вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" червня 2025 р. Справа № 910/10446/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Кравчука Г.А.
Гончарова С.А.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 26.06.2025
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Два Про»
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025
повний текст рішення складено 27.03.2025
у справі № 910/10446/24 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Два Про»
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державний реєстратор комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Пономаренко Оксана Вікторівна
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу міста Києва Кузьменко Юлія Володимирівна
про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, припинення права власності, знесення об'єкта нерухомого майна та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, -
Короткий зміст позовних вимог
Київська міська рада (позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про" (відповідач), в якому викладено вимоги про:
- усунення перешкод територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Кузьменко Юлії Володимирівни про державну реєстрацію права власності від 16.09.2021 № 60410990 на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1837765480000) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про";
- усунення перешкод територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом припинення права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про" на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1837765480000) за адресою: АДРЕСА_1;
- усунення перешкод територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою (кадастровий номер 8000000000:63:243:0129) орієнтовною площею 0,0164 га шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про" знести об'єкт самочинного будівництва: нежитлову будівлю літера «Б», загальною площею 159,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1;
- усунення перешкод територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:63:243:0129) орієнтовною площею 0,0164 га за адресою: АДРЕСА_1, та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.
Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення про передачу спірної земельної ділянки, на якій розташовано спірний об'єкт нерухомого майна, у користування чи власність жодним особам, у тому числі і TOB "Інвест Два Про", Київською міською радою не приймалось, правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку не отримувались, спірний об'єкт нерухомого майна збудовано на спірній земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без відповідного документа, який надає право виконувати будівельні роботи, а отже спірний об'єкт нерухомого майна є самочинним будівництвом, на яке жодні особи, попри здійснену державну реєстрацію речового права, не набули права власності в силу приписів ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України, тому державна реєстрація підлягає скасуванню, а об'єкт самочинного будівництва підлягає знесенню та звільненню відповідачем самовільно зайнятої земельної ділянки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10446/24, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , Державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Пономаренко Оксану Вікторівну та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Кузьменко Юлію Володимирівну. Крім того, витребувано у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи.
20.01.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 910/10446/24 позов задоволено. Усунуто перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою (кадастровий номер 8000000000:63:243:0129) орієнтовною площею 0,0164 га шляхом: (1) скасування рішення приватного нотаріуса Кузьменко Юлії Володимирівни про державну реєстрацію права власності від 16.09.2021 № 60410990 на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1837765480000) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про"; (2) припинення права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про" на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1837765480000) за адресою: АДРЕСА_1; (3) зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про" знести об'єкт самочинного будівництва: нежитлову будівлю літера "Б", загальною площею 159,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1; (4) зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:63:243:0129) орієнтовною площею 0,0164 га за адресою: АДРЕСА_1, та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про" на користь Київської міської ради 12 112,00 грн. судового збору.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що оскільки Київська міська рада не приймала рішень про надання спірної земельної ділянки користування чи власність жодним особам, у тому числі і TOB "Інвест Два Про", що відповідачем не спростовано, тому нежитлова будівля літера «Б», загальною площею 159,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, є об'єктом самочинного будівництва, тому підлягає знесенню, а самовільно зайнята земельна ділянка - звільненню відповідачем.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 910/10446/24, 11.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 910/10446/24 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення судом першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах та неправильного з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про" у справі № 910/10446/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Кравчук Г.А., Яценко О.В.
21.04.2025 ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10446/24.
01.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/10446/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/10446/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 та призначено розгляд справи на 29.05.2025.
19.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника Київської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі.
Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 № 09.1-08/1338/25 у зв'язку з перебуванням судді Яценко О.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/10446/24.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2025 для розгляду справи № 910/10446/24 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Кравчук Г.А., Гончаров С.А.
29.05.2025 ухвалою Північного апеляційного господарського суду новоутвореною колегією суддів прийнято до свого провадження справу № 910/10446/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 та призначено справу до розгляду на 29.05.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 розгляд справи відкладено на 26.06.2025.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 910/10446/24 без змін з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, 11.12.2013 державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Чекригіним Олександром Валерійовичем проведено державну реєстрацію права приватної власності на металевий павільйон, на капітальному фундаменті з комунікаціями (літ. Б), загальною площею 55,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.
З матеріалів реєстраційної справи № 238522680000 вбачається, що державну реєстрацію права приватної власності на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 проведено на підставі біржового контракту № Т-549/04 від 22.11.2004, технічного паспорту, виданого 28.03.2013 Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", договору оренди земельної ділянки від 10.09.2012, декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КВ142130810527 від 28.05.2013, розпорядження № 428 від 22.08.2012 Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, паспорту громадянина України та коду ІНН ОСОБА_1, чергового кадастрового плану 11.11.2013.
20.10.2016 Київським міським бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до якого згідно з експлікацією внутрішніх обмірів та розрахунків площі нежитлового приміщення в м. Києві, АДРЕСА_1 складає 159,57 кв.м.
01.11.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області за № ІУ142160210208 зареєстровано декларацію на завершення реконструкції та введення в експлуатацію нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 159,57 кв.м.
09.11.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Ларисою Віталіївною внесено зміни до запису про нерухоме майно (літ. Б) за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 159,57 кв.м.
26.03.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. прийнято рішення про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи № 238522680000.
З матеріалів реєстраційної справи № 1837765480000 вбачається, що 21.05.2019 на замовлення ОСОБА_1 . Товариством з обмеженою відповідальністю "Алі Рієлті" виготовлено технічний паспорт на нежитлову будівлю літ. Б у будинку АДРЕСА_1 . У відповідності до журналу внутрішніх обмірів та розрахунків площ приміщень громадського чи виробничого будинку АДРЕСА_1, загальна площа цього приміщення становить 159,6 кв.м.
27.05.2019 державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Пономаренко О.В. проведено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. Б за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 159,6 кв.м за ОСОБА_1 .
Державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 проведено на підставі довідки про об'єднання об'єкта нерухомого майна НЖ-2019 № 901 від 21.05.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Алі Рієлті".
Зі змісту довідки НЖ-2019 № 901 від 21.05.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Алі Рієлті" вбачається, що обстеженням від 21.05.2019 за підрахунком площі вищезазначеного об'єкта нерухомості встановлено, що за адресою розташована нежитлова будівля загальною площею 159,6 кв.м, яка утворилась за рахунок об'єднання приміщення № 1 загальною площею 14,7 кв.м, приміщення № 2 загальною площею 53,9 кв.м, приміщення № 3 загальною площею 36,5 кв.м, приміщення № 4 загальною площею 54,5 кв.м.
16.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлією Володимирівною проведено державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. Б за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 159,6 кв.м за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про".
Державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про" проведено на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 14.09.2021.
Відповідно до акту прийому-передачі та оцінки майна від учасника до статутного капіталу ТОВ "Інвест Два Про" від 14.09.2021 учасник ОСОБА_1 передав, а ТОВ "Інвест Два Про" прийняло у якості матеріального (майнового внеску) до статутного капіталу нежитлову будівлю літерою Б, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1837765480000, загальною площею 159,6 кв.м.
У вересні 2021 року ТОВ "Інвест Два Про" звернулося до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (об'єкта торгівельного призначення) на АДРЕСА_1.
У відповідь на це клопотання, листом № 0570202/3-28056 від 11.10.2021 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив відповідача, що подальша підготовка проекту рішення Київської міської ради про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки буде можливою після уточнення цільового призначення земельної ділянки відповідно до Класифікатору видів цільового призначення земельних ділянок, розробленого відповідно до п. 4 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 17.06.2020 №711-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель", та з урахуванням функціонального призначення земельної ділянки до містобудівного кадастру міста Києва.
В подальшому, ТОВ "Інвест Два Про" звернулося до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з заявою № 67056-007027695-031-03 від 15.09.2022 разом з якою подало на розгляд проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:243:0129 площею 0,0164 га за адресою: АДРЕСА_1.
У відповідь на цю заяву, листом від 23.09.2022 № 05702-11477 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив ТОВ "Інвест Два Про", що повернеться до опрацювання порушеного питання після усунення наступних зауважень: - в пояснювальній записці необхідно уточнити функціональне призначення земель, відповідно до діючої містобудівної документації (інформація, викладена у листі Департаменту містобудування та архітектури від 05.11.2021 № 9219/0/09/19-21 стосується іншої земельної ділянки); - документально обґрунтувати правомірність розташування об'єктів нерухомості та надати підтверджуючі документи, передбачені чинним законодавством, враховуючи, що земельна ділянка розташована в межах червоних ліній.
06.10.2022 ТОВ "Інвест Два Про" повторно звернулося до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з заявою № 67005-007074656-031-03 від 06.10.2022 разом з якою подало на розгляд проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:243:0129 площею 0,0164 га за адресою: АДРЕСА_1.
Повторно розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:243:0129 за адресою: АДРЕСА_1, листом від 18.10.2022 № 05702-12491 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив ТОВ "Інвест Два Про", що повернеться до опрацювання порушеного питання після усунення наступних зауважень: - в пояснювальній записці уточнити функціональне призначення земель, оскільки відповідно до діючої містобудівної документації частина земельної ділянки розміщена на території громадських будівель і споруд, а частина на території багатоповерхової житлової забудови (інформація, викладена у листі Департаменту містобудування та архітектури від 05.11.2021 № 9219/0/09/19-21 стосується іншої конфігурації земельної ділянки); - враховуючи, що площа об'єкту нерухомого майна у Свідоцтві про право власності становить 55,9 кв.м, а у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 159,57 кв.м, документально обґрунтувати правомірність зміни фактичних параметрів об'єкту нерухомості.
В подальшому ТОВ "Інвест Два Про" неодноразово зверталося до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з заявами від 22.02.2022 № 67052-007307153-031-03, від 07.11.2022 № 67062-007125263-031-03, від 04.01.2023 № 67037-007215942-031-03, від 23.05.2023 № 67063-007495470-031-03, від 26.07.2023 № 67072-007693490-031-03, від 25.09.2023 № 67058-007889226-031-03, від 10.10.2023 № 67063-007937040-031-03 щодо підготовки проекту рішення Київської міської ради про передачу в оренду земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (об'єкта торгівельного призначення) на АДРЕСА_1.
У відповідь на ці заяви Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листами від 21.12.2022 № 0570202/3-15248, від 14.02.2023 № 0570202/3-1939, від 14.03.2023 № 0570202/3-3265, від 05.06.2023 № 0570202/3-7237, від 14.08.2023 № 0570202/3-11266, від 29.09.2023 № 0570202/3-13020 та від 23.10.2023 № 0570202/3-14062 повернув ТОВ "Інвест Два Про" заяви, зазначивши при цьому, що проектом землеустрою встановлені обмеження щодо використання земельної ділянки, зокрема: території в червоних лініях та охоронна зона навколо (уздовж) об'єкту транспорту (магістральна тепломережа канальної прокладки). Площа обмеження з кодом 01.03 охоронна зона навколо (уздовж) об'єкта транспорту (магістральна тепломережа канальної прокладки) становить 0,0119 га, що займає більшу частину земельної ділянки і відповідно будівля розташована в межах охоронної зони теплових мереж. Підставою для встановлення даного обмеження є ДБН В.2.5-39:2008 Теплові мережі. Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 09.12.2008 № 568. З матеріалів проекту землеустрою встановлено, що більша частина будівлі, розташованої на земельній ділянці, знаходиться в межах охоронних зон теплової мережі.
Позивач зазначає, що звертаючись до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та заявами щодо прийняття рішення Київської міської ради про передачу/відведення в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:243:0129 за адресою: АДРЕСА_1, ТОВ "Інвест Два Про" документально не обґрунтувало правомірність розташування об'єктів нерухомості та не надало підтверджуючі документи, передбачені чинним законодавством, враховуючи що земельна ділянка розташована в межах червоних ліній, а також, у проекті землеустрою містились розбіжності щодо площі об'єкта нерухомості, а саме: площа об'єкту нерухомого майна у свідоцтві про право власності становить 55,9 кв.м, а у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 159,57 кв.м, при цьому відповідач документально не обґрунтував правомірність зміни параметрів об'єкту нерухомості.
В свою чергу, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації з листом від 02.05.2024 №05703-5994 щодо надання інформації чи видавалось розпорядження райдержадміністрацією від 22.08.2012 №428 про присвоєння або зміну адресу об'єкту нерухомого майна, а саме: на нежитлову будівлю (літера Б) (металевий павільйон), загальною площею 159,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (А).
Листом від 08.05.2024 № 101-4167 Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація повідомила Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що за результатами проведеного архівного пошуку такого розпорядження райдержадміністрації від 22.08.2012 № 428 не існує. При цьому, на зберіганні в архівному відділі апарату наявне розпорядження № 428 від 29.08.2012 "Про зарахування на квартирний облік та про внесення змін в квартоблікові справи громадян", а 22.08.2012 розпорядження з основної діяльності райдержадміністрацією не видавались.
03.05.2024 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Державної інспекції архітектури та містобудування України з листом № 05703-6102 про надання інформації чи видавалась декларація про готовність об'єкта до експлуатації № КВ142130810527 від 28.05.2013.
31.05.2024 Департамент сервісних послуг Державної інспекції архітектури та містобудування України листом № 2909/04/18-24 повідомив Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності за параметрами пошуку: "адреса будівництва - АДРЕСА_1", "об'єкт будівництва - Нежитлова будівля (літера Б) (металевий павільйон), загальною площею 159,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1" та "реєстраційний номер - КВ142130810527" інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання, станом на дату надання відповіді не виявлено.
Одночасно, Департамент сервісних послуг Державної інспекції архітектури та містобудування України повідомив, що шляхом перевірки відомостей, які містяться в архівній складовій частині Реєстру будівельної діяльності, за параметром пошуку "реєстраційний номер - КВ142130810527" виявлено, що наявна інформація про зареєстровану Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві декларацію про готовність об'єкта до експлуатації (дата не зазначена) щодо об'єкта будівництва "Реконструкція квартири № 160 з частковим переплануванням" за адресою: м. Київ, Печерський район, бульвар Дружби Народів, 14-16; замовник будівництва: фізична особа; статус документа: чинний.
02.05.2024 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з листом № 05703-5995 про надання інформації щодо присвоєння або зміни об'єкту нерухомого майна, нежитловій будівлі (літера Б) (металевий павільйон) адреси АДРЕСА_1.
Листом № 055-5313 від 03.06.2024 Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що у реєстрі адрес у місті Києві, який ведеться Департаментом згідно з Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394 "Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменних об'єктів у місті Києві", відсутні відомості про документи щодо присвоєння, зміни об'єкту нерухомого майна, зокрема нежитловій будівлі (літера Б) (металевий павільйон) адреси АДРЕСА_1.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Київська міська рада зазначає, що не приймала будь-яких рішень щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:243:0129 за адресою: АДРЕСА_1, ані ОСОБА_1, ані ТОВ "Інвест Два Про", ані іншим фізичним або юридичним особам, відтак, ТОВ "Інвест Два Про" здійснено самовільне захоплення спірної земельної ділянки шляхом розташування на ній самочинно збудованої нежитлової будівлі, тому державна реєстрація речового права підлягає припиненню, оскільки обмежує права власника землі (територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради) щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, на якій це нерухоме майно розташоване. Також, підлягають поновленню права власника землі щодо користування спірною земельною ділянкою шляхом зобов'язання ТОВ "Інвест Два Про" знести самочинно збудоване майно та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що матеріалами справи не підтверджено право Київської міської ради на розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:63:243:0129, площею 0,0164 га, у якої не визначена форма власності. При цьому, відповідач наголошує, що неодноразово звертався до позивача з клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки, а також із заявами щодо підготовки проекту рішення Київської міської ради про передачу в оренду цієї земельної ділянки.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Виходячи з предмета та підстав позову, доказуванню у даній справі підлягають обставини, пов'язані з наявністю/відсутністю правових підстав для зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою та припинення володіння нерухомим майном.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Чекригіна Олександра Валерійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 11.12.2013 (індексний номер рішення: 8921851) відбулась державна реєстрація права власності на металевий павільйон, на капітальному фундаменті з комунікаціями (літ. Б), загальною площею 55,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.
Підставою для прийняття рішення та проведення державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомості стали біржовий контракт № Т-549/04 від 22.11.2004, технічний паспорт, виданий 28.03.2013 Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", договір оренди земельної ділянки від 10.09.2012, декларація про готовність об'єкта до експлуатації № КВ142130810527 від 28.05.2013, розпорядження № 428 від 22.08.2012 Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, паспорт громадянина України та коду ІНН ОСОБА_1, черговий кадастровий план 11.11.2013.
Відповідно до технічного паспорту на нежитлове приміщення по вулиці АДРЕСА_1, виготовленого 20.10.2016 Київським міським бюро технічної інвентаризації, площа нежитлового приміщення за вказаною адресою складає 159,57 кв.м.
01.11.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області за № ІУ142160210208 зареєстровано Декларацію на завершення реконструкції та введення в експлуатацію нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1, загальною площею 159,57 кв.м.
09.11.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорноног Ларисою Віталіївною внесено зміни до запису про нерухоме майно (літ. Б) за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 159,57 кв.м.
В подальшому, 26.03.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Н.М. прийнято рішення про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи № 238522680000.
На підставі рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстраційне бюро" Пономаренко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 27.05.2019 (індексний номер рішення: 47044132) право власності на нежитлову будівлю літ. Б за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 159,6 кв.м зареєстровано за ОСОБА_1.
Підставою для прийняття рішення та проведення державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомості стала довідка про об'єднання об'єкта нерухомого майна НЖ-2019 № 901 від 21.05.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Алі Рієлті".
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кузьменко Юлії Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.09.2021 (індексний номер рішення: 60410990) право власності на нежитлову будівлю літ. Б за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 159,6 кв.м зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про".
Підставою для прийняття рішення та проведення державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомості став акт прийому-передачі та оцінки майна від учасника до статутного капіталу ТОВ "Інвест Два Про" від 14.09.2021, відповідно до якого учасник ОСОБА_1 передав, а ТОВ "Інвест Два Про" прийняло у якості матеріального (майнового внеску) до статутного капіталу нежитлову будівлю літерою Б, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1837765480000, загальною площею 159,6 кв.м.
У зв'язку із набуттям права власності на нежитлову будівлю літ. Б за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 159,6 кв.м, ТОВ "Інвест Два Про" у вересні 2021 року звернулося до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (об'єкта торгівельного призначення) на АДРЕСА_1.
Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 0570202/3-28056 від 11.10.2021 повідомив відповідача, що подальша підготовка проекту рішення Київської міської ради про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки буде можливою після уточнення цільового призначення земельної ділянки відповідно до Класифікатору видів цільового призначення земельних ділянок, розробленого відповідно до п. 4 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 17.06.2020 №711-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель", та з урахуванням функціонального призначення земельної ділянки до містобудівного кадастру міста Києва.
Згодом, ТОВ "Інвест Два Про" звернулося до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з заявою № 67056-007027695-031-03 від 15.09.2022 разом з якою подало на розгляд проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:243:0129 площею 0,0164 га за адресою: АДРЕСА_1.
Розглянувши вказану заяву, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 23.09.2022 № 05702-11477 повідомив ТОВ "Інвест Два Про", що Департамент повернеться до опрацювання порушеного питання після усунення наступних зауважень: в пояснювальній записці уточнити функціональне призначення земель, відповідно до діючої містобудівної документації (інформація, викладена у листі Департаменту містобудування та архітектури від 05.11.2021 № 9219/0/09/19-21 стосується іншої земельної ділянки); документально обґрунтувати правомірність розташування об'єктів нерухомості та надати підтверджуючі документи, передбачені чинним законодавством, враховуючи, що земельна ділянка розташована в межах червоних ліній.
06.10.2022 ТОВ "Інвест Два Про" повторно звернулося до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з заявою № 67005-007074656-031-03 від 06.10.2022 разом з якою подало на розгляд проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:243:0129 площею 0,0164 га за адресою: АДРЕСА_1.
За наслідками повторного розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:243:0129 за адресою: АДРЕСА_1, листом від 18.10.2022 № 05702-12491 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив ТОВ "Інвест Два Про", що Департамент повернеться до опрацювання порушеного питання після усунення наступних зауважень: в пояснювальній записці уточнити функціональне призначення земель, оскільки відповідно до діючої містобудівної документації частина земельної ділянки розміщена на території громадських будівель і споруд (існуючих), а частина на території житлової забудови багатоповерхової (існуючої) (інформація, викладена у листі Департаменту містобудування та архітектури від 05.11.2021 № 9219/0/09/19-21 стосується іншої конфігурації земельної ділянки); враховуючи, що площа об'єкту нерухомого майна у Свідоцтві про право власності становить 55,9 кв.м, а у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 159,57 кв.м, документально обґрунтувати правомірність зміни фактичних параметрів об'єкту нерухомості.
В подальшому, ТОВ "Інвест Два Про" неодноразово зверталося до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з заявами від 22.02.2022 № 67052-007307153-031-03, від 07.11.2022 № 67062-007125263-031-03, від 04.01.2023 № 67037-007215942-031-03, від 23.05.2023 № 67063-007495470-031-03, від 26.07.2023 № 67072-007693490-031-03, від 25.09.2023 № 67058-007889226-031-03, від 10.10.2023 № 67063-007937040-031-03 щодо підготовки проекту рішення Київської міської ради про передачу в оренду земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (об'єкта торгівельного призначення) на АДРЕСА_1.
У відповідь на ці заяви Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листами від 21.12.2022 № 0570202/3-15248, від 14.02.2023 № 0570202/3-1939, від 14.03.2023 № 0570202/3-3265, від 05.06.2023 № 0570202/3-7237, від 14.08.2023 № 0570202/3-11266, від 29.09.2023 № 0570202/3-13020 та від 23.10.2023 № 0570202/3-14062 повернув ТОВ "Інвест Два Про" зазначені заяви, зазначивши при цьому, що проектом землеустрою встановлені обмеження щодо використання земельної ділянки, зокрема: території в червоних лініях та охоронна зона навколо (уздовж) об'єкту транспорту (магістральна тепломережа канальної прокладки). Площа обмеження з кодом 01.03 охоронна зона навколо (уздовж) об'єкта транспорту (магістральна тепломережа канальної прокладки) становить 0,0119 га, що займає більшу частину земельної ділянки і відповідно будівля розташована в межах охоронної зони теплових мереж. Підставою для встановлення даного обмеження є ДБН В.2.5-39:2008 Теплові мережі. Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 09.12.2008 № 568. З матеріалів проекту землеустрою встановлено, що більша частина будівлі, розташованої на земельній ділянці, знаходиться в межах охоронних зон теплової мережі.
За доводами позивача, звертаючись до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та заявами щодо прийняття рішення Київської міської ради про передачу/відведення в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:243:0129 за адресою: АДРЕСА_1, ТОВ "Інвест Два Про" документально не обґрунтувало правомірність розташування об'єктів нерухомості та не надало підтверджуючі документи, передбачені чинним законодавством, враховуючи що земельна ділянка розташована в межах червоних ліній, а також, у проекті землеустрою містились розбіжності щодо площі об'єкта нерухомості, а саме: площа об'єкту нерухомого майна у свідоцтві про право власності становить 55,9 кв.м, а у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - 159,57 кв.м, при цьому відповідач документально не обґрунтував правомірність зміни параметрів об'єкту нерухомості.
Позивач зазначає, що в результаті недобросовісної поведінки ОСОБА_1 та ТОВ "Інвест Два Про" щодо визнання права власності на нежитлову будівлю літ. Б за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 159,6 кв.м, яка є самочинним будівництвом, шляхом реєстрації права власності на зазначений об'єкт нерухомого майна, який розташований на належній Київській міській раді земельній ділянці, відповідач неправомірно набув право користування земельною ділянкою на позаконкурентних засадах.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позов у даній справі заявлено з метою захисту права комунальної власності Київради на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:63:243:0129 за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 1 Земельного кодексу України).
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (ч. 1 ст. 142 Конституції України).
За змістом частини 1 статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Таким чином, вищевказаними положеннями Конституції України закріплено, що до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
З положень п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» слідує, що питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про столицю України місто-герой Київ» визначено, що місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.
Пунктами «а», «б», «в», «г» ст. 9 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень, зокрема, Київської міської ради у галузі земельних відносин на їх території належить розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ для всіх потреб та за межами населених пунктів.
Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Таким чином, право власності та право користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах вказаних в цих рішеннях. Такі повноваження в межах міста Києва є виключною компетенцією Київської міської ради.
Отже, єдиною підставою набуття права власності чи права користування земельними ділянками комунальної власності в м. Києві для громадян та юридичних осіб є відповідне рішення Київської міської ради.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
За приписами ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
З системного аналізу наведених норм чинного законодавства слідує, що право на землю реалізується шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Визначений законодавством порядок набуття права на землю передбачає, зокрема, рішення компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність чи користування (оренду) та отримання документів, що посвідчують право на визначену земельну ділянку.
Відповідно до ст. 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю (ст. 152 Земельного кодексу України).
За приписами ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Механізм повернення самовільно зайнятої земельної ділянки врегульовано ст. 212 Земельного кодексу України, відповідно до якої самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Таким чином, під самовільним зайняттям земельної ділянки розуміється фактичне володіння та/або користування чужою земельною ділянкою, вчинене в особистих інтересах або інтересах інших осіб тим, кому ця ділянка у встановленому законом порядку не надавалась у користування (постійне, оренда, земельний сервітут) або не передавалась у власність.
Оскільки відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, то відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
При цьому, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.
Самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від порушення порядку надання земельної ділянки у власність чи у користування (неправильне оформлення правовстановлюючого документа, ухвалення рішення про надання земельної ділянки всупереч чинному законодавству або не уповноваженим органом чи особою, у завищеному розмірі або особі, яка не має права на отримання конкретної земельної ділянки, тощо).
Як вбачається з матеріалів справи земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ні ОСОБА_1 , ні Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про" не відводилася, оскільки Київською міською радою рішення про відведення цієї земельної ділянки у користування чи у власність зазначеним фізичній та юридичній особам не приймалося.
Відповідачем зворотного не доведено, судом не встановлено.
При цьому, як зазначалося судом, за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або у користування, юридична або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної власності.
Відповідно до ч. 4 ст. 373 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 Цивільного кодексу України).
Частиною 4 ст. 376 Цивільного кодексу України унормовано, що в разі якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Оскільки відповідно до частини 1 статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, функції по контролю за охороною та ефективним використанням земель відносяться до основних пріоритетних напрямків загальних засад та державної політики держави.
Для реалізації цього напрямку законодавчим органом держави були прийняті та втілені в життя ряд законодавчих актів по забезпеченню дієвого контролю за охороною земель та ефективним використанням земельних ресурсів.
Відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
За приписами ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради віднесено прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, проте таке повноваження є не дієвим. Так, якщо міська рада і прийме рішення з цього питання, а особа, яка самовільно зайняла земельну ділянку не виконала його, примусово виконати це рішення органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень не зможуть, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення міської ради не є виконавчими документами, на підставі яких здійснюється виконавче провадження.
Визначаючи співвідношення між загальною та спеціальною нормою, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання (п. 9.56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 910/18214/19).
Таким чином, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду спеціальна норма не суперечить загальній нормі та не скасовує її, а лише встановлює певні винятки із загальної норми. Тому спеціальна норма застосовується лише до тих відносин, щодо яких вона встановлює спеціальне правило (відмінне від загального). В решті, тобто у відносинах, які не охоплені спеціальною нормою, підлягає застосуванню загальна норма.
Отже, виходячи з наведеного вище співвідношення загальних і спеціальних норм, слід зазначити, що в силу вимог ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України в спірних земельних правовідносинах у співвідношенні із загальним законом (ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України) спеціальним законом є Земельний кодекс України, імперативна норма ч. 2 ст. 212 якого підлягає пріоритетному застосуванню до спірних правовідносин, пов'язаних із встановленням суб'єктного складу осіб, зобов'язаних повернути власнику землі самовільно зайняті земельних ділянок, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, а в іншій частині, не врегульованій Земельним кодексом України, можуть застосовуватися норми Цивільного кодексу України, зокрема, статті 376 цього Кодексу.
На відміну від положень ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України, які обмежують коло осіб, зобов'язаних знести об'єкт самочинного будівництва, їх забудовником (колишнім або теперішнім), норма ч. 2 ст. 212 Земельного кодексу України суттєво розширює суб'єктний склад зобов'язаних осіб за рахунок громадян і юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки, та до яких вочевидь можна віднести осіб, які придбали об'єкт самочинного будівництва в забудовника та зареєстрували право власності на такий об'єкт.
Аналіз наведеної норми дозволяє виділити наступні ознаки самочинного будівництва: об'єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку; відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; створення об'єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об'єкт нерухомого майна самочинним будівництвом. Тому, при вирішенні спору, що виникає у зв'язку з будівництвом на земельній ділянці об'єкта нерухомості, повинно досліджуватися питання наявності дозвільної документації на будівництво спірних об'єктів і документів про виділення земельної ділянки.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 915/1376/17.
Отже, перебування на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:63:243:0129 орієнтовною площею 0,0164 га нежитлової будівлі літера «Б», загальною площею 159,6 кв.м, право власності на яку на даний час зареєстровано за відповідачем та використання належній територіальній громаді земельної ділянки без правових підстав, перешкоджає позивачу у реалізації ним свого права власності.
Позаяк, матеріали справи не містять, відповідачем до суду не представлено доказів того, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:63:243:0129 орієнтовною площею 0,0164 га передавалась у власність або відводилась у користування відповідачу, зокрема, із метою здійснення на ній будь-якого будівництва, розміщення об'єкту нерухомого майна.
У постанові від 20.07.2021 у справі № 914/2200/20 Верховний Суд виснував, що на підставі положень частин 2, 3 статті 152 Земельного кодексу України, за якими власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, зокрема, відновленням стану земельної ділянки, який існував до порушення права, статті 212 Земельного кодексу України, якою передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, визнавши доведеними позивачем та не спростованими відповідачем обставини наявності у позивача права комунальної власності на спірну земельну ділянку, самовільне зайняття відповідачем цієї земельної ділянки шляхом встановлення огорожі за відсутності будь-яких, в тому числі договірних, підстав для цього, Верховний Суд визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що позов про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку шляхом демонтажу огорожі підлягає задоволенню.
Отже, територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, як власник земельної ділянки має право вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про" усунути перешкоди у користуванні своєю земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинного будівництва.
Пунктом 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 визначено, що для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об'єкта нерухомого майна зі складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об'єктів, або об'єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об'єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об'єкта цивільних правовідносин подаються:
1) документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його поділу або об'єднання (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі);
2) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (крім випадків, коли об'єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об'єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення)
3) технічний паспорт на новостворений об'єкт нерухомого майна;
4) документ, що підтверджує присвоєння нерухомого майна адреси (крім випадків поділу або об'єднання таких об'єктів нерухомого майна, як квартира, житлове або нежитлове приміщення тощо).
Як вбачається з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяження для здійснення державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю літ. Б за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 159,6 кв.м за ОСОБА_1 надано довідку про об'єднання об'єкта нерухомого майна НЖ-2019 № 901 від 21.05.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Алі Рієлті", а за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про" - акт прийому-передачі та оцінки майна від учасника до статутного капіталу ТОВ "Інвест Два Про" від 14.09.2021.
При цьому, жодного документу, що підтверджував відведення земельної ділянки, на якій розташовано спірний об'єкт нерухомого майна, державному реєстратору надано не було.
Відповідно до п. 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заінтересованою особою є замовник будівництва, крім випадків, передбачених цим Порядком.
Для проведення державної реєстрації права власності з видачою свідоцтва на новозбудований об'єкт нерухомого майна заявник подає:
1) документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку;
2) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
Документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 5 серпня 1992 р., є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;
3) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;
4) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Пунктом 16 названого Порядку передбачено, що у разі подання документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав, не в повному обсязі державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.
Як встановлено судом, для державної реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на нерухоме майно державному реєстратору Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Чекригіну Олександру Валерійовичу було надано, зокрема, договір оренди земельної ділянки від 10.09.2012.
При цьому, в силу положень п. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" (у редакції чинній на 10.09.2012) укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку передбаченому Земельним кодексом України, або за результатом аукціону.
Як зазначалося судом, доказів передачі відповідачу у власність або відведення у користування земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:243:0129 орієнтовною площею 0,0164 га, зокрема, з метою здійснення на ній будь-якого будівництва, розміщення об'єкту нерухомого майна, матеріали справи не містять.
За встановлених судом обставин, підставним є висновок, що Київською міською радою рішення про передачу відповідачу у власність або відведення у користування земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:243:0129 орієнтовною площею 0,0164 га не приймалось.
Тоді як, наявність рішення відповідного органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду у чинному земельному законодавстві визначено як обов'язкову передумову подальшого укладення договору оренди земельної ділянки, а, отже договір оренди є наслідком виконання відповідного рішення органу місцевого самоврядування, тобто прийняття рішення на сесіях є способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 914/650/19).
Крім того, доказів укладання у 2012 році Київською міською радою з ОСОБА_1 чи ТОВ "Інвест Два Про" договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:243:0129 за адресою: АДРЕСА_1 матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 2, 3, 5 ст. 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок присвоєння адрес об'єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов'язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи. Адреса присвоюється об'єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об'єктами нерухомого майна. Адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюються: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об'єкт знаходиться в межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради; місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також, у разі неприйняття органом з присвоєння адреси про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею. У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад. За рішенням Київської міської ради повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися органам, визначеним частиною другою ст. 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ".
Згідно з п. 1.6. Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2011 № 1094 "Про питання присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Києві" присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна здійснюється шляхом видання розпоряджень районних в місті Києві державних адміністрацій або наказів Головного управління містобудування та архітектури з подальшим їх внесенням до єдиного реєстру адрес.
За змістом п. 2.4. названого Розпорядження присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, жилим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам, гаражним, садовим, дачним кооперативам (товариствам) здійснюється шляхом видання розпорядження відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.
Присвоєння поштових адрес іншим об'єктам нерухомого майна здійснюється шляхом видання відповідного наказу Головного управління містобудування та архітектури.
Положенням про Головне управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 № 90 визначено, що основними завданнями Головного управління є, зокрема, забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури на території міста Києва, аналіз стану містобудування, організація розроблення, проведення експертизи та подання на затвердження установленому порядку Генерального плану міста Києва, іншої містобудівної документації, погодження архітектурно-планувальних частин проектів в межах повноважень, координація діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексного розвитку і забудови міста Києва, поліпшення їх архітектурного вигляду, участь у прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів в установленому порядку, забезпечення дотримання законодавства у сфері містобудування та архітектури, державних стандартів, норм і правил, Правил забудови міста Києва, затвердженої містобудівної документації, здійснення контролю за їх реалізацією, сприяння організації в межах своїх повноважень охорони та реставрації пам'яток архітектури та містобудування, палацо-паркових, паркових та історико-культурних ландшафтів.
Рішенням від 15.03.2012 №198/7535 "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" Київської міської ради Головне управління містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) перейменоване на Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Положенням про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради 20.04.2023 № 6293/6334, визначено, що основним завданням Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є: забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури на території міста Києва; виконання Конституції України, законів України, постанов Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, рішень Київської міської ради, розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського голови; реалізація повноважень органу місцевого самоврядування, наданих законами України, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та цим Положенням, на території міста Києва; участь у реалізації на території міста Києва Стратегії розвитку міста Києва, програм економічного і соціального розвитку міста Києва, міських цільових програм та інших актів, що стосуються реалізації політики у сфері містобудування та архітектури.
Пунктом 5.55. цього Положення передбачено, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) присвоює поштові адреси об'єктам нерухомого майна й адреси об'єктам будівництва в межах наданих повноважень.
Крім того, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснює ведення реєстру адрес відповідно до Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394 "Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів у місті Києві".
Судом встановлено, що 02.05.2024 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з листом № 05703-5995 про надання інформації щодо присвоєння або зміни об'єкту нерухомого майна, нежитловій будівлі (літера Б) (металевий павільйон) адреси АДРЕСА_1.
У відповідь на цей лист, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 055-5313 від 03.06.2024 повідомив, що у реєстрі адрес у місті Києві, який ведеться Департаментом згідно з Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394 "Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменних об'єктів у місті Києві", відсутні відомості про документи щодо присвоєння, зміни об'єкту нерухомого майна, зокрема нежитловій будівлі (літера Б) (металевий павільйон) адреси АДРЕСА_1.
Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи, для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 державному реєстратору було подано, зокрема, розпорядження № 428 від 22.08.2012 Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації.
Судом встановлено, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звертався до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації з листом від 02.05.2024 № 05703-5994 щодо надання інформації чи видавалось розпорядження райдержадміністрацією від 22.08.2012 № 428 про присвоєння або зміну адресу об'єкту нерухомого майна, а саме: на нежитлову будівлю (літера Б) (металевий павільйон), загальною площею 159,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (А).
У відповідь на цей лист, Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація листом від 08.05.2024 № 101-4167 повідомила Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що за результатами проведеного архівного пошуку такого розпорядження райдержадміністрації від 22.08.2012 № 428 не існує. При цьому, на зберіганні в архівному відділі апарату наявне розпорядження № 428 від 29.08.2012 "Про зарахування на квартирний облік та про внесення змін в квартоблікові справи громадян", а 22.08.2012 розпорядження з основної діяльності райдержадміністрацією не видавались.
Крім того, для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 державному реєстратору було подано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 28.05.2013 серія номер КВ142130810527.
Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.
Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, декларації про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації та у визначених законодавством випадках відмовляє в реєстрації таких декларацій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 218 Державну архітектурно-будівельну інспекцію ліквідовано.
Постановою від 23.12.2020 № 1340 "Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду" Кабінету Міністрів України утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Державна інспекція архітектури та містобудування України відповідно до покладених на неї завдань: видає дозволи на виконання будівельних робіт, реєструє повідомлення про внесення змін до них, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт; приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає сертифікати про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта або відмовляє в їх видачі, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації, внесення змін до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію).
Матеріалами справи підтверджується, що 03.05.2024 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Державної інспекції архітектури та містобудування України з листом № 05703-6102 про надання інформації чи видавалась декларація про готовність об'єкта до експлуатації № КВ142130810527 від 28.05.2013.
31.05.2024 Департамент сервісних послуг Державної інспекції архітектури та містобудування України листом № 2909/04/18-24 повідомив Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності за параметрами пошуку: "адреса будівництва - АДРЕСА_1", "об'єкт будівництва - Нежитлова будівля (літера Б) (металевий павільйон), загальною площею 159,6 кв.м., що розташований за адресою: вул. АДРЕСА_1 у Дарницькому районі міста Києва" та "реєстраційний номер - КВ142130810527" інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання, станом на дату надання відповіді не виявлено. Також Департамент сервісних послуг Державної інспекції архітектури та містобудування України повідомив, що шляхом перевірки відомостей, які містяться в архівній складовій частині Реєстру будівельної діяльності, за параметром пошуку "реєстраційний номер - КВ142130810527" виявлено, що наявна інформація про зареєстровану Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві декларацію про готовність об'єкта до експлуатації (дата не зазначена) щодо об'єкта будівництва "Реконструкція квартири № 160 з частковим переплануванням" за адресою: м. Київ, Печерський район, бульвар Дружби Народів, 14-16; замовник будівництва: фізична особа; статус документа: чинний.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, залишення заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах.
Під час проведення реєстраційних дій державний реєстратор обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень (п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження").
В пункті третьому частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" визначено підстави для відмови в державній реєстрації прав, в тому числі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, надавши правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що державну реєстрацію права власності на металевий павільйон, на капітальному фундаменті з комунікаціями (літ. Б), загальною площею 55,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, так і в подальшому державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю літ. Б за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 159,6 кв.м, проведено 27.05.2019 за ОСОБА_1 на підставі документів, яких не існувало, зворотного судом не встановлено, відповідачем до суду не представлено.
Відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі, якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
У відповідності до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, на відміну від частини 2 статті 26 зазначеного Закону у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: 1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.
При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 906/516/19, від 09.12.2020 у справі № 922/476/20, від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19.
Верховний Суд у постановах від 03.08.2022 у справі № 645/3067/19, від 17.08.2022 у справі № 450/441/19 та від 22.08.2022 у справі № 597/977/21 виснував, що належним способом захисту порушених прав та інтересів особи є скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.
За встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що внаслідок недобросовісних дій відповідача проведено реєстраційну дію права власності від 16.09.2021 № 60410990 на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 з метою маскування незаконних дій із самовільного будівництва нежитлової будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 8000000000:63:243:0129.
Таким чином, враховуючи неправомірність, з огляду на встановлені обставини справи, державної реєстрації 16.09.2021 права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, колегія суддів вважає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права власника земельної ділянки шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Кузьменко Юлії Володимирівни про державну реєстрацію права власності від 16.09.2021 № 60410990 на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1837765480000) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про", з одночасним припиненням права власності останнього на нього ефективним, а позовні вимоги в цій частині такими, що були правомірно задоволені судом першої інстанції.
Враховуючи наведені правові норми та встановлену судом обставину відсутності у відповідача права оренди чи користування земельною ділянкою, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об'єкту самочинного будівництва, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та повернення її позивачу з приведенням її у придатний для використання стан є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно посилань скаржника на добросовісність набуття ним права власності на майно та неможливість втручання держави у його право на мирне володіння майном, оскільки це суперечить гарантіям статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає таке.
Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.
Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".
При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки "пропорційності", як і в питаннях наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.
Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (частина 3 статті 13 Конституції України).
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (частина 7 статті 41 Конституції України, частина 3 статті 1 Земельного кодексу України).
Велика Палата Верховного Суду у пунктах 122-126 постанови від 15.09.2020 по справі № 469/1044/17 звертала увагу на те, що навіть у випадку позбавлення кінцевого набувача його прав на певний об'єкт законодавство України надає йому додаткові ефективні засоби юридичного захисту. Кінцевий набувач не позбавлений можливості відновити своє право, зокрема, пред'явивши вимогу до проміжного, в якого придбав об'єкт, про відшкодування збитків на підставі статті 661 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 цієї статті у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Таку ж вимогу може заявити і проміжний набувач до первинного.
Вказане відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 16.12.2015 у справі № 6-2510цс15, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункт 93), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (пункт 63), від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц (пункт 125.6.3).
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частин першої та третьої статті 22 Цивільного кодексу України).
Отже, законодавство України гарантує право заявити до відповідного суб'єкта позов про відшкодування шкоди, якщо така була заподіяна. Таке відшкодування має бути надане на підставі норм матеріального права згідно з належною юридичною процедурою та за вимогою, що підтверджена доказами.
З огляду на викладене, позовні вимоги не суперечать загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Щодо строків позовної давності, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України)
Сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено стороною у справі, є підставою для відмови в позові (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Згідно зі ст. 32 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.
Слід зазначити, що чинним законодавством не покладено на Київську міську раду обов'язку щодо періодичного ознайомлення з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 922/3403/20).
На твердження позивача, про оскаржувані реєстраційні дії Київська міська рада дізналася з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно після звернення ТОВ "Інвест Два Про" з клопотанням від 30.09.2021 № 520501505 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (об'єкта торгівельного призначення) на АДРЕСА_1.
При цьому, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України строком на 30 діб.
Наразі строк дії режиму воєнного стану в Україні триває.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено в тому числі пунктом 19 такого змісту: « 19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Тобто, на дату звернення позивача до суду з розглядуваним позовом строки позовної давності за заявленими вимогами продовжені, у зв'язку з чим цей позов пред'явлено в межах строку позовної давності.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Встановивши обставини даної справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.
На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Колегія суддів апеляційного суду вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи скаржника, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Отже, в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про" слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 залишити без змін.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Два Про" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 910/10446/24 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 у справі № 910/10446/24 - залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Матеріали справи № 910/10446/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням судді Сибіги О.М. у відпустці, повний текст постанови складено та підписано 07.07.2025.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді Г.А. Кравчук
С.А. Гончаров