вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" липня 2025 р. Справа№ 910/4729/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Коротун О.М.
Майданевича А.Г.
без виклику представників сторін
розглядаючи матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»
на рішення Господарського суду Київської області від 24.02.2025 року (повний текст рішення складено і підписано 26.03.2025 року)
у справі №910/4729/24 (суддя О.В. Конюх)
за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі»
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору
на стороні відповідача: 1) Київське квартирно-експлуатаційне управління
на стороні позивача:2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія»
про стягнення 144 512,70 грн,-
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованість за послугу із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на суму 144 501,78 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №220075354 від 01.01.2019 року та про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.
Позивач неодноразово звертався до суду першої інстанції з заявами про збільшення або зменшення/збільшення розміру позовних вимог.
Так, справа розглядалася в редакції позовних вимог відповідно до заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» від 30.12.2024 року про зменшення розміру позовних вимог в сумі 171 865,81 грн, з яких: 163 279,90 грн сума заборгованості за послугу із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, 6 725, 54 грн інфляційних втрат та 1 860,37 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 року матеріали справи №910/4729/24 передано за підсудністю до Господарського суду Київської області.
Рішенням Господарського суду Київської області від 24.02.2025 року у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 24.02.2025 року у справі №910/4729/24 та ухвалити нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.
Так, скаржник вказав, що у зв'язку із тим, що за адресою об'єкта відповідача відсутній засіб обліку споживання реактивної електричної енергії, Оператором системи розподілу відповідно до п. 3 розділу III Методики використовується розрахункове споживання реактивної електроенергії, що обчислюється за відповідною формулою.
Крім того, за твердженням скаржника, договір є публічним договором приєднання, який укладений між позивачем та відповідачем шляхом приєднання відповідача згідно із заявою-приєднання від 01.12.2018 року. Відповідно до вимог ПРРЕЕ споживач не має права відмовити Оператору системи розподілу в укладенні договору. На виконання вимог ПРРЕЕ, що встановлені для Оператора системи розподілу, договір опублікований на офіційному веб-сайті Позивача, без викладення його в паперовій формі.
При цьому, скаржник наголосив, що судом було неповною мірою досліджено обсяг повноважень представника Відповідача, оскільки договір про надання правової допомоги від 01.01.2024 року, на підставі якого представник відповідача здійснював представництво інтересів ПрАТ «Укрпрофтур» в суді першої інстанції, відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, оскільки останній підписаний віце-президентом відповідача, а не президентом.
Разом з тим, за твердженням скаржника суд першої інстанції прийняв відзив відповідача, який був поданий до суду з пропуском встановленого судом строку.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2025 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Коротун О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на рішення Господарського суду Київської області від 24.02.2025 року у справі №910/4729/24 Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Відповідач своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що згідно з ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2017 року між Приватним акціонерним товариством «Київобленерго» (постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Укрпрофтур» (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №220075354 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення електроустановок споживача із дозволеною потужністю 245 кВт. Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними цінами, розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії за регульованим тарифом, на умовах, передбачених в додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» за компенсацію перетікання реактивної електричної енергії, на умовах, передбачених у додатку №5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії», інші платежі, обумовлені цим договором.
При цьому колегія суддів відзначає, що текст договору про постачання електроенергії №220075354 від 20.06.2017 не містить порядку та строків розрахунку за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, а позивач не долучив до позовної заяви додаток №4 до вказаного договору, що не заперечується скаржником.
Так, позивач долучив до матеріалів справи текст додатку №5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» не у повному обсязі.
Відповідно до Постанови НКРЕКП від 08.11.2018 року №1382 «Про видачу Приватному акціонерному товариству «Київобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом», з 01.01.2019 року Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» - енергетична компанія, яка здійснює ліцензовану діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності відповідно до додатка і діє на підставі Статуту та ліцензії. 03.09.2020 року назву Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» змінено на Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі».
Згідно п. 2.1 Статуту, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» є новим найменуванням Приватного акціонерного товариства «Київобленерго».
Відповідно до п. 6 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», до укладення договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії відповідно до Правил відносини між ОСР/ОСП та споживачем щодо розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії регулюються договорами про постачання електричної енергії та договорами про технічне забезпечення електропостачання споживача між основним споживачем та субспоживачем.
Разом із тим, як правильно встановлено судом першої інстанції, з поданих документів неможливо встановити розмір, порядок та строки оплати коштів за перетікання реактивної електричної енергії, які були передбачені договором №220075354 від 20.06.2017 року.
Водночас, вказаний факт не має самостійного правового значення, позаяк як зазначено вище відповідач підписав Заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та оформив Додаток №2 до договору - Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії, відтак, у спірний період договір про постачання електричної енергії №220075354 від 20.06.2017 року втратив чинність відповідно до п. 6 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року №312, крім регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, позивач сформував та виставив відповідачу рахунки-фактури за перетікання реактивної електроенергії: за червень 2022 року: №305006433006 від 24.06.2022 року на суму 969,83 грн; за липень 2022 року: НОМЕР_3 від 25.07.2022 року на суму 964,25 грн; за серпень 2022 року: №305047941918 від 23.08.2022 року на суму 1117,38 грн, а також на перерахунок НОМЕР_7 від 30.06.2024 року на суму 1117,38 грн; за вересень 2022 року: НОМЕР_4 від 23.09.2022 на суму 1262,27 грн, а також на перерахунок НОМЕР_2 від 30.06.2024 року на суму 1262,27 грн; за жовтень 2022 року: НОМЕР_8 від 24.10.2022 року на суму 1437,04 грн, а також на перерахунок НОМЕР_11 від 30.06.2024 року на суму1437,04 грн; за листопад 2022 року: НОМЕР_5 від 28.11.2022 року на суму 50466,04 грн, а також на перерахунок НОМЕР_9 від 30.06.2024 року на суму 50 466,04 грн; за грудень 2022 року: НОМЕР_21 від 23.12.2022 року на суму 5576,75 грн, а також на перерахунок НОМЕР_10 від 30.06.2024 року на суму5576,75 грн; за січень 2023 року: НОМЕР_6 від 24.01.2023 року на суму 5361,67 грн, а також на на перерахунок НОМЕР_20 від 30.06.2024 на суму 56 685,43 грн; за лютий 2023 року: НОМЕР_12 від 21.02.2023 року на суму 17281,64 грн; за березень 2023 року: НОМЕР_13 від 23.03.2023 року на суму 8761,34 грн; за квітень 2023 року: НОМЕР_14 від 24.04.2023 року на суму 6743,00 грн; за травень 2023 року: НОМЕР_19 від 24.05.2023 року на суму 6381,59 грн; за червень 2023 року: НОМЕР_15 від 22.06.2023 року на суму 2614,12 грн; за липень 2023 року: НОМЕР_17 від 25.07.2023 року на суму 2808,40 грн; за серпень 2023 року: НОМЕР_18 від 23.08.2023 року на суму 2310,84 грн; за вересень 2023 року: НОМЕР_16 від 30.09.2023 року на суму 1950,95 грн; за жовтень 2023 року: НОМЕР_30 від 31.10.2023 року на суму 516,92 грн; за листопад 2023 року: НОМЕР_31 від 30.11.2023 року на суму 8456,64 грн; за грудень 2023 року: НОМЕР_22 від 31.12.2023 року на суму 2662,97 грн; за січень 2024 року: НОМЕР_29 від 31.01.2024 року на суму 3151,82 грн; за лютий 2024 року: НОМЕР_28 від 29.02.2024 року на суму 2499,47 грн; за березень 2024 року: НОМЕР_24 від 31.03.2024 року на суму 2030,41 грн; за квітень 2024 року: НОМЕР_23 від 30.04.2024 року на суму 30229,50 грн; за травень 2024 року: НОМЕР_27 від 31.05.2024 року на суму 16946,95 грн, та на перерахунок НОМЕР_25 від 30.06.2024 року на суму 16067,84 грн; за червень 2024 року: НОМЕР_26 від 30.06.2024 року на суму 0 грн.
Так, предметом позову є стягнення заборгованості Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» за послуги із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії в сумі 163279,90 грн (за період червень 2022 року - червень 2024 року). Позивач твердить, що зобов'язання з оплати за послугу з перетікання реактивної електроенергії у спірний період у відповідача виникло на підставі публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого відповідач як споживач приєднався з 01.12.2018 року, підписавши у центрі обслуговування споживачів Заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та оформивши додаток №2 до договору - Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії від 10.06.2019 року (наявні в матеріалах справи).
07.11.2023 року у зв'язку із несплатою коштів позивач звертався до відповідача із претензією №04/550/9494, у якій вимагав протягом 5 днів з моменту отримання претензії сплатити заборгованість за перетікання електричної енергії. Претензія була направлена рекомендованим листом №0413606984998 від 07.11.2023 року.
Проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вручення відповідачу вищевказаного листа.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що у тексті претензії зазначено, що як додатки направляються платіжні документи. Разом із тим, у переліку додатків зазначено Акт звіряння розрахунків та рахунок-фактура НОМЕР_16 - за вересень 2023 року.
Крім того, 14.11.2024 року позивач також звертався до відповідача із претензією №04/550/8138 (надіслана рекомендованим листом №0413607073921 від 14.11.2024 року), до якої були додані рахунки за серпень-грудень 2022 року, січень 2023 року, березень-травень 2024 року, у тому числі на перерахунок.
Доказів направлення або вручення відповідачу рахунків на оплату за послуги із забезпечення перетікання реактивної електричної енергії за червень-липень 2022 року, лютий-серпень 2023 року, жовтень-грудень 2023 року, січень-лютий 2024 року матеріали справи не містять.
Відповідно до пункту 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ):
- реактивна електрична енергія це технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок;
- перетікання реактивної електричної енергії - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електричної енергії, яка спричиняє додаткові технологічні втрати активної електричної енергії, створює додаткове завантаження обладнання електричної мережі та впливає на показники якості активної електричної енергії (рівні напруг);
- договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії - домовленість двох сторін, яка є документом певної форми і встановлює зміст та регулює правовідносини між споживачем та оператором системи розподілу / оператором системи передачі під час визначення плати за перетікання реактивної електричної енергії;
- плата за перетікання реактивної електричної енергії - плата за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, які оператор системи розподілу/оператор системи передачі змушений надавати споживачам на території здійснення своєї ліцензованої діяльності.
Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 06.02.2018 року №87 затверджено Методику обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії. Відповідно до чинної редакції пункту 1 розділу ІІІ вказаної Методики, розрахунки за перетікання реактивної електроенергії здійснюються за об'єктами непобутових споживачів електроенергії з дозволеною потужністю 50 кВт і більше, крім об'єктів, що споживають електроенергію на комунально-побутові потреби або технічні цілі багатоквартирних будинків (робота ліфтів, насосів, замково-переговорних пристроїв, освітлення дворів, східців і номерних знаків тощо), а також за об'єктами альтернативної енергетики з дозволеною потужністю власних потреб 50 кВт і більше або які відносяться до генеруючих одиниць типу B, C, D.
Оплата за звітний розрахунковий період здійснюється, якщо споживання або генерація реактивної електроенергії за об'єктом становить 1000 кВАр·год і більше (за відсутності відповідних засобів обліку реактивної електроенергії ці величини визначаються розрахунковим шляхом).
Відповідно до п. 1.2.3 ПРРЕЕ, споживач, який відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, зобов'язаний здійснювати розрахунки за перетікання реактивної електричної енергії, не має права відмовити оператору системи, на території здійснення ліцензованої діяльності якого приєднані електроустановки споживача, в укладенні (переукладенні) договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.
Додатком №2 до ПРРЕЕ затверджено Типовий договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, який, на відміну від затвердженого додатком №3 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, не містить положень про те, що цей договір є публічним договором приєднання.
Згідно п.п. 4.33, 4.34 ПРРЕЕ, споживачі, які відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, зобов'язані здійснювати розрахунки за перетікання реактивної електричної енергії, вносять плату за перетікання реактивної електричної енергії на поточний рахунок оператора системи, на території здійснення ліцензованої діяльності якого приєднані електроустановки споживачів, відповідно до умов договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, який може бути додатком до договору споживача про розподіл (передачу) електричної енергії.
Кошти, отримані оператором системи як плата за перетікання реактивної електроенергії, мають використовуватися оператором системи виключно на впровадження технологічних заходів на вирішення питань з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, спрямованих на забезпечення електромагнітної збалансованості електроустановок на межі балансової належності.
Плата за перетікання реактивної електричної енергії призначена для адресного економічного стимулювання ініціативи споживача до впровадження технологічних заходів на вирішення питань з компенсації перетікань реактивної електричної енергії.
Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії визначається оператором системи відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та цих Правил та зазначається у договорі про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.
Відповідно до пунктів 5.5.5, 5.5.14 ПРРЕЕ непобутовий споживач зобов'язаний:
- врегулювати у порядку, визначеному Кодексом систем розподілу та цими Правилами, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу шляхом укладення окремого договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (або у формі додатка до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії);
- здійснювати компенсацію перетікань реактивної електричної енергії з метою енергозбереження та дотримання показників якості електричної енергії.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що належний відповідачу об'єкт нерухомого майна - цілісний майновий комплекс оздоровчого табору «Переяславський» у Переясляв-Хмельницькому районі, с/рада Циблівська, урочище Козинські Горби, на який у спірний період позивачем здійснювався розподіл електроенергії, - є об'єктом, за яким відповідач як непобутовий споживач зобов'язаний був здійснювати розрахунки за перетікання реактивної електроенергії, для чого зобов'язаний був укласти з оператором системи розподілу договір про надання послуг із компенсації перетікань реактивної електричної енергії, який може бути додатком до договору споживача про розподіл (передачу) електричної енергії.
Розмір та порядок оплати за перетікання реактивної електроенергії зазначаються у договорі про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З огляду на викладене, повне та об'єктивне вирішення спору у справі передбачає перш за все достовірне встановлення погоджених сторонами умов договору про надання послуг із компенсації перетікань реактивної електричної енергії, а також дослідження документів, які відображають зміст господарських операцій, які здійснювалися сторонами на його виконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Так, матеріали справи не містять, а скаржником не було надано, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції укладений між сторонами договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії (який, відповідно до наведених норм не є публічним договором приєднання).
Водночас, колегія суддів відзначає, що позивач на такий договір як на підставу заявлених позовних вимог не посилається.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Позивач у позовній заяві посилається на те, що споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 договору та інші послуги Оператора системи розподілу згідно із додатком 4 «Порядок розрахунків».
Поданий текст публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, до якого відповідач приєднався, підписавши Заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та оформивши додаток №2 до договору - паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії, не містить положень, які регулюють порядок надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії та порядок їх оплати.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що у тексті роздруківки вказаного публічного договору у пункті 12.8 наведено перелік додатків, які є невід'ємною частиною цього договору, у тому числі №4 «Порядок розрахунків» та №10 «Договір про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії».
В свою чергу, додаток №4 до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії «Порядок розрахунків» ані позивачем, ані відповідачем до матеріалів справи не подано.
Лише у тексті додаткових пояснень у справі від 22.11.2024 позивач посилається на пункт 8.1 Додатку 10 до договору, та твердить, що договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії набирає чинності з дня приєднання споживача до умов Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та діє протягом дії Договору.
Однак, вказаний додаток №10 матеріали справи не мітять.
В силу диспозитивності господарського процесу (ст. 14 Господарського процесуального кодексу України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Додані до матеріалів справи копії рахунків за перетікання реактивної електроенергії не є самостійною достатньою підставою для встановлення факту та розміру заборгованості, позаяк такі рахунки не є первинними документами, що фіксують зміст господарської операції між сторонами.
Так, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.04.2020 року у справі № 915/641/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, враховуючи, що позовні вимоги не доведені належними та достатніми в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
Твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що за адресою об'єкта відповідача відсутній засіб обліку споживання реактивної електричної енергії, Оператором системи розподілу відповідно до п. 3 розділу III Методики використовується розрахункове споживання реактивної електроенергії, що обчислюється за відповідною формулою, колегія суддів не визнає переконливими доводами, як безпідставне, враховуючи, що матеріали справи, зокрема, не містять належних та допустимих доказів наявності факту самої заборгованості.
Крім того, твердження скаржника, що договір є публічним договором приєднання, який укладений між позивачем та відповідачем шляхом приєднання відповідача згідно із заявою-приєднання від 01.12.2018 року. Відповідно до вимог ПРРЕЕ споживач не має права відмовити Оператору системи розподілу в укладенні договору. На виконання вимог ПРРЕЕ, що встановлені для Оператора системи розподілу, договір опублікований на офіційному веб-сайті позивача, без викладення його в паперовій формі, не спростовує вищевикладених висновків суду.
При цьому судом першої інстанції правомірно відхилені посилання відповідача на те, що відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.08.2021 року майно, щодо якого здійснювалось перетікання реактивної електроенергії, перебуває під арештом, а відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду від 02.06.2022 року майно передане в управління Національному агентству України питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Відповідно до долученої до матеріалів справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек. Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 09.11.2024 року цілісний майновий комплекс оздоровчого табору «Переяславський» є власністю Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур»; накладення арешту на майно не є підставою для висновку про відсутність обов'язку оплатити послуги з забезпечення перетікання реактивної електричної енергії.
Крім того, суд першої інстанції правомірно відхилив твердження відповідача, що ним не здійснювалось споживання електроенергії у спірний період, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 7.10 ПРРЕЕ Припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу. У разі нездійснення оператором системи припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою електропостачальника про відключення купівля-продаж електричної енергії за договором про постачання зупиняється, а обсяги електричної енергії, використані споживачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення, покладаються адміністратором розрахунків на оператора системи як втрати.
Як вбачається з матеріалів справи, у спосіб підписання Заяви-приєднання від 20.12.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Укрпрофтур» (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції «Стандарт-1», за яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно із умовами цього договору.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» 27.06.2022 року включило споживача Приватне акціонерне товариство «Укрпрофтур» до реєстру споживачів на відключення, який було надано до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські РЕМ».
ОСР сформовано наряди на відключення та складено Акти №349333 від 29.06.2022 року, №349454 та №349455 від 29.09.2022 року про тимчасову недоступність об'єкта, у тому числі для зняття показів обліку.
У зв'язку із невиконанням заявки на відключення, товариство звернулось до ОСР з листом від 15.08.2022 року №09/50-27178, у якому просило, починаючи з нового розрахункового періоду серпня 2022 року, не відображати обсяги електроенергії як такі, що поставлені ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія»
Відповідно до Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про ринок електричної енергії», Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», від 14.03.2022 року № 133 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам наказом №148 від 13.04.2022 року затверджено Положення «Про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану».
Відповідно до підпункту 2 п. 8 Положення учаснику роздрібного ринку електричної енергії забороняється відключення споживача без погодження відповідною військовою адміністрацією на адміністративній території розташування об'єкта споживача у разі, якщо об'єкт споживача забезпечує роботу зокрема військових частин та територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки (в тому числі об'єкти, що використовуються для територіальної громади в умовах воєнного стану).
Вказане Положення, затверджене наказом Міненерго №148 від 13.04.2022 року , втратило чинність 05.12.2023 року.
Позивач твердить, що спірний об'єкт використовувався для розміщення підрозділів ЗСУ, однак, як правильно встановлено судом першої інстанції, доказів такого розміщення за частину спірного періоду (з червня 2022 року по 01.01.2023 року) матеріали справи не містять.
Разом з цим, у суду відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин наведеного пункту 7.10 ПРРЕЕ, позаяк він стосується обсягів використаної споживачем електроенергії, а не спірної плати за послуги із компенсації перетікання реактивної електричної енергії.
У подальшому між Приватним акціонерним товариством «Укрпрофтур» та Київським КЕУ було укладено договір оренди №435 від 01.05.2023 року, за яким майно ОЗД «Переяславський» було передано в оренду під розміщення ВЧ НОМЕР_1 на підставі наказу, погодженого із Бориспільською РВА з 01.01.2023 року. За умовами вказаного договору орендар зобов'язався здійснювати витрати, пов'язані із фактичним споживанням військовою частиною комунальних послуг та енергоносіїв; протягом 15 днів укласти з орендодавцем договір про відшкодування витрат, пов'язаних із споживанням військовою частиною комунальних послуг.
Відповідно до положення «Про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України» затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.07.2013 року № 448, оплата спожитих комунальних послуг та енергоносіїв за військові частини, які розміщуються (у тому числі тимчасово) на фондах, що орендовані МО України, здійснюється за договорами про постачання (відшкодування вартості спожитих) комунальних послуг та енергоносіїв квартирно-експлуатаційними органами, у зоні відповідальності яких знаходяться займані об'єкти, на підставі укладених договорів оренди згідно із пунктом 5.12 розділу V цього Положення.
З огляду на викладене, вказаний договір оренди від 01.05.2023 року не змінює обсягу прав та обов'язків сторін щодо спірних правовідносин з оплати послуг із компенсації перетікання реактивної електроенергії, позаяк не передбачав укладення прямого договору з надавачем послуги, а передбачав відшкодування витрат, понесених орендодавцем, у спосіб укладення окремого договору.
28.05.2024 року позивач повторно направив споживачу попередження про припинення (обмеження) розподілу/постачання електричної енергії.
Фактично споживача було відключено 05.06.2024 року, що сторонами не заперечується. Позивачем сформовано рахунок за перетікання реактивної електричної енергії за червень 2024 року на суму 0 грн.
Колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що судом було неповною мірою досліджено обсяг повноважень представника відповідача, оскільки акт прийняття-передачі наданих послуг від 27.02.2025 року та договір про надання правової допомоги від 01.01.2024 року, на підставі якого представник відповідача здійснював представництво інтересів Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» в суді першої інстанції, відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, оскільки останні підписані віце-президентом відповідача, оскільки останні були надані до суду після винесення оскаржуваного рішення та судом першої інстанції їм була надана оцінка в додатковому рішенні, яке позивачем не оскаржено.
При цьому, колегія суддів відзначає, що в матеріалах справи наявна сформована у системі «Електронний суд» у спосіб заповнення електронної вбудованої форми довіреність від 15.02.2024 року, яка уповноважує адвоката Марача Владислава Вікторовича представляти інтереси Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур», яка підписана Стрільцем Сергієм Миколайовичем (президентом відповідача). Саме на цей документ адвокат Марач Владислав Вікторович посилався як на підтвердження своїх повноважень брати участь у розгляді справи та представляти інтереси відповідача (том 2 , а.с. 6).
Крім того, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що суд першої інстанції прийняв відзив відповідача, який був поданий до суду з пропуском встановленого судом строку, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 року було відкрито провадження у справі №910/4729/24, встановлено відповідачу строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву.
Вказану копію ухвали Приватне акціонерне товариство «Укрпрофтур» отримало 01.05.2024 року, відтак встановлений строк на подання відзиву сплив 16.05.2024 року.
Разом із тим, колегія суддів відзначає, що ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2024 року на підставі ст.ст. 30, 31 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи №910/4729/24 передані за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області за місцезнаходженням об'єкта споживання електроенергії.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2024 року справу №910/4729/24 суддею Конюх О.В. прийнято до свого провадження, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Відтак, із постановленням ухвали від 25.10.2024 року розгляд справи розпочався спочатку із стадії підготовчого провадження, станом на дату подання відзиву (09.11.2024 року) справа №910/4729/24 продовжує знаходитися на стадії підготовчого провадження.
Так, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, зібрання відповідних доказів є завданнями підготовчого провадження відповідно до ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим, учасники справи не позбавлені права та можливості подавати суду докази, заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, а також викладені в іншій формі свої доводи, пояснення, заперечення та міркування у межах підготовчого провадження.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо залучення відзиву Приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» до матеріалів справи.
Водночас, колегія суддів відзначає, що вищевказані твердження скаржника не є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення в розумінні ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.
Так, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Разом з цим, колегія суддів відзначає, що мотиви апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» фактично зводяться до мотивів викладених у позовній заяві, висновки по яким були зроблені судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.
Суд апеляційної інстанції роз'яснює, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на рішення Господарського суду Київської області від 24.02.2025 року у справі №910/4729/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.02.2025 року у справі №910/4729/24 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/4729/24 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді О.М. Коротун
А.Г. Майданевич