття 173 ГПК України) (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/76/21).
Що ж до характеру позову про покладення солідарної відповідальності, то слід зазначити, що позов кредитора (кредиторів) слід кваліфікувати як похідний, оскільки грошові суми солідарної відповідальності фактично є сумою збитків, завданих боржнику його керівником (членом органу управління) неподанням (несвоєчасним поданням) заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, попри загрозу неплатоспроможності боржника, оскільки наслідком невиконання (несвоєчасного виконання) керівником / органами управління боржника відповідного обов'язку під час загрози неплатоспроможності стала неможливість боржника задовольнити грошові вимоги кредитора, через що кредитор звертає такі вимоги до суб'єкта солідарної відповідальності, тим самим задовольняючи їх за відповідними зобов'язаннями боржника.
Стягнення коштів із органу управління боржника на підставі частини шостої статті 34 КУзПБ має здійснюватися на користь боржника з подальшим зарахуванням цих коштів до ліквідаційної маси.
Щодо незгоди ОСОБА_1 із оскаржуваним судовим рішення, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які мають право розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
Частиною 3 статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, які вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, й це передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор має право розраховувати, що всі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов'язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.
У постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 903/988/20 зазначено наступне:
"Для покладення солідарної відповідальності на керівника боржника необхідним є доведення заявником та встановлення судом сукупності таких умов - юридичних фактів:
- порушення визначеного абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ місячного строку на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- наявності у боржника протягом цього строку та/або більше ознак загрози неплатоспроможності.
Обов'язок керівника щодо звернення до суду із заявою про банкрутство виникає у момент, коли добросовісний та сумлінний керівник, який перебуває у подібних обставинах, у рамках стандартної управлінської практики, враховуючи масштаб діяльності боржника, мав об'єктивно визначити наявність факту загрози неплатоспроможності останнього.
Бездіяльність керівника, який ухиляється від виконання покладеного на нього КУзПБ обов'язку щодо подання заяви боржника про власне банкрутство, є протиправною, винною, спричинює майнові втрати кредиторів і публічно-правових утворень, порушує як приватні інтереси суб'єктів цивільних правовідносин так і публічні інтереси держави.
Частиною 6 ст. 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника у недотриманні ним обов'язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативним обов'язок керівника боржника зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Наведена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість керівнику боржника, на якого покладено тягар доведення відповідних обставин, довести відсутність причинного зв'язку між неможливістю задоволення вимог кредиторів і невиконанням ним обов'язку, визначеного абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ, щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Тлумачення норм ст.ст. 13, 92 ЦК України у взаємозв'язку з положеннями ст. 34 КУзПБ свідчить, що керівник боржника зобов'язаний діяти добросовісно, розумно не лише по відношенню до юридичної особи, а й щодо кредиторів та враховуючи права та законні інтереси останніх, зокрема, повинен своєчасно їх інформувати про стан неплатоспроможності боржника, сприяти їм в отриманні такої інформації, що має вплив на прийняття ними рішень щодо порядку взаємодії з боржником.
Невиконання керівником вимог абзацу 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ щодо звернення до суду в місячний строк за наявності визначених цією нормою підстав із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника свідчить по суті про недобросовісне приховування ним від кредиторів інформації щодо незадовільного майнового становища боржника.
Така поведінка керівника боржника має наслідком нерозумне та недобросовісне прийняття неплатоспроможним боржником додаткових боргових зобов'язань за умов, коли не можуть бути виконані існуючі, свідому неможливість задоволення боржником вимог нових кредиторів від яких були приховані дійсні факти, і як наслідок виникнення збитків в цих кредиторів введених в оману щодо стану платоспроможності боржника.
Керівник боржника як особа, яка притягується до солідарної відповідальності спростовуючи названу презумпцію має право довести добросовісність, розумність своїх дій у недотримані вимог абзацу 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ.
Якщо керівник боржника доведе, що виникнення обставин визначених абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ не свідчило про стан загрози неплатоспроможності тобто об'єктивне банкрутство (критичний момент з настанням якого боржник через зниження вартості чистих активів став нездатним у повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, у тому числі і щодо сплати обов'язкових платежів), і він незважаючи на тимчасові фінансові ускладнення добросовісно розраховував на їх подолання в розумний строк, доклав залежних від себе максимальних зусиль для досягнення такого результату то такий керівник з урахуванням загальноправових принципів юридичної відповідальності може бути звільненим від солідарної відповідальності."
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на правові висновки, які висвітлені у постанові Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 911/293/21 (911/682/22):
"Поряд з викладеним, при вирішенні питання про встановлення порушення абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ та щодо покладення у справі про банкрутство юридичної особи солідарної відповідальності у разі множинності її суб'єктів, судами належить враховувати таке...
Отже, сутність такої відповідальності полягає у залученні керівника боржника - юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов'язку з виконання грошових зобов'язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які є своєчасно необізнаними з його вини про стан неплатоспроможності боржника, а саме про суттєву диспропорцію між обсягом зобов'язань боржника і розміром його активів, вступили з ним у правовідносини (хоча могли б не вступати), внаслідок чого позбавлені можливості задовольнити наявні в них вимоги до боржника."
Так, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що місцевий господарський суд визначив, що з серпня 2022 року у боржника був наявний борг перед ТОВ "Катма Груп", з березня 2023 року перед ТОВ "Нова Пошта" та Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області. Окрім того, у ТОВ "Продагротрейд" існували невиконані зобов'язання перед ТОВ "Нафтобізнес Контракт" та ТОВ "Нова Цем".
У той же час колегією суддів встановлено, що:
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.08.2023 року у справі №924/309/23 стягнуто з ТОВ "Продагротрейд" на користь ТОВ "Катма Груп" 8741920,37 грн. боргу за договором поставки від 12.04.2022 року, 131128,81 грн. судового збору. Договір поставки від 12.04.2022 року підписано зі сторони боржника ОСОБА_5 .
28.08.2023 року Господарським судом Хмельницької області видано судовий наказ про стягнення з ТОВ "Продагротрейд" на користь ТОВ "Нова Пошта" 12335,15 грн. боргу та 268,40 грн. витрат зі сплати судового збору. Як вбачається із заяви про видачу судового наказу від 21.08.2023 року, заборгованість виникла за актами здачі-прийняття робіт за період з 10.02.2023 року по 30.04.2023 року.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.10.2023 року у справі №924/653/23 стягнуто з ТОВ "Продагротрейд" на користь ТОВ "Нафтобізнес Контракт" 352763,02 грн. попередньої оплати за договором поставки від 04.07.2022 року. Договір поставки від 04.07.2022 року та додаткова угода до нього підписана зі сторони боржника ОСОБА_5 .
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.10.2023 року у справі №924/553/23 стягнуто з ТОВ "Продагротрейд" на користь ТОВ "Нова Цем" 1100000,00 грн. боргу та 16500,00 грн. витрат зі сплати судового збору. Договір підписано зі сторони боржника директором ТОВ "Продагротрейд" ОСОБА_6 .
З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів виснує, що існування визнаних судом невиконаних зобов'язань боржника перед, щонайменше, двома кредиторами розпочало свій відлік з серпня 2023 року.
В матеріалах справи міститься звіт за результатами проведення аналізу фінансового стану ТОВ "Продагротрейд" арбітражного керуючого Ляшко О.В. від 2025 року, згідно якого, зокрема вказано, що нарощування дебіторської заборгованості та не здійснення належних заходів задля її стягнення є фактором, який призвів до втрати платоспроможності ТОВ "Продагротрейд" (том 2, а.с. 11).
Так, в результаті аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень ліквідатором з'ясовано, що у 2023 році ТОВ "Продагротрейд" відступило право вимоги до його боржників юридичним особам, учасником яких є один із засновників ТОВ "Продагротрейд" - ОСОБА_4 , в загальній сумі 2 680 922, 66 грн, а саме:
- 258 922, 74 грн - договір про відступлення права вимоги № 21/21-23 від 21.02.2023 між ТОВ "Продагротрейд" та ПП "Компанія "Фарт";
- 811 999, 92 грн - договір про відступлення права вимоги № 22-02-23 від 17.04.2023 між ТОВ "Продагротрейд" та ПП "Компанія "Фарт";
- 1 448 750 грн - договір про відступлення права вимоги № 20-02 від 20.02.2023 між ТОВ "Продагротрейд" та ТОВ "ГТС Рітейл";
- 161 320 грн - договір про вісдтуплення права вимоги № 30-01- від 30.01.2023 між ТОВ "Продагротрейд" та ПП "Компанія Фарт".
Згідно п. 4 зазначених договорів, за передане право вимоги до боржника за Основним договором, Новий кредитор сплачує Первісному кредитору грошові кошти у розмірі переданого права вимоги, на протязі 5-ти банківських днів з моменту отримання вимоги про оплату.
Проте, як зазначає арбітражний керуючий, банківські виписки ТОВ "Продагротрейд" не містять платежів за відступлене право вимоги. Тобто, зазначені права вимоги передані заінтересованим особам безкоштовно (том 2, а.с. 13).
Суд апеляційної інстанції зауважує, що вищезазначені договори про відступлення права вимоги підписані комерційним директором ОСОБА_5 (том 2, а.с. 4-7).
Спростовуючи презумпцію вини керівника боржника, Д. Лейві зазначає, що ним як керівником були вчиненні наступні активні дії задля забезпечення платоспроможності юридичної особи та виконання положень ч. 6 ст. 34 КУзПБ:
- подано заяву про вчинення кримінальних правопорушень від 09.03.2023 року до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області у порядку ст. 214 КПК України, зі змісту якої вбачається, що згідно повідомлення податкових органів керівнику боржника стало відомо, що у договорах, які укладав ОСОБА_4 вказано, що їх підписував директор Товариства ОСОБА_1 , однак заявник зазначає, що він не підписував дані договори. Керівник боржника вважає, що ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем уповноваженої особи на здійснення організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій від імені ТОВ "Продагротрейд", умисно спричинив ТОВ "Продагротрейд" збитки, уклавши в порушення вимог закону та cтатуту договори на суму біля 1,5 млрд грн, при цьому допустив значну кредиторську заборгованість та несплату податків, тобто вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 191, ч 2 ст. 366 КК України;
- ініційовано проведення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Продагротрейд" з метою, зокрема, аналізу платоспроможності ТОВ "Продагротрейд" для визначення загроз його банкрутства і виконання вимог ч. 6 ст. 34 КУзПБ та інших вимог чинного законодавства. Дане повідомлення було надіслано іншому учаснику зборів ТОВ "Продагротрейд" ОСОБА_3 , що підтверджується як описом вкладення у цінний лист, так і поштовою накладною (том 1, а.с. 236);
- 04.09.2023 керівник боржника звернувся до Господарського суду Хмельницької області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.09.2023 заяву ТОВ "Продагротрейд" про відкриття провадження у справі про банкрутство залишено без руху. В подальшому, 13.10.2023 ухвалою Господарського суду Хмельницької області заяву ТОВ "Продагротрейд" про відкриття провадження у справі про банкрутство повернуто без розгляду у зв'язку з не наданням ТОВ "Продагротрейд" для суду першої інстанції перерахованих в ухвалі документів. ОСОБА_1 пояснив суду, що не виконання ним як директором боржника вимог суду пов'язано з тим, що ОСОБА_4 відповідно до нотаріально посвідченої довіреності від 24.06.22 уповноважений представляти інтереси ТОВ "Продагротрейд" в Україні та за її межами. Також згідно даної довіреності ОСОБА_4 укладав договори, забезпечував ведення бухгалтерського обліку та здачу звітності у офісному приміщенні, що розташоване у м. Київ, вул. Станіславського, буд. 3, офіс 7. Однак, ОСОБА_4 ігнорував звернення ОСОБА_1 щодо проведення загальних зборів учасників ТОВ "Продагротрейд", а також не надав усіх первинно-облікових документів ОСОБА_1 , які б надали змогу останньому самостійно провести аналіз платоспроможності ТОВ "Продагротрейд" для визначення загроз його банкрутства і виконання вимог ч. 6 ст. 34 КУзПБ, а також надати усі необхідні документи місцевому господарському суду задля подання належно оформленої заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Аналізуючи стан фінансово-господарської діяльності боржника, чинники які призвели до неможливості виконання зобов'язань перед кредиторами, а також аналізуючи дії членів органів управління боржника, судом проаналізований статут боржника.
Так, згідно п. 7.13 статуту директор зобов'язаний діяти, в інтересах товариства, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Дирекгор товариства має право розпоряджатися всім майном товариства, включаючи кошти на розрахункових та інших рахунках, підписувати будь-які договори, угоди та інші правочини, без попереднього погодження з загальними зборами учасників товариства на суму, що не повинна перевищувати 100 тис. (сто тисяч) гривень (одноразово чи сумарно) з одним контрагентом в місяць, а також правочинів, що потребують нотаріального посвідчення та/або державної реєстрації. Підписання усіх договорів, угод та інших правочинів, сума який перевищує 100 тис. (сто тисяч) гривень (одноразово чи сумарно) з одним контрагентом в місяць, або які потребують нотаріального посвідчення та/або державної реєстрації, здійснюється директором лише після письмового погодження з загальними зборами учасників товариства, що оформляється у у вигляді протоколу загальних зборів учасників товариства.
При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що матеріали справи не містять письмових погоджень з загальними зборами учасників ТОВ "Продагротрейд" на укладання правочинів, за якими виникла заборгованість у ТОВ "Продагротрейд". У зв'язку з зазначеними обставинами ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів з огляду на вчинення шахрайських дій ОСОБА_5 , зокрема, щодо укладання правочинів, які були вчиненні всупереч економічним інтересам ТОВ "Продагротрейд". Також ОСОБА_1 повідомив про підробку його підпису в частині договорів, які укладав ОСОБА_11 , хоча вказано, що підпис на цих договорах виконано ОСОБА_1 ..
Також матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 вчиняв дії, які б свідчили про умисне доведення підприємства до банкрутства, матеріалами справи не підтверджується тієї обставини, що ОСОБА_1 знав про "виведення" активів з підприємства.
Щодо моменту настання стабільно-незворотного стану фінансово-господарської діяльності ТОВ "Продагротрейд" та обов'язку органу управління вчинити дії, які передбачені ч. 6 ст. 34 КУзПБ, поведінки учасників товариства, які б свідчили про наявність складу цивільного правопорушення, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, у постанові Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 вказано:
"Умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як загроза неплатоспроможності боржника, є одночасна (зокрема, протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність таких юридичних фактів: 1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов'язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо); 2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов'язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов'язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов'язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку.
При цьому зобов'язання, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності, мають бути реальними та документально підтвердженими.
Для визначення ознак загрози неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов'язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов'язань не виключаються ті, які не дають змогу кредитору ініціювати процедуру банкрутства.
Отже, загроза неплатоспроможності боржника розкривається законодавцем через його фінансово-економічний стан, основним визначальним критерієм якого є нездатність боржника відповісти за своїми зобов'язаннями належним йому майном (активами) і тим самим виконати грошові зобов'язання в повному обсязі перед всіма кредиторами.
При цьому фінансово-економічний стан, що визначається на підставі відповідних показників матеріального, фінансового стану боржника та стану його господарської діяльності (з контрагентами тощо) як загроза неплатоспроможності, має бути не умовно-тимчасовим, а стабільно-незворотним для боржника і наслідки такого стану мають безпосередньо впливати на стан розрахунків з кредиторами.
Саме така стійкість та незворотність стану фінансово-господарської діяльності боржника, зокрема в частині розрахунків з кредиторами, і відрізняє загрозу неплатоспроможності боржника від іншого його стану фінансово-господарської діяльності, що має тимчасовий характер, і передбачає реальну (обґрунтовану матеріально-фінансовими показниками) можливість боржника у межах звичайної господарської діяльності у розумні строки змінити та відновити свої фінансові й економічні показники, що нададуть можливість боржнику в межах звичайного режиму господарської діяльності виконувати свої зобов'язання перед контрагентами та задовольняти грошові вимоги кредиторів.
При цьому доцільно враховувати реальні (доведені належними доказами) майбутні зміни вартості та/або складу активів, з використанням яких можуть бути задоволені вимоги кредиторів, що відбудуться (повинні відбутись) протягом відповідного місяця, тому що керівник має право посилатись на реальні очікування зміни складу та вартості активів, фінансового стану підприємства з огляду на його господарську діяльність.
Основним способом встановлення відмінностей між наведеними двома станами боржника є проведення аналізу фінансово-господарської діяльності (звітності) боржника, із встановленням / визначенням за результатами цього аналізу реальних наслідків та перспектив для боржника виконати свої зобов'язання перед його кредиторами, а для кредиторів - отримати від боржника задоволення своїх вимог у разі, якщо боржник НЕ звернеться із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство".
Тобто визначальним у даному випадку є проведення аналізу фінансово-господарської діяльності (звітності) боржника.
Колегія суддів вважає, що стан стійкості та незворотності негативного стану фінансово-господарської діяльності боржника в частині розрахунків з кредиторами настав з моменту податкової вимоги ГУ ДПС у Хмельницькій області до боржника від 28.03.2023 (щодо наявності податкової заборгованості у ТОВ "Продагротрейд") та з ухвалення рішення Господарським судом Хмельницької області від 04.08.2023 у справі № 924/309/23, адже оцінка реальних майбутніх змін підтвердилась рішенням суду (тобто в серпні 2023 року).
При цьому ОСОБА_1 як учасник ТОВ "Продагротрейд" повинен був реагувати та вчиняти відповідні дії, що ним і було здійснено, адже останній ініціював скликання позачергових зборів товариства задля встановлення всіх обставин, котрі б свідчили про ознаки банкрутства підприємства.
Також як убачається з матеріалів справи 04.09.2023 ОСОБА_1 подав до місцевого господарського суду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, яка у подальшому була повернута без розгляду у зв'язку з ненаданням усіх документів, які були перелічені в ухвалі суду першої інстанції.
Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що ОСОБА_1 apriori не міг би надати суду першої інстанції рішення вищого органу управління боржника, прийнятого в регламентованому законом та статутом порядку і оформленого протоколом про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у випадку, коли ОСОБА_4 не з'являється на збори учасників ТОВ "Продагротрейд" та не комунікує/взаємодіє з ОСОБА_1 , що як наслідок є причиною відсутності кворуму під час голосування на зборах товариства. Зазначене місцевий господарський суд не врахував.
Солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов'язку з виконання грошових зобов'язань боржника. Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20, від 20.07.2023 у справі № 924/408/21).
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21, зазначила, що солідарна відповідальність покладається за порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є неможливість виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника. Тому солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (пункт 10.15 постанови).
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
У постанові Верховного Суду від 06.05.2025 у справі № 916/4720/23 зазначено наступне:
"Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:
(1) неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;
(2) наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;
(3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;
(4) вина заподіювача шкоди, як суб'єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за винятком випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини."
Хоча інститути солідарної відповідальності керівника/органів управління боржника та субсидіарної відповідальності мають різну правову природу, проте мають і подібні риси, які полягають в тому, що в обох випадках негативні наслідки правопорушень настають у зв'язку із зменшенням майнової сфери боржника через дії чи бездіяльність винних осіб. За правовою природою зазначене зменшення майнової сфери боржника є збитками (частина друга статті 22 ЦК України), які завдані боржнику такими особами (див. mutatis mutandis постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 від 04.09.2024 у справі №908/3236/21).
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що докази в матеріалах справи підтверджують, що причинний зв'язок між протиправною поведінкою, а саме зменшення майнової сфери боржника та шкодою, яка була завдана кредиторам безпосередньо пов'язана з:
- діями ОСОБА_2 (укладання договорів про відступлення права вимоги, які згідно звіту арбітражного керуючого Ляшка О.В., суперечили економічним інтересам ТОВ "Продагротрейд" та мали негативний вплив на його платоспроможність; укладання інших правочинів, які за твердженнями ОСОБА_1 мають ознаки кримінального правопорушення);
- бездіяльністю ОСОБА_2 (ігнорування загальних зборів товариства з метою, зокрема, встановлення економічного стану підприємства тощо).
У той же час матеріали справи свідчать, що:
- дії/бездіяльність ОСОБА_1 не містять ознаки неправомірної поведінки. До того ж наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату майна, що призвело до банкрутства юридичної особи сталася не з вини ОСОБА_1 , адже так зване "виведення" активів ТОВ "Продагротрейд" шляхом укладання правочинів про відступлення права вимоги ТОВ "Продагротрейд" з юридичними особами, учасником яких є один із засновників: ОСОБА_4 , відбулися за підписом самого ж ОСОБА_2 ;
- ініціювання ОСОБА_1 проведення позачергових зборів товариства та подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є діями, які свідчать про добросовісну поведінку даної особи та свідчать про бажання останнього уникнути настання негативних наслідків;
- матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 знав про укладання правочинів, що прослідковується, зокрема, у поведінці даної особи. Зазначене у свою чергу свідчить, що ОСОБА_1 не може вважатися заподіювачем шкоди з урахуванням суб'єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння.
Також ОСОБА_1 наголошує, що місцевий господарський суд при ухваленні оскаржуваного судового рішення не врахував правові висновки, висвітлені у постанові Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 908/2859/22, у яких касаційний суд звертає увагу на особливості притягнення до солідарної відповідальності в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, що неодноразово продовжувався.
Так, згідно п. 1 прим. 6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування не застосовується відповідальність, передбачена ч. 6 ст. 34 цього Кодексу, до органів управління боржника, якщо боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у випадках, передбачених цим Кодексом, внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.
Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що у постанові Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 908/2859/22 суд касаційної інстанції зауважив на тому, що суд апеляційної інстанції взагалі не врахував наявних положень п. 1 прим 6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, які мають ретроспективну дію у часі. Не дослідив доказів, які наявні в матеріалах справи та не надав мотивоване обґрунтування з приводу зазначених обставин, що й стало підставою для скасування судового рішення.
У той же час місцевий господарський суд у справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, надав оцінку доводам ОСОБА_1 та зазначив, що останній не надав доказів, які б свідчили про те, що боржник не звернувся до господарського із заявою про відкриття провадження у справі саме внаслідок збройної агресії проти України.
Колегія суддів апеляційної інстанції враховує правові висновки Верховного Суду, сформульовані в постановах від 03.10.2023 у справі № 913/101/23, від 06.12.2023 у справі № 923/140/22 та від 13.02.2024 у справі № 911/2237/22 і зауважує, що у постанові Верховного Суду від 03.10.2023 у справі № 913/101/23 суд касаційної виснував, що судом апеляційної інстанції не враховано обставин щодо перебування всього майна боржника (всіх його виробничих потужностей) у місті Луганську, а у зв'язку з цими обставинами не врахував законодавчі перешкоди/заборони для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
У постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 924/140/22 суд касаційної інстанції зауважив, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не встановив обставин того чи поширюються або не поширюються положення пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ на боржника зареєстрованим місцезнаходженням якого являється Херсонська обл., м. Каховка.
У постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 911/2237/22 суд касаційної інстанції зауважив, що Краматорська міська територіальна громада у Краматорському районі Донецької області (яка є попереднім місцем реєстрації підприємства боржника, місцем виконання договору між сторонами та на території якої боржник стверджує розташування всіх своїх активів, пункти 3.2, 3.11, 3.14) згідно з Наказом від 22.12.2022 № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", була включена до території можливих бойових дій з датою виникнення можливих бойових дій - з 24.02.2022, однак без зазначення дати припинення можливих бойових дій. Тобто статус території Краматорської міської територіальної громади у Краматорському районі Донецької області з дня видачі вказаного наказу з 24.02.2022 лишався незмінним.
Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що Лейві Д.В. не долучено до матеріалів справи доказів, які б свідчили, що єдиний майновий комплекс боржника перебуває на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територія відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.
При цьому як убачається з матеріалів справи та згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ТОВ "Продагротрейд" є Хмельницька обл., Теофіпольський р-н, селище міського типу Теофіполь, вулиця Небесної Сотні, будинок 37В. При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно Наказу Міністерства розвитку громад та території України від 28.02.2025 № 376 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за №380/43786, місцезнаходження юридичної особи - ТОВ "Продагротрейд" не входить до зазначеного переліку територій.
Суд апеляційної інстанції додатково зауважує, що у відповідності до положень п. 1 прим. 6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ шкода та/або збитки, завдані боржнику внаслідок збройної агресії проти України, підлягають обов'язковій оцінці в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому матеріали справи не містять доказів того, що боржник і справді отримав шкоду та/або збитки внаслідок збройної агресії проти України. Саме лише зазначення про те, що обов'язок виконати положення ч. 6 ст. 34 КУзПБ настав у період дії воєнного стану в Україні без надання належних та допустимих доказів (активи перебували на території, де відбуваються бойові дії, місцезнаходження боржника перебувало на тимчасово окупованих територіях, господарські правовідносини боржника відбувались на території, яка перебуває в окупації тощо) не може слугувати підставою для застосування положень п. 1 прим 6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.
Із огляду на вищезазначене суд апеляційної інстанції вважає доводи ОСОБА_1 у зазначеній частині необґрунтованими, а висновки суду першої інстанції правомірними.
У рішенні ЄСПЛ від 19.04.1993 року у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
У рішеннях ЄСПЛ від 26.10.1984 року у справі "Де Куббер проти Бельгії" та від 28.10.1998 року у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується на тому, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення ЄСПЛ від 15.11.2007 року у справі "Хамідов проти Росії").
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ від 05 лютого 2009 року у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ від 03 липня 2014 року у справі "Мала проти України", від 07.10.2010 року у справі "Богатова проти України").
Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ від 21.03.2000 року у справі "Дюлоранс проти Франції", від 07.03.2006 року у справі "Донадзе проти Грузії").
Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 неодноразово наголошував на протиправній та недобросовісній поведінці іншого учасника товариства - ОСОБА_2 та наводив перелік дій, які свідчать, що він сприяв у тому аби положення ч. 6 ст. 34 КУзПБ були реалізовані належним чином.
Однак, як убачається з оскаржуваного судового рішення, місцевий господарський суд всупереч доводам апелянта та доказам, які наявні в матеріалах справи, не надав належної та повної правової оцінки діям/бездіяльності усіх учасників ТОВ "Продагротрейд". На переконання суду апеляційної інстанції у даному випадку шкода, яка завдана кредиторам та, зокрема, боржнику безпосередньо прослідковується через діяльність/бездіяльність саме ОСОБА_2 .
За частинами першою - третьою, шостою статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини третьої статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що покладаючи солідарну відповідальність у цій справі на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , судом першої інстанції:
- неповно та не всебічно встановлено ступінь вини кожного з учасників органу управління (чи містять дії/бездіяльність кожного з учасників товариства ознаки цивільного правопорушення);
- не звернуто увагу на положення п. 7.13 статуту щодо обмежень на укладання правочинів, які перевищують 100 тисяч гривень без погодження з загальними зборами учасників товариства крізь призму дій, які призвели до банкрутства юридичної особи (зокрема не досліджено поведінки ОСОБА_2 , яка свідчить про завдання шкоди взаємопов'язаними сукупними діями/бездіяльністю з єдністю наміру - довести підприємство до банкрутства, про що зазначив і арбітражний керуючий Ляшко О.В. у звіті за результатами проведення аналізу фінансового стану ТОВ "Продагротрейд");
- не надано повної та всебічної оцінки діям ОСОБА_1 на предмет добросовісної поведінки учасника товариства, який взаємодіє з правоохоронними органами та органами судової влади, звертався до іншого учасника товариства ОСОБА_2 задля виконання вимог положень ч. 6 ст. 34 КУзПБ (надсилав лист щодо проведення зборів, що підтверджується доказами в матеріалах справи);
- не враховано, що реальне підтвердження неплатоспроможності ТОВ "Продагротрейд" та як наслідок незворотність негативного стану фінансово-господарської діяльності боржника розпочало свій відлік з серпня 2023 року, при цьому ОСОБА_1 подав заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство 04.09.2023 року;
- не враховано, що подання належним чином сформованої заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за підписом ОСОБА_1 супроводжувалось із необхідністю безпосередньої участі та сприяння іншого учасника ТОВ "Продагротрейд" - ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Наведеним вимогам у частині встановлення протиправної поведінки та покладення солідарної відповідальності на ОСОБА_1 прийняте у справі рішення не відповідає, що є підставою для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 із скасуванням оскаржуваного судового рішення в зазначеній частині.
Щодо незгоди ТОВ "Продагротрейд" з оскаржуваним судовим рішенням в частині покладення солідарної відповідальності в розмірі 7 009 448, 06 грн, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21 зазначила, що солідарна відповідальність покладається за порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є неможливість виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника. Тому солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (пункт 10.15 постанови).
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що виявлене майно боржника на суму 4 106 492, 66 грн, з яких здійснюватиметься задоволення вимог кредиторів в ході ліквідаційної процедури, слід зарахувати та відняти від суми шкоди, яка була завдана боржнику в розмірі - 11 115 940, 72 грн, адже шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Із огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи ТОВ "Продагротрейд" у зазначеній частині обґрунтованими, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення в зазначеній частині.
Ураховуючи все вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанції виснує, що ч. 6 ст. 34 КУзПБ закріплено презумпцію вини керівника боржника (органу управління) у недотриманні обов'язку визначеного абзацом першим цієї норми, адже положення абзацу першого цієї норми визначають імперативним обов'язок керівника боржника (органу управління) зі звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Наведена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість керівнику боржника (органу управління), на якого/яких покладено тягар доведення відповідних обставин, довести відсутність причинного зв'язку між неможливістю задоволення вимог кредиторів і невиконанням обов'язку, визначеного абзацом 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ, щодо звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Матеріали справи містять докази того, що член органу управління боржника ОСОБА_1 діяв добросовісно та вчиняв усі залежні від нього дії з метою виконання вимог ч. 6 ст. 34 КУзПБ. При цьому як тільки останній убачив реальну, дійсну, незворотньо-критичну ситуацію, він звернувся до місцевого господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Зазначена заява була повернута без розгляду судом першої інстанції. Водночас суд апеляційної інстанції наголошує, що значна ступінь вини у неподанні належно оформленої заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство лежить саме на іншому учаснику товариства - ОСОБА_3 , який ігнорував звернення ОСОБА_1 та жодним чином не взаємодіяв з останнім задля виконання вимог приписів ч. 6 ст. 34 КУзПБ. Матеріали справи свідчать про те, що поведінка ОСОБА_1 є добросовісною, його дії є цілком послідовними та обґрунтованими. У той же час ОСОБА_4 жодним чином не сприяв ОСОБА_1 у реалізації аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства на предмет ознак банкрутства. До того ж згідно звіту ліквідатора Ляшка О.В. убачається, що укладання правочинів за підписом ОСОБА_2 свідчать про ознаки доведення підприємства до банкрутства. Також місцевий господарський суд не врахував тієї обставини, що солідарна відповідальність має деліктну природу, а відтак шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.
Ураховуючи все вищезазначене, з урахуванням мотивів, які викладені у даній постанові, суд апеляційної інстанції виснує, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. 1850/25 від 25.04.25) на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.04.25 у справі №924/1276/23 слід задоволити, у той же час апеляційна скарга ТОВ "Продагротрейд" (вх. 1863/25 від 25.04.25) на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.04.25 у справі №924/1276/23 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. 1850/25 від 25.04.25) на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.04.25 у справі №924/1276/23 задоволити.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продагротрейд" (вх. 1863/25 від 25.04.25) на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.04.25 у справі №924/1276/23 задоволити частково.
3. Скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.04.25 у справі №924/1276/23 частково, та в скасованій частині прийняти нове судове рішення, виклавши резолютивну частину ухвали Господарського суду Хмельницької області від 11.04.25 у справі №924/1276/23 у наступній редакції:
"Заяву про встановлення факту порушення органами управління ТОВ "Продагротрейд" частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства та покладення на органи управління ТОВ "Продагротрейд" солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів задовольнити частково.
Покласти солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Продагротрейд" (Ідентифікаційний код 34614200) на члена органу управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Продагротрейд" ОСОБА_2 (паспорт (ID-картка) № НОМЕР_3 , виданий 01.02.2018 року, орган, що видав - 8030, РНОКПП НОМЕР_7 ).
Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт (ID-картка) № НОМЕР_3 , виданий 01.02.2018 року, орган, що видав - 8030, РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продагротрейд" (Ідентифікаційний код 34614200) 11 115 940, 72 грн (одинадцять мільйонів сто п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок гривень сімдесят дві копійки)."
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.
5. Справу №924/1276/23 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "09" липня 2025 р.
Головуючий суддя Розізнана І.В.
Суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Тимошенко О.М.